06 серпня 2025 р. Справа № 440/13560/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Любчич Л.В.,
Суддів: Присяжнюк О.В. , Спаскіна О.А. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 17.12.2024, головуючий суддя І інстанції: І.Г. Ясиновський, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, по справі № 440/13560/24
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області третія особа Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (далі - ГУ ПФУ в Кіровоградській області, відповідач, пенсійний орган), третя особа Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (далі - ГУ ПФУ в Полтавській області, третя особа), в якому просить суд:
визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Кіровоградській області щодо неврахування під час призначення пенсії за віком ОСОБА_1 заробітної плати (доходу), підтвердженої довідками від 06.11.2012 №16-09-001690/12 та №16-09-001692/12;
зобов'язати ГУ ПФУ в Кіровоградській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 21.08.2023 про призначення пенсії за віком та врахувати при обчисленні пенсії ОСОБА_1 заробітну плату (дохід), підтверджену довідками від 06.11.2012 №16-09-001690/12 та №16-09-001692/12.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 17.12.2024 по справі № 440/13560/24 позов ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Кіровоградській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії задоволено.
Визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Кіровоградській області щодо неврахування під час призначення пенсії за віком ОСОБА_1 заробітної плати (доходу), підтвердженої довідками від 06.11.2012 №16-09-001690/12 та №16-09-001692/12.
Зобов'язано ГУ ПФУ в Кіровоградській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 21.08.2023 про призначення пенсії за віком та врахувати при обчисленні пенсії ОСОБА_1 заробітну плату (дохід), підтверджену довідками від 06.11.2012 №16-09-001690/12 та №16-09-001692/12
Не погоджуючись з вказаним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 17.12.2024 у справі № 440/13560/24 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що документи, необхідні для призначення пенсії, зокрема, про стаж роботи до 31 грудня 1991 року, уточнюючі довідки про навчання, враховуються при призначенні пенсії у разі проставлення апостиля компетентним органом держави, в якій документ був складений, передбаченого статтею 4 Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів від 05 жовтня 1961 року. У зв'язку з цим при призначенні пенсій громадянам, які проживали/працювали на території Російської Федерації, до страхового стажу зараховуються періоди роботи (служби) та території Російської Федерації по 31 грудня 1991 року. Тому, після 23.12.2023 документи, що не мають установленої форми, які видані, зокрема в Російській Федерації, не можуть бути взяті до уваги без накладення апостилю, незалежно від їх дати видачі/посвідчення.
Апелянт зауважив, що рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 29.05.2024 по справі № 440/15974/23, на яке посилається позивач, та на виконання якого, відповідачем призначено позивачу пенсію за віком, не містить зобов'язань щодо врахування сум нарахованої заробітної плати.
Позивач правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалась.
Відповідно до положень ч.1 ст. 308 , п.3 ч.1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України ( далі - КАС України) розгляд справи проведено в порядку письмового провадження за наявними у ній доказами та в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів вислухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які відповідач посилається в апеляційній скарзі, прийшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлені наступні обставини, які не оспорені сторонами.
З рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 29.05.2024 по справі № 440/15974/23 21.08.2023 вбачається, що позивач звернулася до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком.
28.08.2003 ГУ ПФУ в Кіровоградській області винесено рішення №164350004279 про відмову у призначенні пенсії за віком, згідно з яким до страхового стажу ОСОБА_1 не зараховано періоди роботи за трудовою книжкою від 23.11.1977 серії НОМЕР_1 :
- з 01.01.1992 по 04.08.1992, з 01.07.1994 по 10.10.1994, з 11.10.1994 по 14.08.1999, оскільки трудова діяльність проходила на території російської федерації;
- з 19.10.1977 по 04.04.1978 оскільки запис про звільнення зроблено з порушенням вимог пункту 4.1 Інструкції, а саме відсутній підпис відповідальної особи.
ОСОБА_1 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ГУ ПФУ в Кіровоградській області, в якій просила:
- визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Кіровоградській області щодо відмови у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 ;
- зобов'язати ГУ ПФУ в Кіровоградській області зарахувати до страхового стажу позивача періоди роботи: з 19.10.1977 по 17.04.1978; з 01.10.1984 по 02.08.1985; з 09.02.1988 по 04.08.1992; з 05.08.1992 по 30.06.1994; з 01.07.1994 по 10.10.1994; з 11.10.1994 по 14.08.1999;
- зобов'язати ГУ ПФУ в Кіровоградській області зарахувати до страхового стажу позивача періоди роботи у районах Крайньої Півночі: з 21.07.1983 по 01.10.1984; з 01.10.1984 по 02.08.1985; з 24.10.1985 по 20.06.1986; з 10.10.1986 по 04.02.1988; з 09.02.1988 по 04.08.1992; з 05.08.1992 по 30.06.1994; з 01.07.1994 по 10.10.1994; з 11.10.1994 по 14.08.1999 із розрахунку один рік за один рік і шість місяців роботи;
- зобов'язати ГУ ПФУ в Кіровоградській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 21.08.2023 про призначення пенсії за віком.
29.05.2024 рішенням Полтавського окружного адміністративного суду по справі № 440/15974/23 21.08.2023, зокрема, визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ПФУ в Кіровоградській області від 28.08.2023 №164350004279 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії. Зобов'язано ГУ ФУ в Кіровоградській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу періоди роботи відповідно до трудової книжки НОМЕР_1 від 23.11.1976: з 19.10.1977 по 17.04.1978, з 21.07.1983 по 01.10.1984 з 01.10.1984 по 02.08.1985 з 24.10.1985 по 20.06.1986 з 10.10.1986 по 04.02.1988 з 09.02.1988 по 04.08.1992 з 05.08.1992 по 30.06.1994 з 01.07.1994 по 10.10.1994 з 11.10.1994 по 14.08.1999, з яких періоди роботи у районах Крайньої Півночі : з 21.07.1983 по 01.10.1984 з 01.10.1984 по 02.08.1985 з 24.10.1985 по 20.06.1986 з 10.10.1986 по 04.02.1988 з 09.02.1988 по 04.08.1992 з 05.08.1992 по 30.06.1994 з 01.07.1994 по 10.10.1994 з 11.10.1994 по 14.08.1999 зарахувати на пільгових умовах, із розрахунку один рік роботи за один рік і шість місяців роботи. Зобов'язано ГУ ПФУ в Кіровоградській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 21.08.2023, з урахуванням висновків суду при винесенні даного рішення.
На виконання вказаного рішення суду ГУ ПФУ в Кіровоградській області повторно розглянуто заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 21.08.2023 та Рішенням від 13.09.2024 № 164350004279 ОСОБА_1 призначено пенсію за віком з 21.08.2023, з урахуванням висновків суду. Страховий стаж ОСОБА_1 , обчислений з урахуванням висновків суду склав 33 роки 6 місяців 14 днів. Приймаючи зазначене рішення відповідач виходив , що документи, необхідні для призначення пенсії, зокрема, про стаж роботи до 31 грудня 1991 року, уточнюючі довідки про навчання, враховуються при призначенні пенсії у разі проставлення апостиля компетентним органом держави, в якій документ був складений, передбаченого статтею 4 Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів від 05 жовтня 1961 року.
При призначенні пенсій громадянам, які проживали/працювали на території Російської Федерації, до страхового стажу зараховуються періоди роботи (служби) та території Російської Федерації по 31 грудня 1991 року. Після 23.12.2023 документи, що не мають установленої форми, які видані, зокрема в РФ, не можуть бути взяті до уваги без накладення апостилю, незалежно від їх дати видачі/посвідчення.
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо неврахування під час призначення пенсії за віком ОСОБА_1 заробітної плати (доходу), підтвердженої довідками від 06.11.2012 №16-09-001690/12 та №16-09-001692/12, позивачка звернулася до суду з цим позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, враховуючи приписи п. 1 Постанови КМУ від 04.02.2023 №107 «Деякі питання прийняття на території України під час воєнного стану документів, виданих уповноваженими органами іноземних держав», а також те, що архівна довідка позивачки за періоди роботи на території РФ на момент її подання до відповідача до 24.02.2022 приймалася на території України без спеціального посвідчення, дійшов висновку про неправомірність дій ГУ ПФУ в Кіровоградській області щодо неврахування під час призначення пенсії за віком ОСОБА_1 заробітної плати (доходу), підтвердженої довідками від 06.11.2012 №16-09-001690/12 та №16-09-001692/12.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України (рішення підлягає перегляду в частині задоволених позовних вимог), колегія суддів зазначає наступне.
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п. 6 ст. 92 Конституції України, виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.
Правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян врегульовує Закон України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-IV).
Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону №1058-IV, для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Згідно з п. 1 ст. 41 Закону №1058-IV, до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, а після набрання чинності Законом України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» - максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначеної відповідно до закону.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону №1058-IV, якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про пенсійне забезпечення, то застосовуються норми міжнародного договору.
Одним із міжнародних договорів з питань пенсійного забезпечення, який підписала Україна, стала багатостороння Угода про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992, зобов'язання за якою взяли на себе дев'ять держав - учасниць СНД, в тому числі, Україна та РФ (надалі - Угода).
Ця Угода поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені або будуть встановлені законодавством держав - учасниць Угоди (ст. 5 Угоди).
Відповідно до ст. 1 Угоди, пенсійне забезпечення громадян держав - учасниць цієї Угоди та членів їхніх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.
Статтею 6 Угоди встановлено, що призначення пенсій громадянам держав - учасниць Угоди проводиться за місцем проживання.
Згідно з ч. 3 ст. 6 Угоди, обчислення пенсій відбувається із заробітку (доходів) за періоди роботи, які зараховуються в трудовий стаж. У тому випадку якщо у державах-учасницях Угоди введено національну валюту, розмір заробітку (доходу) визначається виходячи з офіційно встановленого курсу на момент призначення пенсії.
Відповідно до абз. 5 пп. 3 п. 2.1 розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", що затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005 (надалі - Порядок № 22-1), особи, яким пенсія відповідно до міжнародних договорів (угод) у галузі пенсійного забезпечення призначається з урахуванням заробітної плати, отриманої за періоди роботи на територіях держав-учасниць міжнародних договорів (угод), надають довідки про заробітну плату для призначення пенсії (з розбивкою по місяцях), видані підприємствами, установами чи організаціями (їх правонаступниками), де працювала особа, або архівними установами.
Аналіз наведених вище правових норм дозволяє зробити висновок про те, що заробіток (дохід) за періоди роботи на території будь-якої з держав-учасниць Угоди, враховується при обчисленні розміру пенсії за умови надання особою довідки про заробітну плату для призначення пенсії (з розбивкою по місяцях).
Матеріалами справи підтверджено, що позивачем разом із заявою про призначення пенсії було надано до пенсійного органу довідки від 06.11.2012 №16-09-001690/12 та №16-09-001692/12, видані Муніципальним архівом муніципального утворення «Ленський район» республіки Саха (Якутія) (а.с. 64, 65), в яких містяться відомості про розмір заробітної плати ОСОБА_1 , отримуваної в період з липня 1983 року по серпень 1992 року включно із розбивкою по місяцях.
Зі змісту вказаних довідок вбачається, що вони видані на підставі розрахункових відомостей нарахування заробітної плати за 1983-1988 роки, за 1988-1992 роки, акту прийому передачі в Ленський районний архів від 08.07.2010.
Таким чином, вказаними довідками підтверджують факт нарахування позивачу заробітної плати за періоди з липня 1983 року по серпень 1992 року включно, а тому заробіток ОСОБА_1 у вказані періоди підлягає врахуванню при обчисленні розміру пенсії.
Разом з цим, як зазначає сам відповідач, та, як встановлено колегією суддів із наявного в матеріалах справи витягу з пенсійної справи ОСОБА_1 , відповідач при призначенні позивачу пенсії за віком, врахував нульовим значенням заробітну плату за вказаний період її роботи у РФ, мотивуючи це тим що, після зупинення дії Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, підписаної від імені України у м. Мінську 22.01.1993 у відносинах з РФ та Республікою Білорусь, при призначенні пенсії заробітна плата отримана на території російської федерації за період по 31.12.1991, враховується при призначенні пенсії за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами.
Колегія суддів вважає безпідставними наведені твердження відповідача з огляду на наступне.
Так, дійсно, 01.12.2022 прийнято Закон України "Про зупинення дії та вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року" №2783-ІХ (надалі - Закон №2783-IX), яким керуючись положеннями статті 62 Віденської конвенції про право міжнародних договорів, статті 24 Закону України "Про міжнародні договори України", зупинено у відносинах з РФ та республікою Білорусь дію Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, вчиненої від імені України у м. Мінську 22.01.1993 і ратифікованої Законом України від 10.11.1994 №240/94-ВР (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., № 46, ст. 417), та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22.01.1993, вчиненого від імені України у м. Москві 28.03.1997 і ратифікованого Законом України від 03.03.1998 №140/98-ВР (Відомості Верховної Ради України, 1998 р., № 26, ст. 162). Вирішено, керуючись положеннями статті 54 Віденської конвенції про право міжнародних договорів, статті 84 Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, статті 24 Закону України "Про міжнародні договори України", вийти з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, вчиненої від імені України у м. Мінську 22.01.1993 і ратифікованої Законом України від 10.11.1994 №240/94-ВР, та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22.01.1993, вчиненого від імені України у м. Москві 28.03.1997 і ратифікованого Законом України від 03.03.1998 №140/98-ВР .
Отже, Законом №2783-IX зупинено дію Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, вчинену від імені України у м. Мінську 22.01.1993 і ратифіковану Законом України від 10.11.1994 №240/94-ВР, тому до документів, виданих на території РФ, при їх пред'явленні на території України застосовуванню підлягала вимога засвідчення апостилем згідно з Конвенцією, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів, 1961 року, яка є чинною у відносинах України з РФ.
Водночас 04.02.2023 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №107 "Деякі питання прийняття на території України під час воєнного стану документів, виданих уповноваженими органами іноземних держав", якою установлено, що під час воєнного стану та протягом шести місяців після його припинення або скасування документи, виготовлені або засвідчені на території іноземних держав установою або спеціально на те уповноваженою особою в межах їх компетенції за установленою формою і скріплені гербовою печаткою, приймаються на території України без спеціального посвідчення (консульської легалізації, проставлення апостиля тощо) у разі, коли станом на 24 лютого 2022 року такі документи приймалися на території України без спеціального посвідчення.
Законом №2102-IX від 24.02.2022 затверджено Указ Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №64/2022, яким введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022, що триває і дотепер.
Станом на 24.02.2022 спірні довідки, видані на території РФ, приймалися на території України без спеціального посвідчення в силу Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, дія якої була зупинена лише Законом №2783-IX від 01.12.2022. Тому такі довідки підлягають прийняттю на території України без спеціального посвідчення (проставлення апостиля).
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції та вважає обґрунтованими позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправними дій ГУ ПФУ в Кіровоградській області щодо неврахування під час призначення пенсії за віком ОСОБА_1 заробітної плати (доходу), підтвердженої довідками від 06.11.2012 №16-09-001690/12 та №16-09-001692/12 та щодо зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 21.08.2023 про призначення пенсії за віком та врахувати при обчисленні пенсії ОСОБА_1 заробітну плату (дохід), підтверджену довідками від 06.11.2012 №16-09-001690/12 та №16-09-001692/12.
Колегія суддів, переглянувши рішення суду першої інстанції, дійшла висновку, що при прийнятті рішення, суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального права.
Посилання апелянта на правомірність дій щодо неврахування під час призначення пенсії позивачці за віком, довідок заробітної плати від 06.11.2012 колегія суддів вважає необґрунтованими з вище зазначених підстав.
Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
Згідно із ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області - залишити без задоволення.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2024 року по справі № 440/13560/24 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя Л.В. Любчич
Судді О.В. Присяжнюк О.А. Спаскін