Справа № 289/755/25
Номер провадження 2/289/661/25
07.08.2025 м. Радомишль
Радомишльський районний суд Житомирської області у складі: головуючого - судді Мельника О.В., з секретарем Писаренко К.Л., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (місце знаходження / місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «АНТАРЕС-АГРО» (місце знаходження / місце проживання: вул. Центральна, буд. 21, офіс 6, с. Гора, Бориспільський р-н, Київська обл., 08324) про розірвання договору оренди землі, -
Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просить суд розірвати договори оренди землі від 12.05.2023, які укладено між ОСОБА_1 та відповідачем, та покласти на останнього судові витрати.
В обґрунтування вимог зазначає, що є власником двох земельних ділянок, площею 2,0710 га та 0,6358 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які на підставі договорів оренди від 12.05.2023, укладених терміном на 25 років, ОСОБА_1 передав відповідачеві на умовах, визначених у договорах. Всупереч умовам вказаних договорів оренди відповідач систематично їх порушує щодо сплати орендної плати, що є підставою для розірвання таких договорів.
Ухвалою суду від 06.05.2025 відкрито спрощене провадження у даній справі без виклику сторін, копію позовної заяви разом із додатками та копією ухвали направлено відповідачеві та доставлено в його електронний кабінет 06.05.2025.
Відповідач відзив на позовну заяву у встановлений строк не надав, клопотань про розгляд справи у загальному позовному провадженні чи про розгляд справи за участю сторін від учасників справи також не надходило.
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше і, з урахуванням ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 11 травня 2023 року державним нотаріусом Радомишльського державної нотаріальної контори Житомирської області Капранчук О.В. було видано свідоцтва про право на спадщину за законом, згідно яких позивач є спадкоємцем майна ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме вищевказаних земельних ділянок (а.с.7-8).
12.05.2023 ОСОБА_1 уклав з відповідачем договори оренди землі строком на 25 років, згідно яких ТОВ «АНТАРЕС-АГРО» прийняв у строкове платне користування земельні ділянки з кадастровими номерами 1825087400:08:000:0153 та 1825087400:03:000:0397 (а.с. 9-10, 11-12).
Згідно інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 23.12.2024 року, земельна ділянка площею 0,6358 га за кадастровим номером 1825087400:03:000:0397 цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, є приватною власністю ОСОБА_1 . Право оренди даної земельної ділянки зареєстровано за ТОВ «АНТАРЕС-АГРО» 12.05.2023 року.
Згідно інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 23.12.2024 року, земельна ділянка площею 2,0710 га за кадастровим номером 1825087400:08:000:0153 цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, є приватною власністю ОСОБА_1 . Право оренди даної земельної ділянки зареєстровано за ТОВ «АНТАРЕС-АГРО» 12.05.2023 року.
Згідно п.7 Договору оренди землі, за використання земельної ділянки площею 2,0710 га з кадастровим номером 1825087400:03:000:0153 сплачується орендна плата в розмірі 2256,26 грн.
Згідно п.7 Договору оренди землі, за використання земельної ділянки площею 0,6358 га з кадастровим номером 1825087400:03:000:0397 сплачується орендна плата в розмірі 161,27 грн.
У відповідності до п 9 Договорів, які є ідентичними за умовами та змістом - орендна плата вноситься один раз на рік одним платежем, (у повному обсязі). Дата платежу визначається на розсуд Орендаря, але не пізніше 31 грудня поточного року.
Згідно отриманої судом інформації з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу вбачається, що позивачу ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 нараховано дохід від ТОВ «АНТАРЕС-АГРО» за надання земельної ділянки с/г призначення в оренду, суборенду, лізинг в грудні 2023 року в розмірі 1510,12 грн., в листопаді 2024 року 8696,00 грн.
Також, судом встановлено, що відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, долученого до справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «АНТАРЕС-АГРО», код ЄДРПОУ 41425359, зареєстроване 30 червня 2017 року за адресою: вул. Центральна, буд. 21, офіс 6, с. Гора, Бориспільський р-н, Київська обл., є чинним суб'єктом господарювання. Керівником товариства є директор Польова Олеся Сергіївна.
Згідно із статтею 2 Закону України «Про оренду землі» відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України (далі - ЗК України), Цивільним кодексом України (далі - ЦК України), цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
У частинах першій та другій статті 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Стаття 1 Закону України «Про оренду землі» визначає оренду землі як засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
У статті 32 Закону передбачено, що на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, у разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.
У статті 141 ЗК України серед підстав припинення права користування земельною ділянкою, зокрема в пункті «д» частини першої цієї статті передбачено систематичну несплату земельного податку або орендної плати.
Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17 (касаційне провадження № 61-41932сво18) дійшов висновку, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична (два та більше випадки) несплата орендної плати.
Згідно із частиною четвертою статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно частини першої статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо), або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У частині першій статті 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку.
Подібні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 30 червня 2020 року у справі № 545/262/18 (провадження № 61-47367св18), та від 16 лютого 2022 року у справі № 146/350/20 (провадження № 61-6262св21).
Згідно з наданими до суду доказами, договори оренди було укладено та фактичне використання земельних ділянок відповідачем розпочалось з 12.05.2023 року.
За користування земельними ділянками відповідачем нараховано орендну плату з якої сплачено обов'язкові податки та збори в 2023 та 2024 роках.
Суд зазначає, що систематичність як правова категорія передбачає неодноразове (щонайменше 2 рази) вчинення однорідного порушення протягом значного періоду часу.
Наявні в матеріалах справи докази не свідчать про істотне порушення умов договору з боку відповідача, яке б унеможливлювало його подальше виконання.
Таким чином, аналізуючи вищевикладене, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, виходячи із принципів розумності, виваженості, справедливості, суд дійшов висновку про недоведеність позовних вимог позивача в заявлених ним межах та про відсутність правових підстав для їх задоволення.
Оскільки в задоволенні позову відмовлено, тому відповідно до вимог ст.141 ЦПК України судові витрати, понесені позивачами не відшкодовуються.
Керуючись ст. ст. 2, 13, 15, 21, 22, 24, 25, 32 Закону України «Про оренду землі», ст.ст. 10, 12, 81, 89, 258-259, 263-265, 268, 353 ЦПК України, суд,-
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АНТАРЕС-АГРО» про розірвання договору оренди землі - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено сторонами до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Олександр МЕЛЬНИК