П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
07 серпня 2025 р. м.ОдесаСправа № 420/7741/25
Головуючий І інстанції: Харченко Ю.В.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді-доповідача - Осіпова Ю.В.,
суддів - Коваля М.П., Скрипченка В.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Сизової Ірини Анатоліївни про застосування заходів процесуального примусу за апеляційною скаргою Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 травня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про визнання протиправним та скасування наказу,
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 23 травня 2025 року позов ОСОБА_1 - задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ Південного міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції (м.Одеса) від 14.02.2025р. №641/12-05 «Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 ». Стягнуто з відповідача на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору у загальному розмірі 1612 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 5000 грн.
Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, відповідач 24.06.2025р. подав апеляційну скаргу.
Ухвалами П'ятого апеляційного адміністративного суду від 30.06.2025р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) та призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження.
09.07.2025р. матеріали справи надійшли до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
31.07.2025р. представником позивача подано клопотання про застосування до Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) заходів процесуального примусу у вигляді штрафу у сумі від 0,3 до трьох прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Дане клопотання мотивовано тим, що відповідач систематично зловживає своїми процесуальними правами, яке виражається у неодноразовому поданні клопотань та заяв з процесуальних питань. У свою чергу, на переконання представника позивача це порушує принцип рівності сторін і створює необґрунтовані труднощі для інших учасників провадження, що також перешкоджає діяльності суду з правильного та своєчасного розгляду і вирішення справ.
Розглянувши подане клопотання, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для його задоволення, з урахуванням наступного.
Так, відповідно до ч.1 ст.45 КАС України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Частиною 2 цієї статті передбачено, що з урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема:
1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, які спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення;
2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями;
3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер;
4) необґрунтоване або штучне об'єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи, або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою;
5) узгодження умов примирення, спрямованих на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.
Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання. Суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання учасником судового процесу його процесуальними правами, суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
Згідно з ст.144 КАС України, заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов'язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства. Заходи процесуального примусу застосовуються судом, як правило, негайно після вчинення порушення. Про застосування заходів процесуального примусу суд постановляє ухвалу.
Відповідно до ст.145 КАС України вбачається, що заходами процесуального примусу є: 1) попередження; 2) видалення із залу судового засідання; 3) тимчасове вилучення доказів для дослідження судом; 4) привід; 5) штраф.
За приписами ст.149 КАС України, суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках, зокрема, невиконання процесуальних обов'язків, зокрема, зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству.
Суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках: 1) повторного чи систематичного невиконання процесуальних обов'язків; 2) неодноразового зловживання процесуальними правами; 3) повторного чи систематичного неподання витребуваних судом доказів без поважних причин або без їх повідомлення; 4) невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів.
Аналіз вищенаведених норм в системному взаємозв'язку вказує на те, що суд може визнати зловживанням процесуальними правами конкретні дії учасників справи, що свідчать про невиконання процесуальних обов'язків. При цьому, кваліфікація тих чи інших дій як зловживання правами здійснюється судом з огляду на обставини справи та, з урахуванням мети, яку переслідував учасник справи.
Перелік дій, які підпадають під ознаки зловживання процесуальними правами, закріплений нормою ч.2 ст.45 КАС України, проте, за будь-яких умов, визнання певних дій зловживанням процесуальними правами здійснює виключно суд, керуючись власним розсудом та виходячи з конкретних обставин справи.
При цьому, суд з метою запобігання зловживанням справами активно забезпечує справедливий баланс використання учасниками процесу своїх прав і обов'язків, що не спростовує принцип змагальності сторін. Обмеження чи позбавлення процесуального права повинно застосовуватися судом відповідно до принципу пропорційності.
З урахуванням наведених обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що представник позивача фактично зводиться до незгоди з процесуальною поведінкою іншого учасника справи (відповідача) щодо права останнього заявляти клопотання та заяви з процесуальних питань.
Водночас, право подання клопотань та заяв прямо передбачено нормами КАС України, а доводи, викладені у клопотаннях та заявах, підлягають оцінці судом та відображаються у певному судовому рішенні (ухвалі чи постанові).
Колегія суддів звертає увагу, що представником позивача не доведено факту зловживання відповідачем процесуальними правами, які б мали ознаки складу процесуального порушення. Крім того, із заявлених стороною матеріалів неможливо достеменно встановити такий факт, що унеможливлює застосування до Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) заходів реагування.
Також, суд апеляційної інстанції зауважує, що в межах цієї справи не виявлено вчинення дій (бездіяльності) відповідачем, які б могли бути розцінені судом як недобросовісне виконання процесуальних обов'язків.
Отже, за таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 про визнання зловживанням процесуальними правами подання Південним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м.Одеса) клопотань та заяв з процесуальних питань.
Керуючись ст.ст.2, 9, 149, 243, 248, 250, 256 КАС України, апеляційний суд, -
У задоволенні клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Сизової Ірини Анатоліївни про застосування заходів процесуального примусу - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Головуючий у справі суддя-доповідач: Ю.В. Осіпов
Судді: М.П. Коваль
В.О. Скрипченко