Справа № 357/8577/25
Провадження № 2/357/4170/25
07 серпня 2025 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Ярмола О. Я. ,
при секретарі - Вдовика А. В.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні, в місті Біла Церква, в залі суду №5 цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
У червні 2025 року позивач звернулась до суду з вказаним позовом, мотивуючи тим, що з 09 липня 2016 року перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 , від шлюбу мають малолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , сімейне життя з ОСОБА_2 не склалося у зв'язку з різними поглядами на життя, відсутністю взаєморозуміння, сторони втратили почуття любові та поваги один до одного, а тому позивач просить шлюб розірвати.
Ухвалою судді від 22.07.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.
Позивач в судове засідання не з'явилась, 31.07.2025 подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала, просила повернути їй дошлюбне прізвище « ОСОБА_4 », судові витрати стягнути з відповідача.
Відповідач в судове засідання не з'явився, 07.08.2025 подав до суду заяву, в якій вказав, що позовні вимоги визнає, просить розгляд справи здійснювати за його відсутності.
Відповідно до положення ч.3 ст.211 ЦПК України, учасник справи має право заявляти клопотання про розгляд справи за його відсутності.
На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч.4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов обґрунтований і підлягає до задоволення.
Судом встановлено, що сторони 09 липня 2016 року зареєстрували шлюб, у Монастирищенському районному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, актовий запис № 36, від шлюбу мають малолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Наведене підтверджується матеріалами справи.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що сторони припинили подружні відносини, не ведуть спільного господарства, мають різні інтереси та погляди на життя та сімейні обов'язки, в сім'ї відсутнє взаєморозуміння та підтримка. Позивач зазначила, що збереження сім'ї неможливе і дане суперечить їхнім інтересам, сім'я розпалася остаточно.
Задовольняючи позов, суд виходив з наступного.
Відповідно до ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Відповідно до ч. 3, 4 ст. 56 СК України, кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до збереження шлюбних відносин є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Частина 2 ст. 112 СК України передбачає, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Відповідно до ч. 1 ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Відповідно до норми вказаної статті, при розірванні шлюбу кожен із подружжя має право зберегти спільне прізвище або відновити дошлюбне. Це право може бути реалізоване лише у момент припинення шлюбу у разі його розірвання.
Згідно з ч. 3 ст. 115 СК України - документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
На підставі викладеного, враховуючи категоричну позицію позивача щодо розірвання шлюбу, суд приходить до висновку, що подальше спільне життя сторін і збереження їхнього шлюбу є недоцільним, і це суперечить інтересам позивача.
Враховуючи те, що збереження шлюбу можливе тільки на почуттях взаємної любові та поваги, взаєморозуміння та взаємодопомоги, що є морально-правовою основою шлюбу, при наявності бажання обох сторін, суд вважає за можливе шлюб між сторонами розірвати, оскільки підстави для його збереження відсутні, на що було вказано вище в рішенні.
Позивач просила після розірвання шлюбу повернути їй дошлюбне прізвище « ОСОБА_4 ».
Позивач просить сягнути судові витрати з відповідача, а тому на підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір в розмірі 1211,20 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 110, 112,113,115 СК України, ст. 12, 13, 81, 141, 158, 258- 265, 354 ЦПК України, суд,
Позов задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 09 липня 2016 року у Монастирищенському районному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, актовий запис № 36 - розірвати.
Після розірвання шлюбу прізвище позивача - « ОСОБА_4 ».
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) судовий збір в сумі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .
Повний текст рішення суду складено та підписано 07 серпня 2025 року.
Суддя О. Я. Ярмола