Ухвала від 31.07.2025 по справі 756/3935/25

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №756/3935/25Головуючий у І інстанції: ОСОБА_1

Провадження №11-кп/824/4270/2025

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:

головуючого судді ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

з участю секретаря ОСОБА_5 ,

учасників судового провадження:

прокурора ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_7 ,

захисника ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024100050003138, по обвинуваченню:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263, ч.3 ст.358, ч.4 ст.358 КК України, за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Оболонського районного суду міста Києва від 27березня 2025 року,-

ВСТАНОВИЛА:

Вироком Оболонського районного суду міста Києва від 27 березня 2025 року ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263, ч.3 ст.358, ч.4 ст.358 КК України, та призначено покарання:

-за ч.1 ст.263 КК України у виді позбавлення волі строком на 4 роки;

-за ч.3 ст.358 КК України у позбавлення волі строком на 2 роки;

-за ч.4 ст.358 КК України у обмеження волі строком на 1 рік.

На підставі ст.70 КК України остаточне покарання ОСОБА_9 визначено, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, у виді позбавлення волі строком на 4 роки.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_7 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням, з іспитовим строком 2 роки, та покладено на нього обов'язки, передбачені ст.76 КК України.

По справі вирішено питання про речові докази та процесуальні витрати.

За встановлених судом обставин ОСОБА_7 у невстановлений судом місці та час, але не пізніше 2016 року, без передбаченого законом дозволу, у невстановленої особи придбав самозарядний пістолет «ТТ», який належить до військової короткоствольної нарізної вогнепальної зброї, споряджений 8 патронами, які належать до боєприпасів нарізної вогнепальної зброї,пістолет-кулемет «Scorpion VZ61», який належить до нарізної вогнепальної зброї, споряджений 20 пістолетними патронами, що споряджені кулями зі свинцевим осердям та належать до боєприпасів нарізної вогнепальної зброї, автомат, який належить до нарізної вогнепальної зброї, 84 патрони, які належать до боєприпасів нарізної вогнепальної зброї, 1 патрон з маркуванням «270 97», який належить до боєприпасів нарізної вогнепальної зброї та в подальшому зберігав їх на території домоволодіння по місцю проживання за адресою: АДРЕСА_2 , яке на праві власності належить ОСОБА_10 .

Крім цього, ОСОБА_7 перебуваючи у невстановленому судом місці, не пізніше вересня 2022 року, діючи за попередньою змовою із невстановленими слідством особами, шляхом виготовлення бланку та внесення до нього завідомо неправдивих відомостей, підробили офіційний документ, виданий на неіснуючу особу « ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця смт. Іллінці Іллінецького району Вінницької області, зареєстрованого за місцем проживання: АДРЕСА_3 », а саме: свідоцтво про народження (видане повторно), достовірно знаючи та усвідомлюючи, що такий офіційний документ підтверджує факти, які здатні спричинити наслідки правового характеру.

Надалі, ОСОБА_7 , усвідомлюючи протиправність своїх дій, 16.08.2022 звернувся до Дніпровського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) із письмовою заявою про поновлення актового запису про народження.

При цьому ОСОБА_7 при складанні заяви про поновлення актового запису про народження та видачу повторного свідоцтва про народження вніс до зазначеної заяви завідомо недостовірні відомості (вигадані анкетні дані особи), посвідчив таку заяву особистим підписом та долучив завідомо підроблені, раніше неіснуючі документи, у тому числі - свідоцтво про народження, серії НОМЕР_1 , актовий запис №127, видане нібито на ім'я ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

На підставі поданої ОСОБА_12 видано свідоцтво про народження ОСОБА_11 , серії НОМЕР_2 , актовий запис № 2, в якому були відсутні відомості про батьків народженого.

Продовжуючи свій протиправний умисел, ОСОБА_7 (який представлявся за вигаданими анкетними даними як « ОСОБА_11 »), маючи на меті отримати свідоцтво про народження із зазначенням відомостей про батьків для його подальшого використання при оформленні інших офіційних документів, діючи за попередньою змовою з невстановленою судом особою, 09.11.2022 звернулвся до Ірпінського міського суду Київської області із відповідною заявою від імені ОСОБА_10 про встановлення факту, що має юридичне значення - факту родинних стосунків ОСОБА_11 з останньою, при цьому достовірно усвідомлюючи, що ОСОБА_11 насправді є вигаданою особою із неіснуючими анкетними даними.

Крім цього, в ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_10 22.03.2022 офіційно виїхала за межі України і фактично не могла підписати і подати заяву 09.11.2022, яка була подана до Ірпінського міського суду Київської області про встановлення факту, що має юридичне значення - факту родинних стосунків з ОСОБА_11 .

При цьому, до вказаної заяви у якості додатків, окрім інших офіційних документів, ОСОБА_7 разом з невстановленою судом особою, діючи за попередньою змовою, додав раніше підроблені офіційні документи, видані на особу « ОСОБА_11 », у тому числі і свідоцтво про народження ОСОБА_11 , серії НОМЕР_2 , актовий запис № 2, в якому були відсутні відомості про батьків народженого.

За результатами розгляду зазначеної заяви Ірпінським міським судом Київської області 02.03.2023прийнято рішення про встановлення родинних стосунків між ОСОБА_11 (який насправді є ОСОБА_7 ) та ОСОБА_10 та про зобов'язання Іллінецького відділу ДРАЦС Вінницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) внести зміни до актового запису про народження ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , № 2 від 28.09.2022, відомості про матір, а саме в графі «мати» вказати - ОСОБА_10 .

У результаті, ОСОБА_7 протиправно створив біографічні факти існування вигаданої особи на ім'я ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , тим самим надав законний вигляд цим документам і можливість створювати в подальшому правові наслідки.

Крім того, 29.10.2024, після повідомлення ОСОБА_7 про підозру (який представлявся за вигаданими анкетними даними « ОСОБА_11 ») у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, слідчим СВ Оболонського УП ГУНП у м. Києві проведено допит підозрюваного.

При встановленні його особи ОСОБА_7 пред'явив слідчому завідомо підроблене свідоцтво про народження серії НОМЕР_3 на ім'я « ОСОБА_11 »., тобто завідомо підроблений офіційний документ, який видається установою, яка має право видавати такий документ, а саме відділами державної реєстрації актів цивільного стану, до якого були внесені завідомо неправдиві відомості, а саме анкетні дані на вигадану особу.

В поданій апеляційній скарзі з уточненнями обвинувачений ОСОБА_7 , не оспорюючи встановлені судом фактичні обставини провадження та правову кваліфікацію своїх дій, просить вирок суду змінитив частині призначеного покарання, через невідповідність призначеного покарання тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, внаслідок суворості.

За доводами обвинуваченого, судом при призначенні йому покарання не враховано, що він раніше не судимий, повністю визнав свою вину та щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю кримінальних правопорушень, не використовував вилучену у нього зброю та набої, а зберігав її виключно для самооборони, офіційно працевлаштований, має постійне місце проживання.

Звертає увагу колегії суддів, що відносно нього два рази вчинено тяжкі злочини, пов'язані з незаконним позбавленням волі такатуванням, з метою заволодіння коштами у значних розмірах.

За результатами апеляційного перегляду просить вирок судузмінитита призначити йому покарання:

-за ч.1 ст.263 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 роки;

-за ч.3 ст.358 КК України у позбавлення волі строком на 2 роки;

- за ч.4 ст.358 КК України у обмеження волі строком на 1 рік.

На підставі ст.70 КК України остаточне покарання визначити, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, у виді позбавлення волі строком на 3 роки.

Також просить зменшити його іспитований строк до одного року, встановлений на підставі ст.75 КК України, та покласти на нього обов'язки, передбачені ст.76 КК України.

В решті вирок суду просить залишити без змін.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення обвинуваченого та його захисника на підтримку поданої апеляційної скарги, прокурора, яка заперечувала проти поданої апеляційної скарги та вважала вирок законним і обґрунтованим, перевіривши матеріали кримінального провадження, проаналізувавши апеляційні доводи, провівши судові дебати та заслухавши останнє слово обвинуваченого, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга обвинуваченого задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.

Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Суд першої інстанції, діючи у відповідності до положень ст.349 КПК України, за згодою учасників судового провадження визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорювались, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу винного.

Встановлені судом першої інстанції фактичні обставини кримінального правопорушення та правова кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_7 за ч.1 ст.263, ч.3 ст.358, ч.4 ст.358 КК України учасниками судового провадження не оскаржуються та не оспорюються, а тому, у відповідності до положень ст.404 КПК України, апеляційною інстанцією не перевіряються.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції також дотримався вимог закону як при призначенні покарання, так і при звільненні обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням.

Статтею 50 КК України визначено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.

Відповідно до положень ст.65 КК України суд призначає покарання:

1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу;

2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу;

3)враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_7 покарання за ч.1 ст.263, ч.3 ст.358, ч.4 ст.358 КК України, суд першої інстанції врахував ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, якізгідно ст.12 КК України відносяться до категорії кримінальних проступків, нетяжких та тяжких злочинів, дані про особу винного, якийраніше не судимий, працевлаштований, за місцем роботи позитивно характеризується, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого, судом визнано його щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень та добровільне внесення грошових коштів на спеціальний рахунок Збройних Сил України.

Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

Суд апеляційної інстанції погоджується з призначеним ОСОБА_7 покаранням як за кожне кримінальне правопорушення окремо, так і з покаранням, призначеним йому за сукупністю кримінальних правопорушень, оскільки таке покарання за своїм видом та розміром відповідає тяжкості вчинених кримінальних правопорушень та особі винного.

З урахуванням встановлених обставин та тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, даних про особу винного, наявності декількох обставин, які пом'якшують покарання, та відсутності обставин, які обтяжують покарання, суд першої інстанції дійшов висновку, що виправлення ОСОБА_7 можливе без ізоляції від суспільства, а тому на підставі положень ст.75 КК України звільнив його від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки, з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст.76 КК України.

Колегія суддів, перевіривши апеляційні доводи сторони захисту, не вбачає законних підстав як для пом'якшення покарання, призначеного ОСОБА_7 за ч.1 ст.263 КК України, та покарання, призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, так і для зменшення іспитового строку, встановленого його на підставі ст.75 КК України.

При цьому всі доводи, на які посилається ОСОБА_7 в поданій апеляційній скарзі, були враховані судом першої інстанції при призначенні йому покарання.

Відповідно до ст.414 КПК України невідповідним ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого визнається таке покарання, яке хоч і не виходить за межі, встановлені відповідною статтею (частиною статті) закону України про кримінальну відповідальність, але за своїм видом чи розміром є явно несправедливим через м'якість або через суворість.

Переконливих доводів про те, що призначене ОСОБА_7 покаранняза своїм видом чи розміром є явно несправедливим через суворість, в апеляційній скарзі не наведено та перевіркою матеріалів провадження не встановлено.

З огляду на те, що оскаржуваний вирок є законним, обґрунтованим та вмотивованим, колегія суддів залишає його без змін, а подану апеляційну скаргу обвинуваченого - без задоволення.

Керуючись ст.ст.376, 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Вирок Оболонського районного суду міста Києва від 27 березня 2025 року, ухвалений щодо ОСОБА_7 , - залишити без змін, а апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 - без задоволення.

Ухвала суду може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення судом апеляційної інстанції.

Судді:

______________ _________________ ________________ ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4

Попередній документ
129392519
Наступний документ
129392521
Інформація про рішення:
№ рішення: 129392520
№ справи: 756/3935/25
Дата рішення: 31.07.2025
Дата публікації: 12.08.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Київський апеляційний суд
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти громадської безпеки
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: (15.09.2025)
Результат розгляду: Приєднано до провадження
Дата надходження: 15.09.2025
Розклад засідань:
27.03.2025 14:30 Оболонський районний суд міста Києва
23.04.2025 14:45 Оболонський районний суд міста Києва