Справа № 761/24814/25
Провадження № 2/761/8104/2025
06 серпня 2025 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді: Левицької Т.В.
при секретарі: Котляренко К.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про відвід судді від 24 липня 2025 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення гарантійного платежу за попереднім договором, -
До Шевченківського районного суду м. Києва надійшла справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення гарантійного платежу за попереднім договором.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.06.2025 року визначено головуючого суддю Левицьку Т.В.
До суду 24 липня 2025 року через систему «Електронний суд» представником позивача подано заяву про відвід судді Левицькій Т.В.
В обґрунтування поданої заяви про відвід, представник позивача зазначив, що станом на 24 липня 2025 року матеріали справи не містять інформації про відкриття провадження у справі, відмову у відкритті провадження, повернення позову чи залишення позову без руху.
Також зазначив, що 10 липня 2025 року він подав заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідача, а саме на квартиру АДРЕСА_1 , що належить відповідачу на праві приватної власності та є безпосереднім предметом зобов'язань сторін, які виникли з попереднього договору купівлі-продажу. Проте станом на 24 липня 2025 року заява про забезпечення позову не розглянута.
Вказує на бездіяльність суду, упереджене та зневажливе ставлення до права на справедливий розгляд справи.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що вказана заява про відвід є необґрунтованою з наступних підстав.
Статтею 36 ЦПК України визначені підстави для відводу (самовідводу) судді.
Суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Представником позивача зазначено, що станом на 24 липня 2025 року заява про забезпечення позову не розглянута. матеріали справи не містять інформації про відкриття провадження у справі, відмову у відкритті провадження, повернення позову чи залишення позову без руху.
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 11.07.2025 року визначено головуючого суддю Левицьку Т.В. щодо розгляду заяви про забезпечення позову.
Разом з тим, головуючий суддя Левицька Т.В. в період з 14 липня 2025 року по 03 серпня 2025 року включно перебувала у щорічніq відпустці.
Фактично вказану заяву про забезпечення позову головуючим суддею було отримано лише 04 серпня 2025 року.
Пункт 5 постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13 червня 2007р. «Про незалежність судової влади» передбачає, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект. Так у справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»). Зазначену позицію Європейського суду підтримав і Верховний Суд України у справі №5-15п12 (ухвала Верховного Суду України від 01 березня 2012р. у справі №5-15п12).
Доводи заяви представника позивача про відвід головуючого судді Левицької Т.В. не містять посилання на обставини, які б дали підстави для висновку про необ'єктивність та упередженість судді, отже, заявлений відвід є необґрунтованим.
Відтак, суд приходить до висновку, що заяву про відвід необхідно визнати необґрунтованою.
Доказів щодо упередженого ставлення головуючого судді до сторони позивача до суду надано не було.
Відповідно до ч. 3 ст. 40 ЦПК України вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу.
Керуючись ст. ст. 36, 40, 252, 253, 259, 352-355 ЦПК України, суд, -
Заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про відвід головуючого судді Левицької Т.В. від 24 липня 2025 року від участі у розгляді цивільної справи № 761/24814/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення гарантійного платежу за попереднім договором - визнати необґрунтованою.
Передати заяву про відвід на вирішення іншому судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу, в порядку, встановленому ч. 1 ст. 33 ЦПК України для її подальшого вирішення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: