Справа № 640/3362/22 Суддя (судді) першої інстанції: Галатіна О.О.
06 серпня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ганечко О.М.,
суддів Кузьменка В.В.,
Василенка Я.М.,
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10 квітня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві в якому просив суд:
- визнати протиправними дії Головного управління пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови в призначенні пенсії на пільгових умовах по Списку №1 ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) з 05.07.2021;
- зобов'язати Головне управління пенсійного фонду України в м. Києві призначити пенсію за віком на пільгових умовах по Списку №1 ОСОБА_1 з врахуванням періодів з 17.02.1992 по 31.07,1999. з 01.08.1999 по 03.02.2010, з 05.01.2011 по 28.09.2012, починаючи з 05.07.2021;
- допустити до негайного виконання рішення Окружного адміністративного суду в м. Києві у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві;
- встановити судовий контроль у формі надання звіту Головним УПФУ в м. Києві щодо виконання рішення суду.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 05 липня 2021 року звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Однак, рішенням відповідача в призначенні пенсії за віком позивачу було відмовлено, у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу. Позивач вважає, що відповідач грубо порушує його конституційні права на пенсію у зв'язку з чим, звернувся до суду із вказаним позовом.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 11 лютого 2025 року прийнято до розгляду позовну заяву за правилами спрощеного позовного провадження суддею одноособово, без повідомлення (виклику) сторін.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 10 квітня 2025 року адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, яка полягає у не розгляді заяви ОСОБА_1 від 05 липня 2021 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №1 про призначення пенсії.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 05 липня 2021 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах з зарахуванням до пільгового стажу за Списком №1 періодів роботи з 17.02.1992 по 31.07,1999. з 01.08.1999 по 03.02.2010, з 05.01.2011 по 28.09.2012 та прийняти рішення з урахуванням правової оцінки, що надана судом у судовому рішенні.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог, при цьому, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.06.2025 відкрито апеляційне провадження та призначено апеляційну скаргу до розгляду в порядку письмового провадження на 06.08.2025.
Дану справу розглянуто в порядку письмового провадження, оскільки, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги, згідно норм ст. 309 КАС України.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ), 05 липня 2021 року звернувся із заявою до ГУ ПФУ в м. Києві про призначення пенсії згідно до ч.3 ст. 114 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до листа Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 23.07.2021, повідомлено про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, оскільки за Списком 1 пільговий стаж останнього складає менше 10 років, а за Списком № 2 позивач не досяг пенсійного віку.
Відмова в призначенні пенсії була аргументована тим, що основним документом, що визначає право на пенсію на пільгових умовах, є довідка про пільговий характер роботи. За результатом розгляду заяви позивача, страховий стаж позивача становить 39 років 9 місяців 17 днів. Стаж роботи по Списку № 1 становить 9 років 5 місяців. Стаж роботи по Списку № 2 становить 12 років 7 місяців 11 днів (з урахуванням роботи Списку № 1).
До пільгового стажу роботи не зараховано період роботи з 01.01.1999 по 31.07.1999, оскільки не надана уточнююча довідка з підприємства ВАТ «Донецький металургійний завод», м. Покровськ, Донецької області.
Пояснень щодо незарахування інших спірних періодів роботи позивача до суду надано не було.
Витребуваних судом першої інстанції доказів, зокрема, розрахунку стажу позивача до суду надано не було.
Згідно записів в трудовій книжці НОМЕР_2 (в частині спірних періодів), позивач, працював: з 17.02.1992 по 31.07.1999 - в Донецькому металургійному заводі ім. Леніна на посаді нагрівач металу 4 розряду); з 01.08.1999 по 03.02.2010 - в ТОВ «ІСТЛ-ДМЗ» нагрівачем металу 4 розряду та 6 розряду (з 20.09.2010; з 05.01.2011 по 28.09.2012 - нагрівачем металу 4 розряду та 6 розряду (з 04.05.2011).
Згідно реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного страхування Індивідуальні відомості про застраховану особу (форма ОК-5) ОСОБА_1 зокрема, зазначено, що страхові внески вносилися з відомостями по спеціальному стажу, що підтверджує право позивача на включення спірних періодів роботи до стажу, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах в частині спірних періодів (починаючи з 1999 року), код підстави для обліку спец стажу - ЗП3014А1. З жовтня 2012 року - ЗП3013Б1.
Рішення щодо відмови позивачу у призначенні пенсії відповідачем прийнто не було.
Вважаючи свої права порушеними позивач звернувся до суду з цим позовом.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що періоди роботи позивача з 17.02.1992 по 31.07,1999. з 01.08.1999 по 03.02.2010, з 05.01.2011 по 28.09.2012 підлягають зарахуванню до пільгового стажу за Списком №1.
Натомість, апелянт вважає вказані висновки суду першої інстанції помилковими та необґрунтованими, позаяк судом першої інстанції не було враховано, що основним документом, що визначає право на пенсію на пільгових умовах є довідка про пільговий характер роботи, однак, по спірним періодам позивачем не була надана уточнююча довідка з підприємства ВАТ «Донецький металургійний завод», м. Покровськ, Донецької область, а отже, позивачу обґрунтовано та законно було відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно ст. 114 Закону, оскільки за Списком 1 пільговий стаж останнього складає менше 10 років, а за Списком № 2 позивач не досяг пенсійного віку.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Статтею 46 Конституції України, передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Конституційне право на соціальний захист включає і право громадян на забезпечення їх у старості. Пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв'язку з трудовою діяльністю, заслужені попередньою працею і є однією з форм соціального захисту. Цим визначається зміст і характер обов'язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії.
Так, основні положення щодо реалізації конституційного права громадян на соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв'язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки, визначені у Законі України "Про пенсійне забезпечення".
Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначаються періоди, з яких складається страховий стаж. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше (ч. 4 ст. 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування").
Згідно п. 2 Розділу Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: 1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".
Статтею 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення", встановлений порядок призначення пільгових пенсій особам, які мали право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію цього Закону, згідно якої особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством; б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13 - 14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.
Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення", встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Під час розгляду даного спору в суді першої інстанції було досліджено, що згідно записів в трудовій книжці НОМЕР_2 (в частині спірних періодів), позивач, працював: з 17.02.1992 по 31.07.1999 - в Донецькому металургійному заводі ім. Леніна на посаді нагрівач металу 4 розряду); з 01.08.1999 по 03.02.2010 - в ТОВ «ІСТЛ-ДМЗ» нагрівачем металу 4 розряду та 6 розряду (з 20.09.2010; з 05.01.2011 по 28.09.2012 - нагрівачем металу 4 розряду та 6 розряду (з 04.05.2011).
Тож, оскільки трудова книжка позивача містить достатні дані для визначення зазначених періодів в якості пільгового стажу, надання відповідних уточнюючих довідок за відсутності наведених у рішенні пенсійного органу обґрунтувань щодо неможливості зарахування такого стажу, є протиправним та позбавляє особу заявника права на пенсійне забезпечення.
Колегія суддів наголошує на тому, що апелянтом не було наведено обставин, що позбавляють відповідача перевірити надані позивачем документи, а надані документи є неповними чи містять неточності/не видавалися відповідним органом.
При цьому, слід врахувати й те, що індивідуальні відомості про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (форма ОК-5), також містять інформацію про спеціальний стаж позивача в частині спірних періодів (починаючи з 1999 року), код підстави для обліку спец стажу - ЗП3014А1.
Згідно з Довідником кодів підстав обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14 квітня 2015 року № 435, в редакції наказу Міністерства фінансів України від 15 травня 2018 року № 511:
код підстави «ЗПЗ014А1» - працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, за Списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років.
Позивач у спірні періоди працював на посаді - нагрівальник металу 4 - 6 розрядів, а відповідно до Списку №1 виробництв, робіт, професій, і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 р. №36, вбачається, що до такої категорії працівників належать позиція - 3.3а «Нагрівальники металу».
Проте, всупереч нормам чинного законодавства, відповідачем не було прийнято законодавчо визначеного рішення про перерахунок пенсії або відмову у перерахунку пенсії, адже лист Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 23.07.2021 не може вважатись таким рішенням в розумінні Закону № 1058-IV.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що періоди роботи позивача з 17.02.1992 по 31.07,1999. з 01.08.1999 по 03.02.2010, з 05.01.2011 по 28.09.2012 підлягають зарахуванню до пільгового стажу за Списком №1, а позовні вимоги підлягають задоволенню, з урахуванням дискреції відповідача, щляхом зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 05 липня 2021 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах з зарахуванням до пільгового стажу за Списком №1 періодів роботи з 17.02.1992 по 31.07,1999. з 01.08.1999 по 03.02.2010, з 05.01.2011 по 28.09.2012 та прийняти рішення з урахуванням правової оцінки, що надана судом у судовому рішенні.
Позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.
У цілому, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не є підставою для скасування чи зміни оскаржуваного рішення суду першої інстанції.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
У відповідності до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Ураховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та прийнято судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, з огляду на що, рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 243, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 - 331 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10 квітня 2025 року - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена з підстав, визначених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя О.М. Ганечко
Судді В.В. Кузьменко Я.М. Василенко