Справа № 357/8157/23
1-кс/357/1608/25
04 серпня 2025 року слідчий суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання в м. Біла Церква, клопотання прокурора Білоцерківської окружної прокуратури ОСОБА_3 про застосування до підозрюваного
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Василів, Білоцерківського району, Київської області, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, працюючого на посаді заступника Білоцерківського міського голови, депутата Київської обласної ради, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
запобіжного заходу у вигляді застави,
сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_3 ,
захисник ОСОБА_5 ,
підозрюваний ОСОБА_4 ,
Прокурор Білоцерківської окружної прокуратури ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області про застосування підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді застави, в рамках кримінального провадження, яке внесене до ЄРДР за № 42023112030000066 від 16.02.2023 року.
Клопотання вмотивоване тим, що ОСОБА_4 з 25 лютого 2016 року обіймав посаду першого заступника голови Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області та в період з 16 лютого по 5 березня 2018 року виконував обов'язки голови адміністрації. Він був службовою особою, наділеною організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, зокрема контролю за збереженням і раціональним використанням державного майна, у тому числі земель державної власності.
Не пізніше 2 березня 2018 року ОСОБА_4 , маючи намір використати своє службове становище всупереч інтересам служби для надання переваги приватному підприємству «Нептун», видав розпорядження №?111 «Про затвердження звіту про експертну грошову оцінку і продаж земельної ділянки» без проведення обов'язкових земельних торгів. Земельна ділянка площею 0,35 га (кадастровий номер 3220484900:00:014:0001) вибула з державної власності за заниженою ціною - 245?000 грн, без дотримання вимог Земельного кодексу та Закону «Про місцеві державні адміністрації».
У подальшому, 26 березня 2018 року ОСОБА_4 , уже не маючи повноважень виконувача обов'язків голови, підписав від імені Білоцерківської РДА договір купівлі-продажу цієї земельної ділянки з директором ПП «Нептун» ОСОБА_6 (реєстровий №?575), при цьому в договорі він був вказаний як «в.о. голови» адміністрації. Ділянка також перебувала у постійному користуванні Управління магістральних автомобільних доріг №?9, і її відчуження вимагало згоди постійного користувача, якої не було надано.
За висновком експертизи, ринкова вартість ділянки на момент продажу становила 1?282?900 грн. Держава в особі Київської обласної державної адміністрації зазнала шкоди на 1?037?900 грн (різниця між ринковою ціною і ціною продажу)..
29.07.2025 року повідомлення про підозру, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України вручено підозрюваному ОСОБА_4 .
Необхідність застосування зазначеного запобіжного заходу вмотивована в клопотанні тим, що у органів досудового розслідування є обґрунтовані підстави для підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, а також, існуванням ризиків, а саме: переховування підозрюваного від органів досудового розслідування, ризик незаконного впливу на свідків та ризик перешкоджати кримінальному правопорушенню іншим чином.
ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого корупційного злочину, за яке передбачено без альтернативне покарання у вигляді позбавлення волі строком до 6 років, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти чи переховуватись. Також, ОСОБА_4 має законні можливості виїзду за кордон під час дії воєнного стану та дійсний закордонний паспорт, а тому останній має всі можливості залишення території України з метою уникнення кримінальної відповідальності. Крім того, відповідно до декларації за 2024 рік ОСОБА_4 та його родина володіють значними статками, що дає йому можливість для забезпечення тривалого перебування за межами України.
З метою ухилення від покарання ОСОБА_4 може впливати на свідків шляхом умовляння, підкупу чи погрозами, примушуючи змінити свідчення, спотворити об'єктивну картину події або відмови від їх надання, оскільки на даний час досудове розслідування ще не завершене, а свідки сторони обвинувачення не допитувалися судом безпосередньо. А тому з метою уникнення покарання підозрюваним можуть вчинятися дії, покликані на примушування свідків до зміни показань чи відмови від них.
Також наявним є ризик перешкоджання кримінальному правопорушенню іншим чином, з огляду на те, що докази, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення на даний час всі не встановлені, також не встановлені всі учасники кримінального правопорушення.
Вище зазначені відомості свідчать про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів та виконання підозрюваним ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов'язків, а тому прокурор вважає за доцільне застосувати відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді застави.
В судовому засіданні прокурор підтримав доводи клопотання, просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді застави. Вважає, що інші більш м'які запобіжні заходи не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Підозрюваний ОСОБА_4 заперечував щодо задоволення клопотання прокурора. Просив застосувати відносно нього запобіжний захід у виді особистого зобов'язання. Зазначив, що на його утриманні перебуває хвора матір. Щодо виїзду за кордон, повідомив, що виїздив у службових цілях, дані поїздки контролювалися.
Захисник ОСОБА_5 підтримала позицію свого підзахисного, вважала, що до її підзахисного можливо застосувати інший запобіжний захід, а саме - особисте зобов'язання. Заперечувала щодо покладення обов'язку - носіння електронного засобу контролю. Наголосила, що розмір застави про який ставить питання прокурор є непосильним для її підзахисного, з урахуванням його доходів, зокрема заробітної плати.
Заслухавши учасників судового засіданні, дослідивши клопотання та надані матеріали, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Статтею 2 КПК визначено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Частиною 1 статті 176 КПК визначено, що запобіжними заходами є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.
Згідно з частиною 1 статті 177 КПК метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, передбаченим пунктами 1-5 частини 1 цієї статті, а саме: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Також за статтею 178 КПК, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Відповідно до частини 1 статті 182 КПК застава є одним із запобіжних заходів, який полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (а саме постановою КМУ від 11.01.2012 №15) з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків.
За частинами 4, 5 статті 182 КПК, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Розмір застави визначається у таких межах: 1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
За частиною 6 статті 182 КПК, підозрюваний, обвинувачений, який не тримається під вартою, не пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов'язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, а також з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов'язані виконувати покладені на них обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
За частиною 11 статті 182 КПК, застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Відповідно до частини 7 статті 42 КПК, протягом усього часу з моменту набуття певною особою статусу підозрюваного чи обвинуваченого, на неї покладено певні процесуальні обов'язки, а саме: 1) прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб; 2) виконувати обов'язки, покладені на нього рішенням про застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 3) підкорятися законним вимогам та розпорядженням слідчого, прокурора, слідчого судді, суду; 4) надавати достовірну інформацію представнику персоналу органу пробації, необхідну для підготовки досудової доповіді.
Згідно із частиною 1 статті 194 КПК під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Також, згідно із практикою Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), слід мати на увазі, що розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні. Також практика ЄСПЛ передбачає у разі належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого, пом'якшувати умови обмеження прав та свобод людини, пов'язані зі застосуванням запобіжного заходу.
В судовому засіданні встановлено, що СВ Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 42023112030000066, відомості про яке внесено до ЄРДР 16.02.2023 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.
29.07.2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.
Клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваному ОСОБА_4 вручено 29.07.2025 року о 10 год. 54 хв.
З наданих матеріалів вбачається, що на даній стадії є достатні дані, які вказують на обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, що підтверджується доданими до клопотання доказами, а саме:
- висновком експерта № СЕ-19/111-24/24833-ПЧ від 13.05.2024 за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи, яким підтверджено виконання підписів ОСОБА_4 та ОСОБА_6 (директором ПП ВГФ «НЕПТУН») у договорі купівлі-продажу № 575 від 26.03.2018 та розпорядженні Білоцерківської РДА №111 від 02.03.2018;
- висновком експерта № 1785/04-2024 від 23.04.2024 за результатами проведення оціночно-земельної експертизи, яким встановлено, що дійсна (ринкова) вартість земельної ділянки з кадастровим номером 3220484900:00:014:0001 загальною площею 0,3500 га, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, розташованої в межах Піщанської сільської ради Білоцерківського району Київської області, станом на 26.03.2018 становила 1 282 900 (один мільйон двісті вісімдесят дві тисячі девятсот) гривень;
- допитами свідків, а саме провідного іженера-землевпорядника служби відновлення та розвитку інфраструктури в Київській області ОСОБА_7 , яка повідомила, що Управління магістральних автомобільних доріг № 9 на підставі державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серії II-КВ № 000235 від 23.03.1999 має у користуванні земельну ділянку, яка є предметом кримінального правопорушення та те, що вона (ділянка) не могла бути відчужена, без згоди постійного користувача, якої Управлінням не надавалось, а також директора ПП ВГФ «НЕПТУН» ОСОБА_6 , який підтвердив обставини звернення, погодження та подальшого відведення у приватну власність підприємству земельної ділянки;
- висновком експерта № СЕ-10/111-24/57799-ДД від 10.10.2024 за результатами проведення судової технічної експертизи документів, яким підтверджено виконання відтисків печатки Білоцерківської РДА у договорі купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення № 575 від 26.03.2018;
- оригіналами документів - договору купівлі продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення № 575 від 26.03.2018, розпорядження №111 від 02.03.2018 «Про затвердження звіту про експертну грошову оцінку і продаж земельної ділянки приватному підприємству «НЕПТУН» в адміністративних межах Піщанської сільської ради», в яких наявний особистий підпис ОСОБА_4 та печатка Білоцерківської районного державної адміністрації;
- розпорядженням Білоцерківської РДА № 593 від 02.11.2017 «Про розподіл обов'язків між головою, першим заступником голови, заступником голови та керівником апарату Білоцерківської районної державної адміністрації», Розпорядженням 6-в від 15.02.2018 «Про відбуття у щорічну відпустку», якими визначено загальні функціональні повноваження голови та першого заступника голови Білоцерківської РДА, а також покладення виконання службових обов'язків голови на ОСОБА_4 ;
- показами свідків у кримінальному провадженні.
Згідно із рішеннями Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Камбел і Харлі проти Об?єднаного Королівства» від 30.08.1990, «Мюррей Об?єднаного Королівства» від 28.10.1994, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об?єктивно зв?язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Обговорюючи питання наявності ризиків, слід зазначити наступне.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певний ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі "Клішин проти України" у справі від 23.01.2012 №30671/04 наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.
Зокрема доказами на обґрунтування ризику можуть бути зокрема фактичні знищення, ховання або спотворення будь-якої з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; показання свідків, про намір підозрюваного вчинити дії особи, спрямовані на знищення, схов або спотворення важливих для слідства речей чи документів, спроба підозрюваної особи вчинити дії направлені на знищення доказів - підтверджені документально; незаконний вплив на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні - підтверджені документально; документи, підтверджуючі, що підозрюваний вчиняв подібні дії у минулому, показання свідків, дані про особу, підтверджуючі його протиправну поведінку; інформація про притягнення особи до кримінальної відповідальності або до адміністративної відповідальності, інформація про кримінальні зв'язки особи; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином - підтверджене документально; необхідні докази того, що особа вчиняє якісь конкретні дії, направлені на створення перешкод правосуддю.
При цьому КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний чи обвинувачений обов'язково (поза всяким сумнівом) буде здійснювати відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Зазначені ризики, а саме переховування підозрюваного від органів досудового розслідування, ризик впливу на свідків, а також перешкоджати кримінальному правопорушенню іншим чином, то існування таких ризиків є цілком ймовірним.
Так, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого корупційного кримінального правопорушення, за вчинення якого передбачене покарання у виді позбавлення волі до 6 років. Зазначені обставини самі по собі можуть бути мотивом та підставою для обвинуваченого переховуватися від органів досудового розслідування чи суду що узгоджується із позицією ЄСПЛ у справі "Ілійков проти Болгарії", в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Так, у рішенні ЄСПЛ по справі "Бессієв проти Молдови" суд вказав, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.
Крім того, слід врахувати наявність у ОСОБА_4 паспорту громадянина України для виїзду за кордон, підозрюваний може безперешкодно покинути територію України.
До того ж, в умовах збройної агресії російської федерації проти України велика кількість держав - партнерів України, запровадила особливі умови надання прихистку її громадянам, що дозволить протягом тривалого часу легально перебувати на їх території.
Майновий стан самого підозрюваного, на переконання слідчого судді, свідчить про достатність ресурсів для тривалого життя підозрюваного в умовах розшуку.
Таким чином, слідчий суддя вважає, що наведені у клопотанні прокурора обставини у сукупності дають достатні підстави вважати наявним та обгрунтованим ризик втечі з метою ухилення від кримінальної відповідальності підозрюваного ОСОБА_4 .
Що стосується ризику незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні, слід зазначити наступне. КПК України встановлено процедуру отримання показань від осіб, які є свідками , у кримінальному провадженні.
Так, спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно, шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України).
Водночас, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманими у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто якщо свідки допитувалися на стадії досудового розслідування слідчим суддею.
Поряд з цим, за змістом ч. 11 ст. 615 КПК України як докази в суді можуть бути використані і показання, отримані під час допиту свідка, потерпілого, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану. Проте хід і результати такого допиту мають фіксуватися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації.
Тому, ризик впливу на свідків існує, як на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, так і на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків, та дослідження їх судом.
Відповідний незаконний вплив може стосуватись як свідків, які безпосередньо вказують на підозрюваного як на особу, що вчинила злочин, так і свідків, які можуть надати свідчення щодо інших важливих обставин кримінального провадження, які не інкримінуються підозрюваному та не мають безпосереднього зв'язку із його особою (наприклад, показання понятих, які брали участь у слідчих діях).
Наразі досудове розслідування продовжується, триває проведення слідчих дій, збір доказів, а тому підозрюваний може впливати на свідків з метою уникнення можливого притягнення до відповідальності.
Слідчий суддя враховує й те, що для здійснення тиску не обов'язково осіб знати особисто. Для цього достатньо, наприклад, того, що особі, якій загрожує покарання у виді позбавлення волі, після ознайомлення з матеріалами справи стануть відомі анкетні дані свідків, і з метою уникнення покарання, можуть вчинятися дії, покликані на примушення свідків до зміни показань або до відмови від їх надання.
Отже, викладені обставини дають достатні підстави вважати, що все таки існує ризик впливу на свідків у даному кримінальному провадженні.
Оцінюючи існування ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином слідчий суддя враховуєте, що підозрюваний обіймає посаду заступника Білоцерківського міського голови, є посадовою особою, має широке коло зв'язків серед представників органів державної влади. На даний час досудове розслідування триває, не встановлені всі обставини кримінального правопорушення. За таких обставин ОСОБА_4 , з метою уникнення кримінальної відповідальності може вживати заходів для перешкоджання кримінальному провадженню, зокрема, узгоджувати свої дії та процесуальну поведінку з іншими, на теперішній час не встановленими особами та використовувати для цих цілей зв'язки з особами, які наділені певними владними повноваженнями.
Наведене вище є достатньо вагомими підставами для прийняття підозрюваним спроб уникнути відповідальності шляхом переховування від органу досудового розслідування, впливу на свідків.
Враховуючи викладене, слідчий суддя вважає, що наявні ризики, на які посилається сторона обвинувачення, передбачені п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.
При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави до підозрюваного ОСОБА_4 , з урахуванням наявних ризиків, слідчий суддя вважає, що більш м'який запобіжний захід, ніж застава, зокрема і особисте зобовязання, не зможе в повній мірі забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, нівелювати наявні ризики та не забезпечить дієвості кримінального провадження.
За змістом приписів ч. 4 ст. 182 КПК України при визначенні розміру застави слідчий суддя зобов'язаний врахувати:
-обставини кримінального правопорушення;
-майновий та сімейний стан підозрюваного, інші дані про його особу;
-встановлені ризики, визначені ст. 177 КПК України;
-можливість достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків;
-те, що такий розмір не може бути завідомо непомірним для підозрюваного.
Тобто розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності підозрюваного, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні.
Слідчий суддя приймає до уваги також практику ЄСПЛ, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Так, у рішенні "Мангурас проти Іспанії" від 20.11.2010 ЄСПЛ зазначив, що гарантії, передбачені пунктом 3 статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого на судове засідання. При цьому ЄСПЛ також наголошує, що якщо на карту поставлене право на свободу, гарантоване статтею 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, влада повинна приділяти питанню встановлення відповідного розміру застави таку ж увагу, якби це стосувалося обґрунтування необхідності тримання особи під вартою.
Оцінивши доводи, наведені у клопотанні прокурора, слідчий суддя вважає, що наведені обставини свідчать про високий ступінь наявних ризиків того, що ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному правопорушенню іншим чином, й при цьому слідчим суддею оцінена наявність обставин, які за статтею 178 КПК повинні враховуватись при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, зокрема міцність його соціальних зв'язків, наявність постійного місця роботи, тощо.
Слідчий суддя вважає, що з урахуванням досліджених документів, пояснень підозрюваного клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу належить задовольнити частково, із визначенням суми застави у 300 (триста) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 908400 гривень, який є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, запобігання ризикам та не є явно непомірним.
При цьому, внаслідок існування ризиків суд вважає необхідним покладення на підозрюваного обов'язків, передбачених частиною 5 статті 194 КПК, які можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців, згідно із частиною 7 статті 194 КПК
Слідчий суддя вважає за можливе зменшити обсяг обов'язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме не застосовувати відносно підозрюваного ОСОБА_4 обов'язок носіння електронного засобу контролю.
На підставі викладеного, клопотання прокурора підлягає задоволенню частково.
Керуючись ст. ст. 176-178, 182, 183, 193, 194, 196, 205, 219, 309 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання прокурора Білоцерківської окружної прокуратури ОСОБА_3 - задовольнити частково.
Обрати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що у грошовому еквіваленті складає 908400 (дев'ятсот вісім тисяч чотириста) гривень.
Покласти на ОСОБА_4 обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України строком на 2 місяці, а саме:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду, а також покласти на підозрюваного строком на два місяці наступні обов'язки:
-не відлучатися за межі Білоцерківського району без дозволу слідчого, прокурора або суду;
-повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання, засобів зв'язку;
-утримуватися від спілкування з особами, які брали участь в якості понятих під час проведення слідчих дій, свідками у кримінальному провадженні: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 щодо обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_4 у даному кримінальному провадженні;
-здати на зберігання до відповідного територіального підрозділу Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити ОСОБА_4 , що відповідно до частини 6 статті 182 КПК підозрюваний, обвинувачений, який не тримається під вартою, не пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов'язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, а також з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов'язані виконувати покладені на них обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Роз'яснити ОСОБА_4 , що застава може бути внесена як ним, так й іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області (код ЄДРПОУ -26268119 банк отримувача - ДКСУ м. Київ, МФО 820172, рахунок отримувача UA768201720355259001000018661).
Роз'яснити ОСОБА_4 що в разі невнесення застави ним (або заставодавцями), до нього може бути застосований інший, більш суворий запобіжний захід.
Роз'яснити ОСОБА_4 , що відповідно до частини 8 статті 182 КПК у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддяОСОБА_8