Справа № 120/7881/24
07 серпня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі головуючого-судді Василенка Я.М. та суддів Ганечко О.М., Кузьменка В.В., дослідивши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 07.03.2025 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Сьомого апеляційного адміністративного суду про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,-
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 07.03.2025 у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням ОСОБА_1 звернувся до Шостого апеляційного адміністративного суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким позов задоврольнити.
Згідно з ч. 1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Як вбачається з матеріалів справи 07.03.2025 Вінницьким окружним адміністративним судом прийнято зазначене вище рішення у порядку письмового провадження.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 подав 08.05.2025 (відповідно до штампу вхідної кореспонденції суду першої інстанції), тобто після закінчення строку на апеляційне оскарження.
Однак, вказана особа не надає доказів на підтвердження дати отримання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 07.03.2025 (конверт, в якому судове рішення було надіслано адресату чи довідка поштового відділення зв'язку). При цьому, разом із апеляційною скаргою апелянтом подано клопотання про поновлення строку на апеляційне провадження, в якому позивач просить поновити строк на апеляційне оскарження рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 07.03.2025.
Водночас, апелянтом не вказано обгрунтованих поважних причин пропуску зазначеного строку та не додано доказів на підтвердження поважності причин його пропуску.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Всупереч вимог п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України апелянтом подано апеляційну скаргу, однак, не додано документ, що підтверджує сплату судового збору за подачу апеляційної скарги та не надано доказів, які б підтверджували наявність правових підстав для його звільнення від сплати судового збору.
Відповідно до п. 5, 6 ч. 2 ст. 296 КАС України в апеляційній скарзі, зокрема, зазначаються вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу, до суду апеляційної інстанції; обґрунтування вимог особи, яка подала апеляційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає неправильність чи неповнота дослідження доказів і встановлення обставин у справі та (або) застосування норм права.
Всупереч вимог п.п. 5, 6 ч. 2 ст. 296 КАС України апелянтом подано апеляційну скаргу, однак, у вказаній апеляційній скарзі не встановлено та не зазначено обґрунтування вимог особи, яка подала апеляційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає неправильність чи неповнота дослідження доказів і встановлення обставин у справі та (або) застосування норм права.
Обґрунтовуючи в чому саме полягає незаконність рішення, скаржник повинен зазначати, яку саме норму (закон) суд застосував неправильно, як її слід було б застосувати (на думку заявника) до спірних правовідносин і як це вплинуло на вирішення спору.
Згідно з ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених ст. 296 Кодексу, застосовуються правила ст. 169 Кодексу, відповідно до яких апеляційна скарга залишається без руху і апелянту надається строк для усунення її недоліків до десяти днів з дня вручення ухвали.
Відповідно до ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.06.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 07.03.2025 - залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання вищевказаної ухвали шляхом звернення до суду апеляційної інстанції з заявою про усунення недоліків/уточненою апеляційною скаргою з чітко встановленими та обгрунтованими вимогами особи, яка подала апеляційну скаргу та направити таку заяву/уточнену апеляційну скаргу з чітко встановленими та обгрунтованими вимогами особи, яка подала апеляційну скаргу, а також з заявою про поновлення строків та направити таку заяву на адресу Шостого апеляційного адміністративного суду з додаванням доказів на підтвердження поважності причин пропуску зазначених строків, в тому числі належних доказів про отримання ним оскаржуваного судового рішення, та доказів (оригіналів), що підтверджують сплату апелянтом судового збору за подачу апеляційної скарги в розмірі 1 816, 80 грн. або доказів, які б підтверджували наявність правових підстав для звільнення його від сплати судового збору.
На виконання вимог зазначеної ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.06.2025 апелянтом подано клопотання про звільнення від сплати судового збору у зв'язку із скрутним матеріальним становищем.
На підтвердження вказаного, ОСОБА_1 надано відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків з 1 січня 2023 року по березень 2025 року.
У відповідності до ч. 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Положеннями ч. 1 ст. 133 КАС України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Дослідивши заявлене позивачем клопотання, подане на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху в частині сплати судового збору, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивачем не надано суду всіх належних доказів, які підтверджують неможливість сплати останнім судового збору, зокрема, довідок Управління праці та соціального захисту населення, Державного центру зайнятості, тощо.
Відсутність доходу у фізичної особи не може бути підставою для звільнення особи від сплати судового збору.
Крім того, прийняття рішення щодо звільнення від судового збору чи відстрочення його сплати на визначений строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, є правом суду. Вказані норми не передбачають обов'язку суду звільнити особу від сплати судового збору у випадку наявності відповідного клопотання. Невмотивоване звільнення від сплати судового збору утворить дискримінаційне становище по відношенню до інших суб'єктів звернення до суду.
Таким чином, клопотання позивача про звільнення останнього від сплати судового збору не підлягає задоволенню, оскільки не підтверджено належними доказами звільнення його від сплати судового збору, відповідно до правових положень Закону України «Про судовий збір».
Щодо заявлених позивачем підстав для поновлення строку звернення до апеляційного суду, слід зазначити наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Як вбачається з матеріалів справи 07.03.2025 Вінницьким окружним адміністративним судом прийнято зазначене вище рішення у порядку письмового провадження.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 подав 08.05.2025 (відповідно до штампу вхідної кореспонденції суду першої інстанції), тобто після закінчення строку на апеляційне оскарження.
Однак, вказана особа не надає доказів на підтвердження дати отримання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 07.03.2025 (конверт, в якому судове рішення було надіслано адресату чи довідка поштового відділення зв'язку). При цьому, разом із апеляційною скаргою апелянтом подано клопотання про поновлення строку на апеляційне провадження, в якому позивач просить поновити строк на апеляційне оскарження рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 07.03.2025.
У поданому клопотанні на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, в частині поновлення строку на апеляційне оскарження, позивач не погодився з висновком суду апеляційної інстанції щодо пропуск ним строку звернення із апеляційною скаргою та зазначив, що ним було додано до апеляційної скарги конверт, в якому знаходилося рішення суду першої інстанції, що підтверджує дату отримання позивачем такого судового рішення та подання апеляційної скарги на таке рішення в межах встановлених КАС України строків.
Колегія суддів критично ставиться до вказаних доводів скаржника та не бере їх до уваги, з огляду на те, що відповідно до трек-коду на конверті суду першої інстанції, що був долучений позивачем до апеляційної скарги вбачається, що такий конверт був вручений скаржнику 25.03.2025, а тому строк на апеляційне оскарження сплив ще 25.04.2025, тоді як апеляційну скаргу ОСОБА_1 подав 08.05.2025 (відповідно до штампу вхідної кореспонденції суду першої інстанції), тобто після закінчення строку на апеляційне оскарження.
При цьому, колегія суддів також звертає увагу на те, що на вказаному конверті проставлена відмітка «Судова повістка», що в свою чергу також дає підстави що такий конверт не є належним доказом отримання позивачем оскаржуваного рішення суду першої інстанції.
Разом з тим, апелянт не надав суду апеляційної інстанції інших належних та допустимих доказів на підтвердження поважності причин пропуску зазначених строків, в тому числі належних доказів про отримання ним оскаржуваного судового рішення.
Колегія суддів зазначає, що дотримання строків оскарження судового рішення є однією з гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності як складової принципу верховенства права. Такі строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.
У свою чергу, ст. 44 КАС України регламентовано обов'язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Таким чином, виконання обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми, змісту і строку подання апеляційної скарги покладається на особу, яка має намір її подати, а тому остання повинна вчиняти усі необхідні для цього дії.
Колегія суддів, також, враховує висновки Європейського Суду з прав людини, викладені в рішенні по справі «Лелас проти Хорватії», відповідно до яких, держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу.
Крім того, у справі «Рисовський проти України» Європейський Суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування», який передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб.
При цьому, обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Подача апеляційної скарги це право сторони, а не обов'язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на апеляційне оскарження, реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків, встановлених положеннями Кодексу адміністративного судочинства України. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 року у справі «Креуз проти Польщі», «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про відсутність поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 07.03.2025 та задоволення клопотання скаржника про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Також , колегія суддів зазначає, що на виконання вимог зазначеної ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.06.2025 станом на момент постановлення даної ухвали апелянтом не подано заяву про усунення недоліків/уточнену апеляційну скаргу з чітко встановленими та обгрунтованими вимогами особи, яка подала апеляційну скаргу.
На підставі ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, що оформлена не відповідно до вимог, встановлених ст. 296 зазначеного Кодексу, застосовуються правила ст. 169 КАС України, згідно яких така апеляційна скарга підлягає поверненню скаржнику.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
За таких обставин, у відкритті апеляційного провадження у даній справі слід відмовити, а апеляційну скаргу необхідно повернути, оскільки скаржником не було усунуто її недоліків.
Керуючись ст.ст. 169, 248, 296, 298, 321, 325, 328-331 КАС України, -
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження - відмовити.
У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 07.03.2025 - відмовити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 07.03.2025 - повернути апелянту разом із доданими до скарги матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст. ст. 328-331 КАС України.
Суддя-доповідач: Василенко Я.М.
Судді: Ганечко О.М.
Кузьменко В.В.