Справа № 760/26907/18
Провадження № 11-кп/824/5140/2025 Суддя-доповідач ОСОБА_1
07 серпня 2025року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
при секретарі - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_5 на ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 24 липня 2025 року, якою продовжено строк тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 днів, до 21 вересня 2025 року включно, -
В провадженні Солом'янського районного суду м. Києва перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12018100090009659 від 25.08.2018 року по обвинуваченню ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.187 ч.1 КК України.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 24 липня 2025 року продовжено строк тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 днів, до 21 вересня 2025 року включно.
Не погоджуючись з ухвалою суду обвинувачений ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати та постановити нову ухвалу, якою застосувати до нього більш м'який запобіжний захід.
Мотивуючи такі вимоги зазначає, що клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою не містить жодного обгрунтування, що поряд з даними про особу обвинуваченого, який одружений, на утриманні має неповнолітню дитину, є ВПО, працює неофіційно, свідчить про можливість застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Відповідно до ч. 4 ст. 422-1 КПК України, у зв'язку з відсутністю клопотання про розгляд апеляційних скарг за участю сторін, апеляційний розгляд здійснюється без участі сторін кримінального провадження.
Заслухавши доповідь судді, дослідивши надані до апеляційного суду матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 КПК України.
Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Розглядаючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, так само як і про його продовження, суд першої інстанції, для прийняття законного і обґрунтованого рішення, відповідно до ст. ст. 178, 199 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Як вважає колегія суддів, судом першої інстанції були дотримані зазначені вимоги кримінального процесуального закону при вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 повно та об'єктивно досліджені всі обставини, з якими закон пов'язує можливість продовження такого запобіжного заходу, при цьому в ухвалі докладно наведені мотиви, з яких було прийнято відповідне рішення.
Так, як вбачається з оскаржуваної ухвали, вирішуючи питання про продовження строку тримання ОСОБА_5 під вартою, як того вимагає закон, суд встановив, що ОСОБА_5 обгрунтовано обвинувачується у вчиненні розбійного нападу на потерпілого із застосуванням насильства,що є небезпечним для життя та здоров'я останнього, та, в разі визнання його винуватим судом може бути засудженим до покарання у виді позбавлення волі на строк до 7 років і тому під тягарем можливого суворого покарання, останній може ухилитися від суду.
При цьому, судом враховано і те,що ОСОБА_5 без поважних причин з 2019 року ухилявся від суду, в зв'язку з чим оголошувався неодноразово в розшук і був примусово доставлений до суду в липні 2024 року.
При цьому, судом першої інстанції не встановлено наявності у обвинуваченого міцних соціальних зв'язків, які б спростовували заявлені прокурором ризики.
З урахуванням зазначеного, колегія суддів вважає слушними висновки суду першої інстанції про те, що продовження строку тримання ОСОБА_5 під вартою є необхідним та достатнім на даній стадії судового провадження.
Доводи апеляційної скарги про безпідставність заявлених ризиків не знайшли свого підтвердження в суді апеляційної інстанції.
Враховуючи викладене, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів, за наслідками її розгляду, вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції, як законну, обгрунтовану та вмотивовану - без змін.
Керуючись ст.ст. 177-178, 199, 331,376, 404, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 24 липня 2025 року, якою продовжено строк тримання під вартою ОСОБА_5 на 60 днів, до 21 вересня 2025 року сключно, - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий:
Судді: