Провадження № 33/803/2059/25 Справа № 181/2059/25 Суддя у 1-й інстанції - Білинський М.В. Суддя у 2-й інстанції - Корчиста О. І.
31 липня 2025 року м. Дніпро
Суддя Дніпровського апеляційного суду Корчиста О.І., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката Безрук В.Л. в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 на постанову Юр'ївського районного суду Дніпропетровської області від 07 липня 2025 року щодо:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, -
за участю:
адвоката Безрук В.Л.
Постановою Юр'ївського районного суду Дніпропетровської області від 07 липня 2025 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень.
При обставинах встановлених місцевим судом, 29 травня 2025 року, приблизно 07:00 години, ОСОБА_1 будучи військовослужбовцем ЗСУ, в умовах особливого періоду (воєнного стану), перебував при виконанні обов'язків військової служби в стані алкогольного сп'яніння на території розташування підрозділу військової частини НОМЕР_1 , розташованої в АДРЕСА_2 .
В апеляційній скарзі адвокат просить постанову судді скасувати та закрити провадження у справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
В обґрунтування апеляційних вимог зазначає про невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та незаконність рішення суду.
Вказує на істотні порушення вимог процесуального закону, оскільки акт огляду на стан сп'яніння не підписаний та результати алкотестера не підписані особою стосовно якої проводився огляд. Зазначає на істотні суперечності, які містяться в протоколі та роздруківці тесту, а саме щодо місця проведення огляду вказані різні населені пункти.
Звертає увагу, що акт огляду містить недостовірні дані, оскільки в ньому вказано, що огляд проводився у зв'язку із дорожньо-транспортною пригодою, а також дані що процедуру проходження було зафіксовано на камеру “Моторола», але такий відеофайл не був долучений до матеріалів справи.
Про час, дату та місце судового засідання особа, яка притягається до адміністративної відповідальності повідомлена належним чином, в судове засідання апеляційного суду не з'явився, при цьому захисник Безрук В.Л. вважав за можливе проводити розгляд без участі ОСОБА_1 та вказав, що позиція захисту з останнім узгоджена, що відповідно до ч. 6 ст. 294 КУпАП, не є перешкодою для розгляду справи.
Вислухавши адвоката Безрука В.Л., який підтримав доводи апеляційної скарги та наполягав на її задоволенні з викладених в ній підстав, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду, вважаю вимоги апеляційної скарги слушними та такими, що підлягають задоволенню, з огляду на таке.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти законне, обґрунтоване і вмотивоване рішення.
З постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» слідує, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у ст. ст. 247, 280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст. ст. 283, 284 КУпАП. У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Вищезазначених вимог закону судом першої інстанції не дотримано в повній мірі, а викладений в постанові висновок про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, є передчасним і таким, що не відповідає фактичним обставинам справи, з огляду на таке.
Обґрунтовуючи висновок про доведеність винуватості ОСОБА_1 суд послався на протокол про адміністративне правопорушення серії ДНЛ/М№2091, акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобі та результати роздруківки чеку- “Драгера» №6810, прилад ARCE 0240.
При цьому, судом не надана належна правова оцінка доказам, що містяться в матеріалах справи, оскільки залишено без належної уваги матеріали акту огляду та роздруківки чеку Драгеру на якому дійсно зафіксовано факт незгоди ОСОБА_1 з результатом проведеного огляду.
Звертаю увагу, що порядок проходження огляду на стан сп'яніння, встановлений ст. 266 КупАП, деталізований затвердженим постановою КМУ від 12 січня 2024 року №32 “Про затвердження Порядку направлення військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, та проведення такого огляду» (далі - Постанова).
Приписами п. 8 Постанови передбачено, що у разі коли військовослужбовець висловив незгоду з результатами огляду проведеного за допомогою спеціальних приладів, останній направляється відповідним командиром (начальником) для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я. Пунктом 10 цієї постанови встановлено, що уповноважена посадова особа забезпечує проведення огляду військовослужбовцяу закладі охорони здоров'я.
З наданих матеріалів слідує, що ОСОБА_1 після проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою алкотестера “Драгер» №6810, прилад ARСЕ, було здійснено продувку, після чого отримано результат - 0,75 промілє, з яким останній не погодився, що підтверджується даними акту огляду.
Також, в матеріалах справи не містяться дані щодо виконання пункту 8 Постанови щодо забезпечення проведення огляду ОСОБА_1 в закладі охорони здоров'я, а також дані щодо будь-яких об'єктивних чи непереборних обставин, які б унеможливили проходження огляду в медичному закладі.
При цьому, зазначивши про незгоду з результатом огляду ОСОБА_1 відмовився від підпису, як у акті огляду так і протоколі про адміністративне правопорушення, про що також свідчать акт відмови від підписання протоколу засвідчений посадовими особами військової комендатури.
З огляду на наведені вище обставини слідує, що має місце порушення проведення огляду на стан сп'яніння особи, а саме положень ст. 266 КУпАП, та п. 8 Постанови, згідно якої у разі незгоди результатами огляду проведеного за допомогою спеціальних технічних засобів, огляд військовослужбовця проводиться в закладах охорони здоров'я.
За приписами ст. 266 КУпАП, огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Отже, враховуючи зафіксовану в акті огляду незгоду ОСОБА_1 , з результатом огляду на стан сп'яніння та ініціювання ним проходження огляду у медичному закладі, на що останньому не було забезпечено проведення огляду в закладі охорони здоров'я, що є порушенням вимог ст. 266 КУпАП та п. 8 Постанови, а тому такий огляд вважаю недійсним.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема у справах «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпції.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту.
Відповідно до змісту ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
З огляду на вищенаведене та визнання огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння недійсним, вважаю за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, постанову суду скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, - за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Апеляційну скаргу адвоката Безрук В.Л. в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 , - задовольнити.
Постанову Юр'ївського районного суду Дніпропетровської області від 07 липня 2025 року щодо ОСОБА_1 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, - скасувати.
Прийняти нову постанову, якою провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , - закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя О.І. Корчиста