Справа № 760/19265/25
Провадження № 1-кс/760/9371/25
24 липня 2025 року м. Київ
Слідчий суддя Солом'янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого в ОВС слідчого управління Головного управління СБ у м. Києві та Київській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні №22024101110000781 від 22 серпня 2024 року за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.436-2 КК України,
Слідчий в ОВС слідчого управління Головного управління СБ у м. Києві та Київській області ОСОБА_3 звернулася до слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва з клопотанням, погодженим з прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_4 , про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №22024101110000781 від 22 серпня 2024 року за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.436-2 КК України, в якому просить накласти арешт на майно, вилучене 09.07.2025 на підставі ухвали слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_6 (справа №760/17752/25, провадження №1-кс/760/8818/25) від «01» липня 2025 слідчим управлінням ГУ СБУ у м. Києві та Київській області проведено обшук квартири за місцем проживання громадянина України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: мобільний телефон «Samsung» модель S8 чорного кольору, ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 з сім-картами НОМЕР_3 та НОМЕР_4 .
В обґрунтування клопотання зазначила, що Слідчим управлінням Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №22024101110000781 від 22.08.2024, за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 436-2 КК України.
Досудовим розслідування встановлено, що 24.02.2022 Указом Президента України № 64/2022, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України з 05 год. 30 хв., який набув чинності з дня його опублікування 24.02.2022, був продовжений та діє на даний час.
В той же час, у громадянина України ОСОБА_5 , за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, але не пізніше 17.04.2024 року, виник та сформувався стійкий злочинний умисел, направлений на вчинення кримінально караних діянь, що полягають у виправдовуванні, запереченні збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році.
Так, громадянин України ОСОБА_5 за невстановлених досудовим розслідуванням обставин та у невстановлений час, достовірно знаючи про публічно комунікативний характер забороненої Указом Президента України № 133/2017 від 15.05.2017 соціальної мережі «Однокласники», за допомогою власного номеру мобільного зв'язку НОМЕР_4 , що перебуває у його користуванні та який під'єднаний до глобальної мережі Інтернет, у соціальної мережі «Однокласники» створив акаунт « ОСОБА_7 » під назвою « ОСОБА_8 » та підв'язав до власного номеру мобільного зв'язку, який нараховує 308 підписників.
У період часу з 17.04.2024 по 18.06.2024 громадянин України ОСОБА_5 , діючи умисно, в умовах триваючої збройної агресії Російської Федерації проти України, на шкоду інформаційній безпеці суспільства та держави, з метою виправдовування, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, в умовах швидкого розвитку інформаційного суспільства в України та глобального інформаційного простору, використання інформаційно-телекомунікаційних технологій у всіх сферах життя, де особливого значення набувають проблеми інформаційної безпеки, як складової державної безпеки України, перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, за допомогою особистого мобільного телефону, під'єднаного до глобальної мережі Інтернет, з використанням раніше створеного акаунту під назвою « ОСОБА_8 » за посиланням « ІНФОРМАЦІЯ_2 » в соціально-орієнтованій мережі «Однокласники», здійснив виправдовування, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, а саме:
- ІНФОРМАЦІЯ_3 о 18 год. 27 хв. розмістив на своїй сторінці публікацію, яка починається словами « ОСОБА_9 : «Наша цель - остановить эту войну, и не мы ее начали в 2022 году, это попытка ее прекратить…» і закінчується словами «…И мы не начинали ее в 2022-м, это попытка ее прекратить, - заявил Президент России ОСОБА_9 ».
- ІНФОРМАЦІЯ_4 о 17 год. 43 хв. розмістив на своїй сторінці публікацію, яка починається словами « ОСОБА_9 : «Война не начинается, война заканчивается» - эта фраза …» і закінчується словами «…и всем нашим друзьям, и во всем мире».
- ІНФОРМАЦІЯ_5 о 15 год. 35 хв. розмістив на своїй сторінці публікацію, яка починається словами «Россия войну не начинала»: ОСОБА_9 обвинил Украину в «агрессии»!…» і закінчується словами «…«но все ее инициативы и попытки договориться» якобы «были отвергнуты».
В подальшому, маючи 308 підписників акаунту під назвою « ОСОБА_8 » за посиланням « ІНФОРМАЦІЯ_2 », надав їм та необмеженій кількості інших користувачів соціально-орієнтованої мережі «Однокласники» доступ до ознайомлення із вказаними матеріалами.
Згідно з висновком експерта Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз СБ України №14/1 від 27.05.2025, у текстах публікацій, розміщених в соціальній мережі «Однокласники» на сторінці з обліковим ім'ям « ОСОБА_8 » міститься виправдовування, заперечення збройної агресії російської федерації проти України. Вказані висловлювання мають публічний і систематичний характер, і були розповсюджені з використанням засобу масової комунікації Інтернет.
Таким чином, за викладених вище обставин, ОСОБА_5 підозрюється у поширенні матеріалів, у яких міститься виправдовування, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 436-2 КК України.
Вищевказані обставини у своїй сукупності дають підстави підозрювати ОСОБА_5 у поширенні матеріалів, у яких міститься виправдовування, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, тобто кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 2 ст. 436-2 КК України, і підтверджуються наступними матеріалами: висновком експерта Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз СБ України №14/1 від 27.05.2025; протоколом огляду мережі Інтернет від 22.11.2024; відповідями щодо виконання доручення Лівобережного МРВ ГУ СБУ у м. Києві та Київській області; а також іншими матеріалами досудового розслідування даного кримінального провадження в їх сукупності.
09.07.2025 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 436-2 КК України.
В той же день, 09.07.2025 на підставі ухвали слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_6 (справа №760/17752/25, провадження №1-кс/760/8818/25) від «01» липня 2025 слідчим управлінням ГУ СБУ у м. Києві та Київській області проведено обшук квартири за місцем проживання громадянина України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
В ході проведення вказаного обшуку виявлено та вилучено: мобільний телефон «Samsung» модель S8 чорного кольору, ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 з сім-картами НОМЕР_3 та НОМЕР_4 . Дозвіл на вилучення згідно з вказаною ухвалою слідчого судді не надавався.
Вказаний мобільний телефон належать підозрюваному ОСОБА_5
09.07.2025 проведено огляд вищевказаного мобільного телефону, про що складено відповідний протокол огляду. За результатами проведення даної слідчої дії встановлено, що вказані речі містять відомості, які можуть бути використані як докази у даному кримінальному провадженні.
Постановою слідчого в ОВС слідчого управління ГУ СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_3 від 09.07.2025 вилучені предмети визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 22024101110000781 від 22.08.2024.
Вилучення вказаних речей та документів є необхідною умовою проведення подальшого експертного дослідження.
Беручи до уваги вищевикладене та враховуючи, що у органу досудового розслідування існує сукупність достатніх підстав вважати, що зазначені речі та документи, в т.ч. інформація, яка міститься на них є доказом злочину, а саме здійснення фінансування дій, вчинених з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади, зміни меж території або державного кордону України, а також обставин, що підлягають встановленню під час кримінального провадження, тобто відповідають критеріям зазначеним у ст.98 КПК України, з метою запобігання можливості їх приховування, перетворення або знищення та подальшого протиправного використання, а також збереження речових доказів, просить накласти арешт на вилучене майно.
Слідчий в судове засідання не з'явилася, подала до суду заяву про розгляд клопотання за її відсутності, вказала, що клопотання підтримує в повному обсязі, просила його задовольнити з підстав, викладених у ньому.
Представник власника майна - адвокат ОСОБА_10 в судове засідання не з'явився, однак, подав до суду письмові заперечення, в яких просив відмовити в задоволенні клопотання про арешт майна, оскільки обшук квартири ОСОБА_5 проводився на підставі ухвали суду в якій не зазначено про дозвіл на вилучення даного телефону, після вилучення мобільного телефону слідчі органи мали достатньо часу для копіювання інформації, яка міститься в даному носії. Сам по собі телефон із сім картою не можуть мати будь-якого значення для кримінального провадження.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання необхідно задовольнити з огляду на таке.
Згідно з вимогами ч.1 ст.16 КПК України, позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Як визначено ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов'язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому, закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Частиною другою статті 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно постанови про визнання речовими доказами від 09 липня 2025 року, мобільний телефон «Samsung» модель S8 чорного кольору, ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 з сім-картами НОМЕР_3 та НОМЕР_4 , визнано речовими доказами в кримінальному провадженні, №22024101110000781 від 22 серпня 2024 року.
Враховуючи правові підстави для накладення арешту на майно - мобільний телефон «Samsung» модель S8 чорного кольору, ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 з сім-картами НОМЕР_3 та НОМЕР_4 , слідчий суддя приходить до висновку, що тимчасово вилучене майно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України, зокрема, містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин у даному кримінальному провадженні.
Враховуючи викладене, а також те, що слідчий довів необхідність арешту майна, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу, слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає задоволенню, а вказане вище тимчасово вилучене майно - арешту з метою забезпечення збереження речових доказів.
Таке втручання в право власника майна на мирне володіння своїм майном є законним, переслідує суспільний інтерес, а також є пропорційним визначеним цілям. На цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника (користувача) майна з метою забезпечення кримінального провадження.
Відповідно до ч.1 ст.175 КПК України ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Керуючись статтями 131, 132, 167, 168, 170-173, 309, 376, 395 КПК України, слідчий суддя
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт у кримінальному провадженні №№22024101110000781 від 22 серпня 2024 року за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.436-2 КК України, на майно, яке вилучено 09 липня 2025 під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на мобільний телефон «Samsung» модель S8 чорного кольору, ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 з сім-картами НОМЕР_3 та НОМЕР_4 .
Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання копії судового рішення.
Слідчий суддя Солом'янського районного
суду міста Києва ОСОБА_1