справа № 756/3152/21
головуючий у суді І інстанції Жук М.В.
провадження № 22-ц/824/1323/2025
суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Мостова Г.І.
Іменем України
07 серпня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді: Мостової Г.І.,
суддів: Березовенко Р.В., Лапчевської О.Ф.,
розглянувши у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» на рішення Оболонського районного суду міста Києва від 04 березня 2024 року
у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, трьох процентів річних та інфляційних втрат, -
У березні 2021 року ПрАТ «АК «Київводоканал» звернулося до Оболонського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 , у якому просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за спожиті житво-комунальні послуги у розмірі 32 305 грн 18 коп., 3 % річних у розмірі 1 687 грн 03 коп. та інфляційні втрати у розмірі 3 591 грн 91 грн.
Позов обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 отримує послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових мереж) за адресою: АДРЕСА_1 , надання яких забезпечує ПрАТ «АК «Київводоканал» на підставі договору від 05 серпня 2014 року, оскільки після розміщення повідомлення та договору у газеті «Хрещатик» № 110 (4510), на адресу ПрАТ «АК «Київводоканал», жодних заяв або повідомлень про відмову від надання зазначених послуг та договору від відповідача не надходило.
Однак, відповідач не сплачує повно та своєчасно кошти за спожиті послуги за період з 01 вересня 2016 року по 31 грудня 2020 року у зв'язку з чим утворилася заборгованість у розмірі 32 305 грн 18 коп.
Заочним рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 01 жовтня 2021 року позов задоволено.
Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 05 грудня 2023 року скасовано заочне рішення Оболонського районного суду міста Києва від 01 червня 2021 року та призначено справу до нового розгляду.
Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 04 березня 2024 року позов ПрАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал» задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал» заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги у розмірі 10 768 грн 39 коп., трьох процентів річних у розмірі 562 грн 34 коп., інфляційних втрат у розмірі 1 197 грн 30 коп. та витрат по оплаті судового збору у розмірі 756 грн 00 коп., а всього на загальну суму 13 284 грн 03 коп.
В решті вимог позову відмовлено.
Допущено поворот виконання заочного рішення Оболонського районного суду міста Києва від 01 червня 2021 року, врахувавши стягнуту у примусовому порядку з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал» у рахунок стягнутої заборгованості за цим рішенням у розмірі 13 284 грн 03 коп., а решту в порядку повороту виконання судового рішення у сумі 21 919 грн 99 коп. стягнуто з ПрАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал» на користь ОСОБА_1 .
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що з ОСОБА_1 підлягає стягненню наявна заборгованість у частині його права власності на вказану квартиру - 1/3.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ПрАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал» подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Оболонського районного суду міста Києва від 04 березня 2024 року в частині відмови у стягненні з ОСОБА_1 заборгованості та ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким позовні вимоги ПрАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал» задовольнити.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що позивач користався своїм правом подати позовну заяву саме до ОСОБА_1 . Це не позбавляє відповідача права у подальшому звернутися до суду для стягнення коштів на утримання майна у порядку регресу на частину понесених витрат з недобросовісних співвласників.
Щодо правової позиції відповідача
Станом на день ухвалення постанови апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу не надійшов.
Як вбачається з матеріалів справи, судом першої інстанції в порядку частини 6 статті 187 ЦПК України направлялись запити щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи - відповідача.
За відомостями від 09 березня 2021 року №14408974 Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Оболонської РДА встановлено, що відповідач був зареєстрований з 01 серпня 1991 року по теперішній час за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.21).
Відповідно до частини 6 статті 128 ЦПК України судова повістка надсилається разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.
Згідно з частиною 1 статті 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» від 11 грудня 2003 року № 1382-IV громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов'язані протягом тридцяти календарних днів після зняття з реєстрації місця проживання та прибуття до нового місця проживання зареєструвати своє місце проживання.
Відповідно до частини 10 статті 6 цього Закону реєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією адресою. За адресою зареєстрованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.
Кореспонденція суду є офіційною, тому повинна надсилатися саме за адресою зареєстрованого місця проживання або, як виняток, на адресу, зазначену самим учасником справи - адресатом.
Апеляційний суд неодноразово направляв на зареєстровану адресу відповідача повідомлення разом з копіями ухвали про призначення розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційної скарги та доданих до неї документів.
Відповідач кореспонденцію суду не отримував, надіслана апеляційним судом кореспонденція поверталася до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання».
У зв'язку з цим, апеляційний суд звернувся до Київської міської дирекції АТ «Укрпошта» щодо неналежного виконання працівниками АТ «Укрпошта» Правил надання послуг поштового зв'язку.
Після звернення до Київської міської дирекції АТ «Укрпошта» та повторного направлення кореспонденції, відповідно поштове відправлення повернуто відправнику у зв'язку з тим, що відповідач (одержувач) «відсутній за вказаною адресою».
Таким чином, апеляційний суд виконав покладений на нього обов'язок інформувати учасників справи про її розгляд.
Оцінюючи можливість розгляду справи за таких обставин, апеляційний суд виходить з того, що відповідно до статті 55 Конституції України, статті 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини (надалі - Конвенція) держава має позитивні зобов'язання перед людиною забезпечувати розгляд справи у розумний строк. Особа, яка звертається до суду, має законні очікування, що справу буде розглянуто. Поведінка відповідача не може стати на заваді обов'язку суду розглянути справу.
Однак з гарантій статті 6 Конвенції випливає як право позивача на розгляд справи у розумний строк, так і право відповідача знати про судове провадження проти нього.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що одержання учасником справи належно надісланої судової кореспонденції перебуває поза сферою контролю суду. В свою чергу особа, яка зареєструвала свої місце проживання за певною адресою, діючи розумно та добросовісно, повинна дбати про те, щоб мати змогу отримувати надіслану їй кореспонденцію своєчасно. У разі виникнення перешкод, адресат міг, зокрема, подати заяву про пересилання або доставку адресованих йому поштових відправлень на іншу адресу.
Це передбачено пунктами 118, 123 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270.
Отже, для добросовісного адресата є механізм забезпечення права на отримання офіційної кореспонденції незалежно від того живе він чи ні за певною адресою. Натомість у суду немає жодного механізму забезпечити вручення судової кореспонденції учаснику справи, який не бажає її отримувати або не проживає за зареєстрованою адресою. З огляду на це, неотримання судової кореспонденції відповідачем не може бути перешкодою для розгляду справи.
Зважаючи на те, що відповідача належним чином повідомлено про розгляд справи (за зареєстрованим місцем проживання), незалежно від того чи отримав відповідач адресовану йому кореспонденцію, апеляційний суд вважає, що гарантії статті 6 Конвенції щодо відповідача дотримано і справу може бути розглянуто по суті.
Будь-яких заяв від відповідача не надходило, у зв'язку з чим апеляційний суд позбавлений можливості встановити його правову позицію щодо апеляційної скарги.
Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду судового рішення суду першої інстанції відповідно до частини 3 статті 360 ЦПК України.
За змістом частини 13 статті 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до частини 1 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги наухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини 1 статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Частиною 1 статті 367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про таке.
Судом установлено, що 05 серпня 2014 року в газеті «Хрещатик» № 110(4510) опубліковано повідомлення про публічний договір (оферту) про надання ПАТ «АК «Київводоканал», в подальшому перейменованим у ПрАТ «АК «Київводоканал», як виконавцем житлово-комунальних послуг на підставі статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) та опубліковано договір про надання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових мереж) (а.с. 5а).
Повідомленням про публічний договір (оферту) визначено, що фізична особа (власник/квартиронаймач житлового приміщення у багатоквартирному будинку), що користується послугами з централізованого постачання холодної води та водовідведення холодної та гарячої води, вважається такою, що ознайомлена, погоджується та приєднується до умов договору.
Також у повідомленні вказано, що у разі відмови споживачів від отримання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення холодної та гарячої води, така відмова має бути оформлена письмово та направлена до ПрАТ «АК «Київводоканал», для оформлення припинення надання цих послуг.
Відповідно до пункту 1.1 договору про надання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення, ПрАТ «Київводоканал» зобов'язується своєчасно надавати споживачу відповідної якості послуги з централізованого постачання холодної води та послуги з водовідведення холодної та гарячої води (з використанням внутрішньо будинкових систем), а споживач зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами та строки і на умовах, що передбачені договором.
Пунктом 3.1 договору визначено, що розрахунковим періодом є календарний місяць. За цим договором застосовується щомісячна система оплати послуг. Платежі вносяться споживачем не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунком.
Згідно з інформаційною довідкою КП КМР «КМ БТІ» № НОМЕР_1 від 15 червня 2023 року квартира АДРЕСА_2 зареєстрована на праві власності за ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 (а.с. 47).
ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 (а.с. 97).
ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 (а.с. 98).
Відповідно до розрахунку заборгованості за послуги з водопостачання та водовідведення за період з 01 вересня 2016 року по 31 грудня 2020 року за адресою: АДРЕСА_1 , (особовий рахунок НОМЕР_4 ) розмір заборгованості становить 32 305 грн 18 коп, 3 % річних - 1 687 грн 03 коп. та інфляційні втрати - 3 591 грн 91 грн (а.с. 7-8).
Відповідно до пункту 3 частини другої статті 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавець зобов'язаний підготувати та укласти із споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.
Частина 7 статті 26 цього Закону визначає, що договір на надання послуг з централізованого опалення, послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з централізованого постачання гарячої води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), що укладається виконавцем із споживачем - фізичною особою, яка не є суб'єктом господарювання, є договором приєднання.
За приписами статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно з статтею 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
За приписами статті Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 1875-IV, пунктів 18, 20, 30 Правил, пункту 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 1992 року № 572 споживач зобов'язаний оплачувати комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, квитанції тощо). Розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.
Згідно з статтею 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 1875-IV розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.
З 01 травня 2019 року набула чинності нова редакція Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII.
Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 2189-VIII індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Згідно з частиною 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (частина 1 статті 526 ЦК України).
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Судом встановлено, що відповідач отримує послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньо будинкових мереж) за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору, оскільки після розміщення повідомлення до договору у вищевказаній газеті, на адресу ПрАТ «АК «Київводоканал», жодних заяв або повідомлень про відмову від надання зазначених послуг та договору від відповідача не надходило.
Відповідно до частини 4 статті 319 ЦК України власність зобов'язує.
Згідно зі статтею 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Указаною статтею встановлено презумпцію обов'язку власника нести усі витрати, пов'язані з утриманням належного йому майна, у тому числі з оплати комунальних та інших наданих йому послуг, поза залежністю від того, чи користується він ними безпосередньо чи ні. До таких витрат належать витрати, пов'язані зі зберіганням майна, його ремонтом, забезпеченням збереження його властивостей тощо. Такий обов'язок власника є похідним від належних йому, як абсолютному володарю, правочинів володіння, користування та розпорядження майном.
При визначені розміру заборгованості, яка підлягає до стягнення з ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив із частки права власності відповідача на квартиру, до якої надаються послуги.
З довідки КП КМР «КМ БТІ» № КВ-2023 №15255 від 15 червня 2023 року вбачається, що ОСОБА_1 є співвласником квартири АДРЕСА_2 .
При цьому апеляційний суд зауважує, що матеріали справи не містять відомостей та відповідних доказів на підтвердження розміру частки у праві власності відповідача відносно указаної квартири.
Відповідно до статті 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Оскільки відповідач є співвласником квартири, яка є об'єктом водопоспоживання, позивач правомірно звернувся із вимогою про стягнення заборгованості за надані послуги у повному обсязі з ОСОБА_1 .
Боржник, який виконав солідарний обов'язок, має право на зворотну вимогу (регрес) до кожного з решти солідарних боржників у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або законом, за вирахуванням частки, яка припадає на нього (частини 4 статті 544 ЦК України).
Таким чином відповідач не позбавлений можливості звернутись із зворотною вимогою до інших власників квартири про відшкодування солідарного обов'язку відповідно до статті 544 ЦК України.
Щодо строку позовної давності.
Відповідно до положень статей 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до частин 3,4 статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Позивач звернувся до суду з цим позовом у березні 2021 року.
Відповідач у своїй заяві про перегляд заочного рішення просив суд застосувати наслідки пропуску строку позовної давності відносно частини позовних вимог (а.с. 44).
Зважаючи на те, що споживач зобов'язаний сплачувати щомісячні платежі за надані у попередньому місяці послуги з централізованого водопостачання і водовідведення, тому позовна давність має застосовуватися до відповідного щомісячного платежу, за яким споживач допустив прострочення.
Згідно з розрахунку заборгованості за послуги з водопостачання та водовідведення нарахування заборгованості відповідачу здійснювалося з 01 вересня 2016 року по 31 грудня 2020 року.
Відповідно до статті 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.
З розрахунку заборгованості вбачається, що відповідачем періодично здійснювалися платежі на часткове погашення заборгованості за надані позивачем послуги, а саме: грудень 2016 року - 600 грн 91 коп., лютий 2017 року - 502 грн 32 коп., березень 2017 року - 396 грн 63 коп., квітень 2017 року - 62 грн 37 коп., травень 2017 року - 524 грн 51 коп., листопад 2017 року - 832 грн 72 коп., грудень 2017 року 586 грн 59 коп., лютий 2018 року - 300 грн, червень 2018 року - 300 грн, грудень 2019 року - 500 грн, січень 2020 року - 497 грн 30 коп., лютий 2020 року - 200 грн, березень 2020 року - 497 грн 03 коп., квітень 2020 року - 200 грн, червень 2020 року - 188 грн 06 коп., липень 2020 року - 200 грн, серпень 2020 року - 300 грн, листопад 2020 року - 494 грн 13 коп., січень 2021 року - 194 грн 13 коп.
Апеляційний суд враховує, що ОСОБА_1 не заперечувалося вчинення указаних платежів.
Указані обставини свідчать про визнання відповідачем своїх зобов'язань та вказує на переривання перебігу строку позовної давності.
Позовну заяву подано у березні 2021 року, тобто в межах строку загальної позовної давності, а тому підстав застосування строків позовної давності відсутні.
Відповідно до частини 1 статті 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення Оболонського районного суду міста Києва від 04 березня 2024 року ухвалене з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків, викладених у рішенні, обставинам справи.
Таким чином, доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду, а тому апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати з ухваленням нового судового рішення про задоволення позову у повному обсязі.
Щодо судових витрат.
Відповідно до частин 1, 13 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 382 ЦПК України у резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції зазначається новий розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування судового рішення, та розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи - частина 1 статті 133 ЦПК України.
Враховуючи, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення позовних вимог, а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати за сплату судового збору за подання позовної заяви у розмірі 2 270 грн та судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 3 405 грн.
Керуючись статтями 367, 369, 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» задовольнити.
Рішення Оболонського районного суду міста Києва від 04 березня 2024 року скасувати з ухваленням нового судового рішення.
Позов Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, трьох процентів річних та інфляційних втрат задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги за період з 01 вересня 2016 року по 31 грудня 2020 року у розмірі 32 305 грн 18 коп., трьох процентів річних у розмірі 1 687 грн 03 коп., інфляційних втрат у розмірі 3 591 грн 91 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 2 270 грн та судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 3 405 грн.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.
Головуючий Г.І. Мостова
Судді Р.В. Березовенко
О.Ф. Лапчевська