Провадження № 11-кп/803/579/25 Справа № 243/66/21 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
про закриття апеляційного провадження
05 серпня 2025 року м.Кривий Ріг
Дніпровський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
судді-доповідача: ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю
секретаря судового засідання: ОСОБА_5
обвинуваченого: ОСОБА_6
захисника: ОСОБА_7 (в режимі відео конференції)
захисника: ОСОБА_8 (в режимі відео конференції)
прокурора: ОСОБА_9
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисника ОСОБА_7 на вирок Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 25.09.2024 року у кримінальному провадженні № 12020050510001827 від 20.10.2020 року за обвинуваченням ОСОБА_10 та ОСОБА_6 ,у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.12 ч. 2 ст. 115 КК України,-
Вироком Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 25.09.2024 р.
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Суходольск Луганської області, громадянина України, який реєстрації не має, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.12 ч. 2 ст. 115 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 11 років 6 місяців. Строк відбуття покарання ухвалено рахувати з дня набрання вироком законної сили. На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зараховано строк відбуття призначеного покарання строк тримання під вартою під час досудового розслідування та судового розгляду кримінального провадження з 16.11.2020 року до дня набрання вироком законної сили включно, із розрахунку, що один день попереднього ув'язнення дорівнює одному дню позбавлення волі.
ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця смт. Верхньоторецьке Ясинуватського району Донецької області, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ., проживає за адресою: АДРЕСА_3 , раніше не судимого;
визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.12 ч. 2 ст. 115 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 10 років. Строк відбуття покарання ухвалено рахувати з дня набрання вироком законної сили. На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зараховано строк відбуття призначеного покарання строк тримання під вартою під час досудового розслідування та судового розгляду кримінального провадження з 20.10.2020 року до дня набрання вироком законної сили включно, із розрахунку, що один день попереднього ув'язнення дорівнює одному дню позбавлення волі.
Вирішено питання про зарахування засудженим у строк відбуття призначеного покарання строк тримання під вартою під час досудового розслідування та судового розгляду кримінального провадження, питання про арешт майна, речові докази.
Згідно вироку суду, 18.10.2020, приблизно о 19 годині 40 хвилин за адресою: АДРЕСА_4 між ОСОБА_10 , ОСОБА_6 та ОСОБА_11 на ґрунті неприязних стосунків під час сумісного вживання алкогольних напоїв виник конфлікт, в ході якого у ОСОБА_10 та ОСОБА_6 виник злочинний умисел на заподіяння смерті ОСОБА_11 за попередньою змовою групою осіб.
Реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_10 , за попередньою змовою з ОСОБА_6 , приблизно о 19 годині 40 хвилин 18.10.2020, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_4 , будучи у стані алкогольного сп'яніння, у вітальній кімнаті указаної квартири, діючи сумісно і узгоджено, групою осіб з ОСОБА_6 , з метою умисного противоправного позбавлення життя ОСОБА_11 , розуміючи, що в результаті їх злочинних дій може наступити смерть останнього, і відповідно, бажаючи настання таких наслідків, наніс не менше 5 ударів бейсбольною битою по особливо важливому життєвому органу - голові ОСОБА_11 , та не менше 10 ударів в область його ніг та рук. Після чого на прохання ОСОБА_6 . ОСОБА_10 передав йому биту та ОСОБА_6 , продовжуючи реалізацію їх злочинного наміру, діючи умисно, з метою заподіяння смерті ОСОБА_11 за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_10 , розуміючи характер протиправних дій, також наніс не менше 5 ударів бейсбольною битою по особливо важливому життєвому органу -голові ОСОБА_11 , та не менше 10 ударів в область його ніг та рук.
Противоправними діями ОСОБА_10 та ОСОБА_6 потерпілому ОСОБА_11 було спричинено: крововиливи у м'які покриви голови лобно-тім'яно-потиличної ділянок справа, лівої лобної, лівої скроневої, лівої потиличної ділянок, лінійний перелом лівої тім'яної, лівої скроневої та клиноподібної кістки зліва, крововилив під м'яку мозкову оболонку та у речовину головного мозку правої скроневої частки, забиті рани правої тім'яної ділянки, лобної ділянки зліва, в ділянці правої брові, дві забиті рани лобної ділянки справа, синці повік та крововиливи у склери очей, синці лівої вушної раковини, лівої щічної ділянки, правої скроневої ділянки, що мають ознаки ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя; переломи 10 ребра зліва та 11, 12 ребер справа, синці грудної клітки справа утворились від ударної дії тупих твердих предметів з обмеженою травмуючою поверхнею та мають ознаки тілесних ушкоджень СЕРЕДНЬОЇ тяжкості, як потребуючи для свого загоєння у живих осіб термін понад 21 - доби; синці плечових суглобів, лівої кисті, правого плеча, правого ліктьового суглобу, правого передпліччя та кисті, синці сідниць, таза справа, правого стегна, колінних суглобів, садно лівої гомілки утворились від дії тупих твердих предметів та мають ознаки ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень.
Від отриманих тілесних ушкоджень потерпілий ОСОБА_11 19.10.2020 в період часу до 07 години 00 хвилин помер на місці скоєння кримінального правопорушення.
Причиною смерті ОСОБА_11 стала: відкрита черепно- мозкова травма з переломом кісток склепіння та основи черепа, крововиливи під м'які мозкові оболонки та речовину головного мозку, яка ускладнилась розвитком венозного повнокров'я з порушенням реологічних властивостей крові та дистрофічних змін внутрішніх органів, набряку легенів і головного мозку.
Між спричиненими ОСОБА_10 та ОСОБА_6 тілесними ушкодженнями ОСОБА_11 та настанням його смерті є прямий причинно - наслідковий зв'язок.
Не погодившись з вказаним вироком суду захисник ОСОБА_7 який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить вирок відносно ОСОБА_6 за яким його визнано винним та засуджено до 11 років 6 місяців позбавлення волі змінити. Змінити правову кваліфікацію кримінального правопорушення застосуванням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність про менш тяжке кримінальне правопорушення, а саме змінити правову кваліфікацію зі п.12 ч.2 ст. 115 КК України на ч.2 ст. 121 КК України. З урахуванням повного визнання ОСОБА_6 своєї провини за ч. 2 ст. 121 КК України призначити мінімальне покаранні за ч. 2 ст. 121 КК України в межах санкції даної статті Кримінального Кодексу України, а саме 7 (семи) років позбавлення волі. В обґрунтування апеляційних вимог вказує, що вирок щодо ОСОБА_6 є упередженим та несправедливим, з помилковою кваліфікацією. Зазначає, що обвинувачення не надало суду належних і достатніх доказів, які б підтверджували наявність умислу на вбивство з боку ОСОБА_6 . Вказує, що сам ОСОБА_6 під час слідства та в судовому засіданні не заперечував факту спричинення тілесних ушкоджень, але наполягав, що його дії слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 121 КК України - як умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого, а не як умисне вбивство. Зазначає, що суд проігнорував аргументи захисту щодо помилкової правової кваліфікації, а також не врахував суперечливість доказів сторони обвинувачення та показання свідків і самого обвинуваченого. Вважає, що суд не звернув належної уваги на часткове визнання вини самим ОСОБА_6 , який не заперечував факту спричинення тілесних ушкоджень, але послідовно заперечував наявність умислу на вбивство. Вважає, що судом не враховано покази експерта ОСОБА_12 , який не виключив можливість того, що смерть потерпілого настала через кілька годин після нанесення ушкоджень - це ставить під сумнів наявність безпосереднього умислу на заподіяння смерті. Вважає, що суд не надав належної оцінки свідченням фельдшера ОСОБА_13 , який бачив потерпілого живим, притомним і здатним до усвідомленого спілкування через значний час після конфлікту. Вважає, що надані матеріали не підтверджують беззаперечну вину ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого п.12 ч.2 ст. 115 КК України, а отже - кваліфікація його дій є неправомірною.
ОСОБА_6 у своїй апеляційній скарзі та доповненнях до апеляційної скарги не погодився з оскаржуваним вироком суду, просить переглянути справи та ухвалити законне рішення. Вказує, що не вчиняв дій, у яких його обвинувачують. Вважає, що інкримінований йому злочин не підпадає під п.?12 ч.?2 ст.?115 Кримінального кодексу України. Це, за його словами, підтверджено висновками судово-медичного експерта та лікаря швидкої допомоги, озвученими у залі суду. Він вважає, що прокурор направила до суду кримінальне провадження, яке не було належним чином розслідуване. Зазначає, що неодноразово подавав клопотання про оголошення у розшук ОСОБА_14 , однак відповідних дій здійснено не було. Вказує, що ні потерпілого, ні ОСОБА_15 до подій 18.10.2020 ніколи в житті не знав і бачив їх уперше. Повідомляє, що на місці події перебувало п'ятеро осіб, але чому обвинувачують саме його, а не тих, хто дійсно вчинив злочин - він не розуміє. Наголошує, що не мав умислу вбивати потерпілого. Зазначає, що саме ОСОБА_10 мав конфлікт із потерпілим, а також підтверджує, що удари потерпілому наносили ОСОБА_16 та ОСОБА_17 . Підкреслює, що потерпілий залишався живим до ранку 19.10.2020 року, самостійно відмовився від медичної допомоги, що, за його словами, підтвердив лікар. Висловлює згоду на перекваліфікацію його дій за ч.?2 ст.?121 КК України (умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого). Зазначає, що має намір захищати Україну від збройної агресії Російської Федерації.
Прокурором подані заперечення в яких вважає, що апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисника ОСОБА_7 не підлягають задоволенню. В обґрунтування вказує, що кваліфікація дій є правильною - суд першої інстанції вірно застосував п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України, оскільки дії ОСОБА_6 та ОСОБА_10 мали ознаки умисного вбивства, вчиненого за попередньою змовою. Умисел доведено - численні удари битою по голові та іншим життєво важливим органам, спільність дій, приховування знаряддя та втеча з місця події свідчать про наявність прямого умислу на вбивство. Докази належним чином оцінені - суд дослідив усі матеріали справи, включно з тими, на які посилається захисник, і обґрунтовано відкинув версію про заподіяння смерті з необережності. Процесуальні порушення відсутні - вирок постановлено у відповідності до вимог КПК України, порушень не виявлено.
Вирок відносно обвинуваченого ОСОБА_10 не оскаржено.
Сторони кримінального провадження про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином, це підтверджується наявними матеріалами справи, клопотань про відкладення слухання справи не надходило.
Під час судового засідання ОСОБА_6 усно заявив про відмову від своєї апеляційної скарги та про відмову від апеляційної скарги свого захисника ОСОБА_7 .
Захисник ОСОБА_7 у судовому засіданні зазначив, що його позиція не може суперечити позиції його підзахисного ОСОБА_6 . Не заперечував проти заявленої ОСОБА_6 відмови від апеляційних скарг сторони захисту. Також заявив про відмову від своєї апеляційної скарги в інтересах ОСОБА_6 .
Заслухавши суддю - доповідача, думку обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисника ОСОБА_7 , які заявили відмови від своїх апеляційних скарг, думку захисника ОСОБА_8 яка діє в інтересах ОСОБА_10 , яка не заперечувала проти відмов від апеляційних скарг, думку прокурора, який не заперечував проти відмов від апеляційних скарг сторони захисту та про необхідність закриття апеляційного провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що апеляційне провадження підлягає закриттю.
Згідно ч.1 ст. 403 КПК України, особа, яка подала апеляційну скаргу, має право відмовитися від неї до закінчення апеляційного розгляду. Захисник підозрюваного, обвинуваченого, представник потерпілого можуть відмовитися від апеляційної скарги тільки за згодою відповідно підозрюваного, обвинуваченого чи потерпілого.
Згідно ч.2 ст. 403 КПК України, якщо вирок або ухвала суду першої інстанції не були оскаржені іншими особами або якщо немає заперечень інших осіб, які подали апеляційну скаргу, проти закриття провадження у зв'язку з відмовою від апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції своєю ухвалою закриває апеляційне провадження.
Від інших учасників кримінального провадження апеляційних скарг не надходило.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що заявлені обвинуваченим ОСОБА_6 та його захисником ОСОБА_7 відмови від своїх апеляційних скарг підлягають задоволеною та оскільки вирок суду першої інстанції не був оскаржений іншими особами про необхідність закриття апеляційного провадження за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисника ОСОБА_7 на вирок Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 25.09.2024 року у кримінальному провадженні № 12020050510001827 від 20.10.2020 року за обвинуваченням ОСОБА_10 та ОСОБА_6 ,у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.12 ч. 2 ст. 115 КК України, оскільки це не суперечить вимогам ст.403 КПК України.
Керуючись ст.403 КПК України, колегія суддів,-
Закрити апеляційне провадження за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисника ОСОБА_7 на вирок Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 25.09.2024 року у кримінальному провадженні № 12020050510001827 від 20.10.2020 року за обвинуваченням ОСОБА_10 та ОСОБА_6 ,у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.12 ч. 2 ст. 115 КК України у зв'язку з відмовою від апеляційних скарг осіб, які її подали, тобто обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисника ОСОБА_7 .
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Судді