Провадження № 22-ц/803/3055/25 Справа № 216/6787/21 Суддя у 1-й інстанції - Онопченко Ю. В. Суддя у 2-й інстанції - Остапенко В. О.
06 серпня 2025 року м. Кривий Ріг
справа № 216/6787/21
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - судді Остапенко В.О.,
суддів Бондар Я.М., Зубакової В.П.
секретар судового засідання Дяченко Д.П.
сторони:
позивач ОСОБА_1
відповідачі Виконавчий комітет Кривороізької міської ради Дніпропетровської області, Виконавчий комітет Центрально-Міської районної у місті ради, Товариство з обмеженою відповідальністю «Сітісервіс-КР»
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі Дніпропетровської області, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксації судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, без участі учасників справи, в порядку спрощеного позовного провадження, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 24 грудня 2024 року, яка постановлена суддею Онопченко Ю. В. у м. Кривому Розі Дніпропетровської області,відомості щодо дати складання повного судового рішення в матеріалах справи відсутні,
У жовтні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Виконавчого комітету Криворізької міської ради, Виконавчого комітету Центрально-Міської районної у місті ради, Товариства з обмеженою відповідальністю «Сітісервіс-КР» (надалі - ТОВ «Сітісервіс-КР») про захист прав споживачів, визнання бездіяльності органів місцевого самоврядування та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 15 серпня 2023 року, яке залишено без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 28 листопада 2023 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Зобов'язано ТОВ «Сітісервіс-КР» здійснити ремонт покрівлі і даху будинку АДРЕСА_1 . Стягнуто з ТОВ «Сітісервіс-КР» в дохід держави судовий збір в розмірі 908 грн. Іншу частину судового збору компенсовано за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. В іншій частині позову - відмовлено.
16 грудня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Криворізької міської ради, виконавчого комітету Центрально-Міської районної у місті ради, товариства з обмеженою відповідальністю «Сітісервіс-КР» про захист прав споживачів, визнання бездіяльності органів місцевого самоврядування та зобов'язання вчинити певні дії.
В обґрунтування заяви позивач послався на те, що рішенням Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області № 216/6787/21 від 15 серпня 2023 року, зобов'язано товариство з обмеженою відповідальністю «Сітісервіс-КР» здійснити ремонт покрівлі і даху будинку АДРЕСА_1 , однак ті роблять вигляд, що не розуміють точної дії, яку треба виконати, тлумачать і перекручує рішення суду на свою користь, надавши акт виконаних робіт від 25 березня 2024 року про начебто виконаний поточний ремонт даху і покрівлі будинку, тим самим вважаючи що рішення суду виконане. Після так званого поточного ремонту зазначеного в акті виконаних робіт від 25 березня 2024 року постійно відбувається затоплення квартири АДРЕСА_2 , про що складено акти, на які товариство з обмеженою відповідальністю «Сітісервіс-КР» не реагує.
Посилаючись на вищевказані обставини, позивач просив суд ухвалити додаткове рішення у справі, із зазначенням точної дії, що треба виконати ремонт даху і покрівлі згідно визначення терміну ремонт в офіційному нормативному документі Державні стандарти України ДСТУ 2860-94, а саме: ремонт - комплекс операцій для відновлення справного стану чи працездатності об'єкта та відновлення ресурсів об'єктів чи їх складових частин, для того щоб дах і покрівля не пропускали дощову воду і квартири в будинку не затоплювало.
Ухвалою Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 24 грудня 2024 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу суду та зобов'язати Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпроптеровської області винести додаткове рішення у справі № 216/6787/21 з зазначенням порядку і строку виконання рішення; точної дії, що треба виконати ремонт даху і покрівлі таким чином, щоб дах і покрівля не пропускали дощову воду і квартиру не затоплювало.
Апеляційна скарга мотивована тим, що формальне ставлення суду до цивільного права і інтересу позивачап призводить до того, що під час кожного дощу відбуваються затоплення квартири АДРЕСА_2 протягом багатьох років. Невизначення терміну ремонт по суті нівелює (знищує) ту мету і ціль,.з якою позивач звернувся до суду. ТОВ «Сітісервіс-КР» скористалось невизначенністю терміну ремонт і замість ремонту покрівлі і даху розміром 646 м. кв. положили 6 метрів заліза, що тільки посилило протікання покрівлі. Суд першої інстанції в оскаржуванй ухвалі суперечить сам собі та зазначає, що додаткове рішення суду - це такий акт правосуддя, яким усуваються недоліки судового рішення, пов'язані з порушенням вимог його повноти. Недоліки судового рішення від 15 серпня 2023 року вже явно проявили себе протягом півтора року і потребують негайного уточнення. Додатковими судовими рішеннями вирішуються окремі правові вимоги, котрі не вирішені основним рішенням, та за умови, якщо з приводу позовних вимог досліджувались докази (або вирішені не всі клопотання). В рішенні від 15 серпня 2023 року досліджувались докази необхідності точного визначення терміну «ремонт», але в резолютивній частині це не було відображено. Вирішені не всі клопотання. Наприклад: не було розглянуте клопотання про витребування з ТОВ «Сітісервіс-КР» додатку АКТ приймання-передачі до Договору від 18 листопада.2013 року між Замовником Управління благоустрою та житлової політики виконкому міськради та Управителем ТОВ «Сітісервіс-КР». Апелянт наполягає, що в резолютивній частині рішенні від 15 серпня 2023 року не вказано порядок і строк виконання рішення.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить ухвалу сууд першої існстанції залишити без змін.
Учасники справи, будучи завчасно належним чином повідомленими про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилися, про причини своєї неявки суд не повідомили, що, у відповідності до ч.2 ст. 372 ЦПК України, не перешкоджає розглядові справи.
Неявка осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час та місце судового розгляду справи являється їх волевиявленням, яке свідчить про відмову від реалізації свого права на безпосередню участь у судовому розгляді справи та інших процесуальних прав, тому не може бути перешкодою для розгляду судом апеляційної інстанції питання по суті.
Така правова позиція викладена Верховний Судом у постанові від 24 січня 2018 року у справі № 907/425/16.
У постанові Верховного Суду від 01 жовтня 2020 року у справі № 361/8331/18 суд дійшов висновку про те, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд апеляційної інстанції вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Колегія суддів не вбачає підстав для визнання обов'язкової явки сторін по справі в судове засідання, оскільки наявні у справі матеріали є достатніми для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи.
Відповідно до ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах заявлених вимог, доводів апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.
Як вбачається із матеріалів справи у жовтні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Виконавчого комітету Криворізької міської ради, Виконавчого комітету Центрально-Міської районної у місті ради, Товариства з обмеженою відповідальністю «Сітісервіс-КР» (надалі - ТОВ «Сітісервіс-КР») про захист прав споживачів, визнання бездіяльності органів місцевого самоврядування та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 15 серпня 2023 року, яке залишено без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 28 листопада 2023 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Зобов'язано ТОВ «Сітісервіс-КР» здійснити ремонт покрівлі і даху будинку АДРЕСА_1 . Стягнуто з ТОВ «Сітісервіс-КР» в дохід держави судовий збір в розмірі 908 грн. Іншу частину судового збору компенсовано за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. В іншій частині позову - відмовлено.
16 грудня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Криворізької міської ради, виконавчого комітету Центрально-Міської районної у місті ради, товариства з обмеженою відповідальністю «Сітісервіс-КР» про захист прав споживачів, визнання бездіяльності органів місцевого самоврядування та зобов'язання вчинити певні дії в якій просив суд ухвалити додаткове рішення у справі, із зазначенням точної дії, що треба виконати ремонт даху і покрівлі згідно визначення терміну ремонт в офіційному нормативному документі Державні стандарти України ДСТУ 2860-94, а саме: ремонт - комплекс операцій для відновлення справного стану чи працездатності об'єкта та відновлення ресурсів об'єктів чи їх складових частин, для того щоб дах і покрівля не пропускали дощову воду і квартири в будинку не затоплювало.
Відмовляючи в задоволені заяви про ухвалення додаткового рішення, суд першої інстанції виходив з того, що при ухваленні судом рішення № 216/6787/21 від 15 серпня 2023 року судом вирішено всі вимоги, з приводу яких сторони подавали докази і давали пояснення, в рішенні суду зазначено судом дані згідно вимог статті 265 ЦПК України, а отже відсутні підстави для винесення додаткового рішення.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення.
Згідно роз'яснень, наданих у п. 20 постанови Пленуму Верховного суду України № 14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі», додаткове рішення може бути ухвалено лише у випадках і за умов, передбачених статтею 220 ЦПК України (в редакції 2004 року); воно не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов'язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні.
При порушенні питання про ухвалення додаткового рішення з інших підстав суд ухвалою відмовляє в задоволенні заяви.
Додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено (частина п'ята статті 270 ЦПК України).
Як вбачається з тексту позовної заяви, позивач по справі просив суд визнати бездіяльність відповідачів з нездійснення капітального ремонту і поточних ремонтів протиправною, зобов'язати відповідачів здійснити капітальний ремонт покрівлі і даху, ремонт із заміною всіх комунікацій будинку АДРЕСА_1 і зобов'язати брати учать у роботах по ремонту вказаного будинку у подальшому; зобов'язати ТОВ «Сітісервіс-КР» забезпечити відповідний рівень надання послуг, відремонтувати пошкоджені стелі, стіни квартири АДРЕСА_2 , що утворилися внаслідок протікань і невиконання поточних ремонтів даху в покрівлі в установлені законодавством строки згідно пункту 3.1.2 Договору № 1945; зробити перерахунок розміру плати за неналежно надані і ненадані послуги, за перевищення строків проведення ремонтно-профілактичних робіт та виплатити компенсацію за перевищення встановлених строків аварійно-відбудованих робіт згідно пунктів 3.1.7, 3.4.8 Договору № 1945; стягнути в солідарному порядку з відповідачів моральну шкоду в розмірі 216000 грн; та постановити окрему ухвалу стосовно порушення ст.ст. 189, 355 КК України.
Досліджені судом матеріали справи свідчать про те, що вимоги позивача вказані у заяві про ухвалення додаткового рішення суду, а саме: зазначення точної дії, що треба виконати ремонт даху і покрівлі згідно визначення терміну ремонт в офіційному нормативному документі Державні стандарти України ДСТУ 2860-94, а саме: ремонт - комплекс операцій для відновлення справного стану чи працездатності об'єкта та відновлення ресурсів об'єктів чи їх складових частин, для того щоб дах і покрівля не пропускали дощову воду і квартири в будинку не затоплювало, не містилися в позовних вимогах позивача, тому не відносяться до однієї з підстав визначених частиною 1 стаття 270 ЦПК України.
Невиконання, або не належне виконання рішення суду товариством з обмеженою відповідальністю «Сітісервіс-КР» не може бути підставою для ухвалення додаткового рішення суду.
За вказаних обставин, колегію суддів по справі встановлено, що під час ухвалення судового рішення судом першої інстанції розглянуті всі вимоги позивача, зазначені в позовній заяві, дана оцінка всім доводам та доказам, які надали сторони, встановлено відповідність заявлених вимог до норм закону та встановлених обставин у справі.
Отже, суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дав належну оцінку зібраним доказам, вірно послався на закон, що регулює спірні правовідносини, дійшов до обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі за вказаним позовом, оскільки матиме місце вирішення позовної вимоги, яка фактично не була заявлена (нової вимоги) та вирішення якої, буде мати наслідком зміну прийнятого судом рішення по суті.
Викладені в апеляційній скарзі доводи, є такими, що не впливають на правильність висновків суду першої інстанції.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що ухвала є обґрунтованою, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є правильними , у зв'язку з чим вона повинна бути залишена без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 24 грудня 2024 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повне судове рішення складено 06 серпня 2025 року.
Головуючий:
Судді: