Справа № 646/8731/24
№ провадження 2/646/1301/2025
07.08.25 м.Харків
Основ'янський районний суд міста Харкова у складі:
Головуючого судді - Сіренко Ю.Ю.,
за участю секретаря судового засідання - Козаровської А.Я.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
До Червонозаводського районного суду м. Харкова з позовною заявою звернулась позивачка, в якій просить суд: розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований Орджонікідзевським районним у місті Харкові відділі реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Харківській області, актовий запис №155.
Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 09.08.2024 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
26.08.2024 року від позивача надійшла заява про усунення недоліків з додатками.
Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 09.08.2024 року відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи, у відповідності до ч. 5 ст. 279 ЦПК України.
Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо зміни найменувань місцевих загальних судів» від 26 лютого 2025 року № 4273-IX з 25.04.2025 змінено назву Червонозаводського районного суду міста Харкова на Основ'янський районний суд міста Харкова. Цим законом пункт 3-1 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» доповнено підпунктом 3, відповідно до якого зміна найменування місцевого загального суду не призводить до його реорганізації чи ліквідації або утворення нового суду.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що спільне сімейне життя позивача з відповідачем не склалося у зв'язку з відсутністю взаєморозуміння та різних поглядів на сімейне життя. Кожна із сторін стала мати протилежні погляди на шлюб та сім'ю. У сім'ї перестала підтримуватися нормальна моральна атмосфера, піклування про сімейні відносини на почуттях взаємної любові та поваги. Позивач та відповідач тривалий час проживають окремо, припинили вести спільне господарство, а шлюб на сьогодні носить формальний характер. Посилаючись на викладені обставини, позивачка просить суд розірвати шлюб з відповідачем.
Позивачка звернулась до суду із заявою про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити.
Відповідач повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позовну заяву не подав. Оскільки відповідач про розгляд справи повідомлялася належним чином, відзив на позовну заяву не подав та не повідомив причини його неподання, а також те, що позивачка не заперечувала щодо розгляду справи в порядку заочного провадження, про що свідчить заява позивача, суд вважає можливим розглянути позовну заяву відповідно до ст.ст. 280-282 ЦПК України та на підставі матеріалів справи постановити заочне рішення.
Ухвалою Основ'янського районного суду м. Харкова від 07.08.2025 року постановлено провести заочний розгляд цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв'язку з розглядом справи за відсутності сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд вирішує справу за наявними письмовими матеріалами, що відповідає положенню частини восьмої статті 178 ЦПК України.
Суд, дослідивши письмові докази, з'ясувавши фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, прийшов до наступних висновків.
Відповідно до ст. 1 Сімейного Кодексу України побудова сімейних відносин відбувається на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємоповаги та підтримки.
Відповідно до положень ст. 24 Сімейного кодексу України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
За змістом положень частини 2 статті 36 та статті 51 Сімейного кодексу України, шлюб не може бути підставою для надання особі пільг чи переваг, а також для обмеження її прав та свобод, які встановлені Конституцією України. Дружина та чоловік мають рівне право на повагу до своєї індивідуальності, своїх звичок та уподобань.
Дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім'ї за свою поведінку в ній. (ст. 55 Сімейного кодексу України).
За правилом частини 2 статті 104 Сімейного кодексу України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Відповідно до ч. 3 ст. 105 Сімейного кодексу України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, у відповідності до свідоцтва про шлюб (серії НОМЕР_1 від 08.07.2016 року) ОСОБА_2 та ОСОБА_3 уклали шлюб 08.07.2016 року, зареєстрований Орджонікідзевським районним у місті Харкові відділі реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Харківській області, актовий запис №155. Після державної реєстрації шлюбу прізвище чоловіка « ОСОБА_4 » та дружини « ОСОБА_4 ».
Відповідно до ст.16 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року чоловіки і жінки користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Відповідно до ч. 1 ст. 110, ст. 112 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Позивачка скористалась даним правом та звернулась до суду з цим позовом, наполягає на розірванні шлюбу.
Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має намір зберігати шлюб з відповідачем.
Відповідно до ст. 111 Сімейного кодексу України, суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
Як роз'яснено у п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року за №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Сторони не виявили бажання примиритись.
Згідно положень ч. 3, 4 ст. 56 Сімейного кодексу України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до норм сімейного законодавства, добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз», підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків.
Судом було встановлено, що причиною припинення шлюбно-сімейних відносин є те, що спільне життя позивача з відповідачем не склалося та припинено. Подальше спільне життя та збереження шлюбу не можливе.
Відповідно до ст. 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку із реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Згідно ч. 2 ст. 114 Сімейного Кодексу України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Згідно з ч. 3 ст. 115 Сімейного кодексу України - документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Таким чином, суд вважає встановленим, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а тому шлюб між сторонами необхідно припинити шляхом його розірвання.
В зв'язку з тим, що позивач не заявляє вимог про стягнення з відповідача на його користь судових витрат, суд, керуючись принципом диспозитивності цивільного судочинства, закріпленим у ст. 13 ЦПК України, не вирішує питання про розподіл судових витрат згідно ст. 141 ЦПК України.
Враховуючи наведене та керуючись Конституцією України, ст. ст. 24, 55, 56, 110, 112, 113 Сімейного кодексу України, ч.ч. 3, 4 ст.200 , ч. 4 ст. 206 , ст. 265 ЦПК України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,- задовольнити.
Розірвати шлюб укладений 08.07.2016 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований Орджонікідзевським районним у місті Харкові відділі реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Харківській області, актовий запис №155.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним Кодексом не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_2 .
Суддя - Ю.Ю. Сіренко