Житомирський апеляційний суд
Справа №295/13519/22 Головуючий у 1-й інст. Чішман Л. М.
Категорія 68 Доповідач Борисюк Р. М.
05 серпня 2025 року
Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючого судді Борисюка Р.М.,
суддів Григорусь Н.Й., Коломієць О.С.,
з участю секретаря
судового засідання Смоляра А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Житомирі цивільну справу № 295/13519/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Орган опіки та піклування Житомирської міської ради про визначення місця проживання дітей та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - Орган опіки та піклування Житомирської міської ради про визначення місця проживання дітей,
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Богунського районного суду міста Житомира від 28 вересня 2023 року, ухвалене під головуванням судді Чішман Л.М. у місті Житомирі,
У жовтні 2022 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом, в якому просила розірвати шлюб, укладений між нею та ОСОБА_1 12 березня 2014 року, який зареєстрований Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Житомирського міського управління юстиції у Житомирській області 12 березня 2014 року, актовий запис № 346.
Позов мотивувала тим, що з 12 березня 2014 року перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем. Від шлюбу у них народилося двоє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Зазначала, що на протязі останніх років у них склалися різні погляди на сімейне життя, між ними стали виникати суперечки та непорозуміння. З вересня 2021 року вони перестали спільно проживати, вести спільний сімейний побут та бюджет. На даний час вона з дітьми фактично проживає в орендованій квартирі за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідач залишився проживати у житловому будинку АДРЕСА_2 .
05 жовтня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічним позовом, в якому просив розірвати шлюб, укладений між сторонами, та визначити місце проживання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з ним.
Вказував, що у грудні 2021 року ОСОБА_5 залишила їхнє спільне місце проживання та переїхала проживати до іншого чоловіка. З ініціативи ОСОБА_5 та за його згодою діти залишилися проживати разом з ним. Отже, між ними було досягнуто усної згоди щодо місця проживання доньок за адресою: АДРЕСА_3 . Періодично діти відвідують матір, проте постійно проживають разом із ним. Після чергового відвідування дітьми відповідачки, остання повідомила про намір звернутися до суду з позовом про стягнення аліментів на утримання ОСОБА_6 та ОСОБА_7 . Він самостійно матеріально утримує дочок, піклується про них, займається їхнім вихованням. Мати має можливість бачитися з дітьми, перешкод у спілкуванні між ними він не чинить. Переконаний, що ОСОБА_2 у достатній мірі не приділяє належної уваги та турботи своїм дітям, відтак вважає, що відсутні підстави для зміни місця проживання дітей.
Ухвалою Богунського районного суду міста Житомира від 25 жовтня 2022 року об'єднано в одне провадження позов ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та зустрічний позов ОСОБА_1 про розірвання шлюбу й визначення місця проживання дітей з батьком, об'єднаній справі присвоєно номер 295/9771/22.
Ухвалою Богунського районного суду міста Житомира від 12 грудня 2022 року у справі №295/9771/22 провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу та об'єднаним за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей з батьком, в частині позовної вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - залишено без розгляду.
Ухвалою Богунського районного суду міста Житомира від 12 грудня 2022 року у справі №295/9771/22 позовну вимогу ОСОБА_1 про визначення місця проживання неповнолітніх дітей з батьком виділено в самостійне провадження.
Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 12 грудня 2022 року у справі №295/9771/22 розірвано шлюб, укладений між сторонами.
У грудні 2022 року ОСОБА_2 звернулася до суду із зустрічним позовом, в якому просила визначити місце проживання малолітніх дітей разом з нею.
Позов мотивувала тим, що вона створила іншу сім'ю та проживає у квартирі АДРЕСА_4 . Вказане житлове приміщення перебуває у належному стані та облаштоване суто для потреб дітей й забезпечення комфортних умов їхнього проживання. Її новий чоловік характеризується виключно позитивно, не має шкідливих звичок, має постійну роботу, є відповідальним чоловіком та турботливим батьком. Між доньками та ним існують гарні товариські стосунки, адже він піклується про ОСОБА_6 та ОСОБА_7 як рідний батько, проводить з ними час, бере участь у їхньому вихованні та матеріальному утриманні. Зазначала, що перебуває у стані вагітності й на даний час не працює, отже має можливість проводити увесь свій час разом з доньками, приділяючи їм достатньо уваги та турботи.
Вважала, що визначення місця проживання разом з батьком суперечитиме інтересам дітей, адже ОСОБА_1 зловживає алкогольними напоями, палить, часто вживає міцні напої у присутності дітей, про що останні неодноразово повідомляли. Також зазначала, що він притягувався до адміністративної відповідальності за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння. Звертала увагу, що ОСОБА_1 чинить їй перешкоди у спілкуванні з дітьми, закликає доньок не спілкуватися з нею та не відвідувати її.
Ухвалою Богунського районного суду міста Житомира від 05 січня 2023 року у справі №295/13940/22 зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа служба (управління) у справах дітей Житомирської міської ради про визначення місця проживання дітей (цивільна справа №295/13940/22) - прийнято до спільного розгляду з первісною позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дітей з батьком (цивільна справа №295/13519/22).
Вимоги за зустрічним позовом об'єднано в одне провадження з виділеним в окреме провадження первісним позовом та присвоєно цивільній справі №295/13519/22.
Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 28 вересня 2023 року у справі №295/13519/22 відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 . Зустрічний позов ОСОБА_2 задоволено. Визначено місце проживання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з матір'ю ОСОБА_2 . Вирішено питання судових витрат.
Постановою Житомирського апеляційного суду від 23 квітня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Богунського районного суду міста Житомира від 28 вересня 2023 року - без змін.
Не погодившись з постановою суду, ОСОБА_1 оскаржив її у касаційному порядку.
Постановою Верховного суду у складі суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 грудня 2024 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Постанову Житомирського апеляційного суду від 23 квітня 2024 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
У поданій апеляційній скарзі, ОСОБА_1 , просить скасувати судове рішення від 28 вересня 2023 року та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні зустрічного позову та задовольнити його первісний позов й визначити місце проживання неповнолітніх дітей разом з ним.
Апеляційна скарга мотивована тим, що ухвалене рішення є незаконним та необґрунтованим, оскільки ухвалене з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, а висновки суду першої інстанції, викладені в рішенні, не відповідають обставинам справи.
Зазначає, що зустрічний позов подано з порушенням строку, встановленого цивільним процесуальним законодавством. Вказана обставина залишилася поза увагою суду першої інстанції, який прийняв позов ОСОБА_2 до спільного розгляду з первісним позовом, не вирішивши питання про поновлення процесуального строку. Зазначає, що метою звернення до суду із зустрічним позовом є прагнення ОСОБА_2 виїхати разом із дітьми та її співмешканцем за межі України.
Вказує, що суд першої інстанції не надав належної оцінки тим обставинам, що він має постійне місце роботи та сталий заробіток, позитивно характеризується за місцем роботи та забезпечує належне виховання та матеріальне утримання доньок. Посилання суду на те, що діти виявляють більшу прихильність до матері, не підтверджене належними та допустимими доказами. Також, поза увагою суду залишився й висновок органу опіки та піклування. Стверджує, що при вирішенні спору суд допустив непропорційне втручання у його право на повагу до сімейного життя та не врахував інтереси дітей.
У відзиві представник ОСОБА_2 апеляційну скаргу не визнав, просив відмовити в її задоволенні, а рішення суду першої інстанції, яке ухвалене із дотриманням норм матеріального та процесуального права, просив залишити без змін.
У судовому засіданні, ОСОБА_1 та його представник - адвокат Левчук Т.В. підтримали доводи апеляційної скарги, надали пояснення, які відповідають її змісту та просили скаргу задовольнити.
ОСОБА_2 , а також її представник - адвокат Стахов А.О. апеляційну скаргу не визнали, просили відмовити у її задоволенні, а рішення місцевого суду залишити без змін.
Також сторони та їх представники категорично заперечили щодо можливості визначення місця проживання неповнолітніх дітей із застосуванням спільної фізичної опіки з почерговим проживанням дітей у помешканні кожного з батьків за відповідним графіком.
Представником ОСОБА_2 до апеляційного суду подано письмові заперечення щодо неможливості спільної опіки сторін у даній справі ( том 3 а.с. 233-236).
Представники Виконавчого комітету Житомирської міської ради, як органу опіки та піклування та Служби у справах дітей Житомирської міської ради Баб'як М.М. та Чижевський В.М. при вирішення даної справи поклалися на розсуд суду.
Відповідно до копії свідоцтва про шлюб Серії НОМЕР_1 від 01 липня 2025 року, ОСОБА_5 змінила прізвище на « ОСОБА_8 ».
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до положень статті 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з огляду на наступне.
Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Статтею 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції мотивував його тим, що батько дітей, який безсумнівно відіграє важливу роль у житті та розвитку дітей, має право та обов'язок піклуватися про здоров'я дітей, стан їх розвитку, незалежно від того з ким діти будуть проживати. При цьому, визначення місця проживання дітей з матір'ю не впливатиме на їх взаємовідносини з батьком, оскільки визначення місця проживання дітей з одним із батьків не позбавляє іншого батьківських прав та не звільняє його від виконання своїх батьківських обов'язків.
Колегія суддів, дослідивши обставини справи та надавши оцінку наявним доказам, дійшла наступного висновку.
Судом установлено, що сторони з 12 березня 2014 року перебували у зареєстрованому шлюбі. Рішенням Богунського районного суду міста Житомира від 12 грудня 2022 року у справі № 295/9771/22 шлюб між ними розірвано. Від шлюбу вони мають неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
До розірвання шлюбу сторони разом із дітьми проживали у належному матері ОСОБА_1 житловому будинку, у АДРЕСА_3 .
Восени 2021 року ОСОБА_2 залишила вказане житлове приміщення, обравши інше місце проживання та на даний час безкоштовно користується квартирою АДРЕСА_4 ( том 1 а.с. 132).
На час розгляду справи в суді першої інстанції діти навчалися у ліцеї № 15 міста Житомира, який розташований неподалік від місця проживання ОСОБА_1 .
На даний час ОСОБА_3 проживає у батька і продовжує навчатися у ліцеї № 15 міста Житомира, ОСОБА_4 із вересня 2024 року постійно проживає у матері і за ініціативою ОСОБА_2 змінила навчальний заклад і вже навчається у ліцеї № 6 міста Житомира, неподалік місця проживання матері.
Акт обстеження умов проживання, затверджений начальником Служби (управління) у справах дітей Житомирської міської ради від 22 вересня 2022 року містить інформацію про те, що за адресою: АДРЕСА_3 , ОСОБА_1 створено належні умови проживання, наявні усі побутові зручності, наявна окрема кімната для дітей, окремі спальні місця, місця для навчання та гри й відпочинку, наявні продукти харчування та готові страви, іграшки, канцелярія (том 1 а.с.26).
В Актах обстеження умов проживання, які затверджені начальником Служби (управління) у справах дітей Житомирської міської ради 18 березня 2024 року, 25 червня 2024 року та 16 грудня 2024 року вказана інформація підтверджена. Крім того, в останньому акті зазначено, що ОСОБА_3 постійно проживає з батьком, а ОСОБА_4 проживає у матері, але кожні вихідні знаходиться у батька ( том 3 а.с. 10, 201, том 4 а.с. 8).
Акт обстеження матеріально-побутових умов, складений комісією ліцею № 15 міста Житомира, в якому навчається малолітня ОСОБА_6 , також містить інформацію про належні матеріально-побутові умови проживання за даною адресою. Батько належним чином утримує дитину та забезпечує всі потреби доньки (том 1 а.с.111).
Аналогічні відомості містяться також в Акті обстеження матеріально-побутових умов учня (ОСОБА_3) ліцею № 15 міста Житомира від 01 серпня 2025 року.
ОСОБА_1 працює у ПП «Справжня імперія вікон» на посаді монтажника-складальника металопластикових конструкцій. За місцем роботи характеризується позитивно, врівноважений, спокійний, має добрі стосунки з колегами по роботі, користується авторитетом у колективі, випадків порушення трудової дисципліни не було, шкідливих звичок не має (том 1 а.с.27, 28).
Крім того, судом першої інстанції було встановлено, що ОСОБА_1 12 лютого 2013 року притягувався до адміністративної відповідальності, передбаченої частиною першою статті 130 КУпАП.
Богунським районним судом досліджувався відеозапис, зі змісту якого вбачається, що ОСОБА_1 у присутності дітей перебував у стані алкогольного сп'яніння та вживав алкогольні напої (том 1, а.с.96).
З виписки з медичної картки амбулаторного хворого судом встановлено, що ОСОБА_2 27 квітня 2022 року зверталася до амбулаторно-поліклінічного закладу з приводу різаної рани н/3 правого передпліччя (порізала руку склом). Хвора вела себе агресивно, висловлювалася нецензурною лайкою, з рота відчувався запах алкоголю, на зауваження не реагувала.
Характеристика ОСОБА_3 , надана за місцем навчання дитини (ліцей № 15 міста Житомира), свідчить про те, що дівчинка за час навчання зарекомендувала себе як старанна, активна, комунікабельна учениця, має значні успіхи у засвоєнні програмного матеріалу. Доброзичлива, наполеглива, справедлива, користується авторитетом серед однокласників, є лідером у дружньому спілкуванні, бере активну участь у громадському житті класу, до доручень ставиться відповідально.
Батько систематично контролює навчання доньки та відповідально ставиться до її виховання, надає допомогу класному керівнику та виконує рекомендації вчителя.
До навчального закладу, вранці, та після занять, в кінці дня, забирає додому тато або бабуся ОСОБА_9 один раз дитину забирала мати (том 1, а.с.112).
Характеристика на неповнолітню ОСОБА_4 , надана Житомирським дошкільним навчальним закладом № 40, який на той час відвідувала дівчинка, містить інформацію про те, що дитина добра, чуттєва, спокійна, активна, неконфліктна, життєрадісна, має стійкий інтерес до пізнавальної діяльності. У дитини сформовані життєво важливі уміння і навички, система ціннісних ставлень до світу та самої себе. Дівчинка виховується у повній сім'ї. Сім'я ОСОБА_11 матеріально забезпечена.
За період перебування дитини у навчальному закладі мати та батько цікавляться діяльністю дитини, беруть активну участь в освітньо-виховному процесі, відвідують всі заходи для батьків, виконують рекомендації педагогів.
З вересня 2022 року приводить та забирає дитину з дошкільного закладу батько, квитанції щодо оплати за харчування в закладі та відвідування гуртків надає батько (том 1, а.с.113).
Відповідно до Акту обстеження умов проживання, затвердженого начальником Служби (управління) у справах дітей Житомирської міської ради від 13 березня 2025 року, мати ОСОБА_5 з дітьми ОСОБА_12 та ОСОБА_7 , співмешканцем ОСОБА_13 проживають в орендованій двокімнатній квартирі за адресою: АДРЕСА_1 . У квартирі створено належні умови проживання для дітей, які мають окрему кімнату, де наявні необхідні для навчання та відпочинку меблі, засоби дистанційного навчання. ОСОБА_5 перебуває у відпустці по догляду за дитиною віком до трьох років.
Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна щодо субєкта, ОСОБА_5 є власником житлового будинку, який розташований по АДРЕСА_5 , та трьох земельних ділянок, які здає в оренду ( том 4 а.с. 82-86).
У матеріалах справи міститься висновок Органу опіки та піклування Житомирської міської ради, затвердженого рішенням виконавчого комітету міськради від 05 липня 2023 року № 871, у якому зазначено, що після проведених психологічних методів діагностики психоемоційного стану ОСОБА_3 та активного вислуховування було з'ясовано, що дитина наразі перебуває у невизначеному стані через необхідність вибору свого місця проживання. Вона однаково любить обох батьків, має прив'язаність до них, проте емоційно близьким членом своєї сім'ї вважає матір, яка проживає окремо. Зі слів ОСОБА_6 можна зробити висновок, що вона хоче проживати з матір'ю, однак вона також не бажає розривати свої контакти з татом та його родиною, вона планує часто навідувати, проводити з ними вільний час, спілкуватися. Але у неї переживання, що через її рішення тато може образитися і змінити ставлення до неї.
Результати проективної методики «Малюнок сім'ї» вказують на те, що центральне місце у житті дитини займає мама, дівчинка хоче бути схожою на неї, наслідує її. Промальовані елементи на малюнках також вказують на потребу в підвищеній увазі з боку батьків, пошук надійного становища у своєму колі, підтриманні позитивних контактів з усіма членами сім'ї. Малюнок за проективною методикою "Три дерева" трактується психоемоційною близькістю дитини до матері та символізує потребу в її увазі, любові та турботі. У свою чергу, проективна методика також вказує на пошук опори та підтримки з боку батька дитини. В коментарях ОСОБА_6 зауважила, що хотіла б, щоб батьки знову були разом, проте це не може бути реальністю. Виконуючи завдання за методикою «Незакінчені речення», вона з теплотою та трепетом згадувала моменти, коли батьки проживали разом та неодноразово зауважувала, що це і було її щасливе дитинство.
Міжособистісні стосунки в сім'ї як матері, так і батька, є доброзичливими відносно дитини. Коли дитина перебуває у матері, мати активно займається її розвитком, створює максимально комфортні умови для її перебування, проводить багато вільного часу з дочкою, цікавиться рівнем її знань та її успішністю у школі. Коли дитина проживає у тата, ОСОБА_6 також забезпечена усім необхідним, проте, зі слів дитини, вони проводять мало часу разом, оскільки тато багато працює, навчальну успішність та досягнення контролює бабуся з боку батька, яка проживає разом з ними.
Діти ОСОБА_6 та ОСОБА_7 мають змогу безперешкодно спілкуватися та відвідувати обох батьків за домовленістю між ними та з врахуванням їх інтересів.
З наданого Житомирським міським центром соціальних служб міської ради висновку оцінки потреб сім'ї ОСОБА_1 від 23 червня 2023 року, вбачається, що батько має самостійний та стабільний дохід, зареєстрований та проживає у частині приватного будинку, що належить бабусі дітей ОСОБА_9 , зі всіма побутовими зручностями. У квартирі обладнано окрему кімнату для обох дітей із засобами дистанційного навчання.
Відповідно до висновку оцінки потреб сім'ї ОСОБА_2 від 23 червня 2023 року, наданого Житомирським міським центром соціальних служб міської ради, мати разом з новонародженою дитиною ОСОБА_12 та співмешканцем ОСОБА_13 проживають в орендованій двокімнатній квартирі, у якій створено належні умови проживання, наявні усі побутові зручності. ОСОБА_6 та ОСОБА_7 мають окрему кімнату, у якій наявні необхідні для навчання та відпочинку меблі, засоби дистанційного навчання. ОСОБА_2 перебуває у відпустці по догляду за дитиною віком до трьох років, родина фактично проживає за рахунок коштів співмешканця ОСОБА_13 , який не має офіційного доходу.
Органом опіки та піклування також зазначено, що відсутні докази неналежного виконання ОСОБА_2 та ОСОБА_1 батьківських обов'язків чи аморальної поведінки, відомості щодо вад здоров'я, неможливості утримувати дітей чи приділяти достатню увагу їх вихованню, навчанню та духовному розвитку.
Зважаючи на викладене та обставини, відсутність у ОСОБА_2 власного житла та самостійного доходу, Орган опіки та піклування вважав за доцільне визначити місце проживання ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з батьком (том 2 а.с. 31-32).
Досліджені судом апеляційної інстанції характеристики ОСОБА_6 та ОСОБА_7 за місцем їхнього навчання містять інформацію про те, що діти доброзичливі, наполегливі, користуються авторитетом серед однокласників, легко засвоюють навчальний матеріал.
Батьки цікавляться навчанням ОСОБА_7 . До навчального закладу вранці та після занять в кінці дня ОСОБА_7 супроводжували тато або мама, бабуся або дідусь, співмешканець мами ( за попереднім узгодженням та телефонним попередженням мами).
Батько систематично контролює навчання ОСОБА_6 та відповідально ставиться до її виховання. Час від часу мама цікавиться дитиною.
До навчального закладу вранці та після заняття в кінці дня ОСОБА_6 забирав додому тато, декілька разів забирала мама, бабуся та дідусь.
На стадії апеляційного перегляду судом також досліджувалася інформація про проведення психодіагностування дітей, яка надана Службою (управлінням) у справах дітей від 19 квітня 2024 року.
Зокрема, психологом зазначено, що із пояснень дітей зрозуміло, що батьки доброзичливо ставляться до дівчат. Вони вільно до власних потреб, бажань та за домовленістю між батьками, можуть жити два тижні у матері, а потім два тижні у тата або навпаки. З їх слів, вони почуваються комфортно як у матері, так і у батька, хоча не дуже задоволені розлученням батьків. ОСОБА_7 та ОСОБА_6 досі таємно мріють, щоб мама і тато жили разом, і у них буде все як раніше. Коли діти перебувають у матері, вона максимально піклується про дівчат, створюючи комфортні умови для їх перебування, займається розвитком дітей та турбується про успішність в школі. Коли дівчата перебувають у тата, вони також забезпечені усім необхідним для проживання та розвитку.
Проведені психодіагностичні методики та тести свідчать про те, що діти мають ознаки тривожності та розгубленості, які можуть бути пов'язані з розлученням батьків та змінами соціальних та міжособистісних зв'язків у родині. У ОСОБА_6 на малюнку є: її фігура, фігура матері, маленької сестрички та вітчима ОСОБА_14 , а постать батька відсутня, що вказує на те, що мати є значимою особою в житті дитини. З матір'ю у ОСОБА_7 сформована позитивна емоційна прив'язаність, також прослідковується формування доброзичливо-приязних стосунків з вітчимом ОСОБА_14 . На малюнках вищезазначених діагностичних методик ОСОБА_6 зображені постаті матері, батька, сестер, дідуся, бабусі, а постать самої дівчинки на малюнку відсутня, що може свідчити про цінність родинних зв'язків з матір'ю, батьком й іншими близькими людьми, але водночас присутнє несвідоме бажання дитини емоційно дистанціюватись від цього ж оточення, що вказує на наявність внутрішніх протиріч щодо сім'ї.
На малюку методики «Два будиночки» ОСОБА_7 розмістила себе, свою матір, сестер, вітчима ОСОБА_14 в червоному будиночку, що означає - дівчинка прихильна до цих людей. Вони для неї є соціально значимими людьми.
ОСОБА_6 на малюку методики " Два будиночки" розмістила у червоному будиночку себе, свою матір, батька, сестер, що означає - дівчинка прихильна саме до цих людей, для неї є соціально значимими саме ці люди.
Під час консультаційного процесу також піднімалося питання про можливість визначення постійного місця проживання, на що діти зреагували насторожено та збентежено, що вказувало на негативне сприйняття такої думки. Однак у випадку необхідності вибору місця проживання, ОСОБА_6 зазначила, що хотіла б більше жити у тата, тому що там для неї комфортніше, там її друзі, школа, речі, все їй знайомо, але це не виключає спілкування з мамою, сестричками, яких вона дуже любить. ОСОБА_7 , навпаки, хотіла б жити у мами, їй більше подобається жити з мамою та її сім'єю, однак спілкування з татом теж хотіла б підтримувати. Дівчатам важливо, щоб кожен з батьків був у їхньому житті (том 3 а.с. 34-36).
Під час попереднього розгляду даної справи, в судовому засіданні апеляційним судом ставилося питання про доцільність з'ясування думки дітей щодо визначення їхнього місця проживання. Сторони вважали, що така процесуальна дія може негативно вплинути на їх психоемоційний стан. Отже, з врахуванням цієї обставини, а також з огляду на зміст вищезазначеної інформації психолога, колегія суддів на той час обмежилася наявними в матеріалах справи доказами.
Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 13 лютого 2025 року було зобов'язано виконавчий комітет Житомирської міської ради, як орган опіки та піклування повторно надати Житомирському апеляційному суду висновок щодо визначення місця проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Також, зобов'язано Житомирський міський центр служби у справах дітей Житомирської міської ради надати Житомирському апеляційному суду висновок психолога щодо визначення місця проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (том 4 а.с. 34-35).
У висновку Органу опіки та піклування Житомирської міської ради, затвердженого рішенням виконавчого комітету міськради від 07 травня 2025 року № 607, зазначено:
«Старша дочка ОСОБА_6 проживала і проживає постійно з батьком, періодично відвідує матір, навчається у 4 класі ліцею № 15 міста Житомира. Молодша дитина ОСОБА_7 на даний час постійно проживає у матері: з вересня 2024 року за ініціативою ОСОБА_5 змінила навчальний заклад та є ученицею 2-Б класу ліцею № 6 міста Житомира (у першому класі відвідувала ліцей № 15 міста Житомира). У акті обстеження умов проживання родини ОСОБА_1 від 16 грудня 2024 року зазначено, що батько має самостійний та стабільний дохід, зареєстрований та проживає у частині приватного будинку що належить бабі дітей зі сторони батька - ОСОБА_9 , зі всіма побутовими зручностями. У помешканні обладнано окрему кімнату із засоби дистанційного навчання для обох дітей. Відповідно до акта обстеження умов проживання родини ОСОБА_5 від 13 березня 2025 року, мати ОСОБА_15 з дітьми ОСОБА_12 та ОСОБА_7 , співмешканцем ОСОБА_13 проживають в орендованій двокімнатній квартирі, у якій створено належні умови проживання, наявні усі побутові зручності. ОСОБА_6 та ОСОБА_7 мають окрему кімнату, у якій наявні необхідні для відпочинку та навчання меблі, засоби дистанційного навчання. ОСОБА_5 перебуває у відпустці по догляду за дитиною віком до трьох років. ОСОБА_5 з 15 листопада 2023 року є власником житлового будинку за адресою: АДРЕСА_5 . Також з 15 листопада 2023 року ОСОБА_5 є власником трьох земельних ділянок, які здає в оренду з метою отримання доходу. Відповідно до ухвали Житомирського апеляційного суду від 13 лютого 2025 року до роботи з дітьми за згодою обох батьків залучено психолога Житомирського міського центру соціальних служб міської ради. Під час проведення психодіагностичної роботи з ОСОБА_3 , з'ясовано, що дитина проживає у батька, ОСОБА_1 . Батько створює належні умови для життя, навчання та розвитку ОСОБА_6 , піклується про неї, купує їй різні речі: шкільне приладдя, одяг, канцелярію. Також ОСОБА_1 придбав для ОСОБА_6 дорогий телефон та породистого пса, що є для неї дуже ціннісними та важливими подарунками. ОСОБА_6 успішно навчається, готується до переходу до старших класів; зазначила, що хотіла б навчатися у старшій школі 15 ліцею зі своїми однокласниками. Коли в гості приїжджає ОСОБА_7 , батько приділяє їм достатньо уваги, часу. Зі слів ОСОБА_6 , вона почувається комфортно та безпечно як у матері, так і у батька та досі таємно мріє, щоб батьки проживали разом однією родиною. ОСОБА_6 подобається жити у родині батька, вона хоче і надалі проживати там, бо там її друзі, школа, улюблена собака, все знайоме та близьке для неї. Під час проведення психодіагностичної роботи з ОСОБА_4 , дитина повідомила про зміни у своєму житті: переїзд на постійне місце проживання до сім'ї матері, ОСОБА_16 , де вона почувається комфортно, безпечно та затишно. У родині матері ОСОБА_7 має окрему кімнату, в якій має все необхідне для життя, навчання та розвитку. Зі слів ОСОБА_7 , вона почувається комфортно як у матері, так і у батька, хоча не задоволена розлученням батьків. Дівчина досі мріє про родину з мамою ОСОБА_16 та батьком ОСОБА_14 , хоча розуміє, що це не можливо, тому виявляє бажання проживати разом з мамою, а з татом буде і надалі зустрічатися та спілкуватися. Для ОСОБА_7 важливо, щоб кожен з батьків був присутнім у її житті. Питання щодо визначення місця проживання малолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , розглянуто комісією з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Житомирської міської ради 08 квітня 2025 року за участі обох сторін по справі. Батькам рекомендовано надалі підтримувати тісні міжособистісні стосунки з дітьми, приймаючи їх вибір щодо визначення місця проживання. У матеріалах справи відсутні докази неналежного виконання ОСОБА_5 та ОСОБА_1 батьківських обов'язків чи аморальної поведінки, відомості щодо вад здоров'я, неможливості утримувати дітей чи приділяти достатню увагу їх вихованню, навчанню духовному розвитку.
Зважаючи на викладені вище факти та обставини справи, враховуючи, прийняття даного рішення не позбавляє будь-кого з батьків у подальшому реалізовувати власні права та обов'язки з виховання та утримання дітей, виконавчий комітет Житомирської міської ради вважає за доцільне визначити місце проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з матір'ю ОСОБА_5 » ( том 4 а.с. 74-76).
Опитані в судовому засіданні апеляційного суду діти ОСОБА_6 та ОСОБА_7 за відсутності батьків і їх представників у залі суду, але у присутності представників служби у справах дітей та Органу опіки та піклування Житомирської міської ради, надали наступні пояснення.
Зокрема, ОСОБА_6 пояснила, що проживає у батька, продовжує навчатися у АДРЕСА_6 . Вона має друзів серед однолітків та однокласників. Підтримує стосунки з матір'ю, сестричками ОСОБА_7 та ОСОБА_12 , спілкується із вітчимом. Вона і надалі хотіла б навчатися у старшій школі 15-го ліцею зі своїми однокласниками і жити у батька. Коли в гості приїжджає ОСОБА_7 , батько приділяє їм достатньо уваги та часу. ОСОБА_6 подобається, коли ОСОБА_7 відвідує їх, адже тоді вони можуть разом більше гратися та проводити спільно час. Вона сама також ходить до мами, яка їй також приділяє увагу і турботу.
ОСОБА_7 пояснила, що вона проживає у матері ОСОБА_16 , навчається у ліцеї №6 міста Житомира. Зараз канікули. Вона спілкується з батьком та своєю сестрою ОСОБА_6 , яка на даний час проживає у нього. Вона, не дивлячись на відстань та різні місця проживання, любить зустрічатися та проводити час разом із ОСОБА_6 у батька. У них є спільні друзі, спільні заняття та розваги. У родині батька до неї ставляться добре. Батько купує необхідне для неї, а коли вона там, то спільно проводять дозвілля. Вона почувається комфортно у батька, але їй краще проживати з мамою та меншою сестричкою ОСОБА_12 , якій вже два роки.
Статтею 51 Конституції України, частинами другою, третьою статті 5 Сімейного кодексу України передбачено, що сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. При регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.
Дитина має право знати своїх батьків і право на їх піклування (стаття 7 Конвенції про права дитини).
Відповідно до частини першої статті 18, частини першої статті 27 Конвенції про права дитини держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.
У частині першій статті 9 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи, згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в найкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
Згідно з частинами другою, восьмою, дев'ятою статті 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, членів сім'ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (частина третя статті 11 Закону України «Про охорону дитинства»).
Згідно зі статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
За приписами 141 СК України мати і батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини.
Відповідно до частин 1, 2 статті 160, статті 161 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.
Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.
Якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.
Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.
Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.
У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
При визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати, як мінімум, два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним.
Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров'ю чи розвитку дитини.
Рівність прав батьків стосовно дитини є похідною від прав та інтересів самої дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й першочергово повинні бути визначені й враховані інтереси дитини з урахуванням об'єктивних обставин спору. При визначенні місця проживання дитини судам потрібно крізь призму врахування найкращих інтересів дитини встановлювати та надавати належну правову оцінку всім обставинам справи, які мають значення для правильного вирішення спору. Отже, під час розгляду справ щодо визначення місця проживання дитини суди насамперед мають виходити з інтересів самої дитини, враховуючи сталі соціальні зв'язки, місце навчання, психологічний стан тощо, а також дотримуватися балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини і обов'язком батьків діяти в її інтересах (постанова Верховного Суду від 14 вересня 2022 року у справі № 466/1017/20).
Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини враховується ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особисту прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення. До інших обставин, що мають істотне значення, можна віднести, зокрема: особисті якості батьків; відносини, які існують між кожним з батьків і дитиною (як виконують батьки свої батьківські обов'язки стосовно дитини, як враховують її інтереси, чи є взаєморозуміння між кожним з батьків і дитиною); можливість створення дитині умов для виховання і розвитку.
При оцінці та визначенні найкращих інтересів дитини підлягають врахуванню такі базові елементи: а) погляди дитини; б) індивідуальність дитини; в) збереження сімейного оточення і підтримання відносин; г) піклування; захист і безпека дитини; ґ) вразливе положення; д) право дитини на здоров'я; е) право дитини на освіту (постанова Верховного Суду від 04 серпня 2021 року у справі № 654/4307/19)
Також підлягають врахуванню: а) спроможність кожного з батьків піклуватися про дитину особисто; б) стосунки між дитиною і батьками в минулому; в) бажання батьків бути опікунами; г) збереження стабільності в оточенні дитини, йдеться про місце проживання (дім), школу, друзів; ґ) бажання дитини.
Система правосуддя прислухається до дітей, серйозно ставиться до їх думок і має гарантувати захист прав дитини.
Дитина, яка внутрішнім законодавством визнається такою, що має достатній рівень розуміння, під час розгляду судовим органом справи, що стосується її, наділяється правами: отримувати всю відповідну інформацію; отримувати консультацію та мати можливість висловлювати свої думки; клопотати про призначення спеціального представника під час розгляду судовим органом справ, бути поінформованою про можливі наслідки реалізації своїх думок та про можливі наслідки будь-якого рішення (статті 3, 4 Європейської конвенції про здійснення прав дітей 1996 року).
Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном. Разом з тим, згода дитини на проживання з одним з батьків не повинна бути абсолютною для суду, якщо така згода не буде відповідати інтересам дитини (стаття 12 Конвенції про права дитини, стаття 171 СК України, стаття 14 Закону України «Про охорону дитинства»).
Думка дитини може бути висловлена у письмових доказах (висновках органів опіки та піклування, спеціалістів тощо); електронних доказах (відео-, аудіоматеріалах); висновках психологічної експертизи; показаннях самої дитини, присутньої в залі судового засідання або з використанням режиму відеоконференції.
Суд враховує висловлену дитиною думку системно, з'ясовуючи належно фактичні обставини справи, досліджуючи та надаючи належну правову оцінку зібраним у справі доказам у їх сукупності, що в результаті сприятиме правильному вирішенню питання місця проживання дитини. Тільки так будуть забезпечені найкращі інтереси дитини, а не інтереси та бажання батьків, які вони не можуть чи не бажають вирішувати в позасудовий спосіб (постанова Верховного Суду від 21 липня 2021 року у справі № 404/3499/17).
При оцінці пояснень дитини необхідно враховувати її вік на момент опитування, рівень розвитку та психологічні особливості, притаманні відповідному віку.
Нормами статті 19 СК України встановлено, що при розгляді спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, визначення місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе, не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов'язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних в результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Виходячи з вищевикладеного, беручи до уваги сталі соціальні зв'язки малолітніх дітей, їх місце навчання, психоемоційний стан, думку самих дітей, їх матеріально-побутові умови проживання, а також з урахуванням дотримання балансу між інтересами дітей, правами сторін на їх виховання і обов'язком батьків діяти в інтересах дітей, які переважають над інтересами батьків, суд апеляційної інстанції вважає, що для забезпечення якнайкращих інтересів малолітніх дітей у даному випадку слід визначити місце проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 із батьком ОСОБА_1 , а місце проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з матір'ю - ОСОБА_2 .
При цьому, колегія суддів в першу чергу враховує саме інтереси дітей, зокрема, їх бажання, погляди та індивідуальність, збереження сімейного оточення і підтримання відносин із обома батьками та між собою, їх право на освіту у стабільних і комфортних умовах, спілкування з друзями, тощо.
За частиною 1 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
З огляду на вище зазначене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення по справі, не дав належної оцінки наявним доказам і дійшов висновків, викладених у рішенні, які не відповідають обставинам справи.
Відтак, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає до часткового задоволення із ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення позовних вимог обох сторін.
Відповідно до положень частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних із розглядом справи.
Згідно з частиною 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Частиною 13 даної статті передбачено, що якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Згідно із частиною 1 статті 382 ЦПК України, суд апеляційної інстанції у постанові, зокрема вирішує питання щодо розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Отже, з урахуванням вимог статті 141 ЦПК України, із ОСОБА_2 підлягають стягненню на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 496,2 грн судового збору за подання позову та 992,40 грн за подання касаційної скарги.
Також, із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 підлягає стягненню 496,2 грн судового збору за подання зустрічного позову.
Крім того, із кожної сторони підлягає стягненню в дохід держави по 744,3 грн судового збору за подання апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст. 258, 259, 367, 368, 374, 376, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Богунського районного суду міста Житомира від 28 вересня 2023 року скасувати і ухвалити нове рішення.
Позов ОСОБА_1 та зустрічний позов ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Визначити місце проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 із батьком ОСОБА_1 .
Визначити місце проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з матір'ю - ОСОБА_2 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 496,2 грн судового збору за подання позову, 992,40 грн за подання касаційної скарги.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 496,2 грн судового збору за подання позову.
Стягнути із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , з кожного в дохід держави по 744,3 грн судового збору за подання апеляційної скарги.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового
Головуючий Судді
Повний текст постанови складений: 07 серпня 2025 року.