07 серпня 2025 р. Справа № 520/11056/2020
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: П'янової Я.В.,
Суддів: Жигилія С.П. , Макаренко Я.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.05.2025, головуючий суддя І інстанції: Котеньов О.Г., м. Харків, повний текст складено 22.05.25 у справі № 520/11056/2020
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі за текстом також - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі за текстом також - відповідач), у якому просив:
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області донарахувати та виплатити ОСОБА_1 суми індексованого доходу відповідно до Закону України “Про індексацію грошових доходів населення» і “Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 № 1078, та компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії на підставі Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» і Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 р. №159, а саме: пенсії за період з 01 жовтня 2017 року по 01 квітня 2020 року на підставі рішення Харківського окружного адміністративного суду від 31 січня 2020 року у справі № 520/14348/19.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 22 травня 2025 року задоволено позов ОСОБА_1 .
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області донарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії на підставі Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» і Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 р. №159, а саме: пенсії за період з 01 жовтня 2017 року по 01 квітня 2020 року на підставі Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 31 січня 2020 року у справі № 520/14348/19.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, позивач оскаржив його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що рішення не в повній мірі відповідає положенням Конституції України, діючому законодавству та Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач, із посиланням на обставини справи, зазначає, що судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні взагалі не вирішено питання щодо проведення індексації пенсії, перерахованої на підставі судових рішень. Отже, оскаржуване рішення не відповідає вказаним вище вимогам, а тому підлягає зміні.
За результатами апеляційного розгляду просить змінити оскаржуване рішення суду, виклавши його резолютивну частину в наступній редакції: зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області донарахувати та виплатити позивачу суми індексованого доходу відповідно до Закону України “Про індексацію грошових доходів населення» і “Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 № 1078 та компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії на підставі Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» і Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 р. N159, а саме: пенсії за період з 01 жовтня 2017 року по 01 квітня 2020 року на підставі Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 31 січня 2020 року у справі № 520/14348/19.
Відповідач правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Відповідно до пункту третього частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України) суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 31.01.2020 у справі № 520/14348/19, яке набрало законної сили 03.03.2020, адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про скасування рішення, визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено.
Визнано протиправним та скасовано Рішення відділу з питань виплати пенсій №8 управління з питань виплати пенсій Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №963020121839 від 17.12.2019 щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити з 01.10.2017 перерахунок та виплату призначеної пенсії ОСОБА_1 за вислугу років, відповідно до ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 №1789-ХІІ (в редакції станом на час призначення пенсії) з розрахунку 90 відсотків суми заробітної плати, на яку нараховується єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, яка визначена у висновку судової економічної експертизи Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз імені заслуженого професора М.С. Бокаріуса №24152 від 05.12.2019 та складає 62180 (шістдесят дві тисячі сто вісімдесят) грн. 66 коп., без обмежень її максимального розміру, з урахуванням раніше проведених виплат.
Позивач 13.03.2020 звернувся до відповідача із запитом щодо виплати нарахованої заборгованості пенсії за рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 31.01.2020 у справі № 520/14348/19.
Листом відділу з питань виплати пенсій №8 управління з питань виплати пенсій Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 26.03.2020 №706/04-10-20 про надання відповіді на запит в доповнення до листа від 20.03.2020 №700/04.10-2 позивачу було повідомлено, що відповідно рішення від 17.03.2020 №963020121839 ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії з 01.10.2017 по 31.03.2020 та нараховано заборгованість в розмірі 1046375,70 грн. В квітні 2020 року позивач отримає пенсію в новому розмірі 57047,39 грн за основними відомостями та за додатковими відомостями з моменту вступу рішення в законну силу, тобто за період з 03.03.2020 по 31.03.2020 в розмірі 32628,92 грн. Також зазначеним листом позивачу було повідомлено, що залишок нарахованої заборгованості буде виплачений відповідно до Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженого Постановою КМУ від 22.08.2018 №649, який визначає механізм погашення заборгованості, що утворилася внаслідок нарахування (перерахунку) пенсійних виплат на виконання судових рішень, за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті Пенсійного фонду України на цю мету. На виконання зазначеного Порядку, сума заборгованості за рішенням суду від 31.01.2020 у справі №520/11438/19 включена до реєстру рішень за №59736, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою. Черговість виконання рішень суду визначається датою їх надходження до боржника, рішення суду надійшло до відділу 13.03.2020. Виплата заборгованості буде проведена після надання фінансування з Державного бюджету.
Позивач, убачаючи в непроведенні відповідачем індексації недоотриманих своєчасно пенсійних виплат, а також невиплаті компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, порушення своїх прав, звернувся за їх захистом до суду.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 15.10.2020 в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - відмовлено.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 23.12.2020 апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишено без задоволення; рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.10.2020 по справі № 520/11056/2020 - залишено без змін.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 13.12.2023 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково; рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.10.2020 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 23.12.2020 скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції на новий розгляд.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 30.04.2024 закрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії в частині позовних вимог про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області донарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії на підставі Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» і Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 р. №159, а саме: пенсії за період з 01 жовтня 2017 року по 01 квітня 2020 року на підставі Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 31 січня 2020 року у справі № 520/14348/19.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 30.04.2024 задоволено позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області донарахувати та виплатити ОСОБА_1 суму індексації доходу відповідно до Закону України “Про індексацію грошових доходів населення» і “Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 № 1078, а саме: пенсії за період з 01 жовтня 2017 року по 01 квітня 2020 року нарахованої на підставі рішення Харківського окружного адміністративного суду від 31 січня 2020 року у справі № 520/14348/19.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 04.06.2024 задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_1 . Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 30.04.2024 скасовано, а справу направлено до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 14.01.2025 закрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії в частині позовних вимог про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області донарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії на підставі Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» і Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 р. №159, а саме: пенсії за період з 01 жовтня 2017 року по 01 квітня 2020 року на підставі Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 31 січня 2020 року у справі № 520/14348/19.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 20.02.2025 задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_1 . Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 14.01.2025 скасовано, а справу направлено до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Таким чином, оскільки постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 20.02.2025 скасовано ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 14.01.2025, якою закрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 в частині позовних вимог про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області донарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії на підставі Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» і Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 р. №159, а саме: пенсії за період з 01 жовтня 2017 року по 01 квітня 2020 року на підставі рішення Харківського окружного адміністративного суду від 31 січня 2020 року у справі № 520/14348/19, в даному випадку суд першої інстанції досліджував питання щодо не здійснення відповідачем компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії.
Ухвалюючи рішення про задоволення вищезазначених позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку про порушення відповідачем прав та інтересів позивача у публічно-правових відносинах.
Разом із тим позивач зазначає, що судом першої інстанції взагалі не вирішено питання щодо проведення індексації пенсії, перерахованої на підставі судових рішень.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Виходячи з положень вказаної норми законодавства, колегія суддів переглядає рішення суду першої інстанції щодо вимог про проведення індексації пенсії.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та доводам учасників справи у цій частині, суд апеляційної інстанції виходить з такого.
Положеннями статті 55 Конституції України встановлено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Відповідно до частин 1 та 3 статті 124 Основного Закону України правосуддя в Україні здійснюють виключно суди; юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення; у передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 №ETSN005, ратифікованої Верховною Радою України 17.07.1997, проголошено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У Рішенні Конституційного Суду України від 25 листопада 1997 року № 6-зп суд зазначив, що частину 2 статті 55 Конституції України необхідно розуміти так, що кожен, тобто громадянин України, іноземець, особа без громадянства має гарантоване державою право оскаржити в суді загальної юрисдикції рішення, дії чи бездіяльність будь-якого органу державної влади, органу місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх рішення, дія чи бездіяльність порушують або ущемляють права і свободи громадянина України, іноземця, особи без громадянства чи перешкоджають їх здійсненню, а тому потребують правового захисту в суді.
Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини 2 статті 55 Конституції України, у рішенні від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина 2 статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб'єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист. Право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Відповідно до частини 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Рішення, прийняті суб'єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до частин 1, 2 статті 55 Конституції України, статей 2, 5 КАС України.
Водночас обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Неодмінним елементом правовідносин є їх зміст, тобто суб'єктивне право особи та її юридичний обов'язок. Відтак судовому захисту підлягає суб'єктивне право особи, яке порушується в конкретних правовідносинах.
Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 року № 18-рп/2004 поняття "порушене право", за захистом якого особа може звертатися до суду і яке вживається в низці законів України, має той самий зміст, що й поняття "охоронюваний законом інтерес". Щодо останнього, то в цьому ж Рішенні Конституційний Суд України зазначив, що поняття "охоронюваний законом інтерес" означає правовий феномен, який:
а) виходить за межі змісту суб'єктивного права;
б) є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони;
в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб;
г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права;
д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування в межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом;
є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом.
Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб'єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.
Позивач на власний розсуд визначає, чи порушені його права, свободи чи інтереси рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. Водночас задоволення відповідних вимог особи можливе лише в разі об'єктивної наявності порушення, тобто встановлення, що рішення, дія або бездіяльність протиправно породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.
Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості та забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац десятий пункту 9 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп/2003).
У пункті 9 частини 5 статті 160 КАС України передбачено, що у позовній заяві повинно бути обґрунтовано порушення оскаржуваним рішенням прав, свобод або інтересів позивача.
Отже, адміністративне судочинство спрямоване на справедливе вирішення судом спорів з метою захисту саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин. Обов'язковою умовою визнання протиправними рішень суб'єкта владних повноважень є доведеність позивачем порушених його прав та інтересів цим рішенням суб'єкта владних повноважень.
Крім того, адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин, тобто для відновлення порушеного права у зв'язку із прийняттям рішення суб'єктом владних повноважень особа повинна довести, яким чином відбулося порушення її прав.
Разом з цим порушення вимог закону рішенням чи діями суб'єкта владних повноважень не є достатньою підставою для визнання їх судом протиправними, оскільки обов'язковою умовою визнання їх протиправними є доведеність позивачем порушення своїх прав та охоронюваних законом інтересів цими діями чи рішенням з боку відповідача, зокрема, наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов.
Отже, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване в законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження про порушення прав було обґрунтованим. Обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Відсутність спору, у свою чергу, унеможливлює звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту.
У даному випадку судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 30.04.2024 у справі № 520/11056/2020 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області донарахувати та виплатити ОСОБА_1 суму індексації доходу відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» і «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 № 1078, а саме: пенсії за період з 01 жовтня 2017 року по 01 квітня 2020 року нарахованої на підставі рішення Харківського окружного адміністративного суду від 31 січня 2020 року у справі № 520/14348/19.
Згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень вказане рішення набрало законної сили 31.05.2024.
Отже, станом на час розгляду зазначеної справи в суді першої інстанції вже існувало судове рішення, яке набрало законної сили, котрим позовні вимоги ОСОБА_1 щодо проведення індексації пенсії задоволені.
Відповідно до приписів ч.4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Разом із тим, матеріалами справи підтверджено, що ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 30.04.2024 закрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії в частині позовних вимог про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області донарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії на підставі Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» і Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 р. №159, а саме: пенсії за період з 01 жовтня 2017 року по 01 квітня 2020 року на підставі Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 31 січня 2020 року у справі № 520/14348/19.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 04.06.2024 задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_1 . Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 30.04.2024 скасовано, а справу направлено до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 14.01.2025 закрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії в частині позовних вимог про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області донарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії на підставі Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» і Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 р. №159, а саме: пенсії за період з 01 жовтня 2017 року по 01 квітня 2020 року на підставі Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 31 січня 2020 року у справі № 520/14348/19.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 20.02.2025 задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_1 . Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 14.01.2025 скасовано, а справу направлено до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Таким чином, оскільки постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 20.02.2025 скасовано ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 14.01.2025, якою закрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 в частині позовних вимог про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області донарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії на підставі Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» і Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 р. №159, а саме: пенсії за період з 01 жовтня 2017 року по 01 квітня 2020 року на підставі Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 31 січня 2020 року у справі № 520/14348/19, в даному випадку суд першої інстанції досліджував питання лише щодо не здійснення відповідачем компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії, з урахуванням наявності рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.04.2024.
З огляду на викладене, оскільки станом на час розгляду зазначеної справи в суді першої інстанції вже існувало судове рішення, яке набрало законної сили, котрим позовні вимоги ОСОБА_1 щодо проведення індексації пенсії задоволені, в даному випадку розгляду по суті вказані вимоги не підлягають.
Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду, що набрало законної сили, постановленого між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення.
Апеляційна скарга не містить належних та обґрунтованих доводів, які б спростовували наведені висновки суду. У ній також не зазначено інших міркувань, які б не були предметом перевірки суду першої інстанції та щодо яких не наведено мотивів відхилення таких аргументів.
Судом апеляційної інстанції критично оцінюються доводи позивача, що стосуються обставин справи та містять посилання на загальні норми законодавства, які жодним чином не спростовують обґрунтування суду першої інстанції.
Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків, якими мотивоване рішення суду першої інстанції, та не дають підстав вважати висновки суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог помилковими, а застосування судом норм матеріального права - неправильним.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.
Зважаючи на результати апеляційного розгляду оскарженого судового рішення та положення статті 139 КАС України, у справі відсутні підстави для зміни розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 139, 242, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.05.2025 у справі № 520/11056/2020 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя Я.В. П'янова
Судді С.П. Жигилій Я.М. Макаренко