Житомирський апеляційний суд
Справа №296/7510/25 Головуючий у 1-й інст. Петровська М. В.
Категорія 57 Доповідач Шевчук А. М.
06 серпня 2025 року Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючої судді Шевчук А.М.,
суддів: Григорусь Н.Й., Павицької Т.М.,
за участі секретаря судового засідання Смоляра А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі
цивільну справу №296/7510/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про судовий захист порушених цивільних прав та інтересів
за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на ухвалу Корольовського районного суду м.Житомира від 14 липня 2025 року, яка постановлена головуванням судді Петровської М.В. у м.Житомирі,
У липні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про судовий захист порушених цивільних прав та інтересів. Просить: розглядати позовну заяву за правилами цивільного судочинства, оскільки ОСОБА_2 , як голові міської ради, не надано повноважень при здійсненні власних управлінських функцій порушувати законодавство, порушувати її ( ОСОБА_1 ) цивільні права та інтереси та в даному випадку виникли правовідносини, які мають цивільно-правовий характер і такий спір є приватноправовий; визнати незаконними рішення, дії чи бездіяльність вчинених ОСОБА_2 , які призвели до порушення її цивільних прав та інтересів; прийняти обґрунтування 21 випадку незаконних рішень, дій чи бездіяльності; прийняти пояснення стосовно відшкодування моральної шкоди, заподіяної ОСОБА_2 , чим спричинені їй душевні страждання, що призвело до погіршення здоров'я, а також розміру моральної шкоди у сумі 210 000 грн.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що ОСОБА_2 , як Житомирський міський голова: 1) порушив законодавство незаконною відмовою розглянути клопотання від 27 листопада 2015 року, в строк встановлений частиною сьомою ст.118 ЗК України, так як розглянуто його на 40 сесії 20 червня 2019 року через 44 місяці; підготовка висновку щодо надання в установленому порядку земельної ділянки, опрацювати клопотання від 27 листопада 2015 року та скласти висновок спеціаліста щодо попереднього розгляду клопотання, листом від 28 вересня 2019 року №15/2185 виконавчий комітет зазначив «Висновок управління…відсутній»; 2) незаконний виклад висновку в листі від 04 вересня 2019 року №25/Д313із; 3) складання проєкту рішення про відмову, додатком «Списки…яким відмовлено», в якому ОСОБА_1 у пункті 64 без висновку спеціалістів, погодження відведення земельної ділянки за клопотанням від 27 листопада 2015 року; 5) незаконна відмова розглянути документи, долучені до клопотання від 27 листопада 2015 року; 6) незаконне оформлення проєкту рішення про відмову з додатком «Списки…яким відмовлено» в якому ОСОБА_1 у пункті 64, а саме: на проєкті відсутня дата складання проєкту та його розгляд, внесення до проєкту висновків, які не входять до повноважень зазначених у ньому осіб; 7) незаконне підписання на звороті проєкту рішення про відмову посадовими особами виконавчого комітету Житомирської міської ради, так як проєкт рішення оформлений з порушенням законодавства; 8) при розгляді клопотання від 17 листопада 2015 року врахувати рішення 15 сесії 21 червня 2012 року №400 про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою на суміжну ділянку, площею 1,20 га на самовільно збудовані 210 гаражів, без дозвільних документів; 9) при розгляді клопотання від 27 листопада 2015 року врахувати рішення сесії від 28 травня 2003 року №193, яким передано у приватну власність суміжну земельну ділянку площею 0,0903 га під садівництво; 10) при розгляді клопотання від 27 листопада 2015 року врахувати рішення сесії від 28 травня 2003 року №193, яким передано у приватну власність суміжну земельну ділянку площею 0,1000 га під житлове будівництво; 11) незаконне внесення в проєкт рішення про відмову, в додаток «Списки…яким відмовлено» у пункт 64, план зонування території міста Житомира, затверджений рішенням міської ради 04 квітня 20217 року №579 незаконного висновку, так як незаконне застосування плану зонування від 04 квітня 2017 року при розгляді клопотання від 27 листопада 2015 року, незаконність висновку підтверджує висновок з листа виконавчого комітету від 26 лютого 2021 року; 12) незаконне внесення в проєкт рішення про відмову в пункт 64, висновок, що земельна ділянка розташована в зоні мішаної багатоповерхової забудови та громадської забудови (Ж-4), так як суперечить висновку в листі від 18 вересня 2015 року №25/Д-705; 13) незаконне внесення в проєкт рішення про відмову в пункт 64 висновку, що земельна ділянка розташована в зоні мішаної багатоповерхової забудови, так як суперечить фактичній забудові території, що підтверджується фото забудови території одноповерховими забудовами та невраховані документи, які долучені до клопотання від 27 листопада 2015 року, а саме: викопіювання зі схеми, фотографії забудови пров.1-го Винокурного, висновок №72/2013 Гаражний кооператив «Хмільники»; 14) незаконне внесення в проєкт рішення про відмову висновку, що частина земельної ділянки розташована в зоні вулиць в «червоних» лініях (ТР-2), оскільки такий висновок суперечить висновку в листі виконавчого комітету від 26 лютого 2021 року, в якому зазначено, що окремого рішення про затвердження «червоних» ліній у зв'язку з прийняттям рішення міської ради від 30 листопада 2016 року №454 не приймалося; 15) незаконне внесення в проєкт рішення про відмову висновку, що частина земельної ділянки розташована в зоні вулиць в «червоних» лініях (т-2), так як вказаний висновки не відповідає обставинам затвердженого плану «червоних» ліній від 09 грудня 2005 року №583 та плану «червоних» ліній (ТР-2); 16) незаконне внесення в проєкт рішення про відмову висновку, що «земельна ділянка» знаходиться в санітарно-захисній зоні об'єктів транспорту, оскільки не відповідає висновкам листа від 26 лютого 2021 року №25/Д-117із; незаконно оприлюднено на офіційному вебсайті Житомирської міської ради 13 травня 2019 року проєкту рішення про відмову, який оформлений з порушенням чинного законодавства про яке зазначено у випадку №6 та 17 позову; 18) незаконна відмова включити проєкт рішення про відмову до порядку денного 49 сесії 20 червня 2019 року; 19) незаконна відмова розглянути на 49 сесії 20 червня 2019 року проєкт рішення про відмову з додатком, в якому в пункті 64 зазначена ОСОБА_1 та прийняти рішення про відмову; 20) незаконно оформлено рішення 49 сесії 7 скликання 20 червня 2019 року №1501 про відмову без включення проєкту рішення в порядок денний та без розгляду вказаного проєкту рішення на 49 сесії 20 червня 2019 року; 21) незаконна зміна «Списку…яким відмовлено», який долучений до проєкту рішення про відмову, в якому ОСОБА_1 у пункті 64, а в додатку до рішення «Списки…яким відмовлено» у пункті 115. Спричинення моральної шкоди аргументує погіршенням здоров'я та душевними стражданнями - емоціями людини, зміст яких є біль, муки, розчарування, відчуття несправедливості та інші негативні переживання. Вона позбавлена можливостей у реалізації звичок та побажань, що сприяло погіршенню відносин із оточуючими людьми. Порушення її конституційних прав під час розгляду її звернення призвело до погіршення її життєвих зв'язків та вимагало від неї додаткових зусиль для організації її життя.
Ухвалою Корольовського районного суду м.Житомира від 14 липня 2025 року ОСОБА_1 у відкритті провадження у справі відмовлено та одночасно роз'яснено позивачу, що вказаний спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства Житомирським окружним адміністративним судом (зазначена його адреса).
Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу. Посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу скасувати, як таку, що перешкоджає подальшому провадженню в цивільній справі, оскільки позбавляє її права захищати в суді порушені цивільні права, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Доводи апеляційної скарги аргументує тим, що суд першої інстанції, розглядаючи питання про відкриття провадження за її позовною заявою, здійснив випадки порушення законодавства, якими порушив її ( ОСОБА_1 ) цивільні права: при розгляді питання про відкриття провадження не врахував вимогу, зазначену в вимозі 4 позовної заяви; незаконна зміна змісту позовної заяви, який зазначений у вимозі 1 позовної заяви; не зазначено в ухвалі, про розгляд та врахування вимоги 5 позовної заяви; невідповідність висновку в ухвалі, висновку зазначеному у вимозі 5 позовної заяви, стосовно обґрунтування позовної вимоги; незаконні внесення в ухвалу про відкриття висновків, які не підлягають застосуванню; незаконна відмова при розгляді питання про відкриття розглянути та врахувати суть висновків вимоги 2 позовної заяви, що чітко вказують на вчинення нікчемного правочину; незаконна відмова при розгляді питання про відкриття розглянути та врахувати суть висновків вимоги 3 позовної заяви, що чітко вказують на вчинення нікчемного правочину; незаконна відмова зазначити в ухвалі, розглянути та врахувати суть вчинених 21 випадків порушення законодавства, які призвели до порушення її цивільних прав та інтересів; незаконне тлумачення 16 висновків із Законів України, в тому числі 5 висновків ЗК України, 6 висновків КАС України, без зазначення їх у взаємозв'язку з вимогами позовної заяви і які згідно чинного законодавства не підлягають застосуванню та мають ознаки надмірного формалізму, а згідно з Законом України «Про судоустрій і статус суддів» це порушення права на справедливий суд; незаконна відмова застосувати вимоги чинного законодавства згідно вимог Глави 2 ЦПК України, які підлягають застосуванню; незаконна відмова розглянути та врахувати висновок, зазначений у вимозі 2 позовної заяви; суддя Петровська М.В. незаконно змінила суть позовної заяви та здійснила незаконний виклад висновку в ухвалі, який згідно з чинним законодавством не підлягає застосуванню при розгляді питання про відкриття провадження; вчинено суддею Петровською М.В. 20 випадків порушення законодавства, суть яких скаржник ( ОСОБА_1 ) виклала вище; не розглянуто та не враховано висновки, зазначені у вимозі 2 позовної заяви, оскільки вона не бажає захищати цивільні права та інтереси за правилами адміністративного судочинства, так як жодним Законом України ОСОБА_2 , як голові міської ради, не надано повноважень при здійсненні владних управлінських функцій порушувати законодавство та порушувати її цивільні права; вона ( ОСОБА_1 ) заперечувала щодо зміни юрисдикції розгляду позовної заяви, а дії судді вказують на вчинення правочинну нікчемного; суддя незаконно відмовила розглянути та врахувати вимоги позовної заяви при застосуванні п.1 частини першої ст.186 ЦПК стосовно відшкодування моральної шкоди за вчинення 21 випадку незаконних рішень, дій чи бездіяльності.
Відзиву на апеляційну скаргу не надходило. Відповідно до частини третьої ст.360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду ухвали суду першої інстанції.
Сторони у судове засідання не з'явилися. Судові повістки про виклик у судове засідання на 06 серпня 2025 року сторонам вручені. Про причини неявки сторони суд не сповістили. У разі неповідомлення про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин. Клопотань про відкладення розгляду справи не надходило. Відповідно до частини другої ст.372 ЦПК України неявка сторін та інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції відповідно до положень ст.367 ЦПК України, колегія суддів апеляційного суду доходить висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволена з наступних підстав.
Відповідно до п.1 частини першої ст.186 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.
Із змісту позовної заяви вбачається, що ОСОБА_1 порушення її конституційних прав обґрунтовує, зокрема тим, що при розгляді її клопотання від 27 листопада 2015 року ОСОБА_2 , як посадова особа Житомирської міської ради (Житомирський міський голова), не здійснив контроль за додержанням законодавства при розгляді її клопотання про надання дозволу на одержання безоплатно у власність земельної ділянки із земель міської ради для будівництва і обслуговування жилого будинку у межах норм безоплатної передачі земельної ділянки у розмірі 0,10 га за адресою АДРЕСА_1 , внаслідок чого не дотримані вимоги чинного законодавства щодо строків і процедури розгляду її заяви при відмові у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою, чим заподіяна моральна шкода.
Статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Згідно з ст.125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності й спеціалізації та визначається законом.
Судова юрисдикція - це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі визначеного законом виду судочинства щодо визначеного кола правовідносин.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Окрім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.
Відповідно до частини першої ст.19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Справою адміністративної юрисдикції у розумінні п.1 частини першої ст.4 КАС України є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.
За правилами п.1 частини першої ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є наявність публічно-правового спору, тобто спору, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції і який виник у зв'язку з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Із наведеного вбачається, що до адміністративної юрисдикції відноситься справа, яка виникає зі спору в публічно-правових відносинах, що стосується цих відносин, коли один з його учасників - суб'єкт владних повноважень, здійснює владні управлінські функції, у цьому процесі або за його результатами владно впливає на фізичну чи юридичну особу та порушує їх права, свободи чи інтереси в межах публічно-правових відносин.
Ознаками приватноправових відносин є юридична рівність та майнова самостійність їх учасників, наявність майнового чи немайнового, особистого інтересу суб'єкта. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням приватного права (як правило майнового) певного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.
У пункті 7 частини першої ст.4 КАС визначено, що суб'єкт владних повноважень це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб із органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.
Відповідно до частини п'ятої ст.21 КАС України, вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
Ураховуючи викладене вище, при вирішенні судом позову в цій справі, насамперед підлягають дослідженню дії відповідача ОСОБА_2 , як міського голови, при здійсненні ним контролю за розглядом клопотання ОСОБА_1 від 27 листопада 2015 року про надання дозволу на одержання безоплатно у власність земельної ділянки із земель міської ради для будівництва і обслуговування жилого будинку у межах норм безоплатної передачі земельної ділянки у розмірі 0,10 га за адресою АДРЕСА_1 , тобто, чи дотримані вимоги чинного законодавства щодо строків і порядку розгляду клопотання. Заподіяння моральної шкоди залежить від правомірності дій міського голови при вирішенні клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на одержання безкоштовно у власність земельної ділянки у межах міста Житомира для будівництва та обслуговування житлового будинку. Обставини ще не стосуються визнання права власності на земельну ділянку або будинок та оспорювання права власності інших осіб, оскільки ОСОБА_1 права власності на земельну ділянку для будівництва будинку не набула, а у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою їй відмовлено.
За таких обставин, апеляційний суд погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що при вирішенні судом позовних вимог у цій справі, передусім підлягає дослідженню правомірність дій відповідача при розгляді клопотання ОСОБА_1 від 27 листопада 2015 року про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, що охоплює собою встановлення судом обставин дотримання процедури розгляду клопотання, прийнятого за її результатами рішення та надання оцінки правомірності відмови у задоволенні клопотання позивача. Висновок суду першої інстанції про те, що спір у цій справі є публічно-правовим та підпадає під юрисдикцію адміністративного суду є правильним, оскільки стосується спору фізичної особи з посадовою особою органу місцевого самоврядування, предметом якого є перевірка законності дій та бездіяльності цієї особи, прийнятих або вчинених нею при здійсненні владних управлінських функцій.
Відшкодування моральної шкоди залежить від вирішення публічно-правового спору, а тому також підлягає розгляду адміністративним судом за правилами частини п'ятої ст.21 КАС України.
Отже, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 на підставі п.1 частини першої ст.186 ЦПК України.
Решта доводів апеляційної скарги ґрунтується на помилковому тлумаченні норм матеріального та процесуального права і з огляду на викладене вище додаткового правового обґрунтування не потребує.
Відповідно до змісту ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують. Ухвала відповідає вимогам чинного процесуального законодавства та залишається без змін. Підстав для постановлення окремої ухвали не вбачається.
Керуючись ст.ст.259,268,367-368,374-375,381-384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Корольовського районного суду м.Житомира від 14 липня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуюча Судді: