Справа №760/19552/25 1-кс/760/9487/25
24.07.2025 м. Київ
Слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
зау частю:
прокурора ОСОБА_3 ,
захисників підозрюваної - адвоката ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
підозрюваної ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 , про продовження строку запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, подане в рамках кримінального провадження, відомості про яке внесено 16.12.2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань №42024100000000346, стосовно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки смт. Рокитне Київської області, громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , одруженої, має на утриманні малолітню дитину,
підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України
До Солом'янського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, подане в рамках кримінального провадження, відомості про яке внесено 16.12.2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань №42024100000000346, стосовно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України.
Клопотання обґрунтовано наступним.
22 лютого 2022 року президент російської федерації направив до ради федерації звернення про використання збройних формувань російської федерації за межами російської федерації, яке було задоволено.
Приблизно о 5 годині 00 хвилин 24 лютого 2022 року президент російської федерації оголосив про рішення розпочати повномасштабну військову агресію проти України та віддав відповідний наказ підрозділам збройних формувань рф про вторгнення на територію суверенної України.
Так, 24.02.2022, на виконання вищевказаних наказів, військовослужбовці зф рф, шляхом збройної агресії із застосуванням зброї, військової техніки та артилерії, з нанесенням ракетних та авіаційно-бомбових ударів по військовій та цивільній інфраструктурі, незаконно вторглись на територію Україну через державні кордони України в Донецькій, Запорізькій, Житомирській, Київській, Луганській, Сумській, Харківській, Херсонській та Чернігівській областях, та здійснили збройний напад на державні органи влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об'єкти військової та цивільної інфраструктури, які мають важливе народногосподарське та оборонне значення, після чого здійснили військову окупацію частини території України.
З метою відсічі військовій агресії, Указом Президента України ОСОБА_7 №64/2022 від 24.02.2022, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України/ Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України, дія якого продовжена по даний час.
Так, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, не пізніше грудня 2024, у громадянки України ОСОБА_6 , спільно з невстановленими особами виник умисел на перешкоджання законній діяльності ЗС України та інших військових формувань в особливий період, шляхом фіктивного бронювання військовозобов'язаних їх працевлаштуванням на підприємствах критичної інфраструктури, що мають можливість «бронювання» працівників.
Так, ОСОБА_6 , діючи за попередньою змовою з невстановленими досудовим розслідуванням особами переслідуючи корисливий мотив, з метою перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, здійснила умисні дії, спрямовані на пошук платоспроможних громадян України призовного віку з метою надання допомоги останнім в оформленні документів, необхідних для подальшого ухилення від мобілізаційних заходів шляхом фіктивного працевлаштування останніх на підприємства критичної інфраструктури, що мають можливість «бронювання» працівників.
При цьому, ОСОБА_6 , усвідомлювала, що своїми діями перешкоджає законній діяльності структурним підрозділам ЗС України, зокрема територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки (далі - ТЦК), в проведенні мобілізаційних заходів, що полягають в підготовці та накопиченні військово- навчених людських ресурсів призовників, військовозобов'язаних та резервістів для комплектування посад, передбачених штатами військового часу.
Діючи на виконання свого злочинного умислу ОСОБА_6 , за невстановлених органом досудового розслідування обставин, вступила у попередню змову з невстановленими особами підприємства ТОВ «Мун Бліс» (код ЄДРПОУ 45709362) з основним видом діяльності 62.01 «Комп'ютерне програмування» та заздалегідь домовилася з ними про спільне вчинення даного кримінального правопорушення, завчасно домовившись з останніми про роль кожного з них під час його вчинення. Так, згідно досягнутих домовленостей та розподілених обов'язків, ОСОБА_6 , забезпечувала пошук військовозобов'язаних громадян України, які в порушення ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» мають намір ухилитися від обов'язків громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації, та формально укладуть договір працевлаштування на підприємства критичної інфраструктури, що мають можливість «бронювання» працівників, що надасть останнім можливість не бути мобілізованими до ЗС України.
В ході реалізації свого злочинного умислу та діючи згідно раніше досягнутих з невстановленими особами домовленостей, ОСОБА_6 10.12.2024,перебуваючи за адресою: м. Київ. вул. Ділова, 22 в офісному приміщенні, познайомилась з громадянином України ОСОБА_8 .
В ході розмови 07.01.2025 приблизно о 15 годині 20 хвилин ОСОБА_6 , перебуваючи за адресою: м. Київ. вул. Паньківська, 20 в приміщенні закладу харчування «Улюблений дядя» запропонувала ОСОБА_8 за грошову винагороду в розмірі 8000 доларів США допомогти останньому з фіктивним працевлаштуванням на підприємстві критичної інфраструктури, що має можливість «бронювання» працівників, що надасть йому можливість уникнути призову на військову службу в особливий період та роз'яснила, останній повинен буде їй повертати кошти, отриманої ним заробітної плати.
Так, 31.01.2025 приблизно о 10:27 год., ОСОБА_6 , зателефонувала ОСОБА_8 , з абонентського номеру НОМЕР_1 з використанням мессенджеру «TELEGRAM» та повідомила про необхідність надіслати їй фотокопії паспорту та ІНН останнього та передачі їй в якості «авансу» 1200 доларів США.
В подальшому, того ж дня близько 16 годин 10 хвилин, перебуваючи за адресою: м. Київ, прос. Голосіївський, 46/1 в приміщені кав'ярні «Coffee Вго» під час особистої розмови ОСОБА_8 , з ОСОБА_6 , остання отримала кошти у сумі 1200 доларів США, для того щоб розпочати процедуру працевлаштування на підприємство ТОВ «Мун Бліс» (код ЄДРПОУ 45709362) з основним видом діяльності 62.01 «Комп'ютерне програмування», що має можливість «бронювання» працівників, якому згодом повідомила, що загальна вартість з врахуванням подорожчання зросте до суми 8700 доларів СІЛА.
В подальшому, 29.04.2025 близько 14 годин 10 хвилин, перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Велика Житомирська, 38 в приміщені офісу під час особистої розмови ОСОБА_8 , з ОСОБА_6 , остання отримала кошти у сумі 3800 доларів СІЛА, на виконання раніше досягнутих домовленостей щодо «бронювання» ОСОБА_8 , та обумовили передачу решти коштів у сумі 3700 доларів СІЛА наступного дня, після відображення в додатку «Резерв+» статусу бронювання. Надалі, ОСОБА_6 , усвідомлюючи, що своїми умисними діями перешкоджає законній діяльності структурним підрозділам ЗС України, зокрема ТЦК та СП, на виконання взятих на себе обов'язків перед ОСОБА_8 за грошову винагороду, в невстановлений спосіб, час та місці, здійснила дії організаційного характеру за попередньою змовою із невстановленими розслідуванням особами ТОВ «Мун Бліс» (код ЄДРПОУ 45709362) з основним видом діяльності 62.01 «Комп'ютерне програмування», результатом чого було виконано фіктивне працевлаштування ОСОБА_8 на вищевказаному підприємстві критичної інфраструктури з подальшим відображенням в додатку «Резерв+» щодо ОСОБА_8 статусу бронювання.
Під час зустрічі 27.05.2025 приблизно о 13 годині 50 хвилин на території м. Києва після отримання від ОСОБА_8 коштів у сумі 3700 доларів СІЛА за фіктивне бронювання, злочинні дії ОСОБА_6 були припинені працівниками СБ України її затриманням.
27.05.2025 о 18:30 год., співробітниками СБ України затримано ОСОБА_6 , в порядку ст. 208 КПК України.
За встановленими під час досудового розслідування обставинами, 28.05.2025 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. З ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України.
09 липня 2025 року постановою заступника керівника Київської міської прокуратури строк досудового розслідування продовжено до 3-х місяців, тобто 28.08.2025.
30 липня слідчим суддею Солом'янського районного суду м. Києва обрано запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту до 25.07.2025.
З урахуванням наявності ризиків, визначених ст. 177 КПК України, а також неможливістю запобігти таким в разі застосування інших запобіжних заходів, виникла необхідність в продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, з огляду на що прокурор звернувся з даним клопотання до суду.
В судовому засіданні прокурор подане клопотання підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити з підстав, викладених у ньому.
Захисники підозрюваної - адвокати ОСОБА_4 , ОСОБА_5 просили частково змінити запобіжний захід із цілодобового домашнього арешту на домашній арешт в певний період доби та подали письмові заперечення до суду.
Підозрювана підтримала позицію своїх захисників, просила продовжити строк запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в певний період доби, оскільки має на утриманні малолітню дитину, у зв'язку з чим потрібно здійснювати заходи по її вихованню та утриманню, відтак потрібно відлучатися з місця проживання в денний період доби.
Слідчий суддя, заслухавши думку та доводи прокурора, позицію підозрюваної та її захисників, дослідивши долучені до клопотання матеріали, дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч. 6 ст. 181 КПК України у разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.
Статтею 199 КПК України встановлено порядок продовження строку тримання під вартою.
Згідно з положенням ч .4 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчим суддею встановлено, що слідчим управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42024100000000346 від 16.12.2024 за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України (а.с. 9, 84-86). Отже, ОСОБА_6 набула процесуального статусу підозрюваної у даному кримінальному провадженні і стосовно неї може розглядатися питання про застосування запобіжного заходу.
Ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 30.05.2025 р. застосовано до підозрюваної ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, строком до 25.07.2025 року.
Постановою заступника керівника Київської міської прокуратури ОСОБА_9 продовжено строк досудового розслідування до трьох місяців, тобто до 28.08.2025 року.
Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі кримінального провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах дані, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України.
З точки зору практики Європейського суду з прав людини, обґрунтована підозра означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри, не мають бути такого ж рівня як ті, що обґрунтовують засудження особи, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачень (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Лабіта проти Італії», «Мюррей проти Сполученого Королівства», «ІльгарМаммадов проти Азейбарджану», «Нечипорук і Йонкало проти України»).
Оскільки кримінальне провадження перебуває на стадії досудового розслідування, слідчий суддя, вирішуючи питання щодо обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, не встановлює наявність в її діях складу злочину та ступінь її вини, оцінюючи докази з точки зору їх достатності і допустимості.
З метою встановлення наявності чи відсутності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 зазначеного вище кримінального правопорушення, слідчим суддею досліджені долучені до клопотання докази та проаналізовано доводи, викладені у клопотанні слідчим і підтримані прокурором в судовому засіданні.
Зокрема, слідчим суддею проаналізовано долучені до клопотання в його обгрунтування матеріали в їх копіях, зокрема: витяг з ЄРДР а.с. 9, протокол НСРД а.с. 10-17, 18-21, 21-25, 25-28, 28-335, рапорт а.с. 36, протокол допиту свідка а.с. 42-44, 44-47, протокол огляду а.с. 52-54, протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину а.с. 56-58, протокол обшуку а.с. 70-73, 80-83, повідомлення про підозру а.с. 84-86 та інші.
Дослідивши обставини вчинення зазначеного вище кримінального правопорушення, матеріали долучені до клопотання, та можливу роль ОСОБА_6 у ньому, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_6 , виходячи лише з фактичних обставин, які містяться в поданих та досліджених в судовому засіданні матеріалах, слідчий суддя переконався в тому, що аналіз представлених матеріалів пов'язує підозрюваного зі злочином, доводячи її причетність в такій мірі, що виправдовує подальше розслідування та встановлює можливість вирішення питання про застосування стосовно неї запобіжного заходу, а тому слідчий суддя дійшов висновку, що пред'явлена ОСОБА_6 підозра є цілком обґрунтованою.
Крім встановлення обґрунтованості пред'явленої особі підозри, положеннями статей 177,178, 194 КПК України визначена необхідність дослідження слідчим суддею під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу і таких обставин: підстави вважати, що існує хоча б один із ризиків кримінального провадження, на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні; індивідуальні обставини підозрюваного та особливості інкримінованого кримінального правопорушення.
З метою недопущення впливу на кримінальне провадження, слідчий суддя оцінює вірогідність та реальну можливість здійснення підозрюваним спроб протидіяти кримінальному провадженню у способах, визначених в частині 1 статті 177 КПК України.
Обґрунтовуючи клопотання про застосування запобіжного заходу підозрюваній ОСОБА_6 , прокурор послався на існування ризиків того, що вона може: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати речі які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється.
Ризик переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду є основним ризиком, який обґрунтовує необхідність вжиття запобіжних заходів.
Досліджуючи практику Європейського суду з прав людини, можливо дійти висновку, що небезпеку переховування від правосуддя необхідно визначати з урахуванням низки релевантних чинників, серед яких доцільно виокремити особистість обвинуваченого, його моральні якості та переконання, майновий стан і зв'язки з державою, в якій він зазнає судового переслідування, його міжнародні контакти у поєднанні із загрозою суворості можливого покарання (рішення у справах «Пунцельт проти Чехії», «В. проти Швейцарії).
На думку слідчого судді, на початкових етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності очікування можливого суворого покарання в сукупності з доказами причетності підозрюваної до скоєння злочину, саме по собі може бути реальним мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Ця позиція суду узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Отже, вирішуючи питання щодо застосування запобіжного заходу, слідчий суддя дійшов висновку про наявність ризику переховування підозрюваної від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
Слідчий суддя вважає доведеним ризик передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки, в разі непродовження строку застосованого запобіжного заходу, підозрювана буде в змозі знищити (видалити дистанційно з іншого пристрою відомості щодо вчиненні кримінального правопорушення), сховати або спотворити будь-які предмети та речі, що мають істотне значення для встановлення об'єктивної істини у кримінальному проваденні.
Перевіряючи наявність ризику незаконного впливу на свідків, з метою зміни останніми показів в частині фактичних обставин, слідчий суддя враховує встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками та потерпілими у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні.
Отже, на переконання слідчого судді, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом, а відтак ввжажє даний ризик таким, що прокурором доведено.
Щодо ризиків, передбачених п. 4, 5 ч. 1 ст. 177 КК України, слідчий суддя не може погодитись з доведенням наявності зазначених ризиків, оскільки сторона обвинувачення при доведенні їх існування не надала відповідних підтверджень зазначеному, а обмежилась лише висловленням припущень про можливе вчинення підозрюваною зазначених дій, з огляду на розслідування даного кримінального провадження
За таких обставин, слідчий суддя дійшов висновку, що на час розгляду клопотання, частково існують ризики, передбачені статтею 177 КПК України, на які посилається сторона обвинувачення у поданому клопотанні.
Отже, слідчим суддею встановлено, що прокурором загалом доведена можлива причетність ОСОБА_6 до вчинення інкримінованого їй злочину, а також вірогідність існування ризиків стосовно вчинення ОСОБА_6 дій, передбачених статтею 177 КПК України, що свідчить про наявність достатніх підстав для застосування до неї запобіжного заходу.
Згідно з ч. 2 ст. 181 КПК України, домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Відповідно до ч. 1 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Враховуючи особу підозрюваної ОСОБА_6 , особливості її майнового та сімейного стану, про які повідомлено в судовому засіданні, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваній у випадку визнання її винуватою, тому з урахуванням наявних ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку та вважає за необхідне продовжити підозрюваній ОСОБА_6 строк запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло у період часу з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. наступного дня за адресою: АДРЕСА_2 , поклавши на підозрювану обов'язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обгрунтування клопотання.
За таких обставин, слідчий суддя дійшов до висновку, що клопотання прокурора підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 131, 177, 178, 181, 193, 194, 196, 201,205, 309, 376, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 , про продовження строку запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, подане в рамках кримінального провадження, відомості про яке внесено 16.12.2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань №42024100000000346, стосовно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити частково.
Продовжити відносно підозрюваної ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в певний період доби, заборонивши їй залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , за виключенням випадків необхідності отримання медичної допомоги та прибуття до укриття чи бомбосховища у будь-який час коли лунають сигнали тривоги, які сповіщають населення про повітряну небезпеку в період часу з 22 год. 00 хв. по 06 год. 00 хв. наступного дня, в межах строку досудового розслідування, тобто до 28.08.2025 року.
Покласти на підозрювану ОСОБА_6 наступні обов'язки:
- з'являтися до прокурора, слідчого, слідчого судді або суду за першим викликом;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
- не відлучатися за межі місця свого проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- заборонити спілкуватися зі свідками по даному кримінальному провадженню;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордан, інші документи, що дають право на виїзд за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- носити електронний засіб контролю.
Строк дії ухвали визначити до 28.08.2025.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора в даному кримінальному провадженні.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1