Справа № 991/6758/25
Провадження №11-сс/991/494/25
05 серпня 2025 року м. Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4
особи, яка подала апеляційну скаргу ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду заяву ОСОБА_5 про відвід колегії суддів у складі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 від участі у розгляді справи № 991/6758/25,
До початку розгляду апеляційної скарги ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 27 червня 2025 року, якою залишено без розгляду скаргу ОСОБА_5 від 26.06.2025 на бездіяльність посадових осіб Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальні правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про вчинення кримінальних правопорушень, колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 заявлено усний відвід, з підстав незаконності складу суду, що, на думку заявника, виключає можливість розгляду даною колегією зазначеної вище апеляційної скарги.
Заслухавши позицію ОСОБА_6 , колегія суддів дійшла такого висновку.
Суддя не може брати участь у кримінальному провадженні якщо, зокрема, у разі порушення встановленого ч. 3 ст. 35 КПК України порядку визначення судді для розгляду справи (п. 5 ч.1 ст. 75 КПК України).
Суд не вважає заяву про відвід безумовною підставою для відсторонення складу суду від участі у провадженні. Позиція особи, яка заявляє відвід, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальним є можливість вважати такі сумніви об'єктивно обґрунтованими.
Позиція заявника щодо відводу зводиться до порушення положень, на його думку, статті 35 КПК України, згідно якої склад суду у кримінальному провадженні є незмінним, крім випадків, які унеможливлюють участь судді у розгляді справи, та інших випадків, передбачених КПК України. Водночас, ОСОБА_7 не аргументує як саме порушено вимоги статті 35 КПК України та в чому саме полягає порушення принципу незмінності складу суду.
Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Вирішуючи питання щодо заявленого ОСОБА_5 відводу колегії суддів, суд бере до уваги практику Європейського суду з прав людини.
Особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (див. рішення у справі Веттштайна (Wettstein), п. 43).
При узагальненні судової практики з метою однакового застосування норм права судами різних спеціалізацій у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом, було встановлено, що не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, а також наявність скарг, поданих на суддю (суддів) у зв'язку з розглядом даної чи іншої справи, обставини, пов'язані з прийняттям суддями рішень з інших справ.
Щодо начебто порушення встановленого частинами 3, 9 статті 35 КПК України порядку визначення суддів для розгляду справи, то колегія суддів відзначає наступне.
Згідно вимог ч. 3 ст. 35 КПК України, визначення судді (запасного судді, слідчого судді), а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретного провадження здійснюється Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою та/або її окремою підсистемою (модулем) під час реєстрації відповідних матеріалів, скарги, клопотання, заяви чи іншого процесуального документа за принципом випадковості та в хронологічному порядку з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження на кожного суддю, заборони брати участь у перевірці вироків та ухвал для судді, який брав участь в ухваленні вироку або ухвали, про перевірку яких порушується питання (крім перегляду за нововиявленими обставинами), перебування суддів у відпустці, відсутності у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відрядженням, а також інших передбачених законом випадків, через які суддя не може здійснювати правосуддя або брати участь у розгляді судових справ. Після визначення судді (запасного судді, слідчого судді) або судді-доповідача для конкретного судового провадження не допускається внесення змін до реєстраційних даних щодо цього провадження, а також видалення цих даних з Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи та/або її окремої підсистеми (модуля), крім випадків, установлених законом.
Зі змісту частини 3 статті 35 КПК України вбачається, що зазначена норма не містить будь-яких інших правил визначення складу суду, окрім як посилання щодо необхідності здійснення такого визначення автоматизованою системою документообігу суду. Норми, викладені у пункті 5 частини 1 статті 75 та частини 3 статті 35 КПК України, визначають, що підставою для відводу (самовідводу) є визначення судді чи колегії суддів з порушенням порядку функціонування автоматизованої системи документообігу суду.
У свою чергу порядок функціонування автоматизованої системи документообігу суду визначається серед іншого Положення про автоматизовану систему документообігу суду (затверджено Рішенням Ради суддів України від 11 листопада 2024 року № 39, редакція від 01.04.2025 року) (далі - Положення), та Засадами використання автоматизованої системи документообігу в Апеляційній палаті Вищого антикорупційного суду (затверджені рішенням зборів суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 03.09.2019 року № 5, редакція від 31 березня 2025 року) (далі - Засади).
Розподіл судових справ здійснюється в суді в день їх реєстрації, на підставі інформації, внесеної до автоматизованої системи, уповноваженою особою апарату суду, відповідальною за здійснення автоматизованого розподілу судових справ (пункт 2.3.1 Положення).
Розподіл кримінальних справ здійснюється в автоматизованому режимі між суддями Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, з урахуванням: складу постійних колегій; визначених автоматизованою системою коефіцієнтів навантаження кожного судді; недопустимості повторної участі судді у розгляді апеляційної скарги на остаточне судове рішення, якщо він брав участь у розгляді апеляційних скарг, які подавалися під час досудового розслідування у кримінальному провадженні (з урахуванням виділених та/або об'єднаних кримінальних проваджень) та випадків перегляду в апеляційному порядку ухвал суду першої інстанції про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, яка була постановлена під час судового провадження у суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті (пункт 1.1 Глави 1 Розділу ІІ Засад).
Апеляційна скарга ОСОБА_5 надійшла до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду 14.07.2025 та в цей же день був здійснений автоматизований розподіл справи.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.07.2025 для розгляду апеляційної скарги визначено такий склад колегії судів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду: головуючий суддя (суддя-доповідач) ОСОБА_1 , судді ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .
З наведених мотивів колегія суддів відхиляє довід ОСОБА_5 про незаконність складу суду та порушення під час автоматизованого розподілу його апеляційної скарги.
Інших доводів, які б впливали на наявність (чи відсутність) підстав для виключення суддів з автоматизованого розподілу, заявлено не було.
Отже, склад суду у цій справі - колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , був визначений відповідно до порядку визначення суддів для розгляду справи в розумінні пункту 5 частини 1 статті 75, частини 3 статті 35 КПК.
Керуючись статтями 35, 75, 76, 81 КПК України, колегія суддів -
Заяву ОСОБА_5 про відвід колегії суддів у складі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 залишити без задоволення.
Ухвала є остаточною, набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий суддя: ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3