Справа № 199/6421/25
(3/199/3451/25)
іменем України
06.08.2025 місто Дніпро
Суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра Лисенко В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, РНОКПП НОМЕР_1 , яка має посвідчення водія серії НОМЕР_2 , не працюючої, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , яка притягується до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
за участю: захисника Михайлова Д.О.,
25.04.2025 о 01:40 годині водій ОСОБА_1 у місті Білозерське по вул. Білозерська, 1 керувала транспортним засобом «Volkswagen Polo», н.з. НОМЕР_3 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота; млява мова; хитка хода. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому порядку шляхом продуття газоаналізатору «Драгер 6810» на місці зупинки транспортного засобу або в медичному закладі ОСОБА_1 відмовилася, чим порушила вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху.
ОСОБА_1 до суду не з'явилася, була сповіщеною про дату, час і місце судового розгляду справи судовою повісткою, яка направлялася поштою, а також через офіційний веб-сайт «Судова влада України», в тому числі повідомлення у додаток «Viber», яке доставлено адресату о 12:30 годині 24.07.2025.
Тобто судом прийнято вичерпні заходи для повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, про дату, час і місце розгляду справи, забезпечивши можливість з'явитися до суду і висловити своє відношення до складеного відносно неї протоколу про адміністративне правопорушення.
В судовому засіданні захисник Михайлов Д.О. вважав можливим розглянути справу за відсутністю ОСОБА_1 . Захисник Михайлов Д.О. просив закрити провадження по справі за відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, оскільки:
-відсутній факт керування, руху та зупинки транспортного засобу, що давали б поліцейським підстави для висунення ОСОБА_1 вимоги про необхідність проходження огляду на стан сп'яніння;
-відео матеріали не містять обставин виявлення ознак сп'яніння;
-порушено процедуру направлення/огляду на встановлення стану сп'яніння;
-зміст відеофайлів є неповним, оскільки повністю не відображає всієї події.
Захисником також подано клопотання про визнання письмового направлення на огляд водії транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 24.04.2025 недопустимим та недостовірним доказом, оскільки направлення складено 24.04.2025 о 02:00 годині, а дата події 25.04.2025.
За вказаних обставин, з метою дотримання розумних строків розгляду справи та, враховуючи, що ОСОБА_1 повідомлена про дату, час та місце судового засідання належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не подавала, визнано можливим розгляд справи у її відсутність, на підставі ч. 1 ст. 268 КУпАП.
Вислухавши думку захисника Михайлова Д.О., вивчивши матеріали справи, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується повністю дослідженими в судовому засіданні доказами:
- відомостями з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 311070 від 25.04.2025, що складений у відповідності до вимог ст. 256 КУпАП, зі змісту якого слідує, що 25.04.2025 о 01:40 годині водій ОСОБА_1 у місті Білозерське по вул. Білозерська, 1 керувала транспортним засобом «Volkswagen Polo», н.з. НОМЕР_3 з явними ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота; млява мова; хитка хода. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому порядку шляхом продуття газоаналізатору Драгер 6810 на місці зупинки транспортного засобу або в медичному закладі ОСОБА_1 відмовилася, чим порушила вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху;
- змістом направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, з якого убачається, що у водія ОСОБА_1 виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота; млява мова; хитка хода. Огляд водія ОСОБА_1 на стан сп'яніння в закладі охорони здоров'я не проводився;
- матеріалом відеозапису працівника поліції, з якого убачається, що працівник поліції повідомляє, що ОСОБА_1 було зупинено під час керування транспортним засобом і у неї виявлені ознаки алкогольного сп'яніння. Працівник поліції запропонував водію ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки шляхом продуття газоаналізатора «Драгер». На питання працівника поліції: «Продувати будете?», ОСОБА_1 повідомила: «Я визнаю одразу». Працівником поліції роз'яснив водію, що вона може продути алкотестер на місці зупинки транспортного засобу, що, якщо вона не хоче продувати газоаналізатор, працівник поліції доставить її до медичного закладу а, якщо не бажає їхати до медичного закладу і продувати на місці зупинки газоаналізатор - це буде порушенням п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Водію ОСОБА_1 повідомлено, що за відмову проходити огляд на стан сп'яніння буде складено протокол про адміністративне правопорушення. ОСОБА_1 повідомила: «Бажаю напевно. Можна буде дути інший водій? Мамі було погано, тому вона поїхала». Після чого працівником поліції ще раз запропоновано ОСОБА_1 продути алкотестер на місці зупинки. Чоловік, який перебув поряд із ОСОБА_1 , виявив бажання продути алкотестер за водія та зазначив, що він був за кермом. На що працівник поліції повідомив, що за кермом перебувала саме ОСОБА_1 та повторно повідомив наслідки ухилення від проходження огляду на стан сп'яніння. Після чого на питання працівника: «Будете продувати на місці зупинки?», ОСОБА_1 повідомила: «Ні». На питання працівника поліції: «В медичний заклад будете їхати?», ОСОБА_1 негативно «помахала головою». Далі ОСОБА_1 були роз'ясненні права згідно ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП. ОСОБА_1 повідомлено, що буде складено протокол за ст. 130 КУпАП. В подальшому ОСОБА_1 відсторонили від керування транспортним засобом та повідомили про те, що оскільки її пасажир також мав ознаки сп'яніння, він не міг керувати, тому виникла необхідність у виклику тверезого водія. Після чого працівник поліції оголосив протокол про адміністративне правопорушення. ОСОБА_1 задала питання працівнику поліції: «Як Ви можете явні ознаки відстежити?», на що поліцейський відповів: «Від Вас дуже пахне алкоголем». На питання працівника поліції: «Підпис будете ставити?», ОСОБА_1 повідомила: «Не хочу».
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За таких обставин дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП, як відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Надаючи оцінку запереченням захисника щодо наявності в діях ОСОБА_1 ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, слід виходити з наступного.
Так, доводи захисника про те, що в матеріалі відеозапису відсутній факт руху та зупинки транспортного засобу, під керуванням водія ОСОБА_1 , є необґрунтованими.
Згідно ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також іншими документами.
Спеціальними засобами доказування підлягає підтвердженню лише процедура огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, визначена ст. 266 та ст. 266-1 КУпАП.
Зокрема, ч. 2 ст. 266 КУпАП передбачено, що огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У відповідності до протоколу про адміністративне правопорушення від 25.04.2025 зафіксовано, що ОСОБА_1 керувала транспортним засобом. ОСОБА_1 не скористалася своїм правом внести зауваження до змісту протоколу про адміністративне правопорушення і не внесла до вказаного протоколу зауважень з цього приводу, відмовившись його підписати.
Зміст направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції свідчить про те, що поліцейський направляв ОСОБА_1 на огляд з метою виявлення стану сп'яніння як водія транспортного засобу, оскільки у ОСОБА_1 було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння. Проте ОСОБА_1 не навела заперечень проти цього.
Те, що письмове направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції містить дату його складання 24.04.2025, вказує лише на технічну описку в зазначенні дня складання цього документа, оскільки подія правопорушення настала в ніч з 24 на 25.04.2025 і така описка не впливає на висновки судді щодо невиконання ОСОБА_1 вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху або щодо наявності в її діях ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, зважаючи і на те, що таке направлення є обов'язковим для лікаря закладу охорони здоров'я здійснити огляд особи на стан сп'яніння в строк не більше двох годин з моменту виявлення ознак сп'яніння та за бюджетні кошти такого закладу.
Крім того, з матеріалу відеозапису поліцейського вбачається, що ОСОБА_1 не заперечувала факту керування нею автомобілем, повідомивши, що керувала ним через те, що її мамі було погано. ОСОБА_1 не ставила під сумнів факт керування автомобілем.
Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно сукупність досліджених доказів надає судді можливість дійти висновку про те, що водій ОСОБА_1 керувала транспортним засобом, тому вимога поліцейського щодо виконання нею вимог пункту 2.5 Правил дорожнього руху у відповідності до ст. 266 КУпАП була законною, але водій ОСОБА_1 безпідставно її не виконала.
При цьому приписами статті 266 КУпАП не передбачено як обов'язкову умову застосування технічних засобів відеозапису або, в разі неможливості застосування таких засобів, залучення двох свідків, для фіксації руху чи зупинки транспортного засобу або для складання протоколу про адміністративне правопорушення.
За таких обставин доводи захисника щодо відсутності саме відео-фіксації руху автомобіля під керуванням ОСОБА_1 , чи його зупинки, є необґрунтованими, оскільки факт руху автомобілем під керуванням ОСОБА_1 доведений сукупністю доказів, перелік яких визначено ст. 251 КУпАП, оцінку яким надано в цій постанові.
Приписи статті 266 КУпАП, Правил дорожнього руху, норми Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 за № 1452/735, надають інспектору поліції виключні повноваження щодо виявлення у водія ознак сп'яніння. Тобто це дискреційні повноваження поліцейського і водій, згідно п. 2.5 Правил дорожнього руху, повинен виконати вимогу поліцейського щодо проходження огляду на стан сп'яніння або нести відповідальність за безпідставну та необґрунтовану відмову від проходження огляду на стан сп'яніння.
Те, що водій ОСОБА_1 мала очевидні ознаки алкогольного сп'яніння, зафіксовано матеріалом відеозапису та змістом направлення на огляд ОСОБА_1 з метою виявлення стану сп'яніння, згідно якого поліцейським зафіксовано у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота; млява мова; хитка хода. Такі ж ознаки алкогольного сп'яніння зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого ОСОБА_1 своїх зауважень не внесла.
Таким чином, доводи захисника про те, що у ОСОБА_1 не було виявлено ознак алкогольного сп'яніння, щоб слугувало підставою для вимоги проходження огляду на стан сп'яніння, є необґрунтованими, зважаючи на те, що виявлення ознак будь-якого виду сп'яніння відноситься до дискреції поліцейського, ознаки алкогольного сп'яніння у ОСОБА_1 мали очевидний прояв і водій могла спростувати підозру поліцейського щодо її перебування в стані алкогольного сп'яніння лише виконанням вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху.
Доводи захисника про те, що було порушено процедуру направлення/огляду на встановлення стану сп'яніння є також необґрунтованими, оскільки ОСОБА_1 категорично відмовилася від проходження будь-якого виду огляду на стан сп'яніння, а тому доводи про порушення процедури направлення/огляду на встановлення стану сп'яніння могли би мати значення в разі згоди водія на проходження такого огляду, його подальшого проходження та заперечення його результатів, чого в цій справі не має.
Доводи захисника про те, що зміст відеофайлів є неповним, оскільки повністю не відображає всієї події, суддею не приймаються.
Зокрема, у відповідності до приписів ч. 2 ст. 266 КУпАП під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Проте стаття 266 КУпАП не визначає поняття технічних засобів відеозапису, як і не визначає цього поняття Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 за № 1395 і Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1103.
У той же час з приписів ч. 1 ст. 14-2 КУпАП слідує, що адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі (за допомогою технічних засобів - приладів контролю за дотриманням правил дорожнього руху з функціями фото-, відеофіксації, які функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів з функціями запису, зберігання, відтворення і передачі фото-, відеоінформації), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.
Таким чином, аналізуючи ч. 1 ст. 14-2 КУпАП, слід дійти висновку, що законодавець надав можливість уповноваженим підрозділам Національної поліції здійснювати фіксування адміністративних правопорушень двома способами та двома типами засобів:
1) в автоматичному режимі за допомогою технічних засобів - приладів контролю за дотриманням правил дорожнього руху з функціями фото-, відеофіксації, які функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах);
2) у випадках порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів - за допомогою технічних засобів з функціями запису, зберігання, відтворення і передачі фото-, відеоінформації.
Відповідно приписами ч. 1 ст. 14-2 КУпАП передбачено вичерпний перелік вимог до технічних засобів, що фіксують правопорушення в режимі фотозйомки (відеозапису), а саме: вони повинні мати функції запису, зберігання, відтворення і передачі фото-, відеоінформації.
Відповідно, з системного аналізу ч. 1 ст. 14-2 та ст. 266 КУпАП слід дійти висновку, що працівники поліції під час проведення огляду осіб на стан сп'яніння повинні застосовувати такі технічні засоби відеозапису, які мають функції запису, зберігання, відтворення і передачі фото-, відеоінформації, що в даній справі повністю дотримано, оскільки наявний у справі матеріал відеозапису в достатній мірі зафіксував процедуру огляду водія на стан сп'яніння, а саме: відмову водія ОСОБА_1 пройти такий огляд у порядку, визначеному ст. 266 КУпАП.
На підставі викладеного вважаю, що всі докази, які покладені в основу даної постанови, відповідають положенням ч. 1 ст. 251 КУпАП, тобто є належними, допустимими, достовірними, а в сукупності та їх взаємозв'язку - достатніми для прийняття рішення про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладення їй адміністративного стягнення.
Відповідно до ч. 1 ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов:
1) про накладення адміністративного стягнення;
2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу;
3) про закриття справи.
Оскільки під час розгляду справи встановлена вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення і остання підлягає адміністративній відповідальності, по справі необхідно винести постанову, передбачену п. 1) ч. 1 ст. 284 КУпАП, а саме: про накладення адміністративного стягнення.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, яке посягає на безпеку дорожнього руху, дані про особу ОСОБА_1 , який не працює, отримувала посвідчення водія, ступінь її вини, відсутність обставин, що пом'якшують або обтяжують її відповідальність, вважаю за необхідне накласти їй адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Керуючись ст. 283, 284 КУпАП,
Накласти ОСОБА_1 адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто в сумі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути на підставі ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто в сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.
Роз'яснити ОСОБА_1 вимоги ч. 1 ст. 307 КУпАП про те, що штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення їй постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Попередити ОСОБА_1 , що у разі несплати нею штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу в порядку ст. 308 КУпАП буде надіслана для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:
- подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;
- витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра.
Строк пред'явлення постанови до виконання 3 місяці з дня її винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 КУпАП перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.
Суддя: В.О.Лисенко