Справа 288/1000/25
1-кс/288/231/25
07 серпня 2025 року . селище Попільня
Попільнянський районний суд Житомирської області в складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судових засідань - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
заступника начальника ВП - начальника СВ - ОСОБА_4 ,
підозрюваного - ОСОБА_5 ,
захисника - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в селищі Попільня Житомирської області у режимі відеоконференції клопотання заступника начальника відділення поліції - начальника СВ Відділення поліції № 1 Житомирського РУП № 2 ГУНП в Житомирській області капітана поліції ОСОБА_4 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою внесене до ЄРДР в кримінальному провадженні № 12025060660000078 від 18.06.2025 року, відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Іванівка, Борзнянського району, Чернігівської області, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 263 КК України,
До Попільнянського районного суду Житомирської області надійшло клопотання заступника начальника відділення поліції - начальника СВ Відділення поліції № 1 Житомирського РУП № 2 ГУНП в Житомирській області капітана поліції ОСОБА_4 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 .
На обґрунтування клопотання заступник начальника ВП - начальник СВ Відділення поліції № 1 Житомирського РУП № 2 ГУНП в Житомирській області капітан поліції ОСОБА_4 зазначає, що у провадженні СВ Відділення поліції № 1 Житомирського РУП № 2 в Житомирській області перебувають матеріали кримінального провадження № 12025060660000078 від 18.06.2025 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 08.12.2023 року ІНФОРМАЦІЯ_2 на підставі Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» № 65/2022 від 24.02.2022 року у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань ОСОБА_5 призвано на військову службу за призовом під час проведення загальної мобілізації.
Наказом командира військової частини від 07.05.2024 року № 130 старшого солдата ОСОБА_5 призначено на посаду водія РМЗ військової частини НОМЕР_1 .
Так, старший солдат ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , повинен був у своїй повсякденній діяльності дотримуватись вимог ст. ст. 3, 28, 29, 68 Конституції України, згідно з яких людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю; кожен має право на повагу до його гідності, ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню; кожна людина має право на особисту недоторканість; кожен зобов'язаний неухильно додержуватись Конституції України та Законів України, не посягати на права та свободи, честь і гідність інших людей; ст.ст. 11, 49, 50 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, відповідно до яких військовослужбовці постійно повинні бути хоробрими, дисциплінованими, зразком високої культури, скромності і витримки, не допускати негідних вчинків і стримувати від них інших військовослужбовців, берегти військову честь, захищати свою й поважати гідність інших людей, зобов'язані завжди пам'ятати, що за їх поведінкою судять не лише про них, а й про Збройні Сили України в цілому; відносини між військовослужбовцями повинні ґрунтуватися на взаємній повазі; ст.ст. 1, 2, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, згідно з якими Військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених статутами Збройних Сил України та іншим законодавством України, вона ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов'язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі. Також військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця дотримуватися Конституції та Законів України, зміцнювати військове товариство, виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливим і додержуватися військового етикету.
У порушення зазначених вище норм законодавства України, старший солдат ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення проти громадської безпеки за наступних обставин.
Так, на початку листопада 2024 року, в точно невстановлену досудовим розслідуванням дату та час, ОСОБА_5 перебував поблизу н.п. Прогрес Покровського району Донецької області, у місці, де велися бойові дії. В зазначеному місці він помітив на землі оборонну осколкову ручну гранату RGO-88, яка належить до вибухових пристроїв військового призначення - бойових припасів, корпус наступальної осколкової ручної гранати РГД-5 з підривачем - уніфікованим запалом ручних гранат дистанційної дії УЗРГМ, при конструктивному поєднанні яких вони становлять наступальну осколкову ручну гранату РГД-5, яка належить до вибухових пристроїв військового призначення - бойових припасів, пластичну вибухову речовину на основі бризантної вибухової речовини - гексогену та нафтового мастила, загальною масою 1137,383 грам, придатну до вибуху, корпус оборонної осколкової ручної гранати РГО-78 та підривач - уніфікований запал дистанційної дії УЗРГМ, при конструктивному поєднанні яких вони є оборонною осколковою ручною гранатою РГО-78, яка належить до вибухових пристроїв військового призначення - бойових припасів та корпус оборонної осколкової ручної гранати Ф-1, який належить до зарядів вибухових речовин. В цей момент, у ОСОБА_5 виник злочинний умисел на придбання бойових припасів та вибухових речовин із ціллю їх подальшого носіння та зберігання без передбаченого законом дозволу.
Реалізуючи свій злочинний умисел, діючи у порушення вимог Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом МВС України, від 21.08.1998 року № 622, Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України № 576 від 12.10.1992 року, без спеціального дозволу органів Національної поліції, перебуваючи на початку листопада 2024 року у вказаному місці, достеменно знаючи та розуміючи, що предмети являються боєприпасами, а речовина є вибуховою, ОСОБА_5 без передбаченого законом дозволу придбав оборонну осколкову ручну гранату RGO-88, яка належить до вибухових пристроїв військового призначення - бойових припасів, корпус наступальної осколкової ручної гранати РГД-5 з підривачем - уніфікованим запалом ручних гранат дистанційної дії УЗРГМ, при конструктивному поєднанні яких вони становлять наступальну осколкову ручну гранату РГД-5, яка належить до вибухових пристроїв військового призначення - бойових припасів, які виготовлені промисловим способом та придатні до вибуху, пластичну вибухову речовину на основі бризантної вибухової речовини - гексогену та нафтового мастила, загальною масою 1137,383 г, придатну до вибуху, корпус оборонної осколкової ручної гранати РГО-78 та підривач - уніфікований запал дистанційної дії УЗРГМ, при конструктивному поєднанні яких вони є оборонною осколковою ручною гранатою РГО-78, яка належить до вибухових пристроїв військового призначення - бойових припасів, конструктивно поєднані об'єкти придатні до вибуху, виготовлені промисловим способом та корпус оборонної осколкової ручної гранати Ф-1, який належить до зарядів вибухових речовин, придатну до вибуху, виготовлену промисловим способом.
Надалі реалізуючи злочинний умисел на зберігання бойових припасів та вибухових речовин без передбаченого законом дозволу, діючи у порушення вимог Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом МВС України, від 21.08.1998 № 622, Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України № 576 від 12.10.1992, без спеціального дозволу органів Національної поліції, достеменно знаючи та розуміючи, що предмети являються боєприпасами, а речовина є вибуховою, ОСОБА_5 в період із початку листопада 2024 року зберігав при собі та у невстановленому досудовим розслідуванням місцях, а в подальшому за місцем проживання по АДРЕСА_1 , оборонну осколкову ручну гранату RGO-88, яка належить до вибухових пристроїв військового призначення - бойових припасів, корпус наступальної осколкової ручної гранати РГД-5 з підривачем - уніфікованим запалом ручних гранат дистанційної дії УЗРГМ, при конструктивному поєднанні яких вони становлять наступальну осколкову ручну гранату РГД-5, яка належить до вибухових пристроїв військового призначення - бойових припасів, які виготовлені промисловим способом та придатні до вибуху, пластичну вибухову речовину на основі бризантної вибухової речовини - гексогену та нафтового мастила, загальною масою 1137,383 г, придатну до вибуху, корпус оборонної осколкової ручної гранати РГО-78 та підривач - уніфікований запал дистанційної дії УЗРГМ, при конструктивному поєднанні яких вони є оборонною осколковою ручною гранатою РГО-78, яка належить до вибухових пристроїв військового призначення - бойових припасів, конструктивно поєднані об'єкти придатні до вибуху, виготовлені промисловим способом та корпус оборонної осколкової ручної гранати Ф-1, який належить до зарядів вибухових речовин, придатну до вибуху, виготовлену промисловим способом, до часу вилучення працівниками поліції в ході обшуку, проведеного 18.06.2025 року.
Крім того, реалізуючи злочинний умисел на носіння бойових припасів та вибухових речовин без передбаченого законом дозволу, діючи у порушення вимог Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом МВС України, від 21.08.1998 року № 622, Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України № 576 від 12.10.1992 року, без спеціального дозволу органів Національної поліції, достеменно знаючи та розуміючи, що предмети являються боєприпасами, а речовина є вибуховою, ОСОБА_5 в період із 15.06.2025 року по 16.06.2025 року перевіз при собі оборонну осколкову ручну гранату RGO-88, яка належить до вибухових пристроїв військового призначення - бойових припасів, корпус наступальної осколкової ручної гранати РГД-5 з підривачем - уніфікованим запалом ручних гранат дистанційної дії УЗРГМ, при конструктивному поєднанні яких вони становлять наступальну осколкову ручну гранату РГД-5, яка належить до вибухових пристроїв військового призначення - бойових припасів, які виготовлені промисловим способом та придатні до вибуху, пластичну вибухову речовину на основі бризантної вибухової речовини - гексогену та нафтового мастила, загальною масою 1137,383 г, придатну до вибуху, корпус оборонної осколкової ручної гранати РГО-78 та підривач - уніфікований запал дистанційної дії УЗРГМ, при конструктивному поєднанні яких вони є оборонною осколковою ручною гранатою РГО-78, яка належить до вибухових пристроїв військового призначення - бойових припасів, конструктивно поєднані об'єкти придатні до вибуху, виготовлені промисловим способом та корпус оборонної осколкової ручної гранати Ф-1, який належить до зарядів вибухових речовин, придатну до вибуху, виготовлену промисловим способом, із села Явірське, Ізюмського району, Харківської області, до свого тимчасового місця проживання по АДРЕСА_1 , де продовжив зберігати до часу вилучення поліцейськими в ході обшуку, проведеного 18.06.2025 року.
Своїми умисними діями, які виразились у придбанні, носінні та зберіганні бойових припасів, вибухових речовин без передбаченого законом дозволу, ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 263 КК України.
Також, 18.06.2025 року близько 12 години 00 хвилин у ОСОБА_5 , який перебував за місцем свого проживання по АДРЕСА_1 , виник злочинний умисел на носіння бойових припасів, а саме оборонної осколкової ручної гранати RGO-88, без передбаченого законом дозволу.
Реалізуючи злочинний умисел, діючи у порушення вимог Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом МВС України, від 21.08.1998 року № 622, Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України № 576 від 12.10.1992 року, без спеціального дозволу органів Національної поліції, достеменно знаючи та розуміючи, що предмет являється боєприпасом, ОСОБА_5 перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння в період із 12 години 00 хвилин по 14 годину 30 хвилин 18.06.2025 року перемістив при собі в кишені власних шортів оборонну осколкову ручну гранату RGO-88, яка належить до вибухових пристроїв військового призначення - бойових припасів, з місця тимчасового проживання по АДРЕСА_1 , до східного берега р. Ірпінь, розміщеного в межах села Сущанка, Житомирського району, Житомирської області.
Близько 14 години 30 хвилин 18.06.2025 року ОСОБА_7 , перебуваючи спільно з своїм чоловіком ОСОБА_5 на східному березі річки Ірпінь розміщеного в межах села Сущанка, Житомирського району, Житомирської області, на ґрунті раптово виниклого конфлікту, підійшовши до останнього дістала з кишені його шортів оборонну осколкову ручну гранату RGO-88 та привівши її в бойову готовність використала, внаслідок чого загинула на вказаному місці.
Своїми умисними діями, які виразились у носінні бойових припасів без передбаченого законом дозволу, ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 263 КК України.
В ході досудового розслідування 19.06.2025 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України та в подальшому 06.08.2025 року було повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри.
Вина ОСОБА_5 обґрунтовано підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: - протоколом обшуку від 18.06.2025 року, в ході якого вилучено бойові припаси та вибухові речовини, які ОСОБА_5 зберігав без передбаченого законом дозволу; - протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 18.06.2025 року; - протоколами допиту свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які були запрошені у якості понятих в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 ; - протоколом допиту свідка ОСОБА_10 , яка повідомила відомі їй обставини вчинення кримінального правопорушення; - протоколом допиту свідка ОСОБА_11 , яка повідомила відомі їй обставини вчинення кримінального правопорушення; - протоколом допиту малолітнього свідка ОСОБА_12 та проведеного за її участі слідчого експерименту; - протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_5 .
Надалі 20.06.2025 року ухвалою Попільнянського районного суду Житомирської області до підозрюваного ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів. Строк тримання під вартою визначено рахувати з моменту затримання, а саме: з 20 години 30 хвилин 18.06.2025 року по 20 годину 30 хвилин 18.06.2025 року. Також ОСОБА_5 визначено суму застави у розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що в сумі становить 181680 гривень.
Строк досудового розслідування у кримінальному провадженні визначено до 19.08.2025 року. Матеріали кримінального провадження 06.08.2025 року відкрито стороні захисту у порядку ст. 290 КПК України. Термін тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 у даному кримінальному провадженні закінчується 16.08.2025 року.
Відповідно до ч. 3 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування у порядку, передбаченому цим Кодексом.
Таким чином, починаючи з 05.08.2025 року строк досудового розслідування у відповідному кримінальному провадженні не рахується у зв'язку з виконанням вимог ст. 290 КПК України.
З огляду на те, що приписи ст. 290 КПК України наразі не виконано у зв'язку з особливою складністю кримінального провадження, що робить процес ознайомлення з матеріалами тривалим у часі, а ризики, які обумовлювали необхідність застосування підозрюваній запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, продовжують мати місце, закінчити досудове розслідування наразі неможливо з об'єктивних причин.
Окрім того, після ознайомлення сторін з матеріалами кримінального провадження існує необхідність виконати вимоги ст.ст. 291-293 КПК України, а саме, скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування, вручити вказані процесуальні документи стороні захисту та направити до суду.
Не виключено, що сторона захисту може вчиняти спроби затягування (ухилення) від отримання обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування, штучно створюючи умови для завершення строку тримання під вартою підозрюваного.
Таким чином, спрогнозувати час, необхідний для виконання вимог ст.ст. 290-293 КПК України неможливо, що обумовлює необхідність продовження строків тримання під вартою на 60 днів.
На даний час, ризики встановлені ухвалою слідчого судді не зменшились та не змінились, зокрема:
- ОСОБА_5 у разі необрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою буде переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності, оскільки вчинені ним злочини, відповідно до ст. 12 КК України, відносяться до категорії тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 7 років та підозрюваний усвідомлює міру покарання, яка йому загрожує, має слабкі соціальні зв'язки та зареєстрований у Сумській області. Крім того, підозрюваний після самовільного залишення військової частини вже почав переховуватись від правоохоронних органів, винаймаючи житло у іншому населеному пункті;
- ОСОБА_5 може вчинити нове кримінальне правопорушення або продовжити вчиняти кримінальне правопорушення, оскільки раніше неодноразово притягався до адміністративної відповідальності та після вчинення кримінального правопорушення, яке полягало у придбанні, носінні та зберіганні бойових припасів, вибухових речовин без передбаченого законом дозволу, вчинив ще один злочин, пов'язаний з незаконним обігом зброї - носіння бойових припасів без передбаченого законом дозволу;
- ОСОБА_5 може незаконно впливати на очевидця у цьому ж кримінальному провадженні, малолітню ОСОБА_12 , 2016 року народження, яка являється його падчеркою.
Тобто, відповідно до вищевикладеного, заявлені ризики, передбачені п.п 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України не зменшилися, що виправдовує тримання ОСОБА_5 під вартою.
Продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_5 не суперечитиме п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України, оскільки саме такий запобіжний захід дасть можливість уникнути настання перелічених вищевказаних ризиків та забезпечить виконання підозрюваним ОСОБА_5 покладених на нього процесуальних обов'язків.
На підставі викладеного заступник начальника ВП- начальник СВ просить продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , строком на 60 діб, із визначення розміру застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Слідчий суддя, заслухавши думку заступника начальника ВП - начальника СВ, прокурора, які просили задовольнити дане клопотання, підозрюваного та його захисника, які заперечували щодо продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, просили обрати більш м'який запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, дослідивши матеріали клопотання та оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення клопотання по суті, приходить до наступного висновку.
Слідчим суддею встановлено, що в провадженні СВ Відділення поліції № 1 Житомирського РУП № 2 ГУНП в Житомирській області перебуває кримінальне провадження № 12025060660000078 від 18.06.2025 року, відносно ОСОБА_5 підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 263 КК України.
Ухвалою слідчого судді Попільнянського районного суду Житомирської області від 20 червня 2025 року застосовано до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, із визначення застави у розмірі 181680 гривень.
Відповідно до статті 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Клопотання про продовження строку тримання під вартою подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування.
Клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Європейський суд з прав людини підкреслює, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Під час розгляду клопотання слідчим та прокурором на підставі матеріалів кримінального провадження, долучених до клопотання та досліджених в судовому засіданні, доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263 КК України.
На даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права підозрюваного, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості саме для встановлення вини чи її відсутності у особи у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу.
Крім того, обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень перевірялась 20 червня 2025 року слідчим суддею Попільнянського районного суду Житомирської області при обранні ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
У поданому клопотанні заступник начальника ВП- начальник СВ вказував на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які не зменшилися.
Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, зокрема в пункті 36 рішення від 20 травня 2010 року у справі «Москаленко проти України», суд зазначив, що суворість покарання, яке може бути призначено обвинуваченим, у разі визнання їх винними, в скоєнні злочинів, в яких вони обвинувачуються, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду. У справі «Ілійков проти Болгарії» ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
З урахуванням вимог частини 5 статті 199 КПК України, слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що заявлені раніше ризики не зменшились або з'явились нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
Із системного аналізу змісту ч. 2 ст. 177 і п. 2 ч. 1 ст. 194 КПК України вбачається, що при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу в частині встановлення наявності заявлених стороною обвинувачення ризиків суд керується стандартом доведення «достатні підстави».
Таким чином, ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Вирішуючи питання доцільності продовження тримання підозрюваного ОСОБА_5 під вартою, слідчий суддя виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених ст.177 КПК України, із ступеня тяжкості інкримінованого йому кримінальних правопорушень, за які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі, а також приймає до уваги ту обставину, що підстави, за яких слідчим суддею було обрано підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, не відпали.
При цьому, слідчий суддя також враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену у рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 року, в якій Суд зазначив, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що обвинувачений може ухилятись від слідства.
Зокрема, підозрюваний ОСОБА_5 з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинення тяжких злочинів, санкція яких передбачає покарання лише у виді позбавлення волі на строк від 3 до 7 років (ч. 1 ст. 263 КК України), може вдатися до відповідних дій.
Згідно з ч. 1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Відповідно до ч. 3 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовженим слідчим суддею в межах строків досудового розслідування.
У відповідності до п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК України досудове розслідування стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Згідно до ч. 3 ст. 219 КПК України строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому ст. 290 цього Кодексу, не включаються у строки досудового розслідування.
Відповідно до ст. 203 КПК України ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження або винесення ухвали про скасування запобіжного заходу в порядку, передбаченому цим Кодексом.
З огляду на наведені положення законодавства, враховуючи те, що 06.08.2025 року матеріали кримінального провадження відкрито стороні захисту у порядку ст. 290 КПК України, з якими сторона захисту на даний час не ознайомилася, враховуючи об'єм матеріалів кримінального провадження, його тяжкість та складність, слідчий суддя приходить до висновку, що обґрунтованим є продовження строку тримання підозрюваного ОСОБА_5 під вартою на строк 60 днів, що в цілому забезпечить можливість виконання вимог ст.ст. 290-293 КПК України та не призведе до необґрунтованого тримання під вартою підозрюваного поза межами строків досудового розслідування та відповідного судового контролю.
За таких обставин слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення доведено наявність обставин, передбачених ч. 3 ст. 199 КПК України, що виправдовують подальше тримання підозрюваного ОСОБА_5 під вартою строком на 60 днів.
Згідно до частини третьої статті 183 КПК України встановлено, що суд при постановлені ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим законом.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 182 КПК України, розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи тяжкість кримінальних правопорушень, за які ОСОБА_5 підозрюється, слідчий суддя вважає за необхідне визначити розмір застави у розмірі 60 (шістдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який станом на 01 січня 2025 складає - 3028 гривень, що в сумі становить 181680 (сто вісімдесят одна тисяча шістсот вісімдесят) гривень, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
У разі внесення підозрюваним застави, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на останнього, визначені пунктом 1, 2, 3 частини п'ятої статті 194 КПК України, наступні обов'язки: - прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; - не відлучатися з населеного пункту, де він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; - повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання. При невиконанні умов застави до підозрюваного підлягають застосуванню заходи, передбачені частиною восьмою, десятою статті 182 КПК України.
Керуючись Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод; ст.ст.132, 176, 177, 178, 182, 183, 186, 193, 194, 196, 199, 205, 309, 336 КПК України, слідчий суддя
Клопотання заступника начальника відділення поліції - начальник СВ Відділення поліції № 1 Житомирського РУП № 2 ГУНП в Житомирській області капітана поліції ОСОБА_4 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Іванівка, Борзнянського району, Чернігівської області, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, строком на 60 діб, тобто до 05 жовтня 2025 року включно.
Визначити ОСОБА_5 суму застави у розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що в сумі становить 181680 (сто вісімдесят одна тисяча шістсот вісімдесят) гривень.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_5 з-під варти звільнити.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_5 обов'язки, передбачені пунктами 1, 2, 3 частини п'ятої статті 194 КПК України, а саме:
1) прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.
Копію ухвали про продовження строку дії запобіжного заходу вручити підозрюваному негайно після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена протягом 5 днів з дня її оголошення безпосередньо до Житомирського апеляційного суду.
Слідчий суддя Попільнянського
районного суду ОСОБА_1