Провадження № 11-кп/821/550/25 Справа № 708/430/24 Категорія: ч.1 ст.125, ч.1 ст.126 КК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
06 серпня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Черкаського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю секретаря ОСОБА_5
прокурораОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси кримінальне провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_8 на вирок Чигиринського районного суду Черкаської області від 02 травня 2025 року, яким
ОСОБА_8
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженеця м. Черкаси Черкаської області, місце реєстрації відсутнє, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , українеця, громадянина України, не працюючого, раніше судимий;
визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 125, ст. 126-1 КК України, і призначено йому покарання:
- за ч. 1 ст. 125 КК України у виді громадських робіт строком 200 (двісті) годин;
- за ст. 126-1 КК України у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначено ОСОБА_8 остаточне покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік.
На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_8 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік з покладенням на нього відповідних обов'язків, передбачених ст.76 КК України.
Запобіжний захід стосовно ОСОБА_8 до набрання вироком законної сили у виді особистого зобов'язання - залишений без змін.
Вироком районного суду ОСОБА_8 визнаний винуватим і засуджений за те, що він 14 квітня 2024 року о 13 годині 00 хвилин, знаходячись та території домоволодіння, біля літньої кухні за адресою: АДРЕСА_1 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин через сварку стоячи з правої сторони від матері ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка сиділа на дерев'яному стільці, діючи умисно з метою нанесення тілесних ушкоджень, наніс долонею правої руки один удар по лівій щоці в результаті чого, вона впала на землю спиною. Після чого, піднявшись із землі, остання перемістилася до літньої кухні, де син ОСОБА_8 , стоячи навпроти неї, наніс кулаком лівої руки два удари по правому плечі та лівою долонею один удар по правій щоці, чим спричинив потерпілій тілесні ушкодження у вигляді крововиливів правого плеча, обох щок, забій з набряком лівої повіки, які згідно висновку експерта № 02-01/313 від 16 квітня 2024 року відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що супроводжувалося діями, які мають ознаки фізичного домашнього насильства відповідно до Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07.12.2017 № 2229-8 із подальшими змінами.
Також ОСОБА_8 , в період часу із 29.06.2023 до 27.05.2024 в порушення вимог ст. 28 Конституції України, згідно з якою кожен має право на повагу до його гідності, а також порушення вимог Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», умисно та цілеспрямовано, усвідомлюючи характер своїх протиправних дій, перебуваючи за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , маючи прямий умисел на заподіяння психологічного страждання, на ґрунті побуту, систематично вчиняє психологічне насильство щодо своєї бабусі ОСОБА_10 , зокрема: безпричинно висловлює словесні образи, погрози, нецензурні слова, чим погіршили її соціальне функціонування та якість життя, обумовили формування негативних психоемоційних переживань та змін, а саме: страх за своє життя та здоров'я, тривожні очікування, почуття приниженої гідності та образи, обмеженість повноцінного відпочинку, знижений та нестійкий настрій.
Зокрема, 29.06.2023 близько 20:40 год ОСОБА_8 , перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство відносно своєї бабусі ОСОБА_10 , а саме виражався нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою, а також штовхав її, за що Чигиринським районним судом Черкаської області 07.08.2023 ОСОБА_8 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Також, 30.06.2023 близько 08:00 год ОСОБА_8 , перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , виражався нецензурною лайкою, погрожував, намагався вибити двері до кімнати, чим вчинив психологічне насильство, за що Чигиринським районним судом Черкаської області 21.08.2023 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Він же, 17.04.2024 близько 08:00 год, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння за місцем свого проживання з потерпілою за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив сварку зі своєю бабусею ОСОБА_10 , під час якої виражався в її адресу нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою, тим самим вчинив своїми діями домашнє насильство, що призвело до психологічних страждань потерпілої.
В наслідок згаданих протиправних дій з боку ОСОБА_8 , у потерпілої ОСОБА_10 згідно висновку судово-психіатричного експерта № 246 від 10.05.2024 відмічалися прояви психічного розладу, а саме: розладу адаптації з проявами тривожності і депресивної реакції (F - 43.22 за міжнародною класифікацією хвороб 10-го перегляду). Вказані розлади невротичного рівня знаходяться у причинному зв'язку із скоєними відносно ОСОБА_10 , протиправними діями, які мали для неї психотравмуючий характер. Ситуації агресивного поводження з боку онука ОСОБА_8 в стані алкогольного сп'яніння, що досліджується за кримінальним провадженням були для ОСОБА_10 істотно психотравмувальними, погіршували її соціальне функціонування та якість життя, обумовили формування негативних психоемоційних переживань та змін, а саме: страх за своє життя та здоров'я, тривожні очікування, почуття приниженої гідності та образи, обмеженість повноцінного відпочинку, знижений та нестійкий настрій.
Не погоджуючись із вироком суду першої інстанції обвинувачений ОСОБА_8 порушує питання про скасування вироку в частині призначеного покарання. Просить пом'якшити призначене йому покарання та призначити покарання у вигляді штрафу. При цьому зазначає, що судом не враховані всі пом'якшуючи обставини, свою вину визнав повністю, сприяв слідству та суду у розкритті злочину, відсутність претензій від потерпілих з якими примирився.
Заслухавши доповідь судді, доводи захисника, яка підтримала вимоги викладені в апеляційній скарзі, міркування прокурора, який заперечив проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційною скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступного.
Відповідно до ст.370 КПК України, вирок суду повинен бути законним та обґрунтованим. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ці вимоги закону місцевим судом дотримані в повному обсязі.
Дії ОСОБА_8 кваліфіковані вірно за ч.1 ст.125 КК України як умисне легке тілесне ушкодження, за ст.126-1 КК України, як домашнє насильств, тобто умисне систематичне вчинення психологічного насильства відносно особи, з якою винний перебуває в сімейних відносинах, що призвело до психологічних страждань та погіршення якості життя потерпілої.
Враховуючи ту обставину, що в апеляційній скарзі обвинуваченого не оскаржується кваліфікація дій та висновок про доведеність його вини, який винуватість визнав в повному обсязі, а висновки суду відповідають фактичним обставинам справи і підтверджується наведеними у вироку доказами, які судом в порядку ч.3 ст.349 КПК України досліджені повно, всебічно і об'єктивно, тому колегія суддів не проводить детальний їх аналіз в цій частині та відповідно до вимог ст.404 КПК України перевіряє вирок суду лише в межах апеляційної скарги.
Порушень кримінального процесуального закону під час встановлення фактичних обставин вчинення злочину, які могли б істотно вплинути на висновки суду про винуватість обвинуваченого та кваліфікацію його дій, перевіркою матеріалів справи не виявлено.
Колегія суддів вважає безпідставними доводи апеляційної скарги ОСОБА_8 про призначення йому покарання у вигляді штрафу з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 50 КК покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобіганню вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.
Відповідно до вимог ст. 65 КК особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів.
Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного, які підлягають обов'язковому врахуванню. Під час вибору покарання мають значення обставини, які його пом'якшують і обтяжують, відповідно до положень статей 66, 67 КК.
При призначенні покарання, місцевий суд дотримався вимог ст.50, 65, 66, 67 КК України та врахував Постанову Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», а саме дані про особу обвинуваченого, його вік, стан здоров'я, поведінку, який вчинив кримінальний проступок та нетяжкий злочин, вину в інкримінованих діяннях визнав повністю, що свідчить про його відношення до скоєного, вчинив два епізоди злочинної діяльності, примирився з потерпілими, які не мають до нього претензій. Крім того, районний суд врахував обставину, що пом'якшує покарання - щире каяття, обставину, що обтяжує покарання визнано вчинення кримінальних правопорушень щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах та вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного сп'яніння, а тому призначив покарання в межах санкцій ч.1 ст.125 КК України - покарання у виді громадських робіт тривалістю 200 годин; за ст.126-1 КК України - 1 рік обмеження волі, яке призначено не в максимальному розмірі та на підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначив ОСОБА_11 - 1 рік обмеження волі. Відповідно до ст.75 КК України місцевий суд прийшов до висновку про можливість звільнення ОСОБА_11 від призначеного основного покарання з випробуванням, з іспитовим строком 1 рік. При цьому застосувавши до ОСОБА_11 обмежувальний захід, відповідно до якого покладає на останнього обов'язок пройти програму для кривдників.
Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції призначене ОСОБА_11 покарання є необхідним та достатнім для виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Всі ті обставини, які зазначені в апеляційній скарзі обвинуваченого, що на його думку є підставою для призначення йому покарання у вигляді штрафу були в повному обсязі враховані місцевим судом при визначенні виду та розміру призначеного покарання.
Суд апеляційної інстанції з урахуванням обставин вчиненого кримінального правопорушення, його наслідків, відомостей про особу винного, а саме врахувавши негативну характеристику за місцем проживання ОСОБА_11 , який зловживає спиртними напоями, ніде не працює, неодноразово притягався до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства відносно своєї бабусі ОСОБА_10 , має судимість за вчинення тяжких злочинів вважає, що саме таке покарання у виді обмеження волі із застосуванням ст.75 КК України ґрунтується на вимогах закону і є домірним злочину.
Інших підстав, які б давали можливість застосувати до ОСОБА_11 покарання у виді штрафу апелянтом не наведено, а колегія суддів не встановила.
Конституційний Суд України у Рішенні від 02.11.2004 № 15-рп/2004 зазначив, що: «Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину. Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід, неупередженість. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного. Адекватність покарання ступеню тяжкості злочину випливає з принципу правової держави, із суті конституційних прав та свобод людини і громадянина, зокрема права на
свободу, які не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України».
Переконливих аргументів, які б свідчили про порушення судом приписів статей 50, 65 КК України, або доводили явну несправедливість призначеного ОСОБА_11 покарання у виді обмеження волі із застосуванням ст.75 КК України через його суворість, в апеляційній скарзі не міститься.
Згідно ст.404 КПК України, вирок суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом в межах апеляційної скарги.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального кодексу, які були б підставою для скасування або зміни вироку при розгляді справи колегією суддів не встановлено.
З урахуванням викладеного, керуючись статтями 404, 405, ч.1 п.1 ст. 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів судової палати, -
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_8 - залишити без задоволення.
Вирок Чигиринського районного суду Черкаської області від 02 травня 2025 року щодо ОСОБА_8 - залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення.
Головуючий-суддя -
Судді -