Справа № 357/7292/25
Провадження № 2/357/3730/25
( ЗАОЧНЕ )
25 липня 2025 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Рижко Г. О. ,
при секретарі - Примак А. М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в місті Біла Церква, в залі суду № 6 в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
В травні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА», в особі представника Дармограй Анастасії Тимофіївни звернулося до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просило суд:
- стягнути з ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (код ЄДРПОУ 41084239, місцезнаходження: 01133, місто Київ, бульвар Лесі України, будинок 26, офіс 411) заборгованість за договором № 487804-КС-002 про надання кредиту від 21.02.2024 року у розмірі 168637,62 грн, яка складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 48228,63 грн, суми прострочених платежів по процентах - 118908,99 грн, суми прострочених платежів за комісією - 1500,00 грн.
- стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн.
І. Стислий виклад позиції учасників справи.
Представник ТОВ «Бізнес Позика» звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Свої вимоги мотивує тим, що 21.02.2024 між ТОВ "Бізнес Позика" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 487804-КС-002 шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». Відповідно до умов Договору відповідачу було надано кредит у розмірі 50000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності. Стандартна процентна ставка фіксована - 1,14957034% в день, комісія за надання кредиту 7500,00 грн, строк кредиту - 24 тижні, дата видачі кредиту - 21.02.2024, термін повернення кредиту - 07.08.2024. 17.05.2024 між сторонами було укладено додаткову угоду № 1, відповідно до умов якої позичальнику додатково надано кредит в сумі 10000,00 грн. Видача кредиту здійснювалася шляхом перерахування коштів на банківську картку позичальника № НОМЕР_2 , вказану при заповненні анкетних даних. До теперішнього часу боржник свої зобов'язання за Кредитним договором належним чином не виконав, лише частково погасив заборгованість, у зв'язку з чим станом на 23.04.2025 заборгованість по кредитному договору становить 168637,62 грн, що складається з наступного: 48228,63 грн - заборгованість за тілом кредиту, 118908,99 грн - заборгованість за відсотками та 1500,00 грн - заборгованість по комісії. Враховуючи наведене просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у розмірі 168637,62 грн та 2422,40 грн сплаченого судового збору.
Відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився та відзив не надав.
ІІ. Заяви, клопотання. Інші процесуальні дії у справі.
В травні 2025 року справа надійшла до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області та згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.05.2025 надійшла у провадження судді Рижко Г.О.
Ухвалою судді від 16.05.2025 було прийнято до свого провадження цивільну справу № 357/7292/25; відкрито провадження в цивільній справі та призначено справу до розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи на 24.06.2025 на 12:00 год. Задоволено клопотання про витребування доказів. Витребувано в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» підтвердження випуску банківської карти на ім'я відповідача та виписок про рух коштів по рахунку за період з 21.02.2024 по 01.11.2024.
09.06.2025 на адресу суду від АТ КБ «ПРИВАТБАНК» на виконання ухвали судді надійшла інформація про відкритий банківський рахунок відповідача, який обслуговується за допомогою банківської платіжної картки № НОМЕР_2 та виписка щодо руху грошових коштів по рахунку.
24.06.2025 в зв'язку з неявкою відповідача та відсутністю відомостей про причини неявки розгляд справи відкладено на 25.07.2025 на 09:30 год.
Представник позивача у судове засідання не з'явився. Надав суду клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача, проти заочного розгляду справи не заперечував.
Відповідач повторно був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання 25.07.2025 повторно не з'явився, причини неявки суду не повідомив, правом на подання відзиву у встановлений судом строк не скористався, заяв про відкладення розгляду справи від нього не надходило. Крім того, про час та місце розгляду справи був повідомлений шляхом опублікування оголошення на офіційному веб-сайті Судова Влада України та шляхом направлення відповідного повідомлення у додаток «Viber» на номер телефону НОМЕР_3 , статус повідомлення «Доставлено» 24.06.2025 17:37:22.
Згідно з довідкою ф. 20 АТ «УКРПОШТА» судова кореспонденція не вручена адресату та повернута відправнику з відміткою «За закінченням терміну зберігання».
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 дійшов висновку про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду.
Таким чином, суд вважає за можливе на підставі ст. 280, 281, 282 ЦПК України ухвалити у справі заочне рішення суду в судовому засіданні за відсутності сторін та без фіксування процесу технічними засобами відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК.
Враховуючи вищевикладене, суд ухвалив здійснити заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Під час розгляду справи судом були досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 21.02.2024 між ТОВ "Бізнес Позика" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 487804-КС-002 шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію», відповідно до умов якого відповідачу було надано кредит у розмірі 50000,00 грн, строком на 24 тижні, термін дії договору до 07.08.2024, на умовах сплати процентів за користування кредитом у розмірі 1,14957034% в день (стандартна процентна ставка фіксована) та сплати комісії за надання кредиту в розмірі 7500,00 грн. Орієнтовна загальна вартість кредиту - 129960,00 грн. Сторонами в п. 3 Договору кредиту погоджено «Графік платежів», відповідно до якого визначено розмір та дату внесення позичальником платежів (п. 3.2.3 Договору) (а.с. 33-62).
Додатковою угодою № 1 від 17.05.2024 до договору № 487804-КС-002 було збільшено кредит на 10000,00, визначено, що станом на 17.05.2024 сума неповернутого кредиту становить 39806,63, після збільшення сума кредиту становить 49806,63 грн., продовжено строк дії договору до 01.11.2024, комісія за надання додаткової суми кредиту 1500,00 грн (а.с. 67-75).
Також, в матеріалах справи міститься Анкета клієнта та Паспорти споживчого кредиту, які підписаний відповідачем та в яким містяться дані позичальника, основні умови кредитування, інформація щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача та інші умови (а.с. 28-32, 63-66, 81).
Невід'ємною частиною договору є Правила відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів, які також регулюють відносини, що виникають між кредитодавцем і фізичною особою-позичальником (а.с. 84-103).
ТОВ «Бізнес Позика» свої зобов'язання за Договором кредиту виконало та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 50000,00 грн та в розмірі 10000,00 грн шляхом перерахування на банківську картку позичальника, що підтверджується інформаційними довідками ТОВ «ПрофітГід» (а.с. 82-83).
Належність банківської картки № НОМЕР_2 ОСОБА_1 , надання позичальнику грошових коштів та активне користування даною карткою та коштами підтверджується інформацією та випискою по рахунку, наданою АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (а.с. 144-149).
Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитом, станом на 23.04.2025 у ОСОБА_1 наявна заборгованість за Договором № 487804-КС-002 про надання кредиту від 21.02.2024, яка з урахуванням часткової оплати в сумі 65397,67 грн становить 168637,62 грн, з яких: 48228,63 грн - сума заборгованості по тілу кредиту, 118908,99 грн - сума заборгованості по відсотках; 1500,00 грн - сума заборгованості за комісією (а.с. 21-26).
ІV. Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування. Докази, відхилені судом, та мотиви їх відхилення.
Частиною 3 ст. 10 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог чинного законодавства.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договір та інші правочини.
В частині 1 статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Згідно зі ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» (в редакції чинній на час виникнення правовідносин) зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Згідно з ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».
Як регламентовано в ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
У відповідності до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно положень ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу.
Зобов'язання, згідно із ст. 526 ЦК України, має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно із ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Порушення боржником умов договору є цивільним правопорушенням, оскільки стаття 629 ЦК встановлює принцип обов'язковості виконання договору.
Крім того, ч. 2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Згідно з ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
Тому суд робить висновок, що 21.02.2024 між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 виникли договірні відносини у зв'язку з укладенням Договору про надання кредиту. Відповідач, будучи вільним в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, будучи обізнаним з умовами кредитування, в тому числі з нарахуванням відсотків за користування кредитними коштами, погодився на такі умови, підписавши електронним одноразовим ідентифікатором кредитні документи, таким чином погодивши умови сплати процентів за користування кредитними коштами. Даний договір був укладений в електронній формі у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію», що повністю підтверджується матеріалами справи. ОСОБА_1 отримав кредитні кошти і у нього виникло зобов'язання повернути їх, у розмірах та у строки, зазначеними в кредитному договорі, однак не виконав обов'язок з повернення кредитних коштів і позивач вправі вимагати захисту порушених прав у судовому порядку.
Наданий позивачем розрахунок повністю відповідає умовам Договору про надання кредиту: у ньому відображені всі факти видачі суми кредиту, нарахування процентів, які здійснювались за фактичну кількість календарних днів користування кредитом та до закінчення дії кредитного договору лише на залишок неповернутої суми, а також суми часткових оплат.
Крім того, відповідач не надав суду доказів, які спростовували б розмір заборгованості, а відтак наданий позивачем розрахунок заборгованості за відсутності альтернативного розрахунку від відповідача, приймається судом як достовірний.
V. Висновки суду за результатами розгляду позовної заяви та вирішення питання про розподіл судових витрат.
Суд, враховуючи вищевикладені норми чинного законодавства, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, доходить висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягають задоволенню.
З приводу розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, відповідно до положень ст.ст.133, 141 ЦПК України, з урахуванням повного задоволення позовних вимог, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн.
Керуючись статтями 5, 7, 10-13, 19, 23, 76-81, 89, 133, 141, 209, 210, 213, 228, 229, 258, 259, 263-265, 280-283, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» заборгованість за договором № 487804-КС-002 про надання кредиту від 21.02.2024 у розмірі 168637,62 грн (сто шістдесят вісім тисяч шістсот тридцять сім гривень 62 копійки), яка складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 48228,63 грн, суми прострочених платежів по процентах - 118908,99 грн, суми прострочених платежів за комісією - 1500,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок).
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача (стаття 285 ЦПК України), яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Відповідач має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Відповідач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом, лише у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА», код ЄДРПОУ 41084239, місцезнаходження: 01133, місто Київ, бульвар Лесі України, будинок 26, офіс 411.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .
Повний текст рішення складено та підписано 25.07.2025.
Суддя Г. О. Рижко