07 серпня 2025 року справа №200/1591/25
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Компанієць І.Д., суддів: Гайдара А.В., Казначеєва Е.Г.,
розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11 квітня 2025 року у справі № 200/1591/25 (головуючий суддя у І інстанції Чучко В.М.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернулася до суду з позовом, в якому просила:
- визнати протиправними дії відповідача щодо не зарахування до стажу судді, який враховується при обчисленні розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці: стаж роботи на посаді судді Красноармійського міськрайонного суду Донецької області з 01.10.2024 по 02.12.2024 - 2 місяці 2 дні; стаж роботи на посаді судді Красноармійського міськрайонного суду Донецької області, яка відряджена для здійснення правосуддя до Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області для здійснення правосуддя - 24 дні; половину строку навчання за денною формою в Київському ордена Леніна державному університеті імені Т.Г. Шевченка з 1 вересня 1979 року до 31 липня 1984 року - 2 роки 5 місяців 15 днів; стаж роботи, вимога щодо якого визначена законом та надавала право для призначення на посаду судді, а саме: стаж роботи в галузі права із 28 лютого 1985 року до 22 жовтня 2002 року на посаді адвоката - 3 роки;
- зобов'язати відповідача зарахувати до стажу судді, який враховується при обчисленні розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці: стаж роботи на посаді судді Красноармійського міськрайонного суду Донецької області з 01.10.2024 по 02.12.2024 - 2 місяці 2 дні; стаж роботи на посаді судді Красноармійського міськрайонного суду Донецької області, яка відряджена для здійснення правосуддя до Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області для здійснення правосуддя - 24 дні; половину строку навчання за денною формою в Київському ордена Леніна державному університеті імені Т.Г. Шевченка з 1 вересня 1979 року до 31 липня 1984 року - 2 роки 5 місяців 15 днів; стаж роботи, вимога щодо якого визначена законом та надавала право для призначення на посаду судді, а саме: стаж роботи в галузі права із 28 лютого 1985 року до 22 жовтня 2002 року на посаді адвоката - 3 роки;
- зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплату з 27.12.2024 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, з урахуванням стажу роботи судді, який дає право на обчислення розміру довічного грошового утримання судді у відставці - 27 років 7 місяців 19 днів, у розмірі 64% від суми 121 075,20 грн, встановленої довідкою територіального управління Державної судової адміністрації в Дніпропетровській області № Б-с-31 від 08.01.2025 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, з урахуванням раніше виплачених сум.
В обґрунтування позову зазначила, що має статус судді у відставці, при призначенні їй довічного грошового утримання на підставі Закону України «Про судоустрій і статус суддів» з 27.12.2024 відповідачем враховано стаж судді - 21 рік 11 місяців 09 днів, загальний процент розрахунку пенсії від заробітку - 52%, в той час як належний стаж позивача складає 27 років 7 місяців 6 днів, а пенсія має виплачуватися у розмірі 64%.
Позивач вважає дії відповідача щодо незарахування до стажу спірних періодів навчання та роботи протиправними та такими, що порушують її право на отримання належного щомісячного довічного грошового утримання.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 11 квітня 2025 позов задоволено.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо відмови в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 з 27.12.2024 виходячи із обрахунку стажу судді - 27 років 7 місяців 6 днів та з урахуванням відсотку від суддівської винагороди в розмірі 64%.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 з 27.12.2024, виходячи із обрахунку стажу судді - 27 років 7 місяців 6 днів та з урахуванням відсотку від суддівської винагороди в розмірі 64%, з урахуванням раніше виплачених сум щомісячного довічного грошового утримання судді.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь позивача судовий збір у розмірі 968,96 грн.
Не погодившись з судовим рішенням відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
Обґрунтування апеляційної скарги.
Законодавством, яке діяло на момент набрання чинності Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII, не передбачено право зарахування до стажу, що дає право на відставку та одержання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, за умови роботи на посаді судді не менше як 10 років, половини строку навчання на юридичному факультеті вищого навчального закладу, періоду проходження строкової служби, а також роботу на посаді адвоката.
Спору в частині зобов'язання судом першої інстанції перерахувати та виплатити пенсію у розмірі 64% сум грошового забезпечення фактично не існує оскільки відповідний перерахунок пенсії ще не проведено та її виплату не здійснено, отже відсутні підстави для задоволення цієї позовної вимоги, як передчасної.
Враховуючи режим роботи суддів та працівників апарату Першого апеляційного адміністративного суду з часу введення на території України правового режиму воєнного стану, з метою збереження життя та здоров'я, а також забезпечення безпеки суддів та працівників апарату суду, дана постанова прийнята колегією суддів за умови наявної можливості доступу колегії суддів до матеріалів адміністративної справи.
Апеляційним судом витребувано у Донецького окружного адміністративного суду справу, суд першої інстанції листом повідомив, що всі документи у цій справі сформовано в електронному вигляді та експортовано в КП “Діловодство спеціалізованого суду».
Верховний Суд листом від 19.08.2022 № 2097/0/2-22 на лист вх. № 1730/0/1-22 щодо надання Науково-консультативною радою при Верховному Суді висновку з питань, пов'язаних з електронним адміністративним судочинством повідомив, що підстав для звернення до НКР щодо надання вченими-членами НКР наукових висновків немає. Суд проводить розгляд справи за матеріалами судової справи у паперовій або електронній формі в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (ч. 9 ст. 18 КАС України).
Відповідно до листів Державної судової адміністрації України від 01.08.2018 № 15-14040/18, від 13.09.2018 № 15-17388/18 судами забезпечено сканування та експортування в підсистему “Електронний суд» матеріалів всіх судових справ, як перебували в провадженні суддів станом на 01.08.2018. Тобто вказана підсистема містить усі матеріали судової справи.
Отже, враховуючи зазначені листи, апеляційний суд вважає за можливе здійснити апеляційний перегляд за документами, наявними в підсистемі “Електронний суд».
Сторони в судове засідання не прибули, про час, дату та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, тому за ч.1ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження.
Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглядаючи апеляційну скаргу в межах викладених доводів, встановив наступне.
Фактичні обставини справи.
ОСОБА_1 , рішенням Вищої ради правосуддя від 24.12.2024 № 3730/0/15-24 звільнена з посади судді Красноармійського міськрайонного суду Донецької області (відряджена до Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області) у відставку.
Наказом в.о. голови Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області № 212-к від 26.12.2024 відраховано суддю Красноармійського міськрайонного суду Донецької області ОСОБА_1 , відряджену до Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області для здійснення правосуддя, яка вийшла у відставку, зі штату Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області з 26.12.2024.
З 2018 року позивач перебувала на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області як отримувач пенсії за віком на загальних підставах.
16.01.2025 позивач звернулася за місцем свого проживання до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі (сервісний центр) із заявою про призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
23.01.2025 на електронну адресу ГУ ПФУ в Донецькій області позивач додатково направила заяву, в якій просила врахувати наступне:
1. Загальний стаж, який дає право на призначення позивачу довічного грошового утримання судді у відставці становить 27 років 7 місяців 6 днів та повинен бути врахований при визначенні розміру її довічного грошового утримання судді у відставці;
2. Враховуючи приписи ч. 3 ст. 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та стаж роботи судді, який дає право на призначенні позивачу довічного грошового утримання судді у відставці - 27 повних років, розмір її щомісячного довічного грошового утримання повинен складати 64% відсотки суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, а саме 64% від 121 075,20 грн. = 77 488,128 грн;
3. У разі відсутності інформації (звіту) про 4 квартал 2024 року про сплачені податки з заробітної плати направити запити до Красноармійського міськрайонного суду Донецької області та Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, в яких позивач працювала у 4 кварталі 2024 року, для підтвердження стажу роботи на посаді судді у зазначений період.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (м. Покровськ) № 056650000779 від 27.01.2025 позивачу призначено довічне грошове утримання на підставі Закону України «Про судоустрій і статус суддів» з 27.12.2024 у розмірі 62 959,10 грн; стаж судді, врахований при призначенні довічного грошового утримання - 21 рік 11 місяців 09 днів; загальний процент розрахунку пенсії від заробітку - 52%.
На заяву позивача від 23.01.2025 листом ГУПФУ в Донецькій області від 12.02.2025 відповідач повідомив позивача, що відповідь на звернення щодо правильності обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці направлена на поштову адресу, зазначену у зверненні.
21.02.2025 позивач звернулася до ГУ ПФУ в Донецькій області через особистий кабінет вебпорталу електронних послуг Пенсійного фонду України із заявою про перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці з 27.12.2024 (дати призначення), з урахуванням стажу роботи судді, який дає право на обчислення розміру довічного грошового утримання судді у відставці - 27 років 7 місяців 6 днів, у розмірі 64% від суми 121 075,20 грн, встановленої довідкою територіального управління Державної судової адміністрації в Дніпропетровській області № Б-с-31 від 08.01.2025 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (м. Покровськ) № 056650000779 від 21.02.2025 про перерахунок пенсії у зв'язку з уточненням даних в ЕПС визначено страховий стаж позивача - 46 років 10 місяців 5 днів, загальний процент розрахунку пенсії від заробітку - 52,00.
Згідно рішення Вищої ради правосуддя № 3730/0/15-24 від 24.12.2024 «Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Красноармійського міськрайонного суду Донецької області (відряджена до Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області) у зв'язку з поданням заяви про відставку» за результатами вивчення доданих до заяви про відставку документів щодо визначення наявності в судді ОСОБА_1 відповідного стажу для звільнення у відставку, а саме: актів про призначення, переведення, обрання на посаду судді, копій трудової книжки, диплома, установлено, що до стажу роботи ОСОБА_1 на посаді судді, що дає їй право на відставку, підлягають зарахуванню: стаж роботи на посаді судді - 22 роки 2 місяці 10 днів; половина строку навчання - 2 роки 4 місяці 26 днів; стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надавала право на призначення на посаду судді, - 3 роки. Загальний стаж роботи судді ОСОБА_1 який дає їй право на звільнення у відставку, становить 27 років 7 місяців 6 днів.
Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив з того, що відповідно до пункту 3-1 Постанови Кабінету Міністрів України від 03 вересня 2005 року № 865 до стажу роботи позивача, що дає їй право на відставку та одержання довічного грошового утримання, крім часу роботи на посадах судді, зараховується половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах - 2 роки 4 місяці 26 днів, також, відповідно до частини другої статті 137 Закону № 1402-VIII (у чинній редакції) до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді - 3 роки.
Таким чином, загальний стаж позивача для обрахунку щомісячного довічного грошового утримання як судді у відставці, у розумінні Закону № 1402, складає 27 років 7 місяців 6 днів, а розмір щомісячного довічного грошового утримання позивача, виходячи з її стажу, повинен становити 64% від суддівської винагороди.
Оцінка суду.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд визначає Закон України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VIII від 02.06.2016, який набрав чинності з 30.09.2016 (далі - Закон № 1402).
Згідно частини третьої статті 142 Закону № 1402 щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.
Відповідно до частини п'ятої статті 142 Закону №1402 пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.
На підставі частини першої статті 116 Закону № 1402 суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається відповідно до статті 137 цього Закону, має право подати заяву про відставку.
Абзацом 4 пункту 34 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1402 визначено, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).
Як свідчать матеріали справи, позивач призначена на посаду судді Красноармійського районного суду Донецької області Указом Президента України від 14.10.2002 № 926/2002.
На час призначення позивача суддею діяв Закон «Про статус суддів» від 15.12.1992 № 2862 (далі - Закон № 2862).
Абзац 2 частини четвертої статті 43 Закону № 2862 визначав, що до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов'язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх визначених осіб стажу роботи на посаді судді не менш 10 років.
Наказом в.о. голови Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області № 212-к від 26.12.2024 відраховано суддю Красноармійського міськрайонного суду Донецької області ОСОБА_1 , відряджену до Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області для здійснення правосуддя, яка вийшла у відставку, зі штату Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області з 26.12.2024.
Крім цього, згідно з абзацом 2 статті 1 Указу Президента України від 10 липня 1995 року № 584/95 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів» до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах та період проходження строкової військової служби.
В подальшому, після втрати чинності ст.1 Указу Президента України від 10 липня 1995 року №584/95 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів» в березні 2008 року, питання врахування інших (крім роботи на посаді судді) періодів діяльності до стажу роботи, що дає право на відставку, було врегульовано нормами Постанови Кабінету Міністрів України від 03 вересня 2005 року № 865 «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів»
На підставі пункту 3-1 цієї Постанови до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та календарний період проходження строкової військової служби та календарний період проходження строкової військової служби.
Отже, аналіз зазначених норм законодавства в контексті спірних правовідносин дає підстави дійти висновку, що до стажу роботи, що дає позивачу право на відставку та одержання довічного грошового утримання, крім часу роботи на посадах судді, зараховується половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах.
Відповідно до частини другої статті 137 Закону № 1402-VIII (у чинній редакції) до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.
Тобто, суддям додатково до стажу роботи на посаді судді, що дає право на відставку, підлягає зарахуванню стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.
Така правова позиція покладена в основу рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22 листопада 2018 року, яке залишено без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2019 року у справі № 9901/805/18.
У вказаній справі Велика Палата Верховного Суду погодилась із висновками колегії суддів Касаційного адміністративного суду та зазначила, що частину другу статті 137 Закону № 1402-VIII (у редакції, яка діє з 5 серпня 2018 року) потрібно тлумачити таким чином, що до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) судді у сфері права, який вимагається законом як мінімальний для набуття таким суддею права для призначення на посаду судді на дату такого призначення, оскільки вказана норма закону призвела до покращення правового становища суддів, надавши можливість зараховувати до стажу роботи на посаді судді їхній стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) у сфері права тривалістю, яка вимагалася законом для призначення на посаду судді станом на дату призначення їх на посаду.
Відповідно до частини першої статті 7 Закону № 2862-ХІІ (в редакції, яка діяла на час призначення позивача на посаду судді) право на зайняття посади судді районного (міського), міжрайонного (окружного) суду, військового суду гарнізону має громадянин України, який досяг на день обрання 25 років, має вищу юридичну освіту і, як правило, стаж роботи за юридичною спеціальністю не менше трьох років.
Також суд наголошує, що згідно з рішенням Вищої ради правосуддя від 24.12.2024 № 3730/0/15-24 позивач звільнена з посади судді Красноармійського міськрайонного суду Донецької області (відряджена до Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області) у відставку.
У вказаному рішенні зазначено, що за результатами вивчення доданих до заяви про відставку документів щодо визначення наявності в судді ОСОБА_1 відповідного стажу для звільнення у відставку, а саме: актів про призначення, переведення, обрання на посаду судді, копій трудової книжки, диплома, установлено, що до стажу роботи ОСОБА_1 на посаді судді, що дає їй право на відставку, підлягають зарахуванню: стаж роботи на посаді судді - 22 роки 2 місяці 10 днів; половина строку навчання - 2 роки 4 місяці 26 днів; стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надавала право на призначення на посаду судді, - 3 роки. Загальний стаж роботи судді ОСОБА_1 який дає їй право на звільнення у відставку, становить 27 років 7 місяців 6 днів.
Верховним Судом неодноразово у своїх постановах, зокрема від 23 червня 2022 року у справі № 420/1987/21, від 08 вересня 2022 року у справі № 380/10696/21, висловлено правову позицію, згідно з якою стаж роботи на посаді судді, який дає право на відставку та призначення щомісячного довічного грошового утримання, є єдиним, обраховується та встановлюється (з'ясовується) Вищою радою правосуддя при розгляді заяви про відставку (прийнятті рішення про звільнення) і застосовується, як для прийняття рішення про відставку, так і для встановлення щомісячного довічного грошового утримання та визначення його розміру.
При цьому, неправомірним є позбавлення особи, зокрема судді, набутого статусу (наприклад, статусу особи, яка має стаж роботи на посаді судді у конкретному кількісному вимірі), оскільки це не узгоджується з принципом правової визначеності. Виключно шляхом прийняття закону дозволяється змінити механізм використання такого статусу у формі зменшення розміру фінансових виплат або пільг, а також позбавлення особи права на перерахунок певних соціальних виплат тощо.
Таким чином суд першої інстанції правильно визначив, що загальний стаж позивача для обрахунку щомісячного довічного грошового утримання як судді у відставці, у розумінні Закону № 1402, складає 27 років 7 місяців 6 днів.
Законом № 1402 встановлено порядок обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів, які виходять у відставку, згідно з яким розмір щомісячного довічного грошового утримання позивача, виходячи з її стажу повних 27 років, повинен становити 64%, з яких: 50% - за стаж роботи на посаді судді 20 років; 14% (7 років * 2%) - за кожен рік на посаді судді понад 20 років.
З огляду на вищевикладене суд першої інстанції дійшов правильного висновку про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 з 27.12.2024, виходячи із обрахунку стажу судді - 27 років 7 місяців 6 днів та з урахуванням відсотку від суддівської винагороди в розмірі 64%, з урахуванням раніше виплачених сум щомісячного довічного грошового утримання судді.
За таких обставин суд погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог.
Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
За приписами пункту 1 частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвали судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Оскільки судове рішення в межах доводів апеляційної скарги є обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для її задоволення та скасування рішення суду першої інстанції відсутні.
Відповідно до статті 139 КАС України розподіл судових витрат по справі не здійснюється.
Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11 квітня 2025 року у справі № 200/1591/25 - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11 квітня 2025 року у справі № 200/1591/25 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її ухвалення 07 серпня 2025 року та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повне судове рішення складено 07 серпня 2025 року.
Головуючий суддя І.Д. Компанієць
Судді А.В. Гайдар
Е.Г. Казначеєв