25 липня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 ,
при секретарі ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 15 травня 2025 року,
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 15 травня 2025 року скаргу ОСОБА_5 задоволено частково та зобов'язано уповноважених осіб Офісу Генерального прокурора виконати вимоги ст. 214 КПК України за заявою ОСОБА_5 про вчинення кримінального правопорушення від 28 квітня 2025 року № 1/1-245-ГВ.
Таке рішення слідчий суддя мотивував тим, що до Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться не будь-які заяви, які надходять до органів досудового розслідування, а лише ті, що містять відомості про кримінальне правопорушення, коли такі відомості викладені в заяві чи повідомленні про кримінальне правопорушення. При цьому, відповідно до висновку зробленого у постанові Великої Палати Суду від 30 січня 2019 року у справі № 818/1526/18, у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, чим сам обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Тому слідчий суддя вважає, що уповноважені особи Офісу Генерального прокурора зобов'язані були вивчити ________________________________________________________________
Справа №11-сс/824/5222/2025 Головуючий у першій інстанції ОСОБА_6
Категорія: ст. 303 КПК України Доповідач ОСОБА_1
та перевірити дані, викладені в повідомленні ОСОБА_5 про кримінальне правопорушення від 28.04.2025 № 1/1-245-ГВ, та прийняти відповідне рішення.
В апеляційній скарзі ОСОБА_5 , вважаючи ухвалу слідчого судді незаконною, необґрунтованою та такою, що не відповідає вимогам
ст.ст. 110, 214 КПК України, просить її скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.
В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що він звернувся до Офісу Генерального прокурора із заявою від 28 квітня 2025 року № 1/1-245-ГВ про вчинення кримінального правопорушення в порядку вимог ст. 214 КК України.
У зв'язку з невнесенням відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинення кримінального правопорушення 29 квітня 2025 року, він звернувся в порядку ст.ст. 214, 301-303 КПК України зі скаргою до Печерського районного суду м. Києва на бездіяльність уповноважених осіб Офісу Генерального прокурора.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 15 травня 2025 року скаргу ОСОБА_5 задоволено частково та зобов'язано виконати вимоги ст. 214 КПК України за його заявою про вчинення кримінального правопорушення.
Однак вважає, що таке рішення не відповідає вимогам ч. 1 ст. 214 КПК України, оскільки слідчий суддя не зобов'язав уповноважену особу Офісу Генерального прокурора внести за його заявою відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, а зобов'язав просто її розглянути.
Фактично слідчий суддя відмовив йому у доступі до правосуддя, оскільки проігнорував вимоги у його скарзі зобов'язати уповноважену особу Офісу Генерального прокурора внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за його заявою про кримінальне правопорушення, а задовольнив частково вимоги, які у його скарзі були відсутні.
Разом з тим, уповноважена особа Офісу Генерального прокурора повинна була внести відомості за його заявою від 09 квітня 2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань, а потім дотриматися правил підслідності передати матеріали до органу досудового розслідування та доручити цьому органу провести досудове розслідування.
Крім того, виходячи із системного аналізу ст.ст. 306-307 КПК України рішення про відмову в задоволенні скарги повинно стосуватися суті вимог скарги.
Також ОСОБА_5 просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді, посилаючись на ті обставини, що він, незважаючи на його неодноразові звернення, не отримав її копію і станом на 03 липня 2025 року ця ухвала відсутня Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце апеляційного розгляду, прокурор та особа, яка подала скаргу - ОСОБА_5 в призначений час до суду апеляційної інстанції не з'явилися, про поважність причин своєї неявки суду не повідомили, клопотань про відкладення розгляду не надсилали, при цьому від ОСОБА_5 надійшло клопотання про розгляд апеляційної скарги за його відсутності, а тому апеляційний суд, враховуючи, що, відповідно до ч. 4 ст. 405 КПК України, неявка учасників провадження не перешкоджає проведенню розгляду, вважає можливим розглянути апеляційну скаргу без участі вказаних осіб.
Заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали судового провадження за скаргою та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст. 395 КПК України, апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Згідно п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК України, апеляційна скарга повертається, якщо подана після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
З наведеного слідує, що пропущений строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції підлягає поновленню за умови, що особа, яка подає таку скаргу ставить питання про його поновлення та доведе поважність причин його пропуску.
Враховуючи, що ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 15 травня 2025 року було постановлено без участі сторін, а її копію було направлено в електронний кабінет ОСОБА_5 лише 30 червня 2025 року і, згідно відомостей з Єдиного реєстру судових рішень, забезпечення надання загального доступу до цієї ухвали відбулося 02 липня 2025 року, та оскільки виготовлення обґрунтованої апеляційної скарги потребує ознайомлення зі змістом оскарженого рішення, колегія суддів вважає, що строк апеляційного оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 15 травня 2025 року в даному випадку ОСОБА_5 пропущений із поважних причин і підлягає поновленню.
Що стосується апеляційних вимог ОСОБА_5 то колегія суддів враховує наступне.
Як вбачається з наданих суду матеріалів скарги, 29 квітня 2025 року ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва зі скаргою на бездіяльність уповноважених осіб Офісу Генерального прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання повідомлення від 28 квітня 2025 року №1/1-245-ГВ про вчинення кримінального правопорушення.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 15 травня 2025 року вказану скаргу було задоволено частково та зобов'язано уповноважених осіб Офісу Генерального прокурора виконати вимоги ст. 214 КПК України за заявою ОСОБА_5 від 28 квітня 2025 року № 1/1-245-ГВ.
Постановлене рішення слідчий суддя мотивував тим, що фактично для розгляду скарги на бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, слідчий суддя повинен з'ясувати мотиви, з яких уповноважені особи дійшли висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Таким чином, слідчий суддя вважає, що уповноважені особи Офісу Генерального прокурора зобов'язані перевірити дані, викладені в повідомленні ОСОБА_5 про кримінальне правопорушення від 28 квітня 2025 року № 1/1-245-ГВ, та прийняти відповідне рішення.
Водночас, відповідно до ч. 1 ст. 11 КК України, кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом кримінального правопорушення.
Статтею 2 КПК України визначено, що завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно ч. 1 ст. 214 КПК України, слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь - якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Відповідно до ч. 2 ст. 214 КПК України, досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Приписи ст. 214 КПК України перебувають у взаємозв'язку з ч. 1 ст. 2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
За приписами п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України та п. 2 Розділу ІІ Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора України №298 від 30.06.2020 року, до Єдиного реєстру досудових розслідувань, крім іншого, має бути внесено короткий виклад обставин про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела.
Вищезазначені положення закону дають підстави для висновку, що реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні та обґрунтовані відомості про кримінальне правопорушення та можуть об'єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення.
При цьому чинним КПК України не передбачено прийняття постанови про відмову у внесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Уповноважена особа, після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, приймає рішення про внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань або про відмову у внесенні. У разі відмови у внесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, заявник має право на оскарження такого рішення, що власне і слугує механізмом урегулювання безпідставної відмови у внесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Саме з цією метою закон передбачає необхідність попереднього вивчення слідчим, дізнавачем, прокурором, слідчим суддею (у разі оскарження заявником бездіяльності уповноваженої особи щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань) змісту заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення на предмет викладення в ньому інформації саме про кримінальне правопорушення.
Тобто закон уповноважує слідчого суддю зробити самостійно аналіз заяви на предмет наявності чи відсутності в ній відомостей про кримінальне правопорушення, що в свою чергу є підставою для висновку про наявність чи відсутність бездіяльності певних уповноважених осіб, яка полягає у невнесенні відомостей по цій заяві до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Виходячи з вимог ч. 2 ст. 307 КПК України, слідчий суддя за наслідками розгляду скарги на бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань може прийняти одне з таких рішень: зобов'язати відповідну уповноважену особу внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою (повідомленням) про кримінальне правопорушення; відмовити у задоволенні скарги.
Таким чином, ухвала слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 15 травня 2025 року, якою зобов'язано уповноважених осіб Офісу Генерального прокурора виконати вимоги ст. 214 КПК України за заявою ОСОБА_5 про вчинення кримінального правопорушення від 28 квітня 2025 № 1/1-245-ГВ, як така що не ґрунтується на вимогах закону, підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції.
У зв'язку з викладеним, апеляційна скарга ОСОБА_5 підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 404, 407 КПК України, колегія суддів
поновити ОСОБА_5 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 15 травня 2025 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 15 травня 2025 року, якою скаргу ОСОБА_5 задоволено частково та зобов'язано уповноважених осіб Офісу Генерального прокурора виконати вимоги ст. 214 КПК України за заявою ОСОБА_5 про вчинення кримінального правопорушення від 28 квітня 2025 року № 1/1-245-ГВ, - скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
____________________ ___________________ ___________________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3