Справа №760/11265/25 1-кс/760/6170/25
13.05.2025 м.Київ
Слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання: ОСОБА_2
за участю прокурора: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
захисників підозрюваного - адвокатів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
підозрюваного ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосованого до підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 366 КК України, ОСОБА_8 на запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, у кримінальному провадженні №22024101110001310 від 16.12.2024,
До провадження слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва надійшло клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_6 , про зміну запобіжного заходу у виді тримання під вартою, застосованого до підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених передбачених ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 366 КК України, ОСОБА_8 на запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, у кримінальному провадженні №22024101110001310 від 16.12.2024.
На обгрунтування клопотання, захисником зазначено наступне.
Ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 21.03.2025 у справі №760/7396/25 до підозрюваного ОСОБА_8 , застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів з можливістю внесення застави у розмірі 18 825 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 57 002 100 (п'ятдесят сім мільйонів дві тисячі сто) гривень 00 копійок.
В обґрунтування підстав для зміни запобіжного заходу захисник зазначив, що прокурором, при подачі клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою його підзахисному не наведено достатніх аргументів стосовно причетності ОСОБА_8 до даного кримінального провадження, а доводи, які викладені у підозрі ґрунтуються на невстановлених доказах. Щодо визначеного розміру застави захисник зазначив, що даний розмір є непосильним для сплати підозрюваним ОСОБА_8 , зважаючи на його соціальний статус та тимчасову відсутність доходів. Спростовуючи ризики, заявлені прокурором, захисник посилається на те, що підозрюваний ОСОБА_8 має міцні соціальні зв'язки, не має намірів переховуватися від органів досудового розслідування та суду, ніколи не вчиняв, ні кримінальних ні адміністративних правопорушень. Також захисник посилається на те, що підозра, про ку повідомлено його підзахисного базується на аналітичному висновку та Висновку Експерта №3534 від 11.04.2025 року та вважає дані висновки нікчемними та такими, які не відповідають національному законодавству, що в свою чергу доводить не обґрунтованість підозри. Також захисник звертає увагу на те, що ОСОБА_8 має встановленпий дігноз захвоюрвання, а відтак тримання під вартою погіршує загальний стан здоров'я.
У судовому засіданні захисники підозрюваного - адвокати ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 підтримали подане клопотання з підстав та за обставин, викладених у клопотанні, у доповненнях до клопотання та наполягали на його задоволенні.
Додатково адвокат ОСОБА_7 вказав, що вважає підозру не обґрунтованою, повідомив, що у підозрюваного погіршився стан здоров'я, проведені експертизи, які спростовують сторони обвинувачення про збитки у кримінальному провадженні, а також вважає, що ризики не доведені прокурором. Також вказав, що паспорт для виїзду за кордон у підозрюваного вилучено під час проведення обшуку під час затримання.
Підозрюваний ОСОБА_8 , підтримав позицію своїх захисників, просив слідчого суддю змінити запобіжний захід.
Просив визначити йому заставу в межах статті 183 КПК України або домашній арешт із покладенням на нього обов'язків, в тому числі із застосуванням електронного засобу контролю. Також повідомив, що його постійно переводять до різних установ для утримання під вартою, зокрема на даний час перебуває Ізоляторі тимчасового тримання (більш точної інформації слідчому судді не надано).
Прокурори ОСОБА_3 та ОСОБА_4 заперечували проти задоволення клопотання захисника про зміну підозрюваному запобіжного заходу, зазначили про відсутність нових обставин, які можуть бути підставою для зміни запобіжного заходу, а також долучили у судовому засіданні протоколи допиту підозрюваного свідків та протокол огляду речей, які були вилучені під час проведення обшуку. Щодо утримання підозрюваного в умовах Ізолятора тимчасового тримання Національної поліції України (більш точної інформації слідчому судді не надано), прокурором зазначено, що до підозрюваного застосовано заходи безпеки, відтак така інформація не підлягає розголошенню.
Дослідивши клопотання захисника підозрюваного про зміну запобіжного заходу, заслухавши позиції та доводи учасників розгляду даного клопотання, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 201 КПК України підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.
Згідно ч. 4 ст. 201 КПК України слідчий суддя розглядає дане клопотання згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Так, слідчим суддею встановлено, що у провадженні слідчого управління ГУ СБУ у м. Києві та Київській області перебувають матеріали кримінального провадження №22024101110001310 від 16.12.2024 за підозрою ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 27 ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 366 КК України, ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 366 КК України, ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
Ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 21.03.2025 у справі №760/7396/25 до підозрюваного ОСОБА_8 , застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів з можливістю внесення застави у розмірі 18 825 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 57 002 100 (п'ятдесят сім мільйонів дві тисячі сто) гривень 00 копійок.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.
Поняття обґрунтована підозра не визначене у національному законодавстві, але, зважаючи на вимоги, закріплені у статті 9 КПК України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суд враховує позиції Європейського суду з прав людини, викладені в його рішеннях.
Поняття «обґрунтована підозра» наведено в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якого обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.09.1990).
При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, та за якою нормою кримінального кодексу ця особа підлягає відповідальності.
У відповідності до змісту ст. 368 КПК України, питання щодо наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення в діянні, наявності або відсутності в особи умислу на вчинення злочину, та винуватості особи в його вчиненні, вирішуються судом під час ухваленні вироку, тобто на стадії судового провадження.
Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій, доведеність його винуватості, у тому числі правильність кваліфікації його дій, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, а дослідження та оцінка доказів, встановлення наявності або відсутності події та складу кримінального правопорушення, та достатності доказів для доведеності винуватості особи, відноситься до стадії судового розгляду по суті, та не вирішується на стадії досудового розслідування.
Слідчий суддя не вправі надавати оцінку законності та обґрунтованості ухвали слідчого судді, на підставі якої до підозрюваного застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, та оцінювати докази, зібрані та подані стороною обвинувачення на даній стадії досудового розслідування з точки зору їх достатності, достовірності, належності та допустимості.
Таким чином, з урахуванням наявних матеріалів клопотання, оцінки в їх сукупності та взаємозв'язку, слідчий суддя дійшов до висновку про обгрунтованість підозри, про яку повідомлено ОСОБА_8 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 27 ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 366 КК України.
Що стосується висновку експерта в кримінальному провадженні (а.с.18-85), що розслідується, на який посилається сторона захисту, як на підставу необгрунтованості підозри, слідчий суддя зазначає, що досудове розслідування в кримінальному провадженні № 22024101110001310 від 16.12.2024 триває, вказаний висновок експерта поданий не в сукупності з наявними матеріалами кримінального провадження, та відповідно не може бути оцінений сам по собі, як підстава для визнання підозри необгрунтованою.
В той же час слідчий суддя також враховує, що обґрунтованість застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може піддаватися судовому контролю через певні проміжки часу на предмет перевірки наявності чи відсутності ризиків, за яких вказаний запобіжний захід було застосовано, та у зв'язку з виникненням інших обставин, які можуть бути підставами зміни запобіжного заходу в сторону його пом'якшення або скасування, а тривалість в часі запобіжного заходу без врахування обставин справи в конкретному випадку може призвести до порушення прав, свобод чи інтересів учасників кримінального провадження.
Такими підставами є обставини, які або існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які не було відомо сторонам, або виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу.
Слідчим суддею досліджено та проаналізовано долучені захисниками підозрюваного до клопотання про зміну запобіжного заходу матеріали, на які сторона захисту посилається як на підставу для зміни запобіжного заходу та встановлено, що сторона захисту при посиланні на погіршення стану здоров'я не надала документів, що б свідчили про неможливість отримати медичну допомогу в умовах ізолятора тимчасового тримання Національної поліції України та неможливість утримання підозрюваного під вартою.
Що стосується погіршення стану здоров'я підозрюваного та скарги останнього на відсутність медичної допомоги, то дане питання потребує відповідного реагування з огляду на наступне.
Згідно ст. 49 Конституції України, кожен має право на охорону здоров'я та медичну допомогу.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, стаття 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод покладає на державу обов'язок захищати фізичне здоров'я осіб, позбавлених волі.
Держава має забезпечити належний захист здоров'я ув'язнених, зокрема шляхом надання необхідної медичної допомоги (п. 72 рішення ЄСПЛ від 18.12.2008 року у справі «Ухань проти України», заява №30628/02).
Питання надання медичної допомоги в місцях попереднього ув'язнення регулюються, зокрема, Законом України «Про попереднє ув'язнення» та Порядком взаємодії закладів охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України із закладами охорони здоров'я з питань надання медичної допомоги особам, узятим під варту, що затверджений спільним наказом Міністерства юстиції України та Міністерства охорони здоров'я України №239/5/104 від 10.02.2012.
Відповідно до ст. 11 ЗУ «Про попереднє ув'язнення» медичне обслуговування, а також лікувально-профілактична і протиепідемічна робота в місцях попереднього ув'язнення організовується і проводиться відповідно до законодавства про охорону здоров'я.
Статтею 21 вказаного Закону забезпечення медичного обслуговування осіб, взятих під варту, покладено на адміністрацію місць попереднього ув'язнення.
Також слідчий суддя звертає увагу, що, згідно пункту 2 глави 2 розділу X наказу Міністерства юстиції «Про затвердження Правил внутрішнього розпорядку слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України» від 14.06.2019 року №1769/5, надання ув'язненим і засудженим медичної допомоги, у тому числі екстреної медичної допомоги, що не може бути надана у медичній частині, здійснюється відповідно до статті 11 Закону України «Про попереднє ув'язнення», статей 8,107,116 КВК, Порядку взаємодії закладів охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України із закладами охорони здоров'я з питань надання медичної допомоги особам, узятим під варту, затвердженого наказом Міністерства юстиції України, Міністерства охорони здоров'я України від 10 лютого 2012 року №239/5/104, Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі, затвердженого наказом Міністерства юстиції України, Міністерства охорони здоров'я України від 15 серпня 2014 року №1348/5/572.
Відповідно п.7.8 інструкції про порядок тримання осіб у спеціально відведених місцях для тимчасового тримання (ізоляторах тимчасового тримання) Служби безпеки України, затвердженого наказом №589 Служби Безпеки України, Обхід фельдшера по камерах, огляд затриманих і осіб, які тримаються під вартою провадиться тільки в присутності контролера. Години амбулаторного прийому вказані в розпорядку дня спеціально відведених місць для тимчасового тримання (ізоляторів тимчасового тримання). Результати огляду і надання медичної допомоги відмічаються в журналі обліку прийому хворих затриманих і осіб, які тримаються під вартою, хід і результати лікування - у медичних картках, а витрати медико-санітарного майна та медикаментів - у відповідних журналах.
Порядок використання лікувальних закладів органів охорони здоров'я, залучення з цією метою їх медичного персоналу та проведення медичних експертиз визначається Службою безпеки України і Міністерством охорони здоров'я України за погодженням з Генеральною прокуратурою України.
У медичні заклади СБУ, а також в інші лікувальні заклади органів охорони здоров'я затримані й особи, які тримаються під вартою переводяться за письмовим висновком лікаря і постановою слідчого, а для надання термінової допомоги - керівництвом ВЗДС СБУ (сектору забезпечення досудового слідства або підрозділу, до складу якого він входить), а за їх відсутності - начальником чергової зміни викликається невідкладна допомога. Про відправлення затриманих і осіб, які тримаються під вартою на стаціонарне лікування повідомляється орган або особа, у провадженні яких перебуває кримінальне провадження. Разом із затриманою, особою, яка тримається під вартою передається її медична картка.
Враховуючи скарги підозрюваного стосовно погіршення стану здоров'я в умовах ізолятора тимчасового тримання, а також стан здоров'я відповідно до медичних документів, слідчий суддя вважає за необхідне зобов'язати керівництво Ізолятора тимчасового тримання Національної поліції України провести судово-медичне обстеження підозрюваного та забезпечити останньому можливість на отримання спеціалізованої медичної допомоги .
Інших документів чи доводів на підтвердження зміни обставин, які вже враховувались слідчим суддею при постановленні попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а також які б вказували на те, що у застосуванні до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відпала потреба, або ризики, які встановлені при застосуванні запобіжного заходу, передбачені ст. 177 КПК України перестали існувати, стороною захисту слідчому судді не надано та не зазначено.
У зв'язку із викладеним, слідчий суддя дійшов висновку про необгрунтованість клопотання захисника підозрюваного про зміну запобіжного заходу, з огляду на що у задоволенні такого клопотання необхідно відмовити.
Керуючись ст. ст. 131, 132, 176-178, 181, 183, 193, 194, 197, 201, 309, 376 КПК України, слідчий суддя, -
В задоволенні клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосованого до підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 366 КК України, ОСОБА_8 на запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, у кримінальному провадженні №22024101110001310 від 16.12.2024 - відмовити.
Забезпечити невідкладне проведення судово-медичного обстеження підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який утримується в Ізоляторі тимчасового тримання Національної поліції України.
Зобов'язати керівництво Ізолятора тимчасового тримання Національної поліції України, до якого переміщено підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з ДУ "Київський слідчий ізолятор" та в разі переміщення останнього до ДУ "Київській слідчий ізолятор", керівництва такого відповідно, забезпечити підозрюваному можливість отримання спеціалізованої медичної допомоги у закладах охорони здоров'я, що надають спеціалізовану медичну допомогу, включно із екстреною госпіталізацією у заклади охорони здоров'я, що надають спеціалізовану медичну допомогу, в т.ч. у тих закладах охорони здоров'я, які не входять до Орієнтовного переліку закладів охорони здоров'я для надання медичної допомоги особам, узятим під варту, що визначається Міністерством охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, управліннями (головними управліннями) охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та міжрегіональними управліннями з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції.
Контроль за виконанням ухвали покласти на покурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 .
Прокурору в кримінальному провадженні - прокурору відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 забезпечити виконання даної ухвали керівництвом Ізолятора тимчасового тримання Національної поліції України, де утримується підозрюваний ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на умовах застосованого до нього запобіжного заходу.
Про виконання ухвали в частині проведення судово-медичного обстеження підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомити слідчого суддю Солом'янського районного суду м. Києва.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1