Справа № 461/8875/24
Провадження № 1-кс/461/4856/25
Іменем Українп
06.08.2025 слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1 , при секретарі судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові клопотання слідчого 2 відділення слідчого відділу Управління СБ України у Львівській області ОСОБА_3 про накладення арешту на майно -
слідчий 2 відділення слідчого відділу Управління СБ України у Львівській області ОСОБА_3 , за погодженням прокурора відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Львівської обласної прокуратури ОСОБА_4 , звернулась до суду з клопотанням про накладення арешту на майно, яке було виявлене та вилучене 04.08.2025 в ході проведення обшуку за фактичним місцем проживання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на мобільний телефон чорного кольору з написом ZTE з розбитим та непрацюючим склом, через що не було встановлено номер телефону та ідентифікаційні ознаки вищезазначеного мобільного телефону.
Слідчий обґрунтовує своє клопотання тим, що 04.08.2025 проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_5 , що за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого виявлено та вилучено мобільний телефон чорного кольору з написом ZTE з розбитим та непрацюючим склом, через що не було встановлено номер телефону та ідентифікаційні ознаки вищезазначеного мобільного телефону, який визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні. Відтак, з метою збереження речових доказів, слідчий просить клопотання задоволити.
Слідчий та прокурор в судове засідання не з'явилися, однак у клопотанні просили проводити розгляд справи без їх участі.
Власник вилученого майна в судове засідання не викликався, оскільки в матеріалах клопотання відсутній його контактний номер телефону. Відтак, слідчий суддя позбавлений можливості у двохденний строк викликати у судове засідання власника майна.
На підставі ст.107 КПК України фіксування судового процесу не здійснювалося у зв'язку з неявкою всіх учасників справи.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Так, частиною першою ст.170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, збереження речових доказів.
Частиною третьою ст.170 КПК України встановлено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Слідчим відділом Управління СБ України у Львівській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №22024140000000199 від 12.07.2024 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.436-2 КК України.
Органом досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_5 періодично, з використанням загальнодоступного соціально-орієнтованого веб-ресурсу, в умовах військової агресії росії, фактично ретранслює позицію країни-агресора щодо України, підтримує та популяризує злочинну антиукраїнську політику країни-агресора, виправдовує дії окупаційного режиму на тимчасово окупованих територіях. Так, ОСОБА_5 , протягом 2022-2024 років, поширює від інших користувачів соцмережі «Однокласники» текстові, фото- відеоматеріали, у яких міститься виправдовування збройної агресії російської федерації проти України, у тому числі шляхом представлення збройної агресії російської федерації проти України як внутрішнього громадянського конфлікту, а також глорифікацію осіб, які здійснюють збройну агресію російської федерації проти України. При цьому, ОСОБА_5 , розуміючи, що його акаунт в «Однокласниках» має відкритий характер, свідомо доводить поширені ним деструктивні матеріали до невизначеної кількості осіб.
Як вбачається із матеріалів клопотання, 04.08.2025 на підставі ухвали слідчого судді проведено обшук за фактичним місцем проживання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого виявлено та вилучено мобільний телефон чорного кольору з написом ZTE з розбитим та непрацюючим склом, через що не було встановлено номер телефону та ідентифікаційні ознаки вищезазначеного мобільного телефону.
Постановою слідчого від 04.08.2025 вилучений мобільний телефон визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні.
Слідчим доведено, що вилучені речі та предмети можуть мати доказове значення у даному кримінальному провадженні, містять інформацію про обставини його вчинення та причетних осіб. Слідчий довела, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
Потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого.
Оцінюючи надані органом досудового розслідування докази, слідчий суддя вважає їх належними та допустимими, їх сукупність та взаємозв'язок між ними достатній для прийняття процесуального рішення про арешт майна.
Незастосування арешту майна може привести до настання наслідків, що перешкоджатимуть збереженню речових доказів.
Таким чином, враховуючи правову підставу для арешту майна, достатність доказів, що вказують на вчинення кримінального правопорушення, наслідки арешту, розумність та співрозмірність обмеження права власності, завдання кримінального провадження, інші обставини, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання слідчого підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст.131, 132, 170, 172, 173, 372, 376 КПК України, слідчий суддя -
клопотання слідчого 2 відділення слідчого відділу Управління СБ України у Львівській області ОСОБА_3 про накладення арешту на майно - задоволити.
В рамках кримінального провадження №22024140000000199 від 12.07.2024 накласти арешт на майно, яке було вилучено 04.08.2025 в ході проведення обшуку за фактичним місцем проживання ОСОБА_5 , що за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на мобільний телефон чорного кольору з написом ZTE з розбитим та непрацюючим склом, через що не було встановлено номер телефону та ідентифікаційні ознаки вищезазначеного мобільного телефону.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. Якщо, ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1