Справа №760/13652/23
Провадження №1-кп/760/167825
04 серпня 2025 року Солом'янський районний суд м. Києва
у складі: головуючого - судді - ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участі сторін та інших учасників провадження:
секретаря судового засідання - ОСОБА_4 ,
прокурора - ОСОБА_5 ,
потерпілого - ОСОБА_6 ,
представника потерпілого - ОСОБА_7 ,
захисників - ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
обвинуваченого - ОСОБА_10 ,
здійснивши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві, судовий розгляд кримінального провадження №12023100090000333 від 10.02.2023 за обвинуваченням
ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривий Ріг Дніпропетровської обл., громадянина України, не одруженого, з середньою освітою, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.187, ч.3 ст.15, п.6 ч.2 ст.115 КК України,-
Так, 10.02.2023, у невстановлений досудовим розслідуванням час, ОСОБА_10 прибув до м. Києва, взявши з собою завчасно приготовлені ніж та балаклаву.
Того ж дня, приблизно о 09 год. 20 хв., ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи на зупинці громадського транспорту «Палац спорту», здійснив посадку у маршрутне таксі марки «Богдан» моделі «A-09202», д.н.з. НОМЕР_1 , маршрут руху «450», під керуванням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яке прямує до відомої йому місцевості, розташована за адресою: м. Київ, вул. Івана Пулюя, яка і є кінцевою зупинкою вказаного маршруту.
Під час поїздки вищевказаним маршрутним таксі марки «Богдан» моделі «A-09202», д.н.з. НОМЕР_1 , у ОСОБА_10 виник прямий умисел на здійснення нападу з метою заволодіння грошовими коштами водія. Прибувши на кінцеву зупинку громадського транспорту, що за адресою: м. Київ, вул. Івана Пулюя, буд. 5, водій відчинив автоматичні двері для здійснення висадки пасажирів. Після чого, він зачинив двері та почав рух транспортного засобу, при цьому ОСОБА_10 залишився у салоні маршрутного таксі.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на здійснення нападу з метою заволодіння грошовими коштами із застосуванням насильства, небезпечного для життя та здоров'я ОСОБА_6 , достовірно знаючи, що на території України введено воєнний стан (Указ Президента України від 24.02.2022 №64/2022, який відповідно до Указу Президента України від 06.02.2023 № 58/2023, продовжено), бажаючи залишитись неідентифікованим ОСОБА_10 одягнув балаклаву та дістав ніж із наплічної сумки.
Після цього, він викрикнув водію вимогу про зупинку та відкриття дверей, але останній це не зробив. У подальшому, знаходячись відносно потерпілого зі спини, ОСОБА_10 , тримаючи ніж у правій руці, здійснив напад на ОСОБА_6 , під час якого наніс ним потерпілому неменше 8 ударів, у тому числі 3 у життєво важливі органи, а саме в область шиї, грудної клітини та живота, спричинивши потерпілому ряд тілесних ушкоджень у вигляді колото-різаного поранення шиї справа, проникаючого колото-різаного поранення грудної клітки справа та проникаючого колото-різаного поранення живота, які відповідно до висновку експерта №042-599-2023 від 28.04.2023, за критерієм небезпеки для життя відносяться до тяжких тілесних ушкоджень.
Крім того, приблизно о 09.20 год. 10.02.2023, ОСОБА_10 , перебуваючи у маршрутному таксі марки «Богдан» моделі «A-09202», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_6 , яке знаходилося за адресою: м. Київ, вул. Івана Пулюя, 5, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на здійснення нападу з метою заволодіння грошовими коштами із застосуванням насильства, небезпечного для життя та здоров'я ОСОБА_6 , достовірно знаючи, що на території України введено воєнний стан (Указ Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, який відповідно до Указу Президента України від 06.02.2023 № 58/2023, продовжено), бажаючи залишитись неідентифікованим ОСОБА_10 одягнув балаклаву, а також дістав ніж із наплічної сумки.
Після цього, він викрикнув водію вимогу про зупинку автомобіля та відкриття дверей, але останній її не виконав. У зв'язку з цим, ОСОБА_10 вирішив умисно протиправно позбавити життя ОСОБА_6 , який не виконував його вимоги, з подальшою реалізацією свого наміру на заволодіння грошовими коштами.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на умисне протиправне позбавлення життя іншої людини з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки у вигляді смерті останнього, та бажаючи їх настання, з метою протиправного заподіяння смерті потерпілому, тримаючи у правій руці ніж, наніс ним потерпілому неменше 8 ударів, у тому числі 3 у життєво важливі органи, а саме в область шиї, грудної клітини та живота, спричинивши потерпілому ряд тілесних ушкоджень у вигляді колото-різаного поранення шиї справа, проникаючого колото-різаного поранення грудної клітки справа та проникаючого колото-різаного поранення живота, які відповідно до висновку експерта №042-599-2023 від 28.04.2023, за критерієм небезпеки для життя відносяться до тяжких тілесних ушкоджень.
Водночас, ОСОБА_10 , не довів свій злочинний умисел до кінця, з причин, що не залежали від його волі, не вчинив усіх дій, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, оскільки під час нанесення ударів ножом потерпілому, останній блокував їх частину руками та зміг вибігти з автомобілю і попросити допомоги, яка йому була своєчасно надана оточуючими.
У свою чергу, ОСОБА_10 , залишаючись у маршрутному таксі, з корисливих мотивів схопив невстановлену суму грошових коштів у Національній валюті України, приблизно 300 грн., які знаходились поблизу автомобільного керма з правого боку та покинув даний транспортний засіб через водійські двері.
Обвинувачений ОСОБА_10 від надання будь-яких показань у суді відмовився, відповіді на питання щодо визнання чи не визнання винуватості не надав. З останнім словом до суду відмовився звертатися.
Не зважаючи на відмову від дачі показань та відповідати на питання щодо визнання чи не визнання обвинуваченим ОСОБА_10 своєї вини у пред'явленому йому обвинуваченні за ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 15, п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України, його винуватість повністю доведена належними та допустимими доказами, які отримані в порядку, встановленому кримінально-процесуальним кодексом України та досліджені в судовому засіданні.
Так, допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_6 показав, що 10.02.2023, приблизно о 10 год. 00 хв. перебував на робочому місці, а саме на маршруті «450» за кермом маршрутного таксі, прибув на кінцеву зупинку, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Пулюя, 5а. Подивившись, що всі пасажири покинули салон, почав рух та в почув чоловічий голос із салону, який вимагав зупинитися. Однак, приблизно через 10-15 секунд, відчув удари ножем в шию, піднявши праву руку почав оборонятись, в той час удари наносились в область легенів та печінки. Загалом було нанесено приблизно 6 ударів в шию та бік. Поки відбивався від ударів ножем, іншою рукою намацав ручку водійських дверей, відкрив, та майже випав з салону маршрутного таксі, направився до кіосків, щоб отримати допомогу. Нападника бачив, він був одягнутий в чорну куртку, сумка через плече, обличчя було закрите балаклавою. Вимог щодо передачі грошових коштів, нападник не висував, однак з попільнички зникло приблизно 300 грн.. Крім цього, в салоні знаходилася сумка з 20000 грн., однак вона залишилися на місці. На зупинці біля кіосків, йому викликали швидку допомогу та тримали артерію на шиї, щоб не відбулося сильної кровотечі. До приїзду швидкої допомоги втрачав свідомість.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 повідомив, що 10.02.2023 був на патрулюванні. В ході патрулювання надійшла інформація, що на вул. Пулюя, 5 чоловік з ножовим пораненням. Приїхавши на даний виклик, побачив чоловіка з ножовими пораненнями, з правої сторони в області шиї, з яких текла кров. Згодом було встановлено наявність, саме ножових поранень не тільки в ділянці шиї. Крім того, приїхавши на даний виклик, ОСОБА_11 побачив на зупинці маршрутку, даний транспортний засіб стояв з відкритими передніми дверима, з водійської сторони. Жодні питання потерпілому не задавались, оскільки стан останнього погіршувався. Після того, як швидка приїхала на місце даної події, потерпілого було госпіталізовано.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_12 повідомила, що перебуваючи на робочому місці 10.02.2023, в приміщенні кіоску на вул. Пулюя, в м. Києві, побачила як під'їхала маршрутка, з якої вийшли пасажири, після чого двері вказаного транспортного засобу зачинились. Незабаром, почула стук в пасажирські двері вказаного транспортного засобу, в подальшому з кабіни транспортного засобу вибіг водій, в сторону тютюнового кіоску, з шиї якого текла кров. Після чого, продавець з сусіднього кіоску повідомила, що водій транспортного засобу перебуває в поганому стані з явними ножовими пораненнями в області шиї. Для того, що б надати першу допомогу ОСОБА_12 повернулась до свого місця роботи та направилась в сторону водія, який сидів коло дверей тютюнового кіоску, надавши йому рушник. Через деякий час приїхала швидка допомога та госпіталізувала водія.
Показання потерпілого та свідків узгоджуються між собою та підтверджуються доказами, зібраними під час досудового розслідування та дослідженими у суді, а саме:
- відомостями, отриманими під час прийняття виклику щодо обставин вчинення кримінального правопорушення від 10.02.2023;
- даними протоколу огляду місця події від 10.02.2023, згідно якого оглянуто маршрутне таксі марки «Богдан», д.н.з. НОМЕР_1 , за адресою: м. Київ, вул. Пулюя, буд. 5, ділянка транспортної зупинки «Кадетський Гай», в якого було виявлено та вилучено: змив речовини бурого кольору з керма транспортного засобу; змив речовини бурого кольору з чохла на водійському сидінні; змив речовини бурого кольору з килима на підлозі зі сторони водія змив із металевої труби на передніх пасажирських дверях внутрішньої сторони автобусу; змив з металевої труби біля водійського сидіння; змив із зовнішньої сторони керма (рульового колеса); змив речовини бурого кольору під №l, що знаходився на асфальтному покритті поруч водійських дверей до транспортного засобу; змив речовини бурого кольору під №2, шо знаходився на асфальтному покритті на відстані приблизно 1 м. від водійських дверей до транспортного засобу; змив речовини бурого кольору під №3, що знаходився на асфальтному покритті; змив речовини бурого кольору під №4, що знаходився на підлозі поруч кіоску; слід поверхні нижньої частини взуття, що виявлено на внутрішній частині скла пасажирських передніх дверей;
- даними протоколу огляду місця події від 10.02.2023, а саме ділянки, що розташована поруч житлового будинку, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Пулюя, буд. 5А, на даній ділянці місцевості знаходився автомобіль марки «Skoda» моделі «Octavia» д.н.з. НОМЕР_2 , сірого кольору. При огляді багажника якого виявлено та вилучено: змив РБК із верхньої та задньої частин кришок багажника транспортного засобу, залишеної ОСОБА_10 .. Підтверджуюють маршрут руху останнього, після вчинення злочинів, в напрямку вул. Святослава Хороброго у м. Києві;
- даними протоколу огляду місця події у КНП «Київська міська клінічна лікарня №17» від 10.02.2023, що розташована за адресою: м. Київ, пров. Лабораторний, буд. 14-20, в ході кого було виявлено та вилучено речі, які належать пацієнту ОСОБА_6 , а саме: темно-зелений жилет із трьома порізами та слідами речовини бурого кольору; порізана футболка темно-синього кольору зі слідами речовини бурого кольору; кофта з капюшоном чорного кольору зі слідами речовини бурого кольору; штани чорного кольору з написом «Puma» зі слідами речовини бурого кольору; пара чорних чоловічих кросівок зі слідами речовини бурого кольору; паспорт громадянина України на ім?я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , серія НОМЕР_3 : медична довідка №626903 на ім?я ОСОБА_6 ; шкіряна чорна візитниця з дисконтними картками; мобільний телефон синього кольору, в чорному силіконовому чохлі, марки «Huawei», з ІЕМЕІ1: НОМЕР_4 та ІМЕІ2: НОМЕР_5 , з наявною фізичною сім-картою мобільного оператора ПрАТ «Київстар» з номером НОМЕР_6 та фізичною сім-картою мобільного оператора ПрАТ «ВФ Україна» з номером НОМЕР_7 ; грошові кошти сумою 19720 гривень; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_8 , марки «Audi» моделі «А4», синього кольору, 2007 року випуску, д.н.з. НОМЕР_9 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_10 , марки «Богдан» моделі «А-09202», жовтого кольору, 2008 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 ; сумку чорного кольору виготовлену з тканини, перша зв'язка з двома ключами та двома магнітними ключами, друга зв'язка з двома брелками, чотирма ключами та двома магнітними ключами;
- даними протоколу огляду місця події від 10.02.2023, за адресою: м. Київ, площа Вокзальна, 1 поблизу магазину «Червоний Маркет», під час якого виявлено та вилучено: чоловічу сумку темно-синього кольору, балаклаву чорного кольору, що належать ОСОБА_10
- даними протоколу огляду місця події від 10.02.2023, за адресою: м. Київ, вул. Святослава Хороброго, територія академії патрульної поліції, де в автомобілі марки ВАЗ 2107 синього кольору без номерних знаків, яка у пошкодженому стані під час огляду виявлено та вилучено: предмет ззовні схожий на ніж, зі слідами речовини бурого кольору в поліетиленовому пакеті, що є знаряддям злочинів;
- даними протоколу обшуку від 10.02.2023 за адресою: АДРЕСА_2 , за місцем проживання ОСОБА_10 , де було виявлено та вилучено: дві банківські карти «Ощадбанк» № НОМЕР_11 та № НОМЕР_12 ; аркуш паперу (інструкція), який було виявлено в кухні на столі; мобільний телефон марки «ZTE» з розбитим склом чорного кольору ІМЕІ1: НОМЕР_13 та ІМЕІ2: НОМЕР_14 ; спортивну кофту червоного кольору з капюшоном та написом білого кольору «Revelate», виявлена у кімнаті №1 на дивані; куртку чорного кольору з написом «Сolumbia», виявлену на дивані в кімнаті №1; підштаники чорного кольору виявлені на дивані у кімнаті №1; спортивні штани сірого кольору із написом «Crafter» виявлені на дивані у кімнаті №1; кросівки чорно-білого кольору «Reebok» виявлені у коридорі, а саме речі в які був одягнений ОСОБА_10 в момент вчинення злочинів;
- даними протоколу слідчого експерименту від 11.02.2023, згідно якого підозрюваному ОСОБА_10 запропоновано відтворити події вчинення кримінального правопорушення за адресою: м. Київ, вул. Пулюя, 5а. ОСОБА_10 погодився на відтворення події. О 12 год. 44 хв. всі учасники прибули за адресою: м. Київ, вул. Пулюя, 5а., де ОСОБА_10 повідомив, що 10.02.2023 вранці прибув із м. Фастів Київської обл. до м. Києва з метою прогулянки містом. Прибув до м. Києва, на станцію метро «Палац спорту», де на маршрутному таксі «450» прибув на кінцеву зупинку. В маршрутному таксі сидів спочатку на передньому пасажирському сидінні праворуч від водія, нікого з присутніх у маршрутці не знав. Під'їжджаючи до кінцевої зупинки пересів на вільне місце, а саме на перше місце за спиною водія, близько вікна. Після чого, перевіривши відсутність людей у транспортному засобі, одягнув балаклаву чорного кольору та наблизився до водія. Повідомив водія, що б відчинив бокові пасажирські двері, для того, щоб викрасти грошові кошти з підвішеного чохла для телефону. На його слова, водій ніяк не відреагував, тому повторив ще раз своє прохання, але той проігнорував. Після цього, дістав ніж, з чорно-помаранчевим руків'ям, довжина леза приблизно 15 см., висота 4 см., та почав наносити удари, тримаючи в правій руці ніж, у шию декілька разів та тулуб з правої сторони водія. Таким чином, наніс приблизно 10 ударів ножем в різні ділянки тулуба та шиї водія. Після чого водій відчинив двері та вибіг, а він почав вибивати бокові пасажирські двері ногою, але йому це не вдалось зробити. Після чого, направився в бік дверей водія з метою покинути транспортний засіб, перелазячи із пасажирського відділу до сидіння водія, при цьому викрав грошові кошти у невстановленій сумі із чохла мобільного телефону, що знаходився праворуч від автомобільного керма. Покинув транспортний засіб із ножем в руці, грошові кошти поклав до внутрішньої кишені куртки. Після цього, перебіг до паралельної вулиці, помістив зняту балаклаву до внутрішньої кишені куртки, а ніж до своєї поясної сумки та направився подалі від місця вчинення кримінального правопорушення. Проходячи вулицею, що розміщена поруч з територією УПП м. Києва, за адресою: м. Київ, вул. С. Хороброго, 9, переліз через паркан та направився територією УПП. В подальшому побачив транспортний засіб марки «ВАЗ» моделі «2107», який знаходився у несправному стані, після чого помістив ніж у поліетиленовий пакет, та залишив його під водійським сидінням даного транспортного засобу. Покинувши територію УПП через паркан, направився у напрямку залізничного вокзалу. Прибувши до залізничного вокзалу, поруч супермаркету викинув у смітник балаклаву та поясну сумку, перемістивши власні речі до кишені куртки. Після чого, направився до місця проживання.
- даними протоколу перегляду відеозапису від 11.02.2023із відеокамер відеоспостереження магазину «Червоний Маркет», який розташований за адресою: м. Київ, площа Вокзальна, 1, від 10.02.2023, на якому зображений вхід до магазину та встановлено, що о 11:09 годині, з лівого боку до урни підходить чоловік вдягнутий у довгий пуховик пальто чорного кольору, який розстебнутий, шапку чорного кольору, темні брюки та кросівки чорного кольору з білими вставками та кофту вишневого кольору, які вилучені під час обшуку за місецм проживання ОСОБА_10 . У лівій руці тримає пакет або пакети, схожі як для сміття, після чого опускає їх у урну. Далі з внутрішньої кишені пальто дістає грошові купри та перераховує, після чого переміщається у правий бік та зникає;
- даними протоколу перегляду відеозапису від 11.02.2023 із відеокамер відеоспостереження системи «Безпечне місто», відеозапис №1 за адресою: м. Київ, вул.Пулюя, з 10:02:36 год. на записі зображено перехрестя. Зліва на зупинці зупиняється автобус жовтого кольору. Після зупинки він починає рух та знову зупиняється. Через лобове скло помітно, що у салоні біля водія знаходиться чоловік, який правою рукою наносить водію чисельні удари так ніби в руці тримає ніж. Далі водій, відчинивши двері, виходить з автобуса тримаючись за живіт обома руками та відбігає до зупинки, а через водійські дверцята вибігає з салону чоловік, одягнутий у довгий пуховик пальто чорного кольору, шапку чорного кольору, темні брюки, кросівки чорні з білими вставками, який тримає в руках предмет схожий на ніж та перебігає вулицю у правий бік. На відеозаписі №2 з 10:02:47 відеокамера фіксує вулицю, на якій з лівого боку біжить чоловік вдягнутий у довгий пуховик пальто чорного кольору, шапку чорного кольору, темні брюки, кросівки чорні з білими вставками, який тримає в руках предмет схожий на ніж. На відеозаписі №3 з 10:03:59 год., на записі зображена вулиця, на якій припарковані автомобілі. З лівого боку з'являється чоловік, який біжить, вдягнутий у довгий пуховик пальто чорного кольору, шапку чорного кольору, темні брюки. Чоловік, перебігши вулицю у правий бік, продовжує рух вздовж житлового будинку;
- даними протоколу слідчого експерименту від 20.03.2023 за участю потерпілого ОСОБА_6 , де останній повідомив, що 10.02.2023 приблизно о 10 год. 00 хв. перебував на робочому місці, а саме на маршруті «450», за кермом маршрутного таксі, прибув на кінцеву зупинку, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Пулюя, 5а. Перевіривши, що всі пасажири покинули салон, почав рух, в подальшому почув чоловічий голос із салону. Зупинившись, приблизно через 10-15 секунд, відчув гарячий різкий біль справа в шиї, який супроводжувався аналогічним болем у правому боці у ділянці плеча та ребер. Піднявши праву руку почав оборонятись, а іншою рукою, відчинивши водійські двері, покинув салон та направився в напрямку кіосків, що б викликати швидку допомогу;
- даними висновків експерта (судово-цитологічних експертиз) №091-90-2023 від 24.05.2023, №091-157-2023 від 24.05.2023, №091-156-2023 від 24.05.2023, №081-86-2023 від 21.04.2023, №081-84-2023 від 10.04.2023, №081-87-2023 від 21.04.2023, №081-92-2023 від 25.04.2023, №081-99-2023 від 18.04.2023, №081-90-2023 від 20.04.2023, №081-97-2023 від 21.04.2023, №081-98-2023 від 21.04.2023, №081-96-2023 від 21.04.2023, №081-95-2023 від 18.04.2023, які підтверджують обставини кримінального правопорушення;
- даними протоколу прослуховування аудіо записів від 06.06.2023, при відкритті аудіо запису з назвою «834290010315487» невпізнаний чоловік 10.02.2023 зателефонував на спецлінію «103» та повідомив, що за адресою: м. Київ, вул. Пулюя, 5, про факт нанесення ножового поранення чоловіку та що в нього з перерізаного горла йде кров, у зв'язку з чим необхідна швидка медична допомога; при відкритті аудіо запису з назвою «834290010315488» згідно якого диспетчер швидкої допомоги, зателефонувала на спецлінію «103» та повідомила, що за адресою: м. Київ, вул. Пулюя, 5, про факт ножового поранення чоловіка в шию, у зв'язку з чим необхідна швидка медична допомога;
- даними протоколу прослуховування аудіо запису від 27.04.2023, згідно якого 10.02.2023 було здійснено два виклики на спецлінію «103» та здійснено повідомлення, що за адресою: м. Київ, вул. Пулюя, 5, про факт ножового поранення чоловіка в шию, у зв'язку з чим необхідна швидка медична допомога;
- даними висновку експерта КМКБ СМЕ №042-599-2023 від 28.04.2023 згідно якого ОСОБА_6 завдано наступні тілесні ушкодження: 1) колото-різане поранення шиї справа: рана на рівні щитовидного хряща (розміром 0,8?3,5 см), від якої йде рановий канал, направлений зверху-вниз і лівіше, з пораненням гортані та пересіченням щитовидного хряща (при огляді рубець на переднє-бічній поверхні ший справа в середній та нижній третинах косо-вертикально 7,5х0,3 см); 2) проникаюче колото-різане поранення грудної клітки справа: рана (визначена клінічними лікарями як колото-різана) на передній поверхні грудної клітки справа бічній поверхні грудної клітки справа, по переднє-пахвовій лінії на рівні 6-го міжребер?я), від якої йде рановий канал, який проникає в плевральну порожнин,у що супроводжувалося явищами пневмогемотораксу (наявність у плевральній порожнині повітря та 50 мл крові, (при огляді - рубець, який є наслідком загоєння вказаного поранення, яке було підвергнуто первинної хірургічної обробки, на передній поверхні грудної клітки справа по переднє-пахвовій лінії на рівні 6-го міжребер 'я); 3) проникаюче колото-різане поранення живота: рани (визначена клінічними лікарями як колото-різані) на черевній стінки в область правого підребер?я, (розмірами 3,5?0,5 см), від якої йде рановий канал, який проникає в черевну порожнину, що супроводжувалося явищами гемоперитоніуму (наявність у черевній порожнині до 200 мл крові зі згортками), (при огляді - рубець. який є наслідком загоєння вказаного поранення, яке було підвергнуто первинно хірургічної обробки - на передній черевній стінці в ділянці правого підребер 'я); 4) непроникаюче колото-різане поранення поперекової ділянки справа: рана (визначена клінічними лікарями як колото-різана) в поперекової ділянці (розміром 3,5?0,5 см), від якої йде рановий канал, направлений зверху-вниз, який сліпо закінчується у м?язах, (при огляді - рубець, який є наслідком загоєння вказаного поранення, яке було підвергнуто первинної хірургічної обробки - на задній поверхні грудної клітки справа між лопатковою та заднє- пахвовою лініями на рівні тіла 1-го поперекового хребця); 5) колото-різані рани правого плечового суглоба, правого ліктя, правої кисті, правої вушної раковини (при огляді рубці - які є наслідком загоєння вказаних ран, м?яких тканин, які булі підвергнути первинній хірургічній обробці - на зовнішній та внутрішній поверхнях правої вушної раковини в середній третині з розповсюдженням на завушну ділянку, в правій надключичній ділянці ближче до плечового суглобу, на задній поверхні правого передпліччя верхній третині, ближче до ліктьового суглобу, на тильній поверхні правої кисті ближче до променево-зап'ясткового суглобу). Характер та відома морфологія виявлених тілесних ушкоджень, відомі часові дані та обставини події, дозволяють стверджувати про те, що вищевказані поранення утворилися за рахунок 8-кратної ударної дії предмету/предметів, якому/яким притаманні колюче-ріжучі властивості (на кшталт ножа/ножів), та можуть бути спричинені 10.02.2023. Критерієм судово-медичної оцінки ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, вказаних у підпунктах 1) - 3) даних Підсумків, є критерій небезпеки для життя, a тому, відповідно п. п. 2.1./а, 2.1.2 та 2.1.3/1, 2.1.3/й, 2.1.3/к «Правил», кожне з виявлених тілесних ушкоджень відноситься до тяжкого тілесного ушкодження. Відновлення анатомічної цілісності та функції травмованих ділянок місцю утворення ран будь-якої етіології спостерігається у строк понад 6, але менш ніж 21 добу, тобто, власно цей строк відображає тривалість розладу здоров'я, як судово-медичного критерію визначення ступеню тяжкості. За таких обставин, є підстави стверджувати, що кожне з вказаних у п. п. 4). 5) тілесних ушкоджень відноситься до легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я на строк понад 6, але менш ніж 21 добу критерієм тривалості розладу здоров?я), відповідно п. п. 4.6.та 2.3.3. «Правил».
Вина обвинуваченого, зокрема, підтверджується протоколами перегляду відеозаписів з камер відео - спостереження «Безпечне місто» та камер ведеонагляду біля магазину «Червоний Маркет» відповідно до яких встановлені такі обставини.
При перегляді відео спостереження «Безпечне місто» виявлено особу, яка вчинила вказане кримінальне правопорушення та тікає з місця події з предметом у руці, ззовні схожим на ніж.
При подальшому аналізі записів з камер відео - спостереження визначено маршрут руху вищевказаної особи, та встановлено, що останній побіг в напрямку Академії патрульної поліції, яка знаходиться на вул. Святослава Хороброго.
Так, встановлено особу, яка за зовнішніми характерними ознаками, а саме одягом, сумкою та іншім співпадає з особою, яка вчинила вказане кримінальне правопорушення (обвинуваченим ОСОБА_10 ).
В ході проведення оперативних заходів із застосуванням технічних можливостей ДОТЗ НП України було встановлено місцезнаходження ОСОБА_10 та затримано працівниками поліції.
Під час дослідження протоколу затримання у порядку ст. 208 КПК України встановлено, що підозрюваний ОСОБА_10 зізнається у скоєному злочині, зазначає обставини події та пояснює свій вчинок. В ході проведення обшуку за місцем мешкання в присутності понятих, виявлено та вилучено одяг, в який ОСОБА_10 був одягнений під час скоєння вказаного злочину, а саме червона кофта з капюшоном, чорна куртка, чорні спортивні штани та чорні кросівки з білими елементами. Також останній повідомив місцезнаходження інших елементів одягу, а саме сумки через плече синього кольору, балаклави чорного кольору, а також ножа, яким були скоєні вказані злочини.
При перегляді камер відео - нагляду в районі Центрального залізничного вокзалу біля магазину «Червоний Маркет» виявлено, як особа, за зовнішніми ознаками схожа на обвинуваченого ОСОБА_10 , підійшовши до сміттєвого баку, викинула туди сумку через плече синього кольору, в якій знаходилась балаклава чорного кольору, в якій він був під час скоєння вказаного злочину. Як повідомляє ОСОБА_10 , під час його затримання, сумку викинув у зв?язку з тим, що на ній були сліди крові.
Відповідно до протоколу огляду на території Академії патрульної поліції по вул. Святослава Хороброго, в автомобілі «ВАЗ», під сидінням виявлено та вилучено знаряддя скоєння злочину, а саме ніж, який, як повідомив ОСОБА_13 під час затримання, сам туди заховав з метою приховування слідів кримінального правопорушення.
Вказані протоколи переглядів відеозаписів та огляду місця події дозволяють відтворити у хронологічній послідовності обставини вчинення кримінального правопорушення обвинуваченим ОСОБА_10 .
Враховуючи викладене, надані стороною обвинувачення та досліджені безпосередньо судом докази є взаємопов'язаними та в сукупності підтверджують всі обставини, що підлягають доказуванню, ними встановлено подію злочину, винуватість обвинуваченого ОСОБА_10 та інші обставини зазначені у ст. 91 КПК України, вони зібрані у порядку, встановленому ст. 93 КПК України, жодних обставин, передбачених ст. 87 КПК України, з якими закон пов'язує недопустимість доказів як таких, що отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, не встановлено, у зв'язку з чим підстави для визнання цих доказів недопустимими відсутні.
Статтею 7 КПК України закріплені загальні засади кримінального провадження, серед яких є верховенство права, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини.
Статтею 8 КПК України встановлено, що кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до ч.2 ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину (кримінального правопорушення), має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.
Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України та ч. 2, 4 ст.17 КПК України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом,а також на припущеннях, що ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи, якщо їх неможливо усунути, тлумачиться на користь такої особи.
З приводу зазначених обставин неодноразово висловлював свою правову позицію і Європейський суд з прав людини.
Так, в рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Барбера, Мессегує і Джабардо проти Іспанії» в розумінні Суду принцип презумпції невинуватості полягає в наступному: тягар доведення вини обвинуваченого покладається на обвинувачення, а всі сумніви повинні тлумачитися на його користь. Обвинувач повинен повідомити обвинуваченому про докази, що мають проти нього для того, щоб обвинувачений міг підготуватися та надати доводи в свій захист, і, врешті - решт, обвинувачення повинно надати докази, достатні для визнання його винуватим».(Barbera.Messegu and Jabardo v. Spain.1988.SeriesA. № 146.p.33.77).
Згідно з приписами ч.1ст.91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, в тому числі, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб, та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотиви і мета вчинення кримінального правопорушення.
При цьому, ст. 92 КПК України визначено, що обов'язок доказування обставин, передбаченихст.91 КПК України, за винятком випадків передбачених ч. 2 цієї статті покладається на слідчого, прокурора та, в установленому порядку на потерпілого. Відповідно до вимог ст. 84-86 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому КПК України, порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів. Належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи не достовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів. Доказ визначається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому КПК України. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухвалення судового рішення.
Суд, відповідно до вимог ст.ст. 84-86, 91, 94 КПК України, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому досліджені всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши всі докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів, з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, ґрунтуючись на засадах справедливості, виваженості та неупередженості, вважає, що винуватість ОСОБА_10 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушеннь (злочинів), передбачених ч.4 ст. 187 та ч. 3 ст. 15 п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України знайшла своє об'єктивне підтвердження в судовому засіданні, виходячи з наступних підстав.
З урахуванням вищевказаних доказів, проаналізувавши їх в сукупності, суд не приймає до уваги версію обвинуваченого та захисту щодо неналежності та недопустимості доказів сторони обвинувачення, оскільки дослідивши у судовому засіданні докази суд вважає їх належними, оскільки вони не викликають сумнівів щодо їх недопустимості, а доводи захисту сприймаються судом як обрана лінія свого захисту.
Доводи захисника обвинуваченого, що на момент вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_10 перебував у певному психоемоційному стані, який не дозволяв йому дійсно сприймати реальні обставини кримінального правопорушення не відповідають матеріалам кримінального провадження, оскільки, відповідно до висновку судово-психіатричного експерта №366 за результатом проведення комплексної амбулаторної психолого-психіатричної експертизи встановлено, що на момент вчинення кримінального правопорушення підозрюваний усвідомлював значення своїх дій та міг керувати ними, застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.
Твердження сторони захисту щодо неправильної кваліфікації дій ОСОБА_10 є безпідставними, оскільки у разі вчинення умисного вбивства під час розбійного нападу дії винного кваліфікуються за п. 6 ч. 2 ст.115 КК України статтею, якою передбачено відповідальність за злочинне заволодіння майном, тобто ч. 4 ст.187 КК України. Необхідність кваліфікації за сукупністю злочинів пов'язана з тим, що юридичний склад розбою не охоплює заподіяння смерті потерпілому, а тому в разі заподіяння смерті під час розбійного нападу потребує обов'язкової кваліфікації ще і за п. 6 ч. 2 ст.115 КК України.
Крім цього, щодо правильності кваліфікаціїї даного кримінального правопорушення, суд вважає зазначити наступне.
При визначенні суб'єктивної сторони складу злочину - розбою, тобто нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаним із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень особі, яка зазнала нападу, в діях обвинуваченого ОСОБА_10 необхідно встановити мотив та мету злочину.
Таким чином, при визначенні мотиву та мети при вчиненні злочину - розбою, тобто нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаним із нанесенням тяжких тілесних ушкоджень, в діях обвинуваченого ОСОБА_10 , судом враховується бажання останнього заволодіти коштами, про наявність яких обвинуваченому було відомо. Щодо відсутності корисливого мотиву вчинення злочину про який наголошує захист, то колегія суддів сприймає його критично, з огляду на наступне.
Розбій, як злочин проти власності (стаття 187 КК України) - це напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого або з погрозою застосування такого насильства.
Під нападом за статтею 187 КК України слід розуміти умисні дії, спрямовані на негайне вилучення чужого майна шляхом застосування фізичного або психічного насильства, небезпечного для життя чи здоров'я особи. Ці дії характеризуються раптовістю, несподіваністю для потерпілого, короткочасністю, агресивністю. Під насильством небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, слід розуміти умисне заподіяння їй легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я або незначну втрату працездатності, середньої тяжкості або тяжкого тілесного ушкодження, а також інші насильницькі дії, які не призвели до вказаних наслідків, але були небезпечними для життя чи здоров'я в момент заподіяння.
Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом та корисливим мотивом. Обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони розбою є мета, з якою здійснюється напад - заволодіння чужим майном.
Як вбачається з фактичних обставин справи, встановлених судом, обвинувачений ОСОБА_10 мав намір вчинити напад з метою заволодіння чужим майном, усвідомлював, що посягає на чужу власність та бажав відкрито вилучити чуже майно, на яке не мав права, передбачав спричинення матеріальної шкоди потерпілому і бажав її спричинити, при цьому, завдав тяжкі тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_6 .
Як вбачається з встановлених в судовому засіданні фактичних обставин справи, дії ОСОБА_10 були спрямовані на заволодіння чужим майном. Для їх реалізації він обрав ранковий час доби, малолюдність, заздалегідь підготувавшись до цього взяв ніж, підібрав одяг, який максимально приховує обличчя (балаклаву) і статуру (довгий пуховик), вчинив напад, під час якого завдав потерпілому тяжкі тілесні ушкодження. Дії обвинуваченого ОСОБА_10 були раптовими, несподіваними для потерпілого, короткочасними, агресивними. З цих підстав, колегія суддів дійшла висновку про відсутність у обвинуваченого інших мотивів заподіяння тілесних ушкоджень, ніж корисливі, обумовлені наміром подавити волю потерпілого до спротиву при заволодінні майном.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про наявність в діях обвинуваченого корисливого мотиву при вчиненні розбою, тобто нападу з метою заволодіння чужим майном, вчиненому в умовах воєнного стану, поєднаним із нанесенням тяжких тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_6 .
Таким чином, дії обвинуваченого за ч.4 ст. 187 КК Україн кваліфіковані правильно.
Водночас, за змістом закону, фізичним насильством, небезпечним для життя чи здоров'я, охоплюються: легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я або незначну втрату працездатності; середньої тяжкості та тяжкі тілесні ушкодження, замах на вбивство, вбивство. При цьому замах на вбивство і вбивство, характеризуючи вчинене як особливо кваліфікований розбій ч. 4 ст. 187 КК України не охоплюються цим складом і потребують додаткової кваліфікації за п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України (а за наявності інших кваліфікуючих ознак вбивства і за іншими пунктами ч. 2 ст. 115 КК України). При замаху необхідно посилатися ще й на частини 2 чи 3 ст. 15 КК України.
Згідно зі ст. 15 КК України замахом на злочин є вчинення особою з прямим умислом діяння (дії або бездіяльності), безпосередньо спрямованого на вчинення злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини цього Кодексу, якщо при цьому злочин не було доведено до кінця з причин, що не залежали від її волі. Закінченим є замах, якщо особа виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від її волі.
Якщо умисне вбивство може бути вчинено як з прямим, так і з непрямим умислом, то замах на умисне вбивство можливий лише з прямим умислом, тобто коли вчинене свідчило про те, що винний усвідомлював суспільну небезпечність своїх дій, передбачав можливість або неминучість настання смерті іншої людини і бажав її настання, однак смертельний результат не настав з незалежних від його волі обставин.
Замах, безпосередньо спрямований на вчинення злочину, є його стадією та становить кінцеве діяння щодо реалізації умислу, рішення і наміру вчинити злочин, а тому він є актом, який виконується виключно з прямим умислом за наявності цілі досягнення суспільно небезпечного результату. Наслідки, які не настали, інкримінуються особі в тому разі, якщо їх було включено в ціль її діяння і досягнення такої цілі було б неможливе без таких наслідків. Якщо ж особа не мала наміру досягти певних наслідків, вона не могла й вчинити замах на їх досягнення. Питання про умисел необхідно вирішувати, виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувала події, характер їх стосунків. При цьому в разі, якщо винна особа відмовилася від вбивства потерпілого вже після вчинення дій, які вважала за необхідне виконати для доведення злочину до кінця, але його не було закінчено з причин, що не залежали від її волі, діяння належить кваліфікувати відповідно до ч. 2 ст. 15 КК України, як закінчений замах на умисне вбивство, яке може бути вчинено лише з прямим умислом.
Як роз'яснено у п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров'я особи»,за п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України, як вчинене з корисливих мотивів умисне вбивство кваліфікується в разі, коли винний, позбавляючи життя потерпілого, бажав одержати в зв'язку з цим матеріальні блага для себе або інших осіб (заволодіти грошима, коштовностями, цінними паперами, майном тощо), одержати чи зберегти певні майнові права, уникнути матеріальних витрат чи обов'язків (одержати спадщину, позбавитися боргу, звільнитися від платежу тощо) або досягти іншої матеріальної вигоди. При цьому, не має значення, чи одержав винний ту вигоду, яку бажав одержати внаслідок вбивства, а також коли виник корисливий мотив до початку чи під час вчинення цього злочину.
Так, фактичні обставини справи свідчать про те, що саме під час вчинення розбою у ОСОБА_10 виник умисел на вбивство потерпілого, який намагався перешкодити йому заволодіти грошовими коштами. Тому мотивом позбавлення життя потерпілого, який виник саме під час розбійного нападу, а не після нього, було бажання ОСОБА_10 отримати матеріальні блага для себе, тому його дії за ч.4 ст.187, ч.3 ст. 15, п.6 ч.2 ст.115 КК України кваліфіковані правильно.
Крім цього, суд вважає, що ОСОБА_10 діяв із прямим умислом на позбавлення життя потерпілого із корисливих мотивів, але вчинив для цього не всі необхідні дії, що призведуть до смерті потерпілого ОСОБА_6 , однак смертельний наслідок не настав лише через обставини, які не залежали від волі обвинуваченого, а саме можливість потерпілого частково закритися від ударів ножем рукою та покинути салон маршрутного таксі, оскільки завдяки зусиллям самого потерпілого йому своєчасно було надано допомогу, а тому дії ОСОБА_10 обґрунтовано кваліфіковані правильно за ч.4 ст. 187 України та ч.3 ст. 15, п.6 ч.2 ст. 115 КК України, як ідеальна сукупність злочинів.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що ОСОБА_10 , з метою заволодіння майном потерпілого ОСОБА_6 , здійснив напад на нього, цілеспрямовано одягнувши балаклаву, завдавши не менше восьми ударів ножем у різні ділянки тіла, зокрема у життєво важливі органи, усвідомлюючи, що такі дії можуть спричинити смерть, про що свідчить знаряддя злочину ніж, кількість, локалізація та сила ударів, і те, що обвинувачений припинив свої дії, тільки коли потерпілий покинув салон маршрутного таксі, після чого, заволодівши його майном, з місця вчинення злочину зник, не надавши йому допомоги, не викликавши швидкої допомоги, а покинув місце події, не вчинивши активних дій, спрямованих на запобігання злочинних наслідків. Суд вважає, що такі дії обвинуваченого у сукупності свідчать про те, що він діяв із прямим умислом на позбавлення життя потерпілого із корисливих мотивів, але не вчинив для цього всіх необхідних дій, які були для нього завідомо такими, що призведуть до смерті потерпілого, однак смертельний наслідок не настав лише через обставини, які не залежали від волі обвинуваченого, оскільки, завдяки зусиллям самого потерпілого, йому своєчасно було надано допомогу.
Таким чином, суд за наявності наданих стороною обвинувачення доказів може прийти до висновку поза будь-яких сумнівів, що обвинувачений ОСОБА_10 мав умисел на вбивство потерпілого, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, з корисливих мотивів, однак не довів до кінця з причин, які не залежали від волі особи, яка не виконала усі дії, що вважала необхідними для доведення злочину до кінця
На підставі вищевикладеного, винуватість ОСОБА_10 у нападі з метою заволодіння чужим майном, вчиненому в умовах воєнного стану, поєднаному із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень (розбій) та незакінченому замаху на вбивство, тобто умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині з корисливих мотивів, не доведене до кінця з причин, які не залежали від волі особи, яка не виконала усі дії, що вважала необхідними для доведення злочину до кінця, доведена.
Так, фактичні обставини справи свідчать про те, що саме під час вчинення розбою у ОСОБА_10 виник умисел на вбивство потерпілого, який намагався перешкодити йому заволодіти грошовими коштами. Тому мотивом позбавлення життя потерпілого, який виник саме під час розбійного нападу, а не після нього, було бажання ОСОБА_10 отримати матеріальні блага для себе, тому його дії за ч.4 ст.187, ч.3 ст. 15, п.6 ч.2 ст.115 КК України кваліфіковані правильно.
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_10 строку та виду покарання на основі всебічного врахування фактичних обставин справи в їх сукупності, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставин, які пом'якшують та обтяжують покарання, а також досліджені характеризуючі дані на обвинуваченого ОСОБА_10 , зокрема: останній раніше не судимий, офіційно не працює, не одружений, за місцем проживання характеризується посередньо, не перебуває під наркологічним диспансеро-динамічним наглядом та наглядом лікаря-психіатра, згідно висновку судово-психіатричного експерта №366 за результатом проведення комплексної амбулаторної психолого-психіатричної експертизи встановлено, що на момент вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_10 усвідомлював значення своїх дій та міг керувати ними, застосування примусових заходів медичного характеру не потребує. .
Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_10 згідно ст. 66 КК України, судом не встановлено.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_10 в силу ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Відповідно до положень ст. 12 КК України вчинені ОСОБА_10 кримінальні правопорушення, передбачені ч. 4 ст.187, ч. 3 ст. 15, п. 6 ч. 2 ст. 115 КК Українивідносяться до категорії особливо тяжких злочинів проти життя і здоров'я особи, а також проти власності, та передбачають відповідальність до позбавлення волі строком від десяти до п'ятнадцяти років, з конфіскацією майна.
При визначенні міри покарання, суд виходить з положень закріплених в ст. 3 Конституції України. Життя людини є найважливішою цінністю. Кожна людина має невід'ємне право на життя незалежно від її соціального походження, національності, матеріального стану, ніхто не може бути свавільно позбавлений життя. Право на життя кожного охороняється законом.
Європейський суд з прав людини у рішенні в справі «Стівен Вілкокс та Скотт Херфорд проти Сполученого Королівства, заяви №43759/10 та 43771/12», зазначає, що, хоча, в принципі, питання належної практики з призначення покарань в значній мірі виходить за рамки Конвенції, Суд допускає, що грубо непропорційний вирок (діяння та покарання) може кваліфікуватися як жорстоке поводження, що суперечить статті 3 Конвенції, в момент його винесення.
За наведених вище обставин, враховуючи тяжкість злочину, конкретні обставини справи, особу винного, відсутність обставин, які пом'якшують покарання та обставин, які обтяжують покарання, а також вимоги ч. 2 ст. 65 КК України, відповідно до яких особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для його виправлення, попередження нових злочинів, та враховуючи вимоги ч. 2 ст. 50 КК України, відповідно до яких покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами, суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_10 можливе лише в умовах його ізоляції від суспільства, а тому суд застосовує до ОСОБА_10 покарання необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів, у виді позбавлення волі з конфіскацією майна.
На думку суду, саме таке покарання ОСОБА_10 буде відповідати вимогам ст. 50 КК України, а саме буде сприяти виправленню ОСОБА_10 , а також запобіганню вчинення нових злочинів як ОСОБА_10 так і іншими особами.
Початок строку відбування покарання обвинуваченому слід обчислювати з дня набуття вироком законної сили, оскільки згідно з ч. 1 ст. 17 КПК України особа не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде встановлено обвинувальним вироком, тобто покарання може бути призначене лише з моменту ухвалення судом обвинувального вироку та набрання ним законної сили.
Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України попереднє ув'язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті.
На підставі наведених норм права, обвинуваченому слід зарахувати строк попереднього ув'язнення у загальний строк покарання, враховуючи, що одному дню попереднього ув'язнення відповідає один день позбавлення волі, з дня затримання 11.02.2023 до дня набрання вироком законної сили.
Також, оскільки обвинувачений засуджується до покарання, яке має відбувати реально, суд з метою виконання вироку, а також запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, вважає за необхідне обраний щодо ОСОБА_10 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, залишити без змін.
Питання щодо речових доказів, слід вирішити, відповідно до положень ст. 100 КПК України.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 23.02.2023 у справі №760/711/23 на таке майно:
- темно-зелений жилет із трьома порізами та слідами речовини бурого кольору; порізана футболка темно-синього кольору зі слідами речовини бурого кольору; кофта з капюшоном чорного кольору зі слідами речовини бурого кольору; штани чорного кольору з написом «Рита» зі слідами речовини бурого кольору;
- пара чорних чоловічих кросівок зі слідами речовини бурого кольору;
- паспорт громадянина України на ім?я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , серія НОМЕР_15 ; медична довідка №626903 на ім?я ОСОБА_6 ; шкіряна чорна візитниця з дисконтними картками;
- мобільний телефон синього кольору, в чорному силіконовому чохлі, марки «Huawei», з ІМЕІ1: НОМЕР_4 та IMEI2: НОМЕР_5 , з наявною фізичною сім-картою мобільного оператора ПрАТ «Київстар» з номером « НОМЕР_6 » та фізичною сім-картою мобільного оператора ПрАт «ВФ Україна» з номером « НОМЕР_7 »;
- грошові кошти в сумі 19720 гривень купюрами: 10 купюр номіналом 5 гривень; 1 купюра номіналом 20 гривень; 5 купюр номіналом 50 гривень; 9 купюр номіналом 100 гривень; 35 купюр номіналом 200 гривень; 19 купюр номіналом 500 гривень; 2 купюри номіналом 1000 гривень;
- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_8 , марки «Audi» моделі «А4», синього кольору, 2007 року випуску, д.н.з. НОМЕР_9 ; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_16 , марки «Богдан» моделі «A-09202», жовтого кольору, 2008 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 ;
- сумку чорного кольору, виготовлену з тканини, з двома зв?язками ключів.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_10 в дохід держави і витрати на проведення експертизи, а саме: судово-медичної експертизи СМЕ №042-599-2023 від 28.04.2023 у розмірі 6013 (шість тисяч тринадцять) гривень 00 копійок.
Керуючись ст. ст. 100, 124, 174, 349, 368, 370, 374, 394, 395 КПК України, ст. ст. 12, 50, 65-67, 72, 187, 115 КК України, суд,-
ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченихч.4 ст.187, ч.3 ст.15, п.6 ч.2 ст.115 КК України і призначити йому покарання за:
ч. 4 ст. 187 КК України у виді 9 років позбавлення волі з конфіскацією майна, належного йому на праві приватної власності;
ч. 3 ст. 15, п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України у виді 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна, належного йому на праві приватної власності;
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , остаточне покарання у виді 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна, належного йому на праві приватної власності.
Строк відбування покарання обчислювати з 11.02.2023, тобто з моменту фактичного затримання.
Запобіжний захід ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишити без змін у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» до набрання вироком законної сили.
Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 23.02.2023 в справі №760/711/23 на наступне майно:
- темно-зелений жилет із трьома порізами та слідами речовини бурого кольору; порізана футболка темно-синього кольору зі слідами речовини бурого кольору; кофта з капюшоном чорного кольору зі слідами речовини бурого кольору; штани чорного кольору з написом «Puma» зі слідами речовини бурого кольору;
- пара чорних чоловічих кросівок зі слідами речовини бурого кольору;
- паспорт громадянина України на ім?я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , серія НОМЕР_15 ; медична довідка №626903 на ім?я ОСОБА_6 ; шкіряна чорна візитниця з дисконтними картками;
- мобільний телефон синього кольору, в чорному силіконовому чохлі, марки «Huawei», з ІМЕІ1: НОМЕР_4 та IMEI2: НОМЕР_5 , з наявною фізичною сім-картою мобільного оператора ПрАТ «Київстар» з номером « НОМЕР_6 » та фізичною сім-картою мобільного оператора ПрАт «ВФ Україна» з номером « НОМЕР_7 »;
- грошові кошти в сумі 19720 гривень купюрами: 10 купюр номіналом 5 гривень; 1 купюра номіналом 20 гривень; 5 купюр номіналом 50 гривень; 9 купюр номіналом 100 гривень; 35 купюр номіналом 200 гривень; 19 купюр номіналом 500 гривень; 2 купюри номіналом 1000 гривень;
- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_8 , марки «Audi» моделі «А4», синього кольору, 2007 року випуску, д.н.з. НОМЕР_9 ; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_16 , марки «Богдан» моделі «A-09202», жовтого кольору, 2008 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 ;
- сумку чорного кольору, виготовлену з тканини, з двома зв?язками ключів.
Речові докази:
- змив речовини бурого кольору з керма транспортного засобу, змив речовини бурого кольору з чохла на водійському сидінні, змив речовини бурого кольору з килима на підлозі із сторони водія, змив із металевої трубки на передніх пасажирських дверях із внутрішньої сторони автобусу, змив з металевої труби біля водійського сидіння, змив із зовнішньої сторони керма (рульового колеса), змив речовини бурого кольору під №1, що знаходився на асфальтному покритті поруч водійських дверей до транспортного засобу, змив речовини бурого кольору під №2, що знаходився на асфальтному покритті на відстані приблизно 1 м. від водійських дверей до транспортного засобу, змив речовини бурого кольору під №3, що знаходився на асфальтному покритті, змив речовини бурого кольору під №4, що знаходився на підлозі поруч кіоску, змив із верхньої частини кришки багажнику транспортного засобу марки «Skoda» моделі «Octavia», д.н.з. НОМЕР_2 , змив із задньої частини кришки багажнику транспортного засобу марки «Skoda» моделі «Octavia», д.н.з. НОМЕР_2 ; темно-зелений жилет із трьома порізами та слідами речовини бурого кольору, порізана футболка темно-синього кольору зі слідами речовини бурого кольору, кофта з капюшоном чорного кольору зі слідами речовини бурого кольору, штани чорного кольору з написом «Рumа» зі слідами речовини бурого кольору, пара чорних чоловічих кросівок зі слідами речовини бурого кольору, квитанція №008690 - знищити;
- слід поверхні нижньої частини взуття, що виявлено на внутрішній частині скла пасажирських передніх дверей квитанція №008630 - знищити;
- аркуш паперу (інструкція), який поміщено до спеціального пакету PSP1173496 - знищити;
- банківську картку АТ «Ощадбанк» з № НОМЕР_11 та банківську картку АТ «Ощадбанк» з № НОМЕР_12 , які поміщено до спеціального пакету PSP1173497, квитанція №008691 -знищити;
- мобільний телефон чорного кольору марки «ZTE», IMEI1: НОМЕР_13 , IMEI2: НОМЕР_14 , який поміщено до спеціального пакету PSP1173499, квитанція №008736 -конфіскувати у власність держави;
- чоловічу сумку темно-синього кольору, балаклаву чорного кольору; спортивні штани сірого кольору з написом «Crafter»; підштаники чорного кольору; кросівки чорного кольору марки «Reebok», які поміщено до спеціального пакету PSP 4198741; куртка чорного кольору з калюшоном «Columbia»; спортивна кофта червоного кольору з капюшоном та написом білого кольору «Revelate», квитанція № 008691- знищити;
- предмет, зовні схожий на ніж, зі слідами речовини бурого кольору в поліетиленовому пакеті, який поміщено до паперового конверту НПУ; зрізи нігтьової пластини з правої руки підозрюваного ОСОБА_10 , які поміщено до паперового конверту; зрізи нігтьової пластини з лівої руки підозрюваного ОСОБА_10 , які поміщено до паперового конверту; змив з правої руки підозрюваного ОСОБА_10 , який поміщено до паперового конверту; змив з лівої руки підозрюваного ОСОБА_10 , який поміщено до паперового конверту, квитанція №008778 - знищити.
Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави і витрати на проведення експертизи, а саме: судово-медичної експертизи СМЕ №042-599-2023 від 28.04.2023 у розмірі 6013 (шість тисяч тринадцять) гривень 00 копійок.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду через Солом'янський районний суд м. Києва протягом 30-ти днів з дня його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку, і його копія після проголошення негайно вручається обвинуваченому та прокурору.
Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні.
Головуючий суддя ОСОБА_14
Судді ОСОБА_15
ОСОБА_16