Єдиний унікальний номер: 379/771/25
Провадження № 2/379/354/25
(ЗАОЧНЕ)
07 серпня 2025 рокум.Тараща
Таращанський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Шабрацького Г.О.,
за участю секретаря судового засідання Александрової А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Віва Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
У квітні 2025 року представник позивача ТОВ «ФК «Віва Капітал» - адвокат Грушевий Ю. В., звернувся до Таращанського районного суду Київської області із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, у якій просить суд:
- стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором про надання грошових коштів у кредит продукту «Флеш» № 1432057332693 від 15.11.2024 року у сумі 48650,82 грн. понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 3 028 грн. 00 коп. та витрати на правову допомогу у розмірі 10 600 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до умов договору про надання грошових коштів у кредит продукту «Флеш» № 1432057332693від 15.11.2024року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «ФК «Віва Капітал» відповідачу було надано кредит у розмірі 29 900 грн.Згідно з п. 1.2 договору кредит надано строком на 360 днів з 15.11.2024 року, тобто до 10.11.2025 року. Відповідно до умов договору відповідач зобов'язався кожні 30 календарних днів здійснювати погашення кредиту відповідно до графіку, що є додатком до кредитного договору, а також щомісячно сплачувати проценти за користування кредитом в розмірі передбаченому графіком, а також п.1.6. кредитного договору. З метою отримання кредиту клієнт, самостійно ознайомлюється з правилами, затвердженими протоколом № 11/07/22 загальних зборів учасників ТОВ «ФК «Віва Капітал» від 11.07.2022 року, створює особистий кабінет, заповнює заявку, вказуючи всі дані, визначені в заявці як обов'язкові. Клієнт у особистому кабінеті на сайті «dodam.com.ua» зобов'язаний вказати повні, точні та достовірні особисті дані, які необхідні креднтодавцю для прийняття рішення про надання чи ненадання кредиту, а також бажаний спосіб отримання кредиту. Клієнт також зобов'язаний оновлювати ці дані в особистому кабінеті не пізніше 3-х календарних днів з дня виникнення змін в таких даних. Клієнт проходить додаткову ідентифікацію через додаток BANK ID. У випадку схвалення заявки на отримання кредиту. Інформаційно-телекомунікаційна система кредитодавця генерує індивідуальну частину електронного договору, що є офертою та містить усі істотні умови, про що інформує клієнта в особистому кабінеті. Клієнт, ознайомившись з усіма істотними умовами оферти, надає згоду шляхом направлення повідомлення кредитодавцю, яке підписується відповідно до абз. 2 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», а саме: шляхом введення у спеціальному полі під акцептом, який містить усі істотні умови електронного договору. Одноразового ідентифікатора, який відповідає вимогам п. 3 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» та натиснення іконки «відправити/підписати». Вказана іконка може стати активною лише після введення одноразового ідентифікатора. Зазначений ідентифікатор генерується кредитодавцем в інформаційно-телекомунікаційній системі та надсилається клієнтам в СМС-повідомленні. Після успішного акцепту клієнтом, кредитодавець накладає електронну цифрову печатку на договір з позначкою часу і відправляє клієнту на електронну пошту, вказану в особистому кабінеті. Кредит надається шляхом перерахування суми кредиту на банківський рахунок клієнта, за реквізитами платіжної картки, вказаної клієнтом у особистому кабінеті, що відбувається до 3 банківських днів з моменту укладення електронного договору. За затримку перерахування коштів, що спричинена діями третіх осіб та/або з незалежних від кредитодавця обставин (у тому числі але не виключно, обставини форс-мажору), кредитодавець відповідальності не несе. Відповідач звернувся з заявкою на отримання кредиту 15.11.2024 о 17:55,а в 18:58 нею отриманий ОТР пароль «F8L5H8», яким підписаний кредитний договір шляхом введення в особистому кабінеті. О 19:00 року відповідач отримала кошти на свій картковий рахунок в ПАТ «Універсал банк» (маска НОМЕР_1 ). ТОВ «ФК «Віва Капітал» свої зобов'язання за даним договором виконало в повному обсязі, надало відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором, переказ коштів здійснено 15.11.2024 року, що підтверджується інформаційною довідкою ТОВ «ФК «Контрактовий Дім»», а також довідкою про ідентифікацію.
Станом на 25.03.2025 року сума до повного погашення кредиту за договором становить 48650,82 яка складається з наступного:
-заборгованість за кредитом - 27977,30 грн.;
-заборгованість за відсотками - 5723,52 грн.;
-заборгованість за штрафом - 14950 грн.
Враховуючи вказане, позивач просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість на загальну суму у вказаному розмірі.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.04.2025 року для розгляду зазначеної справи визначено головуючого суддю - Шабрацького Г.О.
Судом у порядку ч. 8 ст. 187 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) отримано відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру № 1347982 від 05.05.2025 року про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи - відповідача у справі.
Ухвалою судді Таращанського районного суду Київської області від 06.05.2025 відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, при цьому в позовній заяві просить у випадку неявки представника позивача у судове засідання проводити розгляд даної справи без її участі за наявними у справі матеріалами, зазначивши, що позовні вимоги підтримує та просить задовольнити у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач в судове засідання не з'явилася про дату, час і місце розгляду справи повідомлена належним чином, відповідно до ч. 11 ст. 128 ЦПК України на офіційному веб-сайті судової влади України було розміщено оголошення про виклик відповідача. Враховуючи вимоги частини 11 статті 128 ЦПК України «з опублікуванням оголошення про виклик, відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи. Однак, відповідач своїм правом подати відзив на позовну заяву, у встановлений судом строк, не скористалась в судове засідання не з'явилась заяв та клопотань не надіслала.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Суд, дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку, що позов підлягає до часткового задоволення, зважаючи на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, що 15.11.2024 року між ТОВ «ФК «Віва Капітал» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансового кредиту продукту «Флеш» № 1432057332693 (а.с. 6 зворот-13).
Відповідно до п. 1.1 договору кредитодавець зобов'язується надати позичальнику кредит у сумі 29 900 грн. 00 коп. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом.
Відповідно до п. 1.2 договору кредит надається строком на 360 днів з 15.11.2024 року по 10.11.2025 року. Дата повернення кредиту 10.11.2025 року. Пролонгація строку кредиту не передбачена.
Відповідно до умов договору відповідач зобов'язався кожні 30 календарних днів здійснювати погашення кредиту відповідно до графіку, що є додатком до кредитного договору, а також щомісячно сплачувати проценти за користування кредитом в розмірі передбаченому графіком, а також п. 1.6 кредитного договору.
Відповідно до п. 1.4 договору строк дії визначається з урахуванням того, що договір набирає юридичної сили з дати укладання сторонами та діє до дати, визначеної цим договором, а в частині виконання сторонами прийнятих зобов'язань до їх повного виконання позичальником, а саме сплатою кредитодавцю процентів за фактичний період користування кредитом, неустойки при наявності та поверненням суми кредиту в порядку визначеному договором, Дата надання кредиту 15.11.2024 року.
Відповідно до п. 1.5 договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється в розмірі 0, 155 процентів в день від суми кредиту за час користування ним. Тип процентної ставки фіксована.
Відповідно до п. 1.6 якщо позичальник не здійснює платежів, передбачених графіком платежів починаючи з першого платежу, до відносин між сторонами застосовуються умови нарахування процентів за ставкою 0, 155 процентів в день від суми кредиту за час користування ним.
Відповідно до Графіка платежів, який є додатком № 1 до договору про надання фінансованого кредиту № 1432057332693 від 15.11.2024 року, сторонами погоджено графік платежів щомісячно у період з 15.11.2024року до 10.11..2025 року (а.с. 14 на звороті -15).
Як вбачається із довідки ТОВ «ФК «Контрактовий Дім» № 7/8539 від 21.03.2025 року ТОВ «ФК «Контрактовий Дім» здійснило переказ коштів від ТОВ «ФК «Віва Капітал» на картку № НОМЕР_2 у сумі 29 900 грн. 00 коп. (а.с. 17).
Вказані реквізити банківської карти вказані у анкеті клієнта та співпадають із банківськими реквізитами карти відповідача, вказаними у Договорі.
Однак відповідач ОСОБА_1 свої зобов'язання належним чином не виконувала, у зв'язку з чим станом на 25.03.2025 року має заборгованість у розмірі 48650 грн. яка складається з наступного: заборгованість за кредитом - 27977,30 грн. заборгованість за відсотками - 5723,52; заборгованість за штрафом - 14950 грн. (а. с. 23).
З метою досудового врегулювання спору позивачем на адресу відповідача надсилалася претензія-вимога про повне дострокове виконання грошових зобов'язань за договором про надання кредиту, однак відповідач вимогу проігнорувала та погашення заборгованості не здійснила (а. с. 20-21).
Також, до матеріалів позовної заяви долучено копії: паспорта громадянина України ОСОБА_1 (а.с. 19), довідки про ідентифікацію особи ОСОБА_1 (а.с. 16).
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (ч. 1, 2 ст. 2 ЦПК України).
Обов'язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об'єктивності з'ясування обставин справи та оцінки доказів.
Усебічність та повнота розгляду передбачає з'ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв'язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.
Згідно ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Згідно ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).
За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України).
Абзац 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Аналізуючи викладене, суд зазначає, що будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України).
Відповідні висновки викладені у постановах Верховного Суду № 524/5556/19 від 12.01.2021 року, № 732/670/19 від 09.09.2020 року, № 404/502/18 від 23.03.2020 року, № 127/33824/19 від 07.10.2020 року, № 561/77/19 від 16.12.2020 року.
У ст. 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За змістом ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів, не встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
За змістом ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Особливості укладання договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі - Закон).
Згідно п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону).
Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону).
Згідно ч. 6 ст. 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом ч. 8 ст. 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Із системного аналізу положень вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей договору, щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.
У іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Як зазначено у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду № 524/5556/19 (провадження № 61-16243 св 20) від 12.01.2021 року: «електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення. Суди, встановивши фактичні обставини у справі, від яких залежить правильне вирішення спору, вірно застосувавши норми матеріального права, дійшли обґрунтованого висновку про те, що оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачкою за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірного правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. Сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину, що спростовує доводи касаційної скарги у цій частині».
Окремо суд зазначає, що відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 року у справі № 2-383/2010 (провадження № 14-308цс18), ст. 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Суд враховує, що матеріали справи не містять відомостей про те, що у даній справі договір у встановленому законом порядку відповідачем оспорювався чи визнавався недійсним.
Відповідно до ч. 3 ст. 12, ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Докази мають бути належними і допустимими у відповідності до вимог ст. 77-78 ЦПК України.
Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Приписами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони гуртуються. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Справа «Серявін та інші проти України» № 4909/04 § 58 ЄСПЛ, від 10.02.2010 року).
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені.
Як вбачається з матеріалів справи, що підтверджується наявними у справі доказами, відповідачем ОСОБА_1 порушено умови зазначеного договору у частині своєчасного повернення кредиту (позики), оскільки відповідачем не проводились платежі по договору, тому суд дійшов висновку, що позивачем правомірно заявлені вимоги про стягнення із відповідача, як боржника, заборгованості за вказаним договором, що підтверджується наданими позивачем розрахунками, які долучено до матеріалів справи.
Надані позивачем докази, суд визнає належними і допустимими, також достовірними і достатніми, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, вони логічно пов'язані з тими обставинами, які підтверджують наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості.
Таким чином, з ОСОБА_2 на користь ТОВ «ФК «Віва Капітал» необхідно стягнути 33700,82 грн. що складається з: 27977,30 грн. заборгованості за кредитом та 5723,52 заборгованості за відсотками.
Щодо вимоги про стягнення штрафу.
Так, у позовній заяві позивач просить про стягнення 14950 грн. заборгованості за штрафом.
Згідно ч. 1 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Як зазначено у п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 року, який неодноразово продовжувався та Законом «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» (№ 13172), строк дії воєнного стану в Україні продовжено на даний час.
Верховний Суд у своїй постанові від 31.01.2024 року № 183/7850/22 (61-14740св23) зазначив тлумачення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, що свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов'язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч. 2 ст. 625 ЦК України, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.
Тому, враховуючи зазначене стягнення штрафу у розмірі 14950 за договором № 1432057332693 від 15.11.2024 року, тобто у період дії воєнного стану, не відповідає вимогам закону, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Згідно з п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
За змістом ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З урахуванням часткового задоволення позову, відповідно до положень ст. 141 ЦПК України сплачений позивачем судовий збір у розмірі 3 028 грн. 00 коп. (а.с. 31) розділяється між сторонами пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, із відповідача ОСОБА_2 на користь ТОВ «ФК «Віва Капітал» слід стягнути 2097,49 грн. (69,27 % від 3 028 грн. 00 коп.) судового збору.
Також позивач просить стягнути з відповідача на його користь судові витрати, які складаються із витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 600 грн та
Позивачем ТОВ «ФК «ВІВА КАПІТАЛ» в особі директора Логвінова В.А. 02 січня 2025року укладено договір про надання правової допомоги №1 з адвокатським бюро «Грушевий Ю.В.». Згідно умов договору гонорар складається з плати в розмірі, що визначається сторонами на день складання акту приймання виконаних робіт. Підставою для сплати гонорару є рахунок-фактури (а.с. 28). Відповідно до акту виконаних робіт до договору про надання правової допомоги №1 від 02 січня 2025 року, АБ «Грушевий Ю.В.» надало клієнтові ТОВ «ФК «ВІВА КАПІТАЛ» послуги, пов'язані із опрацювання кредитної справи боржника, наданням усної консультації, опрацювання державних реєстрів з проводу майнового стану, пошук контактів боржника, підготовка дій та направлення претензії, здійснення телефонних дзвінків, виїзд за місцем перебування божника (направлення виконавця), підготовка та подання позовних матеріалів, контроль ходу розгляду справи. Вартість послуг - 10 600 гривень, за що виставлено рахунок №24/24-04 від 24.04.2025 (а.с.29). На підтвердження оплати послуг надано платіжну інструкцію від 17 березня 2025 року №LK473/9 (а.с. 30).
У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката, суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у ч. 4 ст. 137 ЦПК України.
Витрати на надану професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачена стороною / третьою особою, чи тільки має бути сплачена (пункти 138, 139 постанови Верховного Суду від 23 вересня 2021 року у справі N 904/1907/15).
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (пункти 107-109 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року N 922/1964/21).
Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 17 квітня 2024 року у справі № 756/6927/20, від 04 квітня 2024 року у справі № 701/804/21, від 10 квітня 2024 року у справі № 530/259/21, від 10 квітня 2024 року у справі № 367/6289/21, у яких також вирішувалось питання щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу за відсутності заперечень іншої сторони.
Велика Палата Верховного Суду у пункті 5.44 постанови від 12 травня 2020 у справі N 904/4507/18 зауважила, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
Суд враховує, що справа є малозначною, в даній категорії справ наявна узгоджена та усталена судова практика, через що позовні заяви у таких справах є майже типовими та фактично шаблонними, а обсяг наданих доказів є невеликим, участі в судового засіданні представник позивача не брав, а тому суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу до 3500 грн.
Саме такий розмір витрат є розумним, співмірним з виконаною адвокатом роботою у цій справі.
Враховуючи часткове задоволення позову, відповідно до частини першої, пункту 3 частини 2 статті 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути 2424,45грн. витрат на професійну правничу допомогу (3500 : 100 х 69,27 = 2424,25.
Керуючись ст.ст. 3, 12, 13, 19, 81, 133, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 274, 279, 280-284, 352, 354 ЦПК України, ст.ст. 525-527, 530, 612, 625, 1048-1050, 1052, 1054 ЦК України, суд,-
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Віва Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Віва Капітал'заборгованість за Кредитним договором №1432057332693 від 15.11.2024 року в розмірі 33700,82 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2097,49 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю«Фінансова компанія «Віва Капітал» судові витрати на професійну (правничу) правову допомогу в розмірі 2424,45грн
В іншій частині позову відмовити.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції, а саме до Київського апеляційного суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне найменування учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Віва Капітал», юридична адреса: м. Шпола, вул. Таранця, буд. 20, Черкаської обл.; код ЄДРПОУ 40860735.
Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Повний текст судового рішення складено 07.08.2025.
Суддя Таращанського районного суду Київської області Григорій ШАБРАЦЬКИЙ