Справа № 524/3955/25
Провадження №2/524/3946/25
05.08.2025 року м.Кременчук
Автозаводський районний суд міста Кременчука Полтавської області в складі:
головуючого - судді Алексашиної Н.С.,
за участю: секретаря судового засідання - Антибури І.О.,
відповідача - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Позивач ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Мотивує позов тим, що відповідно до укладеного шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором 13.02.2022 року кредитного договору №225730523 ОСОБА_1 отримав від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» кредит у розмірі 8950 гривень.
Відповідач не виконав умови кредитного договору, внаслідок чого утворилась заборгованість за кредитом в розмірі 11107,23 грн.
28.11.2018 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» уклало договір факторингу з ТОВ «Таліон Плюс», строк дії якого продовжувався шляхом укладення додаткових угод, на підставі якого кредитодавець відступив право вимоги до відповідача.
В подальшому ТОВ «Таліон Плюс» уклало договір факторингу, дія якого продовжувалась шляхом укладення додаткових угод, з ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», на підставі якого відступило останньому право вимоги до відповідача.
30.10.2023 позивач на підставі укладеного з ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» договору факторингу №30/1023-01 набув право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором.
Позивач прохає стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором в сумі 11107,23 грн., витрати на правничу допомогу в сумі 6000 грн. та сплачений судовий збір - 2422,40 грн.
Представник позивача за довіреністю в судове засідання не з'явився, заявивши в позовній заяві клопотання про розгляд справи без його участі, заявлені позовні вимоги підтримує, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач ОСОБА_1 в судовому засідання, пояснив, що дійсно отримав зазначений у позові кредит з умовою сплати відсотків, втім, через скрутне фінансове становище кредит не погашав. Позов визнає, правильність розрахунку кредитної заборгованості не заперечує. Разом з тим, заперечує проти розміру витрат на професійну правничу допомогу, оскільки вважає заявлену суму необґрунтовано великою.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши відповідача, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.
Стаття 1054 ЦК України встановлює, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 уклав з Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» договір кредитної лінії №225730523 від 13.02.2022 року про надання кредиту в сумі 8950 грн. Договір укладено з використанням ОСОБА_1 електронного підпису з одноразовим ідентифікатором MNV55RU8, що підтверджується копією наданого кредитного договору та довідкою щодо дій позичальника в інформаційно-телекомунікаційній системі. /а.с.30-38, 46/
Факт отримання кредитних коштів в сумі 8950 грн. ОСОБА_1 від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» підтверджується платіжним дорученням, а також довідкою ПАТ КБ «ПриватБанк» про здійснення успішних платежів на карти клієнтів. /а.с.56, 57-58/
Згідно умов укладеного договору ОСОБА_1 як позичальник отримав від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» кредит в сумі 8950 гривень строком на 29 днів з умовою сплати процентів в розмірі 766,50 відсотків річних, що на день укладення договору становить 2,10 відсотків в день від суми залишку Кредиту що знаходиться у Позичальника за кожен день користування ним. від суми кредиту за весь час користування ним. Зобов'язання по сплаті процентів за користування Кредитом після закінчення Дискотного періоду кредитування визначається процентною ставкою 1087, 70 % річних, що на день укладення Договору становить 2,98 відсотків в день від суми залишку кредиту, що знаходиться у позичальника за кожний день користування ним. (пункти 8.3, 8.4 договору).
Позичальник згідно умов договору взяв на себе зобов'язання здійснювати повернення кредиту не пізніше дати закінчення Дискотного періоду кредитування -14.03.2022, а саме не пізніше ніж через 29 днів від дати отримання першого Траншу позичальником. (п.7.1. договору).
Відповідно до п. 7.2.2 до договору у разі якщо Позичальник продовжує користуватись Кредитом після закінчення Дискотного періоду кредитування, зобов'язання щодо повернення основної суми Кредиту переносяться на наступний день після закінчення Дискотного періоду, однак при не надходженні платежу зобов'язання Позичальника по оплаті основної суми Кредиту знову відкладається кожен раз на один календарний день, але не більше ніж на 90 календарних днів від дати закінчення Дисконтного періоду.
Договором встановлено наступний порядок погашення платежів: у першу чергу - прострочені проценти, у другу - прострочена сума кредиту, у третю - нараховані проценти, у четверту - сума кредиту, яка підлягає поверненню згідно графіку, у п'яту - неустойка та інші платежі. (п.7.6 договору)
Відповідно до ст.ст.526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином та в певний строк відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.
Згідно ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив зобов'язання, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після розстрочення.
Відповідач порушив умови кредитного договору, покладені на нього обов'язки щодо своєчасного погашення кредиту та відсотків належним чином не виконував.
Починаючи з 13.02.2022 і станом на 25.05.2022 року утворилась заборгованість в сумі 9364,83 грн., з яких 8950 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 991,83 грн. - заборгованість за процентами, що підтверджується розрахунком заборгованості, наданим ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога». /а.с.14-15/
Суд враховує, що Закон України «Про електронну комерцію» передбачає можливість укладення електронних договорів. При цьому, згідно ст.12 вказаного Закону якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Згідно п.12 ч.1 ст.3 ЗУ «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Враховуючи, що кредитний договір підписаний ОСОБА_1 в електронній формі з використанням одноразового ідентифікатора, що відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», при укладенні договору сторони досягли згоди щодо всіх його істотних умов, такий правочин слід вважати укладеним.
Про допустимість такої форми укладення правочинів також зазначено у численних правових позиціях Верховного Суду, зокрема, у постанові від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19, у постанові від 22 вересня 2022 року у справі № 234/7163/20,у постанові від 12 червня 2023 року у справі №263/3470/20.
В подальшому, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» 28.11.2018 уклало договір факторингу з ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», дія якого продовжувалася шляхом укладення додаткових угод, на підставі якого останнє отримало право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором. /а.с.59-62/
При цьому, ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» за період з 26.05.2022 року до 11.07.2022 року додатково нарахувало проценти за користування кредитними коштами, що відповідає положенню пункту 7.2.2 кредитного договору. Відтак, розмір загальної заборгованості за кредитом збільшився до 11107,23 грн. /а.с.16/
30.10.2023 ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» уклало договір факторингу з ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС», дія якого продовжувалася шляхом укладення додаткових угод, на підставі якого останнє отримало право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором. /а.с.76-78/
06.03.2025 ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» уклало договір факторингу з ТОВ «Юніт Капітал», на підставі якого останнє отримало право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором. Придбана сума грошової вимоги склала 11107,23 грн. Вказана сума залишається непогашеною, що підтверджується випискою з особового рахунку за кредитним договором, укладеним з відповідачем. /а.с.83-88, 17/
Подібне відступлення права вимоги відповідає положенням чинного цивільного законодавства, зокрема, статті 1077 ЦК України, згідно якої за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Таким чином, ТОВ «Юніт Капітал» на законних підставах набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 .
Заборгованість залишається непогашеною.
За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за наданим кредитом є обґрунтованими.
Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Враховуючи вищевикладене, те, що відповідач в добровільному порядку не погашає заборгованість, розмір заборгованості підтверджено документально, заперечень проти її розміру не надійшло, позов слід задовольнити.
Судовий збір підлягає стягненню з відповідача у відповідності до положення ст.141 ЦПК України.
Щодо стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу в сумі 6000 грн., суд виходить з наступного.
Згідно ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
На підтвердження надання правничої допомоги та понесених витрат на правничу допомогу позивачем додано до позову договір про надання правничої допомоги від 10 березня 2025 року, укладений з АБ «Тараненко та партнери», довіреність видану адвокату, акт прийому-передачі наданих послуг. /а.с.18-19, 20-21, 22 ,24/
З акту прийому-передачі убачається, що вартість складання позовної заяви складає 5000 грн., вартість вивчення матеріалів справи - 1000 грн.
Частиною четвертою статті 137 ЦПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно частини 6 вказаної статті обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Разом з тим, при визначенні суми відшкодування витрат суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
Вказаний правовий висновок викладено у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).
У додатковій постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18 лютого 2022 року у справі № 925/1545/20 вказано, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов'язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.
У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі № 206/6537/19 зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 зроблено висновок про те, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд, за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.
Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 17 квітня 2024 року у справі № 756/6927/20, від 04 квітня 2024 року у справі № 701/804/21, від 10 квітня 2024 року у справі №530/259/21, від 10 квітня 2024 року у справі № 367/6289/21, у яких також вирішувалось питання щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу за відсутності заперечень іншої сторони.
Враховуючи наведене, виходячи з принципів співмірності та розумності судових витрат, суд звертає увагу на той факт, що поданий позов про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором не представляє значної складності, є типовим та має шаблонний характер. Про вказане, зокрема свідчить додаток до договору про надання правничої допомоги АБ «Тараненко та партнери». У вказаному додатку зазначено 100 боржників ТОВ «Юніт Капітал», щодо яких адвокатське бюро зобов'язалося надавати юридичну допомогу. За таких обставин, а також враховуючи заперечення відповідача проти заявленого розміру витрат на правничу допомогу, суд доходить висновку про не співмірність заявленої вартості витрат на правову допомогу і вважає за необхідне зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають стягненню на користь ТОВ «Юніт Капітал», з 6000 грн. до 2000 грн.
Керуючись ст.ст.4-13, 141, 174-181, 209-250, 258, 259, 263, 264, 265, 354 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» 11107 гривень 23 копійок заборгованості за кредитним договором №225730523 від 13.02.2022 року.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» 2422 грн. 40 коп. судового збору.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» витрати на правничу допомогу в сумі 2000 гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Повне найменування сторін та інших учасників справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ», місцезнаходження - місто Київ, вулиця Рогнідинська, 4-А, офіс 10, ЄДРПОУ 43541163;
відповідач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя Алексашина Н.С.