Справа № 991/4326/24
Провадження 1-кп/991/53/24
06.08.2025 Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:
головуючого суддіОСОБА_1
суддівОСОБА_2
ОСОБА_3
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4
прокурораОСОБА_5
обвинуваченого ОСОБА_6
його захисників, адвокатівОСОБА_7 ,
ОСОБА_8
обвинуваченого ОСОБА_9
його захисника, адвокатаОСОБА_10
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві клопотання прокурора про продовження строку дії обов'язків, покладених на обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_9 , у межахкримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42023000000001415 від 25.08.2023, за обвинуваченням:
ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Волочиську Хмельницької області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України, та
ОСОБА_9 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Бердянськ Запорізької області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_4 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України, -
І. Історія провадження
1.1. На розгляді Вищого антикорупційного суду перебувають матеріали зазначеного кримінального провадження.
1.2. Ухвалою суду від 22.05.2024 у цьому кримінальному провадженні призначене підготовче судове засідання, а ухвалою від 27.06.2024 - судовий розгляд.
1.3. 04.08.2025 до Вищого антикорупційного суду від прокурора другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 надійшли клопотання про продовження строку дії обов'язків, які мають виконувати обвинувачені ОСОБА_6 та ОСОБА_9 на підставі ухвали Вищого антикорупційного суду від 25.06.2025.
1.4. У клопотанні, поданому щодо обвинуваченого ОСОБА_6 , прокурор просила суд продовжити на два місяці строк дії покладених на нього обов'язків, а саме:
- прибувати до суду за кожним викликом та вимогою;
- не залишати територію України без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
- утримуватися від спілкування зі свідками ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 з приводу обставин, викладених у обвинувальному акті;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Мотивуючи необхідність продовження ОСОБА_6 строку дії обов'язків, прокурор посилалась на обґрунтованість висунутого ОСОБА_6 обвинувачення на підставі зібраних під час досудового розслідування доказів, а також на продовження існування ризиків переховування від суду та незаконного впливу на свідків.
Ризик переховування обвинуваченого ОСОБА_6 від суду прокурор обґрунтовує наступним: залученням ОСОБА_6 спільно з ОСОБА_9 третьої особи для вчинення кримінального правопорушення, з метою ухилення від кримінальної відповідальності; наявністю двох діючих паспортів громадянина України для виїзду за кордон; неодноразовим перетином ОСОБА_6 державного кордону України, а саме 16 разів під час воєнного стану; майновим станом обвинуваченого та його родини; наявністю широкого кола зв'язків, які обвинувачений може використати для досягнення неправомірної домовленості щодо уникнення контролю у пунктах пропуску через державний кордон України; тяжкістю покарання, що загрожує ОСОБА_6 у випадку доведення його винуватості.
Ризик незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні прокурор мотивує тим, що свідок ОСОБА_13 ще не був допитаний судом, допит свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_11 розпочато, однак не завершено, а тому ОСОБА_6 , який має широке коло зв'язків, може незаконно впливати на них з метою зміни чи відмови від раніше наданих ними показань, зокрема, на свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_11 та ОСОБА_13 .
На підставі наведеного, з урахуванням конкретних обставин вчинення інкримінованого ОСОБА_6 кримінального правопорушення, даних про його особу, вік, стан здоров'я, міцність соціальних зв'язків, майновий стан, прокурор вважає, що інші, менш суворі запобіжні заходи, передбачені ст. 176 КПК України, не можуть на даному етапі судового провадження забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків, що випливають із ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема, прибувати за кожною вимогою до суду, тому вважає, що існує необхідність у продовженні строку дії обов'язків, покладених на обвинуваченого.
1.5. У клопотанні, поданому щодо обвинуваченого ОСОБА_9 , прокурор просила суд продовжити на два місяці строк дії покладених на нього обов'язків, а саме:
- прибувати до суду за кожним викликом та вимогою;
- не залишати територію України без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
- утримуватися від спілкування зі свідками ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 з приводу обставин, викладених в обвинувальному акті;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Мотивуючи необхідність продовження ОСОБА_9 строку дії обов'язків, прокурор посилалась на обґрунтованість висунутого ОСОБА_9 обвинувачення на підставі зібраних під час досудового розслідування доказів, а також на продовження існування ризиків переховування від суду та незаконного впливу на свідків.
Ризик переховування обвинуваченого ОСОБА_9 від суду прокурор обґрунтовує таким: залученням ОСОБА_9 разом із ОСОБА_6 третьої особи для вчинення кримінального правопорушення, з метою ухилення від кримінальної відповідальності; наявністю діючого паспорта громадянина України для виїзду за кордон; неодноразовим перетином ОСОБА_9 державного кордону України, зокрема двічі під час воєнного стану, де він перебував від 12 до 27 днів; тяжкістю покарання, що загрожує ОСОБА_9 у випадку доведення його винуватості.
Ризик незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні прокурор мотивує тим, що під час судового розгляду лише розпочався допит свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_11 , однак не завершився, а тому ОСОБА_9 , використовуючи широке коло зв'язків ОСОБА_6 , може незаконно впливати на них з метою зміни чи відмови від раніше наданих ними показань, зокрема, на свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 .
На підставі наведеного, з урахуванням конкретних обставин вчинення інкримінованого ОСОБА_9 кримінального правопорушення, даних про його особу, вік, стан здоров'я, міцність соціальних зв'язків, майновий стан, прокурор вважає, що інші, менш суворі запобіжні заходи, передбачені ст. 176 КПК України, не можуть на цьому етапі судового провадження забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків, що випливають із ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема, прибувати за кожною вимогою до суду, тому вважає, що існує необхідність у продовженні строку дії обов'язків, покладених на обвинуваченого.
1.6. В судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_9 , адвокат ОСОБА_10 надав суду письмові заперечення на клопотання прокурора, яке стосується продовження строку дії обов'язків, покладених на його підзахисного, в яких він просив відмовити у задоволенні такого клопотання. Зазначив, що стороною обвинувачення не доведено існування ризиків, наведених у клопотанні. Вважає ризик переховування від суду безпідставним, оскільки прокурором не надано жодного нового доказу чи навіть доводу, який би свідчив про існування такого ризику. Наголосив, що ОСОБА_9 здав на зберігання паспорт для виїзду за кордон до органу міграційної служби, а відтак сумлінно виконав цей процесуальний обов'язок. Звернув увагу суду, що перетин державного кордону був здійснений ОСОБА_9 до моменту повідомлення йому підозри у вчиненні кримінального правопорушення, що, на його думку, свідчить про безпідставність ризику переховування обвинуваченого від суду. Щодо ризику незаконного впливу на свідків, то адвокат звернув увагу та те, що такий ризик нівельований статусом ОСОБА_12 та ОСОБА_11 , які є викривачами у цьому кримінальному провадженні, а отже особисто зацікавлені у активному сприянні у розкритті кримінального правопорушення, тому вважав, такий ризик безпідставним та недоведеним.
ІІ. Позиції сторін судового провадження
2.1. Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримала з викладених у них мотивів та просила їх задовольнити.
2.2. Захисники обвинуваченого ОСОБА_6 , адвокати ОСОБА_7 та ОСОБА_8 заперечували щодо задоволення клопотань.
2.3. Обвинувачений ОСОБА_6 щодо задоволення клопотань заперечував, наголосив на тому, що його процесуальна поведінка є сумлінною. Зазначив, що покладені на нього обов'язки перешкоджають виконанню його обов'язків, як народного депутата України.
2.4. Захисник обвинуваченого ОСОБА_9 , адвокат ОСОБА_10 просив відмовити у задоволенні клопотань прокурора. Підтримав доводи, викладені ним у письмових запереченнях.
2.5. Обвинувачений ОСОБА_9 також заперечував щодо клопотань прокурора.
ІІІ. Мотиви та обґрунтування суду
3.1. Заслухавши думку учасників судового засідання, перевіривши доводи поданих клопотань, колегія суддів дійшла до таких висновків.
3.2. Правове регулювання
Положення ч. 5 та ч. 6 ст. 194 КПК України визначають правові підстави та надають перелік обмежувальних заходів (обов'язків), які покладаються на підозрюваного, обвинуваченого одночасно із застосуванням запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою.
В силу ч. 7 цієї ж статті, такі обов'язки можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому ст. 199 цього Кодексу.
Зі змісту ст. 199 КПК України слідує, що суд продовжує строк дії відповідних обов'язків лише у разі, якщо прокурор доведе, що заявлені ним ризики не зменшилися або з'явилися нові ризики, які виправдовують подальше застосування покладених на особу обов'язків.
3.3. Встановлені судом обставини щодо обвинуваченого ОСОБА_6 .
Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 28.11.2023 до ОСОБА_6 був застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 40 260 000,00 грн та покладенням на підозрюваного таких обов'язків: 1) прибувати до детектива, прокурора, слідчого судді або суду за кожним викликом вимогою, залежно від стадії кримінального провадження; 2) не відлучатись без дозволу детектива, прокурора, слідчого судді або суду з Хмельницької області та м. Києва і Київської області з можливістю пересування між ними; 3) повідомляти детектива, прокурора, слідчого суддю або суд про зміну свого місця проживання; 4) утримуватися від спілкування з підозрюваним у кримінальному провадженні ОСОБА_9 , свідками ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та іншими особами з приводу обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 42023000000001415 від 25.08.2023; 5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд і в'їзд в Україну; 6) носити електронний засіб контролю (т. 2, а.с. 111-120).
На виконання цієї ухвали 28.11.2023 ПП «АГРАРНА КОМПАНІЯ 2004» була внесена застава за ОСОБА_6 у розмірі 40 260 000,00 грн, у зв'язку з чим його звільнено з-під варти і застосовано до нього альтеративний запобіжний захід у виді застави із покладенням на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, про які зазначено вище.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 12.01.2024 скасовано обов'язок, покладений на ОСОБА_6 - носити електронний засіб контролю (т. 2, а.с. 128-131).
В подальшому ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17.01.2024 продовжено строк дії обов'язків, що були визначені ухвалою слідчого судді від 28.11.2023 окрім обов'язку, виключеного ухвалою слідчого судді від 12.01.2024 (т. 2, а.с. 132-136).
Також, ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 14.03.2024 поряд із продовженням строку дії обов'язків, покладених на ОСОБА_6 , обов'язки, передбачені п.п. 2, 4 ч. 5 ст. 194 КПК України, викладено у такій редакції: не покидати територію України без дозволу детектива, прокурора, слідчого судді або суду; утриматися від спілкування з свідками ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 з приводу обставин викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_6 у кримінальному провадженні (т. 2, а.с. 137-141).
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 09.05.2024 ОСОБА_6 продовжено строк дії таких обов'язків на два місяці (т. 2, а.с. 144-147).
У подальшому строк дії покладених на ОСОБА_6 обов'язків, за виключенням обов'язку прибувати до прокурора за кожним викликом та вимогою, неодноразово продовжувався Вищим антикорупційним судом, востаннє - ухвалою від 25.06.2025 на строк два місяці, тобто до 25.08.2025 включно.
До закінчення дії обов'язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_6 в порядку ст. 199 КПК України прокурор звернулась з клопотанням про продовження їх строку.
3.3.1. Щодо ризику переховування від суду
Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_6 обвинувачується у здійсненні пропозиції службовим особам, які займають особливо відповідальне становище, надати їм неправомірну вигоду, та надання такої вигоди за вчинення службовими особами дій в інтересах того, хто пропонує та надає таку вигоду, та в інтересах третьої особи дій з використанням наданого їм службового становища, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України.
Зазначене кримінальне правопорушення за ступенем тяжкості є тяжким злочином. Покарання, яке загрожує обвинуваченому ОСОБА_6 у разі визнання його винуватим у пред'явленому обвинуваченні, передбачає позбавлення волі на строк до 10 років з конфіскацією майна або без такої. Також, інкриміноване ОСОБА_6 кримінальне правопорушення, згідно з приміткою до ст. 45 КК України, є корупційним кримінальним правопорушенням, що унеможливлює застосування інституту звільнення від кримінальної відповідальності, призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом чи звільнення від відбування покарання з випробуванням до цих правовідносин.
На переконання суду, суворість можливого покарання може бути реальним мотивом та підставою для обвинуваченого переховуватися від органів досудового розслідування чи суду.
Поряд з цим, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях вказує, що небезпеку переховування від правосуддя не можна констатувати, виходячи виключно з суворості можливого покарання; її треба визначати з врахуванням низки інших факторів, які можуть або підтвердити наявність небезпеки переховування від правосуддя, або зробити її настільки незначною, що вона не може слугувати виправданням для тримання під вартою («W v.Switzerland», заява № 14379/88, 26.01.1993).
З цього слідує, що існування обвинувачення у вчиненні тяжкого злочину саме по собі не є беззаперечним свідченням того, що в обвинуваченого існує бажання переховуватись від суду, а тому така обставина має значення лише у випадку встановлення інших релевантних факторів.
Встановлено, що ОСОБА_6 має 2 паспорти громадянина України для виїзду за кордон та під час воєнного стану 16 разів перетинав державний кордон України.
Не викликає сумніву також фінансова спроможність ОСОБА_6 переховуватися від суду та його можливість тривалий час проживати, як на території України, так і за її межами. До таких висновків можна дійти проаналізувавши документи щодо видатків та доходів ОСОБА_6 .
Наведені обставини у своїй сукупності свідчать про обґрунтованість доводів прокурора щодо існування вказаного ризику, оскільки з метою уникнення покарання, що загрожує обвинуваченому, у разі доведення його винуватості, ОСОБА_6 має реальну та фінансову можливість тривалий час переховуватись від органів досудового розслідування та суду, як на території України, так і за її межами.
3.3.2. Щодо ризику впливу на свідків
Під час оцінки цього ризику суд виходить із передбаченої кримінальним процесуальним законом процедури отримання свідчень від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні.
Так, в силу засади безпосередності дослідження судом показань, яка регламентована ст. 23 КПК України, та відповідно до визначених у ст. 224 КПК України правил проведення допиту в суді, під час судового розгляду суд отримує показання усно шляхом допиту особи у судовому засіданні. Порушення зазначених імперативних вимог, як правило, має наслідком недопустимість як доказу відомостей, що містяться у відповідних показаннях.
Водночас, з огляду на закріплений у ст. 290 КПК України порядок ознайомлення захисту з матеріалами досудового розслідування, зокрема, з показаннями допитаних стороною обвинувачення осіб, очевидно, що обвинувачений може бути обізнаний із персональними даними свідків та змістом їх позасудових показань.
Зазначене у поєднанні із наявним у ОСОБА_6 статусом народного депутата та можливістю впливу на інших осіб шляхом використання набутих зв'язків серед державних, правоохоронних та інших органів, дає підстави обґрунтовано припускати вірогідність незаконного впливу зі сторони обвинуваченого на свідків у цьому кримінальному провадженні, зокрема на свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , для зміни чи відмови від раніше наданих ними показань, з метою уникнення кримінальної відповідальності.
З огляду на продовження існування вказаного ризику, суд також вважає необхідним встановлення ОСОБА_6 заборони спілкування зі вказаними свідками.
3.3.3. Висновки суду
Застосування до підозрюваного/обвинуваченого певних обмежень, якими в цьому випадку є додаткові обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, повинно мати як правове, так і фактичне підґрунтя, бути пропорційним заявленим стороною обвинувачення ризикам та не створювати для нього несправедливого чи надмірного тягаря. Тобто, заявлені стороною обвинувачення ризики повинні кореспондувати обов'язкам, які на підозрюваного/обвинуваченого просить покласти прокурор.
За наслідком розгляду клопотання прокурора судом встановлено, що стороною обвинувачення доведено існування ризиків переховування ОСОБА_6 від суду та незаконного впливу на свідків, яким кореспондують зазначені у клопотанні прокурора обов'язки прибувати за кожним викликом та вимогою до суду, не залишати територію України без дозволу суду, повідомляти суд про зміну свого місця проживання, утримуватися від спілкування зі свідками з приводу обставин, викладених в обвинувальному акті, здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон або інші документи, що дають право на виїзд з України.
За наведених підстав, клопотання прокурора підлягає задоволенню.
3.4. Встановлені судом обставини щодо обвинуваченого ОСОБА_9 .
Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24.11.2023 до ОСОБА_9 був застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 12 078 000,00 грн та покладенням на нього таких обов'язків: 1) прибувати до детектива, прокурора або суду за кожним викликом та вимогою, залежно від стадії кримінального провадження; 2) не відлучатись з м. Хмельницького без дозволу детектива, прокурора або суду; 3) повідомляти детектива, прокурора та суд про зміну свого місця проживання; 4) утримуватися від спілкування з підозрюваним у кримінальному провадженні ОСОБА_6 , свідками ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та іншими особами з приводу повідомленої йому підозри, окрім своїх захисників; 5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; 6) носити електронний засіб контролю (т. 5, а.с. 118-132).
На виконання вказаної ухвали 24.11.2023 ТОВ «ДУБЕНСЬКИЙ КРАЙ» була внесена застава за ОСОБА_9 у розмірі 12 078 000,00 грн, у зв'язку з чим його звільнено з-під варти і застосовано до нього альтеративний запобіжний захід у виді застави із покладенням на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, про які зазначено вище.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17.01.2024 строк дії таких обов'язків було продовжено, обов'язок, передбачений п. 2 ч. 5 ст. 194 КПК України викладено у такій редакції: не відлучатися з м. Хмельницький та Хмельницького району Хмельницької області без дозволу детектива, прокурора або суду (т. 5, а.с. 144-154).
В подальшому ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 14.03.2024 ці обов'язки, за виключенням обов'язків утримуватися від спілкування з підозрюваним ОСОБА_6 та носити електронний засіб контролю, було продовжено до 14.05.2024 включно (т. 5, а.с. 155-162).
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 09.05.2024 продовжено строк дії обов'язків, що були визначені ухвалою від 14.03.2024, а обов'язок, передбачений п. 2 ч. 5 ст. 194 КПК України викладено у такій редакції: не покидати територію України без дозволу детектива, прокурора, слідчого судді або суду, завчасно повідомляти детектива, прокурора, слідчого суддю або суд про кожен виїзд за межі Хмельницької області (т. 5, а.с. 163-170).
У подальшому строк дії покладених на ОСОБА_9 обов'язків, за виключенням обов'язків завчасно повідомляти суд про кожен виїзд за межі Хмельницької області та прибувати до прокурора за кожним викликом та вимогою, неодноразово продовжувався Вищим антикорупційним судом, востаннє - ухвалою від 02.06.2025 на строк два місяці, тобто до 02.08.2025 включно.
До закінчення дії обов'язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_9 в порядку ст. 199 КПК України прокурор звернулась із клопотанням про продовження їх строку.
3.4.1. Щодо ризику переховування від суду
Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_9 обвинувачується у здійсненні пропозиції службовим особам, які займають особливо відповідальне становище, надати їм неправомірну вигоду, та надання такої вигоди за вчинення службовими особами дій в інтересах того, хто пропонує та надає таку вигоду, та в інтересах третьої особи дій з використанням наданого їм службового становища, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України.
Зазначене кримінальне правопорушення за ступенем тяжкості є тяжким злочином. Покарання, яке загрожує обвинуваченому ОСОБА_9 у разі визнання його винуватим у пред'явленому обвинуваченні, передбачає позбавлення волі на строк до 10 років з конфіскацією майна або без такої. Також, інкриміноване ОСОБА_9 кримінальне правопорушення, згідно з примітною до ст. 45 КК України, є корупційним кримінальним правопорушенням, що унеможливлює застосування інституту звільнення від кримінальної відповідальності, призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом чи звільнення від відбування покарання з випробуванням до цих правовідносин.
На переконання суду, суворість можливого покарання може бути реальним мотивом та підставою для обвинуваченого переховуватися від органів досудового розслідування чи суду.
Поряд з цим, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях вказує, що небезпеку переховування від правосуддя не можна констатувати, виходячи виключно з суворості можливого покарання; її треба визначати з врахуванням низки інших факторів, які можуть або підтвердити наявність небезпеки переховування від правосуддя, або зробити її настільки незначною, що вона не може слугувати виправданням для тримання під вартою («W v.Switzerland», заява № 14379/88, 26.01.1993).
З цього слідує, що існування обвинувачення у вчиненні тяжкого злочину саме по собі не є беззаперечним свідченням того, що в обвинуваченого існує бажання переховуватись від суду, а тому така обставина має значення лише у випадку встановлення інших релевантних факторів.
Встановлено, що ОСОБА_9 має паспорт громадянина України для виїзду за кордон та під час воєнного стану двічі перетинав державний кордон України, де перебував від 12 до 27 днів, що свідчить про фінансову можливість обвинуваченого тривалий час проживати, як на території України, так і за її межами.
Наведені обставини у своїй сукупності свідчать про обґрунтованість доводів прокурора щодо існування вказаного ризику, оскільки з метою уникнення покарання, що загрожує обвинуваченому, у разі доведення його винуватості, ОСОБА_9 має реальну та фінансову можливість тривалий час переховуватись від органів досудового розслідування та суду, як на території України, так і за її межами.
3.4.2. Щодо ризику впливу на свідків
Під час оцінки цього ризику суд виходить із передбаченої кримінальним процесуальним законом процедури отримання свідчень від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні.
Так, в силу засади безпосередності дослідження судом показань, яка регламентована ст. 23 КПК України, та відповідно до визначених у ст. 224 КПК України правил проведення допиту в суді, під час судового розгляду суд отримує показання усно шляхом допиту особи у судовому засіданні. Порушення зазначених імперативних вимог, як правило, має наслідком недопустимість як доказу відомостей, що містяться у відповідних показаннях.
Водночас, з огляду на закріплений у ст. 290 КПК України порядок ознайомлення захисту з матеріалами досудового розслідування, зокрема, з показаннями допитаних стороною обвинувачення осіб, очевидно, що обвинувачений може бути обізнаний із персональними даними свідків та змістом їх позасудових показань.
Зазначене дає підстави обґрунтовано припускати вірогідність незаконного впливу зі сторони обвинуваченого на свідків у цьому кримінальному провадженні, зокрема на свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , для зміни чи відмови від раніше наданих ними показань, з метою уникнення кримінальної відповідальності.
З огляду на продовження існування вказаного ризику, суд також вважає необхідним встановлення ОСОБА_9 заборони спілкування зі вказаними свідками.
3.4.3. Висновки суду
Застосування до підозрюваного/обвинуваченого певних обмежень, якими в цьому випадку є додаткові обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, повинно мати як правове, так і фактичне підґрунтя, бути пропорційним заявленим стороною обвинувачення ризикам та не створювати для нього несправедливого чи надмірного тягаря. Тобто, заявлені стороною обвинувачення ризики повинні кореспондувати обов'язкам, які на підозрюваного/обвинуваченого просить покласти прокурор.
За наслідком розгляду клопотання прокурора судом встановлено, що стороною обвинувачення доведено існування ризиків переховування ОСОБА_9 від суду та незаконного впливу на свідків, яким кореспондують зазначені у клопотанні прокурора обов'язки прибувати за кожним викликом та вимогою до суду, не залишати територію України без дозволу суду, повідомляти суд про зміну свого місця проживання, утримуватися від спілкування зі свідками з приводу обставин, викладених в обвинувальному акті, здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон або інші документи, що дають право на виїзд з України.
За наведених підстав, клопотання прокурора підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 194, 199, 369, 372, 376 КПК України, суд
1. Клопотання прокурора про продовження строку дії обов'язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_6 ? задовольнити.
1.1.Продовжити на два місяці строк дії обов'язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_6 , а саме:
- прибувати до суду за кожним викликом та вимогою;
- не залишати територію України без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
- утримуватися від спілкування зі свідками ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 з приводу обставин, викладених в обвинувальному акті;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
1.2. Обвинуваченого ОСОБА_6 повідомити про покладені на нього обов'язки та роз'яснити, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.
1.3. Встановити строк дії обов'язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_6 , до 06.10.2025 включно.
2. Клопотання прокурора про продовження строку дії обов'язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_9 ? задовольнити.
2.1. Продовжити на два місяці строк дії обов'язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_9 , а саме:
- прибувати до суду за кожним викликом та вимогою;
- не залишати територію України без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
- утримуватися від спілкування зі свідками ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 з приводу обставин, викладених в обвинувальному акті;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
2.2. Обвинуваченого ОСОБА_9 повідомити про покладені на нього обов'язки та роз'яснити, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.
2.3. Встановити строк дії обов'язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_9 , до 06.10.2025 включно.
3. Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її проголошення.
Головуючий суддяОСОБА_1
СуддіОСОБА_2
ОСОБА_3