Справа №760/19904/25 1-кс/760/9605/25
18.07.2025 м. Київ
Слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_4
підозрюваного ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором заступником начальника відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, в кримінальному провадженні № 22025101110000503 від 18.04.2025, стосовно
ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, одруженого, офіційно працевлаштованого, має на утриманні двох малолітніх дітей,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч. 1 ст. 114-1 КК України, -
17.07.2025 року до Солом'янського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого в ОВС слідчого управління ГУ СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Київської міської прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, в кримінальному провадженні № 22025101110000503 від 18.04.2025, стосовно ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України.
Клопотання обґрунтовано наступним.
Досудовим розслідуванням встановлено, що у громадянина України ОСОБА_5 при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах, але не пізніше 14.12.2024, виник та сформувався стійкий злочинний умисел, направлений на вчинення кримінально караного діяння, що полягає у перешкоджанні законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, шляхом поширення інформації, яка за своїм змістом спрямована на дискредитацію мобілізаційних заходів, а також закликів, які спрямовані на підбурення населення до насильницьких дій проти співробітників ТЦК та СП під час виконання їх службових обов'язків.
Так, ОСОБА_5 у невстановлений досудовим розслідуванням час, у невстановленому досудовим розслідуванням місці, у месенджері «Telegram» створив обліковий запис під назвою ОСОБА_7 (нік-нейм « ОСОБА_8 », id НОМЕР_1).
Разом з цим, ОСОБА_5 у невстановлений досудовим розслідуванням час, у невстановленому досудовим розслідуванням місці, у месенджері «Telegram» зі свого облікового запису ОСОБА_7 приєднався та став активним учасником чату із назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 '», за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_3 , який налічує 1 787 учасників.
У подальшому, ОСОБА_5 , діючи умисно та перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, за допомогою електронного цифрового пристрою, що перебував у його розпорядженні та який під'єднаний до глобальної мережі Інтернет, з використанням раніше створеного ним у соціально орієнтованому месенджері «Telegram» акаунту під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_4 », ІНФОРМАЦІЯ_5 о 17 год. 53 хв. поширив повідомлення-коментар за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_3 з наступним текстом: «Наконец-то!!! Давай !!! Пизды им тварям дадим!! Уебаны с тцк, полиция - за все ответите!!» до публікації в месенджері «Telegram» у чаті із назвою ІНФОРМАЦІЯ_15, яку опублікував користувач « ОСОБА_11 » за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3 , що починається словами: «« ІНФОРМАЦІЯ_4 » та закінчується словами: «...На кожну дію є протидія....», у якому міститься інформація щодо перешкоджання діяльності ЗС України шляхом дискредитації мобілізаційних заходів, а також формування в користувачів соціально-орієнтованої мережі «Telegram» виключно негативного ставлення до військовослужбовців ТЦК та СП.
Окрім того, ОСОБА_5 , діючи умисно та перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, за допомогою електронного цифрового пристрою, що перебував у його розпорядженні та який під'єднаний до глобальної мережі Інтернет, з використанням раніше створеного ним акаунту в соціально орієнтованому месенджері «Telegram» акаунту під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_4 », ІНФОРМАЦІЯ_6 о 15 год. 26 хв. поширив повідомлення- коментар за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_3 , з наступним текстом: «Не проезжайте мимо. Помогайте друг другу! Потому что переловят поодиночке! Мусора - пираты, банд формирования ТЦК!» до публікації в месенджері «Telegram» у чаті із назвою ІНФОРМАЦІЯ_15, яку опублікував користувач « ОСОБА_11 » за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3 з наступним текстом: «Тимчасово окупована Одеса. Звичайнісінька лагідна могілізація людини», міститься інформація щодо перешкоджання діяльності ЗС України шляхом дискредитації мобілізаційних заходів, а також формування в користувачів соціально-орієнтованої мережі «Telegram» виключно негативного ставлення до військовослужбовців ТЦК та СП.
Крім того, ОСОБА_5 , діючи умисно та перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, за допомогою електронного цифрового пристрою, що перебував у його розпорядженні та який під'єднаний до глобальної мережі Інтернет, з використанням раніше створеного ним акаунту в соціально орієнтованому месенджері «Telegram» акаунту під назвою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 о 16 год. 31 хв. поширив повідомлення- коментар за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_8 , з наступним текстом: «Какое там: Не пхайте будь ласка...? Люди, вы чего ...? Газовый балон, шокер и ещё раз газовый балон, весь.» до публікації в месенджері «Telegram» у чаті із назвою «" ІНФОРМАЦІЯ_9 », яку опублікував користувач « ОСОБА_11 » за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3 з наступним текстом: «Лагідне оповіщення від ТЦКшних мразот», міститься інформація щодо перешкоджання діяльності ЗС України шляхом дискредитації мобілізаційних заходів, а також формування в користувачів соціально- орієнтованої мережі «Telegram» виключно негативного ставлення до військовослужбовців ТЦК та СП.
Крім того, ОСОБА_5 , діючи умисно та перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, за допомогою електронного цифрового пристрою, що перебував у його розпорядженні та який під'єднаний до глобальної мережі Інтернет, з використанням раніше створеного ним акаунту в соціально орієнтованому месенджері «Telegram» акаунту під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_4 », ІНФОРМАЦІЯ_10 о 11 год. 25 хв. поширив повідомлення- коментар за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_3 , з наступним текстом: «Газовый балон, нож, снова газовый балон весь! А не стоять размахивать руками, рассказывать о каких то правах» до публікації в месенджері «Telegram» у чаті із назвою « ІНФОРМАЦІЯ_11 '», яку опублікував користувач « ОСОБА_11 » за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3 - що починається словами: «І знову тимчасово окупований Харків...» та закінчується словами «...Це мабуть його у дитинстві так з лісапета збивали та воно неодноразово у стовп головою влітало. Інших пояснень в мене нема», міститься інформація щодо перешкоджання діяльності ЗС України шляхом дискредитації мобілізаційних заходів, а також формування в користувачів соціально-орієнтованої мережі «Telegram» виключно негативного ставлення до військовослужбовців ТЦК та СП.
Крім того, ОСОБА_5 , діючи умисно та перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, за допомогою електронного цифрового пристрою, що перебував у його розпорядженні та який під'єднаний до глобальної мережі Інтернет, з використанням раніше створеного ним акаунту в соціально орієнтованому месенджері «Telegram» акаунту під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_4 », ІНФОРМАЦІЯ_12 о 06 год. 39 хв. поширив повідомлення коментар за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_3 з наступним текстом: «Ох и твари вы нац полиция, ТЦК ох вы и уебки конченные! Ваша судьба в аду твари! Конченные пидоры в форме, вас надо уничтожать.» до публікації в месенджері «Telegram» у чаті із назвою « ІНФОРМАЦІЯ_13 », яку опублікував користувач « ОСОБА_11 » за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_14 , що починається словами: «Це тимчасово окупований Київ...» та закінчується словами «...А скоро нацгадія ще й відстрілювати людей буде», міститься інформація щодо перешкоджання діяльності ЗС України шляхом дискредитації мобілізаційних заходів, а також формування в користувачів соціально- орієнтованої мережі «Telegram» виключно негативного ставлення до військовослужбовців ТЦК та СП.
Таким чином, за викладених вище обставинах, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у перешкоджанні законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України.
17.07.2025 громадянину України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Києва, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючому за адресою: АДРЕСА_3 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України.
З урахуванням наявності ризиків, визначених ст. 177 КПК України, а також неможливістю запобігти таким в разі застосування інших запобіжних заходів, виникла необхідність в застосуванні до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, з огляду на що слідчий, за погодженням з прокурором, звернувся з даним клопотання до суду.
В судовому засіданні прокурор подане клопотання підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити з підстав, викладених у ньому.
Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_4 заперечувала щодо застосування до її підзахисного запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту та просила слідчого суддю застосувати до ОСОБА_5 домашній арешт у певний період доби.
Підозрюваний ОСОБА_5 підтримав позицію свого захисника.
Слідчий суддя, заслухавши думку та доводи прокурора, позицію захисника та підозрюваного, дослідивши долучені до клопотання матеріали, дійшов наступних висновків.
Відповідно до частини 1 статті 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (частина 2 статті 177 КПК України).
Отже, умовою, без якої неможливе вирішення питання про застосування запобіжного заходу, є підозра у вчиненні особою кримінального правопорушення, яка, власне, випливає зі змісту процесуального рішення прокурора, слідчого (за погодженням з прокурором), яке ґрунтується на зібраних під час досудового розслідування доказах та в якому формується твердження (припущення) про причетність певної особи до вчинення кримінального правопорушення, засноване на результатах розслідування, з повідомленням про це такій особі та роз'ясненням її прав і обов'язків в порядку статей 276-279 КПК України.
Слідчим суддею встановлено, що СУ ГУ СБУ у м. Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 22025101110000503 від 18.04.2025 р. за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України (витіг з ЄРДР а.с. 8). Отже, ОСОБА_5 набув процесуального статусу підозрюваного у даному кримінальному провадженні і стосовно нього може розглядатися питання про застосування запобіжного заходу.
Вирішуючи питання стосовно того, чи є пред'явлена ОСОБА_5 підозра обґрунтованою, слідчий суддя виходить з наступного.
Кримінальне процесуальне законодавство України не дає визначення поняття «обґрунтована підозра», а тому, в силу приписів частини 5 статті 9 КПК України, слідчий суддя враховує практику Європейського суду з прав людини під час вирішення питання щодо наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення.
З точки зору практики Європейського суду з прав людини, обґрунтована підозра означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри, не мають бути такого ж рівня як ті, що обґрунтовують засудження особи, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачень (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Лабіта проти Італії», «Мюррей проти Сполученого Королівства», «ІльгарМаммадов проти Азейбарджану», «Нечипорук і Йонкало проти України»).
Оскільки кримінальне провадження перебуває на стадії досудового розслідування, слідчий суддя, вирішуючи питання щодо обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, не встановлює наявність в його діях складу злочину та ступінь його вини, оцінюючи докази з точки зору їх достатності і допустимості.
З метою встановлення наявності чи відсутності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 зазначеного вище кримінального правопорушення, слідчим суддею досліджені долучені до клопотання докази та проаналізовано доводи, викладені у клопотанні слідчим і підтримані прокурором в судовому засіданні.
Зокрема, слідчим суддею проаналізовано долучені до клопотання в його обгрунтування матеріали в їх копіях, зокрема: рапорт про виявлення ознак кримінального правопорушення а.с. 14, матеріал виконання доручення а.с. 15-27, протокол огляду а.с. 28-60, висновок експерта №1094 за результатами проведення судової лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи мовлення а.с. 62-68, висновок експерта №1125 за результатами проведення судової лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи мовлення а.с. 70-77, висновок експерта №1126 за результатами проведення судової лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи мовлення а.с. 79-85, висновок експерта №1128 за результатами проведення судової лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи мовлення а.с. 87-94, висновок експерта №1129 за результатами проведення судової лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи мовлення а.с. 96-103, протокол обшуку а.с. 104-108, повідомлення про підозру а.с. 110-115 та інші.
Дослідивши обставини вчинення зазначеного вище кримінального правопорушення, матеріали долучені до клопотання, та можливу роль ОСОБА_5 у ньому, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_5 , виходячи лише з фактичних обставин, які містяться в поданих та досліджених в судовому засіданні матеріалах, слідчий суддя переконався в тому, що аналіз представлених матеріалів пов'язує підозрюваного зі злочином, доводячи його причетність в такій мірі, що виправдовує подальше розслідування та встановлює можливість вирішення питання про застосування стосовно нього запобіжного заходу, а тому слідчий суддя приходить до висновку, що пред'явлена ОСОБА_5 підозра є цілком обґрунтованою.
Крім встановлення обґрунтованості пред'явленої особі підозри, положеннями статей 177,178, 194 КПК України визначена необхідність дослідження слідчим суддею під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу і таких обставин: підстави вважати, що існує хоча б один із ризиків кримінального провадження, на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні; індивідуальні обставини підозрюваного та особливості інкримінованого кримінального правопорушення.
З метою недопущення впливу на кримінальне провадження, слідчий суддя оцінює вірогідність та реальну можливість здійснення підозрюваним спроб протидіяти кримінальному провадженню у способах, визначених в частині 1 статті 177 КПК України.
Обґрунтовуючи клопотання про застосування запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_5 , прокурор послався на існування ризиків того, що він може:- переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілу, свідків, з метою зміни останніми показів в частині фактичних обставин; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підзрюється.
Ризик переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду є основним ризиком, який обґрунтовує необхідність вжиття запобіжних заходів.
Досліджуючи практику Європейського суду з прав людини, можливо дійти висновку, що небезпеку переховування від правосуддя необхідно визначати з урахуванням низки релевантних чинників, серед яких доцільно виокремити особистість обвинуваченого, його моральні якості та переконання, майновий стан і зв'язки з державою, в якій він зазнає судового переслідування, його міжнародні контакти у поєднанні із загрозою суворості можливого покарання (рішення у справах «Пунцельт проти Чехії», «В. проти Швейцарії).
Під час розгляду клопотання слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1, санкція статті якого передбачає позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років.
На думку слідчого судді, на початкових етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності очікування можливого суворого покарання в сукупності з доказами причетності підозрюваного до скоєння злочину, саме по собі може бути реальним мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Ця позиція суду узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Отже, вирішуючи питання щодо застосування запобіжного заходу, слідчий суддя приходить до висновку про наявність ризику переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
Слідчий суддя вважає доведеним ризик передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки підозрюваний буде в змозі знищити (видалити дистанційно з іншого пристрою відомості щодо вчиненні кримінального правопорушення), сховати або спотворити будь-які предмети та речі, що мають істотне значення для встановлення об'єктивної істини у кримінальному проваденні.
Перевіряючи наявність ризику незаконного впливу на свідків з метою зміни останніми показів в частині фактичних обставин, слідчий суддя враховує встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками та потерпілими у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні.
Отже, на переконання слідчого судді, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом, а відтак ввжажє даний ризик таким, що прокурором доведено.
Щодо ризиків, передбачених п. 4, 5 ч. 1 ст. 177 КК України, слідчий суддя не може погодитись з доведенням наявності зазначених ризиків, оскільки сторона обвинувачення при доведенні їх існування не надала відповідних підтверджень зазначеному, а обмежилась лише висловленням припущень про можливе вчинення підозрюваним зазначених дій, з огляду на розслідування даного кримінального провадження.
За таких обставин, слідчий суддя дійшов висновку, що на час розгляду клопотання, частково існують ризики, передбачені статтею 177 КПК України, на які посилається сторона обвинувачення у поданому клопотанні.
Дослідивши надані стороною обвинувачення відомості та матеріали, заслухавши позицію захисника та підозрюваного, слідчий суддя під час вирішення питання щодо застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу враховує, що станом на момент розгляду цього клопотання він одружений та має на утриманні двох неповнолітніх дітей.
Підозрюваний ОСОБА_5 раніше не судимий, при цьому відомості про застосування до нього раніше запобіжних заходів та про наявність повідомлення йому про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення слідчому судді не надано та на такі прокурором не вказувалося.
Отже, слідчим суддею встановлено, що прокурором загалом доведена можлива причетність ОСОБА_5 до вчинення інкримінованого йому злочину, а також вірогідність часткового існування ризиків стосовно вчинення ОСОБА_5 дій, передбачених статтею 177 КПК України, що свідчить про наявність достатніх підстав для застосування до нього запобіжного заходу.
З урахуванням викладеного вище, обставин кримінального провадження, майнового та сімейного стану підозрюваного, слідчий суддя дійшов висновку, що для запобігання доведеним прокурором ризикам та забезпечення належної процесуальної поведінки, виконання покладених на підозрюваного ОСОБА_5 обов'язків, є необхідним та достатнім застосування щодо останнього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у певний період доби за місцем його проживання за адресою: АДРЕСА_2 , оскільки на думку слідчого судді, такий вид запобіжного заходу здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного під час досудового розслідування для встановлення усіх обставин справи, з огляду на що клопотання слідчого, погоджене прокурором підлягає частоковому задоволенню.
Також у відповідності до положень частини 5 статті 194 КПК України на підозрюваного слід покласти обов'язки, необхідність покладення яких встановлено з наведеного прокурором обгрунтування клопотання.
При визначенні строку, на який на підозрюваного покладаються зазначені вище обов'язки, з передбаченого частиною 5 статті 194 КПК України переліку, слідчий суддя враховує, що обов'язки можуть бути покладені на підозрюваного на строк не більше двох місяців, а також те, що досудове розслідування відповідно до пункту 4 частини 3 статті 219 КПК України повинно бути закінчено протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, з урахуванням чого, необхідно визначити строк дії обов'язків до 17.09.2025.
Керуючись статтями 177, 178, 181, 183, 193, 194, 196, 205, 309, 395 КПК України, слідчий суддя-
Клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором заступником начальника відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, в кримінальному провадженні № 22025101110000503 від 18.04.2025, стосовно ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжній захід у вигляді домашнього арешту в певний період доби, заборонивши йому залишати з 22 год. 00 хв по 06 год 00 хв. наступного дня фактичне місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 за виключенням випадків необхідності отримання медичної допомоги та прибуття до укриття чи бомбосховища у будь-який час, коли лунають сигнали тривоги, які сповіщають населення про повітряну небезпеку, в сежах строку досудового розслідування, тобто до 17.09.2025 року.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язки, передбачені частиною 5 статті 194 КПК України, а саме:
- не відлучатися за межі м. Вишгорода без дозволу слідчого, прокурора або суду, окрім випадків необхідності переміщення в межах/між м. Київ та м. Вишгород, в такому випадку дозвіл на переміщення не вимагається;
- прибувати на першу вимогу слідчого, прокурора, суду;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- заборонити спілкування зі свідками щодо обставин кримінального провадження;
- здати на зберігання до Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Строк дії ухвали визначити до 17 вересня 2025 року включно.
Роз'яснити підозрюваному, що працівники Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Копію ухвали направити для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного, який зобов'язати негайно поставити його на облік і повідомити про це старшого слідчого в ОВС слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_6 .
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора в кримінальному провадженні.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення їй копії даної ухвали.
Слідчий суддя: ОСОБА_1