Справа № 320/11571/21 Суддя (судді) першої інстанції: Войтович І. І.
06 серпня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Судді-доповідача: Кузьмишиної О.М.,
суддів: Ключоквича В.Ю., Кузьменка В.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Київської обласної державної адміністрації на рішення Київського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Київської обласної державної адміністрації, Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Київської обласної державної адміністрації, Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Київської обласної державної адміністрації з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян, оформлене протоколом від 19.04.2021 № 29-21;
- зобов'язати комісію Київської обласної державної адміністрації з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян прийняти рішення щодо підтвердження позивачу статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2 та видати йому посвідчення відповідно до положень Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2018 № 551;
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області, оформлене листом від 27.07.2021 № 1000-0307-8/75164;
- зобов'язати Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області прийняти рішення про поновлення виплати пенсії позивачу.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем надано усі документи комісії, які підтверджують безпосередню участь позивача у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та є підставою для видачі відповідного посвідчення.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2024 року адміністративний позов задоволено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Київська обласна державна адміністрація звернулася із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
В обґрунтування своїх апеляційних вимог відповідач зазначає, що приймати як доказ участі позивача у роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС посвідчення радянського зразка є таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства.
Апелянт стверджує, що довідка ф.122 не є документом, який дає право на статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також не передбачена жодним нормативно-правовим актом.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.12.2024 у складі судді-доповідача ОСОБА_2 , суддів Кузьменка В.В., Штульман І.В. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Київської обласної державної адміністрації, встановлено строк, протягом якого учасники справи можуть подати відзив на апеляційну скаргу.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 08 квітня 2025 року № 748/0/15-25 ОСОБА_2 звільнено з посади судді Шостого апеляційного адміністративного суду у зв'язку з поданням заяви про відставку.
Рішенням зборів суддів Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2025 року вирішено здійснити повторний автоматизований розподіл судових справ, які перебувають у провадженні судді ОСОБА_2.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.04.2025, справа №320/11571/21 передана судді-доповідачу - Кузьмишиній О.М.
Ухвалою колегії Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Кузьмишиної О.М. та суддів Кузьменка В.В., Штульман В.В. від 22 квітня 2025 року прийнято справу №320/11571/21 до свого провадження. Іншою ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2025 року призначено справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження.
Від представника позивача - адвоката Сухаревського В.М. 17.12.2024 до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Відповідно до частини першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів дійшла таких висновків.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується посвідченням учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році, категорія 2, серії НОМЕР_1 , виданим 23 січня 1991 року та є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 виданим 19 січня 1992 року.
Позивач звернувся із заявою до комісії Київської обласної державної адміністрації щодо підтвердження статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та видачі посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році, категорія 2. До заяви надано: копія паспорта, копія РНКОПП, посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та документи, які додатково підтверджують статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС: - довідку №987 (форма 122) від 29.12.2011, видана Управлінням державної служби охорони ГУ МВС в Київській області, яка підтверджує участь позивача у виконанні робіт, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС та маршрутний лист №20/X-192, виданий Головним управлінням МВС України в Київській області 22.11.2011.
Згідно витягу із протоколу №29-21 від 19.04.2021 засідання комісії Київської обласної державної адміністрації з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи на предмет слухання про підтвердження статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, прийнято рішення про те, що статус учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС ОСОБА_1 не підтверджений.
Зокрема в рішенні вказано, що відсутня довідка про підвищену оплату праці в зоні відчуження, яка передбачена законодавством. Первинними документами не підтверджено виконання робіт з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в зоні відчуження та виплати додаткової заробітної плати у підвищеному розмірі. Визнано посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2 та посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1, виданими необґрунтовано.
Також Головне управління пенсійного фонду України у Київській області листом №1000- 0307-8/75164 від 27.07.2021 повідомило позивача про припинення з 01.08.2021 нарахування пенсії по інвалідності ІІ групи на підставі зазначеного рішення Київської обласної державної адміністрації, оформленого протоколом №29-21 від 19.04.2021 комісії Київської обласної державної адміністрації з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Листом від 05.08.2021 №1000-0504-8/78363, Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області повідомило позивача, що з 01.10.2021 з пенсії буде утримуватись 20% суми в рахунок погашення переплати пенсії.
Не погоджуючись із вказаними діями відповідачів, позивач звернувся до суду з даним позовом.
За наслідками перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, в межах вимог та обґрунтувань апеляційних скарг, колегія суддів доходить наступних висновків.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорії зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту населення визначені Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-XII (далі по тексту - Закон № 796-XII).
Згідно положень статті 10 Закону № 796-ХІІ учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.
За вказаною нормою до військовослужбовців належать: особи офіцерського складу, прапорщики, мічмани, військовослужбовці надстрокової служби, військовозобов'язані, призвані на військові збори, військовослужбовці-жінки, а також сержанти (старшини), солдати (матроси), які перебувають (перебували) на дійсній строковій службі у збройних силах, керівний і оперативний склад органів Комітету державної безпеки, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, а також інших військових формувань.
Відповідно до статті 14 Закону № 796-ХІІ для встановлення пільг і компенсацій визначаються такі категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи:
1) особа з інвалідністю з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи (статті 10, 11 і частина третя статті 12), щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, хворі внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу, - категорія 1;
2) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження, зокрема, - з моменту аварії до 1 липня 1986 року - незалежно від кількості робочих днів.
Частиною першою, третьою статті 15 Закону № 796-ХІІ передбачено, що підставами для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджено відповідними документами.
Підставою для визначення статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи, які проживають або працюють на забруднених територіях, є довідка про період проживання, роботи на цих територіях.
Видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - органами місцевого самоврядування.
Визначення рівнів забруднення, доз опромінення, відновлення їх шляхом розрахунку здійснюється Кабінетом Міністрів України за поданням відповідних державних органів та обласних державних адміністрацій.
За змістом статті 65 Закону №796-ХІІ учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілим від Чорнобильської катастрофи видаються посвідчення, виготовлені за зразками, затвердженими Кабінетом Міністрів України. При зміні категорії, а також у випадках, передбачених статтею 17 цього Закону, посвідчення підлягає заміні. Посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" та "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи» є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом. Видача посвідчень провадиться спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням районних державних адміністрацій.
Порядок видачі посвідчень встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2018 № 551 «Деякі питання видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян» затверджено Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян (далі - Порядок № 551).
Відповідно до пункту 3 Порядку №551 особам з інвалідністю з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, щодо яких установлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу, віднесеним до категорії 1, видаються посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 19__ році» (категорія 1) серії А синього кольору.
Особам з інвалідністю видаються посвідчення категорії 1 із зазначенням групи інвалідності та строку, на який установлено інвалідність.
У разі установлення групи інвалідності довічно на правій внутрішній стороні посвідчення робиться запис "Безстроково".
У разі продовження медико-соціальною експертною комісією строку інвалідності чи встановлення іншої групи інвалідності в посвідченні на правій внутрішній стороні робиться запис про період, на який установлено групу інвалідності, цей запис завіряється підписом голови (його заступника) Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій (далі - уповноважені органи), що скріплюється печаткою.
Якщо після чергового переогляду медико-соціальною експертною комісією не підтверджено будь-яку групу інвалідності, посвідчення категорії 1 здається уповноваженому органу для подальшого знищення, а замість нього видається посвідчення іншої категорії відповідно до законодавства.
Згідно пункту 4 Порядку №551 учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали в зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 р. - незалежно від кількості робочих днів, з 1 липня 1986 р. по 31 грудня 1986 р. - не менше п'яти, а в 1987 році - не менше 14 календарних днів, віднесеним до категорії 2, видаються посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 19__ році» (категорія 2) серії А синього кольору.
Посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 19__ році» (категорія 2) серії А без відмітки про перереєстрацію, передбачену абзацом першим пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 4 лютого 1997 р. № 135 «Про перевірку правильності видачі посвідчень «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» (Офіційний вісник України, 1997 р., число 6, с. 68), видані до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2018 р. № 551 «Деякі питання видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян», вважаються недійсними.
Пунктом 11 Порядку № 551 посвідчення видаються уповноваженими органами за місцем проживання (реєстрації) особи на підставі рішень комісій з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та інших категорій громадян, утворених уповноваженими органами (далі - регіональні комісії).
Посвідчення видаються, зокрема:
учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - на підставі одного з таких документів:
- довідки про підвищену оплату праці в зоні відчуження із зазначенням кількості днів і населеного пункту, підтвердженої первинними документами (наказ чи розпорядження про відрядження до зони відчуження із зазначенням періоду роботи (служби) в зоні відчуження, особового рахунка, табеля обліку робочого часу, посвідчення про відрядження в зону відчуження з відміткою підприємства про прибуття та вибуття працівника, шляхових листів (за наявності), трудової книжки (у разі потреби);
- довідки архівної установи про участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в зоні відчуження із зазначенням періоду служби (виконання робіт), днів виїзду на об'єкти або в населені пункти зони відчуження, у разі потреби - довідки командира військової частини, військового квитка, витягу з особової справи військовослужбовця, завіреного в установленому порядку;
особам з інвалідністю з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і потерпілим від Чорнобильської катастрофи, віднесеним до категорії 1, щодо яких установлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, - на підставі довідки медико-соціальної експертної комісії про встановлення інвалідності відповідної групи, пов'язаної з Чорнобильською катастрофою;
хворим на променеву хворобу внаслідок Чорнобильської катастрофи - на підставі висновку уповноваженої медичної комісії не нижче обласного рівня або спеціалізованої медичної установи Міноборони, МВС, СБУ, які мають відповідну ліцензію МОЗ (далі - експертні комісії), та акта за формою Н-1.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач мав статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджено копією посвідченням учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році, категорія 2, серії НОМЕР_1 , виданим 23 січня 1991 року та статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, що підтверджено копією посвідченням серії НОМЕР_2 виданим 19 липня 2000 року.
Зокрема, посвідчення серії НОМЕР_2 виданим 19 липня 2000 року має відмітку «Перереєстровано» та із вкладкою до посвідчення громадянина № НОМЕР_3 , який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, дійсної безстроково.
Доводи апелянта про те, що суд першої інстанції протиправно послався у судовому рішенні на доказ, а саме: посвідчення радянського зразка, оскільки посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які були видані підприємствами та організаціями відповідно до постанови Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 02.07.1990 №148 «Про заходи щодо поліпшення медичного обслуговування і соціального забезпечення осіб, які брали участь у роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» втратили свою юридичну силу на території України з березня 1993 року, колегія суддів оцінює критично, оскільки на момент видачі вищевказаного посвідчення № НОМЕР_4 , останнє було чинним.
Щодо доводів апелянта про те, що відсутність нарахувань оплати праці позивачу свідчить про невиконання ОСОБА_1 робіт у зоні відчуження, колегія суддів зазначає, що правомірність або неправомірність нарахування позивачу заробітної плати не входить до предмету доказування у даній справі. Крім того, невірно оплачена робота особі-учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС не може свідчити про те, що така особа не працювала у зоні відчуження та не приймала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Також Київська обласна державна адміністрація в апеляційній скарзі зазначає, що довідка ф.122 не є документом, який дає право на статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
З цього приводу колегія суддів зазначає, що згідно з абзацом сьомим підпункту "ґ" пункту 7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, документами, які засвідчують особливий статус особи є: посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 9 березня 1988 року № 122, або довідка військової частини, в складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою проводились роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на цих територіях, видана органами місцевого самоврядування (при призначенні пенсії із застосуванням норм статті 55 Закону № 796-XII).
Отже, законодавець встановив перелік документів, що підтверджують участь особи у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, який не обмежується лише довідкою форми № 122, а навпаки такий факт може бути підтверджений будь-якими первинними документами.
Так, згідно довідки Управління Державної служби охорони ГУ МВС України в Київській області від 29.11.2011 № 387 ОСОБА_1 був безпосередньо зайнятий на роботах, що передбачені постановою ЦК КПРС, Ради Міністрів СРСР і ВЦСПС від 29 грудня 1987 року № 1497-378 та постановою Ради Міністрів СРСР і ВЦСПС від 5 червня 1986 року № 665-195, які дають право на державну пенсію на пільгових умовах відповідно до списку № 1, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року № 36 - з 26 квітня 1986 року до 01 травня 1986 року, що підтверджено та вбачається також із довідки МВС України №50 від 10.06.1996.
Час роботи (служби) до 1 січня 1988 року зараховується до трудового стажу, до вислуги років при нарахуванні пенсії у трикратному, а у 1988-2011 роках у полуторному розмірі.
Крім того, відповідно до довідки Відділу охорони при Києво-Святошинському РВВС у Київській області від 19.10.1999 №1031 вбачається, що ОСОБА_1 здійснював супроводження колони автобусів з евакуйованими жителями.
Також згідно довідки Відділу охорони при Києво-Святошинському РВВС у Київській області №746 від 30.10.1992 вбачається, що поліцейський водій відділу охорони при Києво-Святошинському РВВС у Київській області ОСОБА_1 дійсно перебував у службовому відрядженні у заходах ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з 27.04.1986 по 11.05.1986. Відповідне посвідчення щодо відрядження знищено згідно акту від 21.04.1990.
Згідно виписки із наказу №110 від 12.07.1986 Відділу охорони при Києво-Святошинському РВВС у Київській області також підтверджено залучення ОСОБА_1 з 26.04.1986 по 01.06.1986 на виконання обов'язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в м. Прип'ять. Та за даним наказом ОСОБА_1 оголошено подяку та вручену грошову винагороду.
Відповідно до витягу із акту огляду МСЕК довідки Серії КИО-1 №172238 за датою огляду 06.06.2020, зафіксовано захворювання пов'язане із виконанням службових обов'язків з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, непрацездатний.
За випискою з акту огляду МСЕК відповідно до довідки серії КИО-1 №172238, за датою огляду 06.06.2002, зафіксовано 70% втрати працездатності, з 31.05.2002, довічно.
Таким чином, позивачем при первинному отриманні відповідних посвідчень та у подальшому пред'явлено до уповноваженого органу всі необхідні документи, що підтверджують ушкодження здоров'я та впливу небезпечних радіаційних факторів. Однак, Київською обласною державною адміністрацією протиправно не підтверджено позивачу на підставі наданих документів, які підпадають під визначений п. 11 Порядку №551 статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Також апелянт в апеляційній скарзі зазначає, що в матеріалах справи міститься маршрутний лист від 22.01.2011, на який судом першої інстанції під час розгляду справи здійснено посилання (а.с.104). Водночас в матеріалах особової справи ОСОБА_1 наявний маршрутний лист від 17.01.1998, який наданий до апеляційної скарги (а.с.105). Порівнюючи обидва маршрутних листи, на думку апелянта, вбачається невідповідність інформації.
З цього приводу судова колегія зазначає, що матеріали справи підтверджують ту обставину, що згаданий вище маршрутний лист від 17.01.1998 відповідач надав суду тільки під час апеляційного перегляду справи без обґрунтування неможливості подання цього доказу до суду першої інстанції.
Відповідно до абзаців першого та другого частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Частинами першою та другою статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Тобто, суд апеляційної інстанцій вправі прийняти під час апеляційного перегляду справи нові докази (ті, що не були подані до суду першої інстанції) лише у виключних випадках, коли учасник справи, який такі докази надає, належним чином обґрунтує наявність об'єктивність причин, що унеможливили подання відповідних доказів до суду першої інстанції.
Це ще в більшій мірі стосується суб'єкта владних повноважень, на якого процесуальні норми покладають обов'язок доказування правомірності свого рішення (дії чи бездіяльності).
Водночас, Київська обласна державна адміністрація, долучаючи до матеріалів справи маршрутний лист від 17.01.1998, не навела жодного доводу на обґрунтування того, чому цей доказ не було надано під час розгляду справи в суді першої інстанції.
З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24.09.2021 про відкриття спрощеного провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, суд першої інстанції зобов'язав Київську обласну державну адміністрацію упродовж п'яти днів з дня отримання копії ухвали надати суду належним чином засвідчені копії матеріалів, на підставі яких комісією Київської обласної державної адміністрації з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян прийнято оскаржуване рішення, а також письмове пояснення з приводу фактичних обставин та юридичних підстав, покладених в основу рішення, з приводу якого подано позов.
Вищевказана ухвала суду отримана представником Київської обласної державної адміністрації 11.11.2021, однак представником не подано до суду жодних документів та пояснень, які б спростували позовні вимоги. Крім того, відповідач не скористався правом подання відзиву на позовну заяву.
Як підсумок, враховуючи вимоги норм статей 77 та 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції не приймає під час розгляду вищевказаний доказ у справі.
З цих самих підстав судом не надається оцінка зазначеним апелянтом доводам щодо сумнівності довідок і маршрутних листів, а також поданим на підтвердження таких доводів доказам, а саме: лист Головного управління МВС України у Київській області від 15.03.2021 №715/109/12 та лист Управління поліції охорони в Київській області Національної поліції України від 28.01.2021 №Х-228/43/30/4/2021.
Крім того, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції, що позивач не може нести відповідальність за неналежне оформлення документів, не повноту таких документів, та, як наслідок, бути позбавленим права отримання пільг, встановлених законодавством для осіб ліквідаторів наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та для осіб, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.
Оскільки у апеляційній скарзі відсутні жодні доводи відповідача щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області, оформлене листом від 27.07.2021 № 1000-0307-8/75164 та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області прийняти рішення про поновлення виплати пенсії позивачу, колегія суддів не вважає за потрібне надавати оцінку висновкам суду першої інстанції в цій частині.
Оцінюючи наведені аргументи, суд апеляційної інстанції виходить з такого, що всі доводи скаржника, наведені в апеляційній скарзі, були ретельно перевірені та проаналізовані судом першої інстанції, та їм була надана належна правова оцінка. Жодних нових аргументів, які б доводили порушення норм матеріального або процесуального права, у апеляційній скарзі не зазначено.
Відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів
Апеляційну скаргу Київської обласної державної адміністрації - залишити без задоволення.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2024 року у справі №320/11571/21 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та подальшому оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О.М.Кузьмишина
Судді В.Ю.Ключкович
В.В.Кузьменко