28 липня 2025 року м. Київ
Справа № 752/13587/20
Провадження № 88-ц/824/16/2025
Резолютивна частина постанови оголошена 28 липня 2025 року
Повний текст постанови складено 07 серпня2025 року
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Стрижеуса А.М.,
суддів: Поливач Л.Д., Шкоріної О.І.
секретаря: Ольшевського П.М.
сторони:за первісним позовом:
позивач ОСОБА_1 ,
відповідач ОСОБА_2 ,
третя особа Служба у справах дітей та сім?ї Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації,
за зустрічним позовом:
позивач ОСОБА_2 ,
відповідач ОСОБА_3 ,
третя особа Виконавчий комітет Черкаської міської ради,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_4 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного суду від 28 грудня 2022 року, -
У липні 2020 року ОСОБА_3 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 , третя особа - Служба у справах дітей та сім'ї Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації, про визначення місця проживання дитини з матір'ю.
16 червня 2021 року судом прийнято до провадження зустрічну позовну заяву ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про визначення місця проживання дитини з батьком.
Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 30 грудня 2021 року позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_5 , третя особа - Служба у справах дітей та сім?ї Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації, про визначення місця проживання дитини, задоволено.
Визначено місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з матір?ю - ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 .
Стягнут з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 840,80 грн.
Зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа - Виконавчий комітет Черкаської міської ради, про визначення місця проживання дитини з батьком залишено без задоволення.
Постановою Київського апеляційного суду від 28 грудня 2022 року, залишеною без змін Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, апеляційну скаргу ОСОБА_2 , подану адвокатом Каменською Ніною Петрівною - задоволено частково.
Рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 30 грудня 2021 року -змінено та доповнено резолютивну частину рішення наступним абзацом.
Встановити адаптивний період зустрічей матері - ОСОБА_3 з дитиною ОСОБА_6 протягом 6 (шести) місяців з дня набрання рішенням суду законної сили, а саме: кожної першої та третьої суботи кожного місяця з 10.00 години до 15.00 години в місті Черкаси в присутності батька ОСОБА_2 ; кожної другої неділі кожного місяця з 12.00 години до 17.00 години в місті Черкаси в присутності батька ОСОБА_2 : кожної четвертої неділі кожного місяця з 12.00 години до 17.00 години в місті Києві в присутності батька ОСОБА_2 .
Зобов'язано батька ОСОБА_2 забезпечувати зустрічі дитини з матір'ю в місті Черкаси та в місті Києві.
Виконання рішення суду в частині визначення місця проживання дитини відстрочено на час дії адаптивного періоду - 6 (шість) місяців.
В іншій частині рішення суду - залишено без змін.
Вирішуючи питання щодо визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_6 , апеляційний суд, погоджуючись із рішенням суду першої інстанції в частині визначення місця проживання дитини з матір'ю, врахував, що відповідач самовільно змінив місце проживання дитини, перешкоджає матері у спілкуванні з дочкою, позбавляючи її материнського піклування та виховання, що призводить до руйнування зв'язків дитини з матір'ю і суперечить найкращим інтересам дитини.
Крім того, також враховано ставлення кожного з батьків до дитини, стать дитини, її вік, житлово-побутові умови для проживання і розвитку дитини, наявність у матері стабільного доходу для утримання дочки та відсутність будь-яких обставин, які б давали підстави для висновку, щодо негативного впливу матері на дитину чи вчинення нею будь-яких дій, які суперечили б інтересам дитини.
При цьому апеляційний суд, врахувавши факт тривалого проживання малолітньої дитини з батьком та її психологічний стан, дійшов висновку, про необхідність встановлення адаптивного періоду, який повинен передувати передачі дитини матері і який сприятиме налагодженню більш тісного контакту матері і дитини.
05 грудня 2024 року до Київського апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_2 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного суду від 28 грудня 2022 року та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 та задовольнити зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа - Виконавчий комітет Черкаської міської ради, про визначення місця проживання дитини з батьком.
В обґрунтування заяви , ОСОБА_2 посилається на те, 22 жовтня 2024 року під час судового засідання по справі №711/6905/23 Головою Придніпровського районного суду м. Черкаси Казидуб О.Г. в рамках судового засідання по справі щодо зміни місця проживання дитини опитано доньку ОСОБА_6 . Під час опитування суддею в присутності психолога, педагога та захисника, донька ОСОБА_6 упевнено підтвердила своє бажання проживати з батьком та в категоричній формі висловила своє небажання спілкуватись та проживати з матір'ю, а також зазначила про факти фізичного насилля до неї зі сторони матері ОСОБА_3 .
Вказує, що якби про факти домашнього насильства було відомо, то це б призвело б до іншого результату судового розгляду та апеляційним судом було б ухвалено інше рішення, а саме про визначення місця проживання ОСОБА_7 вікторії з батьком.
Тобто, існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Цей доказ на підтвердження обставин, що існували на час вирішення справи, ОСОБА_2 не було можливості представити на остаточному судовому слуханні апеляційним судом і цей доказ є вирішальним у підтвердженні істотності обставин, які мають наслідком перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.
Пояснення ОСОБА_8 підтверджують та підсилюють висновки висококваліфікованих спеціалістів у сфері дитячої психології (висновки від 12.10.2020 р. від 14.04.2021 р., від 30.12.2022 р., від 15.01.2023 р., від 16.01.2023 р.) та висновки судових експертиз від 04.04.2022 р.. від 15.08.2022 р., від 31.01.2023 р. та від 11.01.2024 р.).
Зокрема, у кожному з вказаних документів констатовано намагання дитини відсторонитися від матері, оскільки вона становить для неї загрозу психологічного, фізичного насильства та повторного травмування. Крім того, ситуація ускладнюється тим, що позитивний психоемоційний контакт, безпечна, надійна прив'язаність дитини до матері порушені. Вказується, що є очевидною ситуація з небажанням дитини спілкуватися з матір'ю та вірогідно настання негативних наслідків у разі різкої появи матері в житті дитини.
Категоричне небажання дитини спілкуватися з матір'ю, підтверджується актами від 09.04.2023 р.,15.04.2023 р., 03.06.2023 р.,11.06.2023 р., складеними старшими державними виконавцями Другого відділу державної виконавчої служби у м. Черкаси ЦМУ МЮ м. Київ.
В запереченнях на заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами представник ОСОБА_3 адвокат Волощук В.В. просив залишити заяву ОСОБА_2 про перегляд постанови апеляційного суду за новоявленими обставинами без задоволення. Посилався на те, що інформація отримана від восьмирічної дитини в залі судового засідання, на яку відповідач посилається як на підставу для перегляду рішення, а також долучення психологічних висновків не є доказом, що підтверджує нововиявлені обставини, а могло би бути доказом обставин, які стали підставами позову, про те цього доказу не існувало під час первинного розгляду справи у судах першої, апеляційної інстанцій та касаційної інстанції а у процедурі перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами суд для підтвердження тих обставин, що слугували підставами позову і які перевіряли суди під час первинного розгляду справи, нові докази не досліджує.
В судовому засіданні ОСОБА_2 в режимі відеоконференцзв'язку та його представник адвокат Якименко М.М., підтримали доводи заяви про перегляд рішення за новивявленими обставинами.
Представник ОСОБА_3 адвокат Волощук В.В., проти доводів заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами заперечували.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи заяви, колегія суддів дійшла таких висновків.
Відповідно до ч.1 ст. 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
Відповідно до п.1 ч.2 ст. 423 ЦПК України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
Отже, нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.
Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
Вказані правові норми передбачають, що це мають бути обставини, які є істотними, тобто, такими, що якби вони були відомі раніше, то суд ухвалив би інше рішення; вони є нововиявленими, а не новими обставинами, тобто, існували на час розгляду судом спору; вони входять до предмету доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі.
Підставою перегляду будь-якого судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами є те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники розгляду справи не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї.
Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами» № 4 від 30.03.2012 року, перегляд судових рішень, що набрали законної сили, у зв'язку з нововиявленими обставинами є самостійною стадією цивільного процесу, в якому судом перевіряється наявність чи відсутність правових підстав для цього - юридичних фактів, які існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, хоча їх подання до суду могло потягти ухвалення іншого за змістом судового рішення.
Задоволення судом заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами всупереч вимогам ЦПК України порушує принцип правової визначеності та право заявника на доступ до правосуддя, яке гарантується пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950).
Рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Христов проти України» (Khristov v. Ukraine, заява № 24465/04) від 19.02.2009 року зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (див. справу «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania) [GC], заява № 28342/95, п. 61, ECHR 1999-VII). Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata (див. там же, п. 62), тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обо'язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (див. справу «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, п. 52, ECHR 2003-IX).
За приписами п. 3 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами» № 4 від 30.03.2012 року, нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.
Не можуть вважатися нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювались судом у процесі розгляду справи.
Вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, необхідно розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини. Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими особам, які беруть участь у справі, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами.
Обставини, які виникли чи змінилися тільки після ухвалення судового рішення і не пов'язані з вимогою в цій справі, а тому не могли бути враховані судом при ухваленні судового рішення, є новими обставинами і можуть бути підставою для пред'явлення нової вимоги.
Судам необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами.
Звертаючись із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови апеляційного суду, заявник посилається на те, що ухвалюючи рішення у справі суди не дослідили докази належним чином, не дослідили обставини справи в повній мірі та не прийняли до уваги письмові пояснення.
Водночас заявником не доведено, що обставини, на які він посилається, як на підставу для перегляду постанови Київського апеляційного суду від 28 грудня 2022 року є нововиявленими, оскільки зміст заяви зводиться до переоцінки доказів та непогодженням з винесеним рішенням, а тому такі обставини не можуть бути підставами для перегляду рішення суду.
При цьому, нововиявленою може бути визнана лише та обставина, яка існувала в об'єктивній дійсності на момент ухвалення рішення. Обставина, яка виникла пізніше, є такою, що не могла бути врахована судом при розгляді справи, тому є підставою для нового звернення до суду.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що заявник фактично ставить питання про переоцінку доказів, оцінених апеляційним судом у процесі розгляду справи при ухваленні постанови 28 грудня 2022 року, залишеною без змінПостановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 серпня 2023 року,
в якій зазначено, що надавши належну оцінку доказам, зокрема і висновкам органів опіки та піклування, висновкам за результатами психологічних обстежень дитини, та врахувавши обставини, встановлені у розглядуваній справі, пріоритетність інтересів дитини, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про доцільність визначення на даному етапі життя дитини її місця проживання з матір'ю.
Невиконання судового рішення є окремою стадією виконавчого провадження. Для забезпечення виконання рішення суду існують інші механізми, передбачені Законом України «Про виконавче провадження».
Таким чином, саме по собі невиконання рішення суду про адаптивний період зустрічей матері з дитиною не є підставою для скасування цього рішення в порядку перегляду за нововиявленими або виключними обставинами відповідно до статті 423 ЦПК України.
Пунктом 6 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 30 березня 2012 року роз'яснено, що судове рішення не може переглядатись у зв'язку з нововиявленими обставинами у разі якщо обставини, передбачені частиною другою статті 361 ЦПК України, відсутні, а є підстави для перегляду судового рішення в апеляційному чи касаційному порядку або Верховним Судом України, а також якщо обставини, визначені частиною другою статті 361 ЦПК України, були або могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.
Таким чином, зазначені обставини, на які посилається заявник у своїй заяві, не є підставами для перегляду рішення суду у зв'язку з нововиявленими обставинами, передбаченими статті 423 ЦПК України, та ці обставини не спростовують факти, встановлені судом на час розгляду справи і покладені в основу судового рішення, та не можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
За таких обставин колегія суддів вважає, що заявником не наведені обставини, які б могли кваліфікуватися як нововиявлені в розумінні положень ЦПК України як підстави для скасування постанови Київського апеляційного суду від 28 грудня 2022 року, оскільки обставини, зазначена заявником, не є в розумінні чинного законодавства України, нововиявленими.
Керуючись ст.ст.259, 268, 367, 374, 389, 390, 423, 429 ЦПК України, суд,-
Заяву ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного суду від 28 грудня 2022 року - залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного суду від 28 грудня 2022 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Суддя-доповідач: А.М. Стрижеус
Судді: Л.Д. Поливач
О.І. Шкоріна