Справа № 296/2158/22
1-кп/296/499/25
Вирок
Іменем України
06 серпня 2025 року м.Житомир
Корольовський районний суд м. Житомира в складі :
головуючого судді ОСОБА_1 ,
з участю
секретарів судових засідань ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
прокурора ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі кримінальне провадження за обвинуваченням:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Житомира, одруженого, з середньою технічною освітою, не працюючого, на утриманні має двох неповнолітніх дітей, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого: вироком Житомирського районного суду Житомирської області від 06.04.2021 року за ст. 185 ч.ч. 2, 3 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на три роки з іспитовим строком на два роки,
за ч.2 ст. 15, ч. 4 ст. 186 КК України,-
ОСОБА_6 , будучи засудженим вироком Житомирського районного суду Житомирської області від 06.04.2021 року за ч.ч. 2,3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на три роки з іспитовим строком на два роки, на шлях виправлення не став та під час іспитового строку вчинив новий умисний корисливий злочин.
Так, 30 березня 2022 року близько 12 год. 30 хв, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись поблизу будинку №3 що по вул. Гоголівській в місті Житомирі, ОСОБА_6 познайомився із ОСОБА_7 . В цей час та місці ОСОБА_6 в ході розмови з ОСОБА_7 , помітив в останньої мобільний телефон та в нього виник злочинний умисел направлений на повторне, відкрите викрадення мобільного телефону, належного ОСОБА_7 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, керуючись корисливим мотивом, ОСОБА_6 , перебуваючи біля ОСОБА_7 , під приводом прощання, обійняв останню та своєю лівою рукою відкрито викрав з правої кишені куртки потерпілої мобільний телефон «Iphone 5», імеі: НОМЕР_1 , вартість якого становить 1033 грн 33 коп., в якому була картка оператора мобільного зв'язку «Київстар», яка для потерпілої матеріальної цінності не становить.
З метою доведення свого злочинного умислу до кінця ОСОБА_6 , утримуючи викрадений телефон при собі, повернувся та почав йти від потерпілої, намагаючись в такий спосіб залишити місце вчинення злочину.
В цей час дії ОСОБА_6 були помічені потерпілою та свідком, які шляхом висунення вимоги зупинитись та повернути телефон, намагались перешкодити доведення обвинуваченим злочину до кінця. Ігноруючи вимоги вказаних осіб зупинитись та повернути телефон, ОСОБА_6 продовжив свої дії та утримуючи викрадене майно при собі, намагався в такий спосіб залишити місце вчинення злочину. Однак свій злочинний умисел останній не довів до кінця з причин, які не залежали від його волі, оскільки після того, як відійшовши на відстань 5 метрів від потерпілої, його протиправні дії були припинені свідком ОСОБА_8 , тим самим обвинувачений був позбавлений можливості розпорядитися викраденим телефоном.
Таким чином, ОСОБА_6 вчинив закінчений замах на відкрите викрадення чужого майна, чим намагався спричинити потерпілій ОСОБА_7 майнової шкоди на загальну суму 1033 грн 33 коп.
Допитаний судом обвинувачений ОСОБА_6 свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав частково, не погодившись із кваліфікацією його дій, зазначив, що здійснив крадіжку, а не грабіж. Однак, в подальшому, в ході розгляду провадження, обвинувачений свою винуватість в скоєнні грабежу визнав в повному обсязі та надав суду наступні покази.
У зазначені в обвинуваченні час, день та місці він перебував біля ринку, там познайомився з потерпілою та свідком, з якими разом вживали спиртні напої. Випили пляшку горілки, після чого він підійшов до потерпілої, почав її обнімати, та з кишені витягнув мобільний телефон та намагався втекти. В цей час свідок ОСОБА_8 побігла за ним, схопила його та «повалила» на землю та забрала в нього телефон потерпілої. Після цього викликали поліцію, яка його затримала на місці події. Наполягає, що був під дією алкоголю та проходив програму замісної підтримувальної терапії. З місця викрадення мобільного телефону він не намагався втекти, скоїв таємну крадіжку, а не грабіж. Вважає, що в його діях є склад замаху на таємне викрадення чужого майна.
Незважаючи на таку позицію обвинуваченого ОСОБА_6 , на переконання суду, його винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, за обставин, встановлених судом, повністю підтверджується сукупністю досліджених під час судового розгляду доказів - письмових доказів, показів свідків та потерпілої, висновками судових експертиз.
Показами потерпілої ОСОБА_7 наданими під час судового засідання 21.07.2022 та дослідженими під час розгляду даного провадження в суді. Під час допиту потерпіла надала наступні покази.
Подія сталася на вул. Гоголівській навесні 2022 року, коли вона разом зі своєю знайомою - свідком ОСОБА_8 стояла на вулиці й чекала ще одну подругу. На той момент у потерпілої нещодавно народилася онука. Обвинуваченого вона раніше не знала, з ним не знайома, алкогольних напоїв разом не вживала, на момент події була тверезою. Він стояв поруч і спілкувався зі свідком ОСОБА_8 .. В момент, коли їй зателефонувала сусідка, вона відійшла в бік, відповіла на дзвінок і поклала телефон у праву кишеню штанів. Після цього обвинувачений підійшов, почав із нею обійматися, в цей момент вона відчула як його рука проникла до її кишені. Він витягнув телефон та почав тікати. Вона крикнула до своєї знайомої ОСОБА_9 ( ОСОБА_10 ), що у неї викрали телефон. ОСОБА_9 (свідок ОСОБА_10 ) миттєво наздогнала обвинуваченого, повалила на землю та почала його утримувати. У момент затримання обвинуваченого телефон був у нього руках. Коли свідок ОСОБА_8 вже схопила обвинуваченого, він викинув телефон. Потерпіла підняла телефон із землі, після чого викликали поліцію. Обвинувачений не реагував на її прохання повернути телефон і продовжував тікати. Чи вона особисто кричала йому вслід, не пам'ятає, пам'ятає лише, що кричала до ОСОБА_9 , а та до нього.
Показами свідка ОСОБА_8 , яка суду надала наступні покази.
На весні 2022 року вона перебувала разом із потерпілою ОСОБА_7 біля будівлі, яку в народі називають «кочегарка», на розі вулиць Хлібна та Гоголівська. Вони чекали чоловіка свідка. До них підійшов обвинувачений - громадянин на ім'я ОСОБА_11 , та попросив у них щось поїсти й «50 грамів», на що вони відповіли, що нічого з цього не мають. В цей момент потерпілій ОСОБА_12 ( ОСОБА_7 ) зателефонували і вона на короткий час відійшла, щоб поговорити. Після розмови вона повернулась до місця, де вони перебували.
Обвинувачений почав прощатися з ними, підійшов до ОСОБА_12 , обійняв її, в цей же момент правою рукою заліз до неї в кишеню та витягнув мобільний телефон ї вона це побачила. Після цього обвинувачений відійшов приблизно на 2 метри, а вона почала кричати: «Стій, віддай телефон!». Обвинувачений обернувся, однак на її слова не відреагував та став тікати. Свідок наздогнала його, повалила на землю, скрутила та викликала поліцію.
Під час цих подій обвинувачений просив, щоб його не чіпали. Також свідок підтвердила, що на момент коли обвинувачений виймав телефон з кишені потерпілої, він бачив, що вона стоїть поруч і все бачить.
Протоколом огляду місця події від 30.03.2022 року з таблицею зображень до нього, з якого вбачається, що під час огляду відкритої ділянки території за адресою: АДРЕСА_3 , знаходиться 5 поверховий будинок. Близько 20 м від вказаного будинку знаходиться цегляна одноповерхова котельня, праворуч від якої близько 5 м знаходиться гр. ОСОБА_7 , яка показала правою рукою на місце, де сталася подія, а саме: де гр. ОСОБА_6 відкрито заволодів її мобільним телефоном марки «Iphone 5» білого кольору в чохлі сірого кольору, вийнявши його з кишені її куртки.
Протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення від 30.03.2022.
Протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 30.03.2022 року, відповідно до якого ОСОБА_7 у присутності двох понятих впізнала на фото № 2 особу, яка 30.03.2022 року, перебуваючи за адресою: м. Житомир, вул. Гоголівська, 3, відкрито викрала мобільний телефон марки «Iphone 5».
Протоколом огляду предмета від 30.03.2022 року згідно з яким за участю потерпілої ОСОБА_7 було оглянуто мобільний телефон марки «Iphone 5» в корпусі білого та сірого кольорів, IMEI: НОМЕР_1 , в чохлі (силіконовому) прозорого та золотистого кольорів з малюнками в формі серця з сімкартою мобільного оператора ПрАТ «Київстар» з абонентським номером НОМЕР_2 . Під час огляду потерпіла ОСОБА_7 підтвердила, що саме цей телефон у неї відкрито викрала невідома особа чоловічої статі.
Протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 30.03.2022 року, відповідно до якого ОСОБА_8 у присутності двох понятих впізнала на фото № 1 особу, яка 30.03.2022 року, перебуваючи за адресою: м. Житомир, вул. Гоголівська, 3, відкрито викрала у ОСОБА_7 мобільний телефон марки «Iphone 5».
Висновком товарознавчої експертизи № 601/22-25 від 05.04.2022 року, відповідно до якого вартість мобільного телефону марки «Iphone 5», який був у використанні моделі А1533 (5S) IMEI: НОМЕР_1 , станом на 30.03.2022 року, складала 1033.33 грн.
Протоколом проведення слідчого експерименту за участю потерпілої ОСОБА_7 від 30.03.2022 року, з якого вбачається, що під час проведення вказаної слідчої дії ОСОБА_7 дала показання, які є аналогічними за своїм змістом її показанням під час судового розгляду.
Протоколом проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_8 від 30.03.2022 року, з якого вбачається, що під час проведення вказаної слідчої дії ОСОБА_8 дала показання, які є аналогічними за своїм змістом її показання під час судового розгляду.
Також, під час судового розгляду судом були досліджені письмові докази, надані стороною захисту.
Відповідь директора КП «Центр первинної медико - санітарної допомоги» Житомирської міської ради від 19.09.2022, відповідно до якої обвинувачений ОСОБА_6 , знаходиться на обліку в наркологічному диспансері, внаслідок вживання опіоїдів, та проходив відповідну замісну терапію.
Згідно з випискою медичної карти амбулаторного хворого ОСОБА_6 (т.1 199), останній має діагноз «Синдром залежності».
Відповідно до відповіді директора КП «Центр первинної медико - санітарної допомоги» Житомирської міської ради від 28.12.2023 року обвинувачений ОСОБА_6 отримував підтримувальну замісну терапію для осіб з психічними та поведінковими розладами, внаслідок вживання опіоїдів з 22.03.2022 року по 01.04.2022 року препаратом Метадон ЗН 50 мг. З 02.04.2022 року пацієнт не з'явився для отримання замісної терапії та 15.04.2022 року був знятий з програми ЗПТ.
У ході судового розгляду за клопотанням сторони захисту на підставі ухвали суду від 18 грудня 2024 року по даному кримінальному провадженню відносно обвинуваченого ОСОБА_6 було призначено амбулаторну судово - психіатричну експертизу.
18.04.2025 року на адресу суду надійшов висновок №131-2025, відповідно до якого ОСОБА_6 в період часу, що відноситься до інкримінованих йому діянь, виявляв клінічні ознаки розладу особистості та поведінки внаслідок вживання опіоїдів. (F11.71 МКХ-10). ОСОБА_6 у період часу, що відноситься до інкримінованих йому діянь, за своїм психічним станом був здатним усвідомлювати свої дії та керувати ними. ОСОБА_6 у даний час виявляє клінічні ознаки розладу особистості та поведінки внаслідок вживання опіоїдів, стан компенсації (F11.71 МКХ-10). ОСОБА_6 у даний час за своїм психічним станом здатний усвідомлювати свої дії або керувати ними. ОСОБА_6 в застосуванні щодо нього примусових заходів медичного характеру не потребує. Лікування з приводу наркотичної залежності не потребує. За час перебування в СІЗО замісну підтримувальну терапію ОСОБА_6 не отримував, стан його здоров'я оцінювався, як задовільний.
На підставі викладеного, суд вважає винуватість обвинуваченого доведеною повністю та кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 186 КК України, як умисні дії, які виразились у закінченому замаху на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчиненому в умовах воєнного стану.
При визначенні виду та розміру покарань суд керується вимогами статей 65 - 68 КК України та роз'ясненнями постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» (з наступними змінами), дотримується принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винного та обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обвинувачений раніше притягувався до кримінальної відповідальності, вчинив новий умисний злочин під час іспитового терміну за попереднім вироком, за місцем проживання характеризується посередньо, на даний час не працює.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченому, є часткове визнання винуватості, повне відшкодування заподіяної шкоди, шляхом повернення потерпілої мобільного телефону.
Обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_6 , відповідно до ст. 67 КК України є вчинення кримінального правопорушення особою, яка перебувала в стані алкогольного сп'яніння.
Обтяжуючу обставину, яка була інкримінована обвинуваченому органом обвинувачення як «рецидив злочину», суд виключає, оскільки останній раз обвинувачений був засуджений за вчинення злочину, передбаченого ст. 185 ч.ч. 2, 3 КК України, що повністю поглинається кваліфікацією його дій за даним кримінальним провадженням.
Згідно зі ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
У правовій державі покарання передусім є виправним та превентивним засобом, в якій має використовуватись не надмірні, а лише необхідні й зумовлені метою заходи.
На реалізацію принципу, встановленого частиною другою статті 61 Конституції України, згідно з яким юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, спрямовані положення статті 65 КК України. Зазначений принцип, зокрема, конкретизовано у положеннях Кримінального кодексу України щодо системи покарань, звільнення від кримінальної відповідальності, звільнення від покарання та його відбування, у тому числі призначення більш суворого покарання.
Керуючись загальними засадами призначення покарання (ст. 65 КК України), суд має призначати покарання конкретній особі за конкретний злочин, максимально індивідуалізуючи покарання.
Призначене судом покарання повинно відповідати ступеню суспільної небезпеки кримінального правопорушення, обставинам його вчинення та враховувати особу винного, тобто бути справедливим.
Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину та передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину.
Виходячи з мети покарання й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
Тобто, кримінально-правовий зміст принципу справедливості полягає в тому, що покарання, яке застосоване до особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, повинно бути справедливим, тобто таким, що відповідає як тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, так і конкретним обставинам його вчинення, а також особливостям особистості злочинця.
Вищевказана позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.05.2023 винесеній за результатами розгляду справи № 135/563/22.
Згідно ч.3 ст. 68 КК України за вчинення замаху на кримінальне правопорушення строк або розмір покарання не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу.
Відповідно до ч.4 ст. 186 КК України грабіж, вчинений в умовах воєнного стану, карається позбавленням волі на строк від семи до десяти років. Дві третини від максимального строку покарання становлять вісімдесят місяців позбавлення волі.
Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України за правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу.
Вироком Богунського районного суду м. Житомира від 24.02.2023 року обвинувачений ОСОБА_6 засуджений за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 та ч. 4 ст. 185 КК України та йому з урахуванням часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком Житомирського районного суду Житомирської області від 06.04.2021 року остаточно призначено покарання у виді 5 (п'яти років) 6 (шести) місяців позбавлення волі.
Станом на день ухвалення вироку відбута частина покарання за вироком Богунського районного суду м. Житомира від 24.02.2023 року становить 2 роки 4 місяці 6 днів. Покарання, частково відбуте обвинуваченим за попереднім вироком, має бути зараховане в строк відбуття покарання за новим вироком станом на дату набрання цим вироком законної сили.
Окрім того, за правилами, передбаченими в статті 72 КК України, обвинуваченому в строк відбуття покарання має бути зарахований строк попереднього ув'язнення в цьому кримінальному провадженні з 30.03.2022 року по 14.04.2023 року, який складає один рік 14 днів.
На підставі викладеного, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого неможливе без ізоляції від суспільства, а тому обирає йому покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції статті.
На переконання суду, у даному випадку таке покарання відповідає вимогам ст. ст. 50, 65 КК України, є справедливим, необхідним і достатнім для виправлення засудженого та запобігання нових злочинів.
Арешт, накладений ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 01.04.2022 року на мобільний телефон торгівельної марки «Samsung», у корпусі синього кольору, ІМЕІ: НОМЕР_3 з сімкартою мобільного оператора ПрАТ «Київстар» з абонентським номером НОМЕР_4 , сумка чорного кольору в якій знаходились речі, а саме: жіночий металевий браслет, станок для гоління помаранчевого кольору, зв'язка ключів, головний убір коричневого кольору, рукавички чорного кольору, гаманець шкіряний чорного кольору в якому знаходились дві банківські картки «ПриватБанк», дисконтна картка «Sanitas», дисконтна картка «Смартшоп»; мобільний телефон торгівельної марки «Iphone 5», в корпусі білого кольору в чохлі сірого кольору ІМЕІ: НОМЕР_1 з сімкартою мобільного оператора ПрАТ «Київстар» з абонентським номером НОМЕР_2 - підлягає скасуванню.
Розмір майнової шкоди завданої ОСОБА_7 становить 1033 грн 33 копійок.
Цивільний позов не заявлений.
Долю речових доказів вирішити на підставі приписів ст. 100 КПК України.
Витрати за проведення експертизи, відповідно до ст. 124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого.
Керуючись ст. ст. 368, 370, 374, 525 КПК України, суд -
ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 186 КК України та призначити йому покарання у виді 06 (шість) років 08 (вісім) місяців позбавлення волі.
На підставі ч.4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного вироком Богунського районного суду м. Житомира від 24.02.2023 року більш суворим, призначити ОСОБА_6 остаточно покарання у виді 06 (шість) років 08 (вісім) місяців позбавлення волі.
На підставі ст.72 КК України зарахувати ОСОБА_6 в строк відбуття покарання строк попереднього ув'язнення з 30.03.2022 року по 14.04.2023 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі, а також покарання, відбуте з 30.03.2023 року по дату набрання вироком законної сили за вироком Богунського районного суду м. Житомира від 24.02.2023 року з розрахунку один день відбутого покарання за один день позбавлення волі.
Строк відбуття покарання рахувати з дати затримання, тобто з 30.03.2022 року.
Арешт накладений слідчим суддею Богунського районного суду м. Житомира від 01.04.2022 року на мобільний телефон торгівельної марки «Samsung», у корпусі синього кольору, ІМЕІ: НОМЕР_3 з сімкартою мобільного оператора ПрАТ "Київстар" з абонентським номером НОМЕР_4 , сумка чорного кольору в якій знаходились речі, а саме: жіночий металевий браслет, станок для гоління помаранчевого кольору, зв'язка ключів, головний убір коричневого кольору, рукавички чорного кольору, гаманець шкіряний чорного кольору в якому знаходились дві банківські картки «ПриватБанк», дисконтна картка «Sanitas», дисконтна картка «Смартшоп»; мобільний телефон торгівельної марки «Iphone 5», в корпусі білого кольору в чохлі сірого кольору ІМЕІ: НОМЕР_1 з сімкартою мобільного оператора ПрАТ «Київстар» з абонентським номером НОМЕР_2 - скасувати.
Речові докази:
- мобільний телефон торгівельної марки «Samsung», у корпусі синього кольору, ІМЕІ: НОМЕР_3 з сімкартою мобільного оператора ПрАТ «Київстар» з абонентським номером НОМЕР_4 , - повернути за належністю.
- сумка чорного кольору в якій знаходились речі, а саме: жіночий металевий браслет, станок для гоління помаранчевого кольору, зв'язка ключів, головний убір коричневого кольору, рукавички чорного кольору, гаманець шкіряний чорного кольору в якому знаходились дві банківські картки «ПриватБанк», дисконтна картка «Sanitas», дисконтна картка «Смартшоп» - повернути власнику за належністю.
- мобільний телефон торгівельної марки «Iphone 5», в корпусі білого кольору в чохлі сірого кольору ІМЕІ: НОМЕР_1 з сімкартою мобільного оператора ПрАТ «Київстар» з абонентським номером НОМЕР_2 - повернути власнику ОСОБА_13 за належністю.
- 2 DVD-R диски з надписом «слідчий експеримент 30.03.2022», флешносій марки «Kindston» об'ємом на 28 Гб з написом експеримент від 30.03.2022 - залишити в матеріалах кримінального провадження.
Стягнути з засудженого на користь держави 1887 грн 70 коп. процесуальних витрат.
На вирок суду може бути подана апеляція до Житомирського апеляційного суду через Корольовський районний суд м. Житомира протягом 30 днів з дня його проголошення, а засудженим до позбавлення волі, який перебуває під вартою, в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Головуючий суддя ОСОБА_1