06 серпня 2025 року Чернігів Справа № 620/6205/25
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Соломко І.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Чернігівській області відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,
У провадженні Чернігівського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 (далі також - позивач) до Головного управління ДПС у Чернігівській області (далі також - відповідач, ГУ ДПС у Чернігівській області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення №0132847-2410-2526-UA74040290000072674 від 05.05.2025.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що зареєстрований як суб'єкт господарювання, основним видом економічної діяльності за кодом господарської діяльності КВЕД 20.10.0 є лісопильне та стругальне виробництво, який за КВЕД-2010 (набрав чинності з 01.01.2012) відповідає коду 16.10 - лісопильне та стругальне виробництво. Позивач вказує, що є власником та використовує у господарській діяльності нежитлову будівлю площею 1013.8 кв. м., яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 . Таким чином, позивач вказує, що вказана будівля відповідно до пп."є" пп.266.2.2 п.266.2 ст.266 ПК України не підлягає оподаткуванню, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення, яким нараховано податок на нерухоме майно за 2024 рік, вважає протиправним.
16.06.2025 ухвалою суду провадження у справі відкрито, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Відповідач у відзиві просить відмовити у задоволенні позову, оскільки «гараж» хоча і є об'єктом нерухомості, однак не відноситься до групи «будівлі промисловості», тому підстави для звільнення позивача від сплати податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки відсутні.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
Згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, позивач зареєстрований 23.05.2002 як фізична особа-підприємець, одним із видів економічної діяльності за КВЕД 16.10 є лісопильне та стругальне виробництво.
Матеріали справи містять копію договору купівлі-продажу нежитлового приміщення, посвідченого державним нотаріусом Носівської державної нотаріальної контори від 20.12.2004 та зареєстрованого в реєстрі № 2802; витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 25.06.2025 про реєстрацію права власності за позивачем об'єкта нерухомого майна - «гараж» загальною площею 1013.8 кв.м, який знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .
На підставі інформації з реєстру платників податку на нерухоме майно та розрахунку вказаного податку за 2024 рік, податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0132847-2410-2526-UA74040290000072674 від 05.05.2025, яким позивачу визначено суми податкового зобов'язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в сумі 35989,90 грн.
Не погодившись із даним податковим повідомленням-рішенням позивач оскаржив їх до суду.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі ПК України).
Згідно п.п.266.1.1 ст.266 ПК України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Відповідно до п.266.2.1 ПК України об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
Згідно із пп."є" пп.266.2.2 п.266.2 ст.266 ПК України не є об'єктом оподаткування будівлі промисловості, віднесені до групи "Будівлі промислові та склади" (код 125) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб'єктів господарювання, основна діяльність яких класифікується у секціях B-F КВЕД ДК 009:2010, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.
Відповідно до положень Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженого та введеного в дію Наказом Держстандарту України від 17.08.2000 №507 вбачається, що до коду 125 відносяться будівлі промислові та склади. До коду 125 належить також код 1251, який включає: криті будівлі промислового призначення, наприклад, фабрики, майстерні, бойні, пивоварні заводи, складальні підприємства та т. ін. за їх функціональним призначенням.
Згідно із п.266.3.1 та п.266.3.2 ст.266 ПК України базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток. База оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
Відповідно до п.266.5.1 ст.266 ПК України ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.
Спірне податкове зобов'язання нараховане позивачу на нерухоме майно, яке належить йому на праві власності, а саме: «гараж» загальною площею 01013,8 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 .
Суд зазначає, що спірним у даній справі є перевірка наявності підстав для застосування до вказаного об'єкта нерухомого майна пп."є" пп.266.2.2 п.266.2 ст.266 ПК України, що звільняє його від оподаткування.
Як вже встановив суд, позивач є власником об'єкту нерухомого майна «гараж» загальною площею 1013.8 кв.м,. яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .
Рішенням Держанівської сільської ради Носівського району Чернігівської області про надання дозволу на розміщення об'єкту підприємницької діяльності від 17.12.2009 надано дозвіл на розміщення об'єкту підприємницької діяльності фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 .
У довідці виконавчого комітету Носівської міської ради Ніжинського району Чернігівської області №163 від 21.05.2025 вказано, що у власності ОСОБА_1 , як фізичної особи, знаходиться: відповідно до Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 28.12.2004 №6074270 нежитлова будівля, площею 1013,8 кв.м., розташована по АДРЕСА_1 . Будівля використовується за функціональним/цільовим призначенням для промислового виготовлення продукції, зокрема виробів з деревини та будівельних матеріалів. Все деревообробне обладнання на якому здійснюється виробництво деревообробної продукції, розміщене та експлуатується у цьому нежитловому приміщенні АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 зареєстрований фізичною особою-підприємцем та відповідно до Витягу з Реєстру єдиного податку від 19.05.2025 №31635 проводить вид господарської діяльності - 16.10 лісопильне та стругальне виробництво.
Крім того, в оренді позивача також перебуває земельна ділянка кадастровий номер 7423881000:02:003:0044 площею 0,3 для ведення сільськогосподарського призначення, яка передана на праві оренди Носівською міською радою на підставі договору, строк закінчення 01.02.2033, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, наявного в матеріалах справи.
Суд встановив, що об'єкт нерухомого майна, а саме приміщення «гараж» загальною площею 1013.8 кв.м. належить до об'єктів Державного класифікатора будівель та споруд з кодом 125.
Суд зазначає, що застосовуючи об'єктно-функціональний підхід до визначення податкової пільги у пп."є" пп.266.2.2 п.266.2 ст.266 ПК України, законодавець ключовим критерієм обрав функціональне призначення будівлі, а не належність конкретному суб'єкту-платнику.
При цьому обмежувальне тлумачення за рахунок введення додаткової ознаки надання пільги по сплаті податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, - звільнення від оподаткування за критерієм "будівлі промисловості", лише об'єктів нежитлової нерухомості промислових підприємств (юридичних осіб), по суб'єктному складу, не може бути застосовано, оскільки положеннями пп. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 ПК України визначено, що платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Прислівник "зокрема" вживається для підкреслення, виділення чого-небудь з-поміж однотипного, однак таке вживання не означає присвоєння ознаки окремо виділених видових складових (виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств) загальній (родовій) категорії - будівлі промисловості, оскільки не поглинає чи узагальнює, а виокремлює.
Сама по собі специфіка об'єкта оподаткування - наявність спеціального статусу будівлі, а саме статусу будівлі промисловості - не може бути достатньою підставою для звільнення від оподаткування.
Обираючи за вихідне поняття "промисловість", у зв'язку з яким застосовується податкова пільга, законодавець пов'язує звільнення від сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не тільки і не стільки із його статусом (придатністю його застосування у виробничому промисловому циклі господарської діяльності без конкретизації видів промислового виробництва та організаційних форм у яких воно здійснюється), а й з використанням будівлі з метою провадження виробничої діяльності, тобто з використанням такої за цільовим призначенням для виготовлення промислової продукції.
Встановлення законодавцем певних податкових пільг зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, як в даному випадку пп."є" пп.266.2.2 п.266.2 ст.266 ПК України, за своєю сутністю спрямоване на збалансування суспільних відносин у сфері справляння податків та мало на меті створити умови для стимулювання та зменшення податкового навантаження на тих платників податків фізичних та юридичних осіб, які є власниками певних об'єктів нерухомості, що використовуються за функціональним призначенням, тобто для промислового виробництва.
Застосування пп."є" пп.266.2.2 п.266.2 ст.266 ПК України можливе у разі якщо власниками об'єктів промисловості є фізичні та інші юридичні особи, в тому числі нерезиденти, та за умови (з урахуванням виду їх діяльності) використання таких об'єктів за функціональним призначенням, тобто для промислового виробництва (виготовлення промислової продукції будь-якого виду).
Вказані висновки стосовно застосування положень пп."є" пп.266.2.2 п.266.2 ст.266 ПК України узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними в постановах від 31.10.2023 у справі №160/11472/19, від 17.02.2020 у справі №820/3556/17, від 25.03.2020 у справі №280/5332/18, від 20.02.2020 у справі №819/1537/17, від 15.05.2018 у справі №806/2461/17.
У постанові від 22.04.2021 у справі №0640/4296/18 Верховний Суд звернув увагу, що визначаючи податкову пільгу у пп."є" пп.266.2.2 п.266.2 статті 266 ПК України законодавець ключовим критерієм обрав функціональне призначення будівлі, а не належність конкретному суб'єкту - платнику.
Таким чином, законодавець визначає три критерії застосування підпункту "є" пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України:
1) об'єкт оподаткування є будівлею промисловості, віднесеною до групи "Будівлі промислові та склади" (код 125) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000;
2) використовується за призначенням у господарській діяльності суб'єктів господарювання, основна діяльність яких класифікується у секціях B-F КВЕД ДК 009:2010;
3) не здається власниками в оренду, лізинг, позичку.
Встановлена відсутність будь-якої з наведених вище ознак об'єкта нерухомого майна не дає підстав для звільнення його від оподаткування за правилами пп."є" пп.266.2.2 п.266.2 ст.266 ПК України.
Позивачем надано суду достатні докази на підтвердження використання об'єкта оподаткування за призначенням у господарській діяльності позивача та віднесення об'єкту за кодом 125 Державного класифікатора будівель .
Судом не встановлено, а відповідачем не доведено здачу позивачем об'єкту нерухомого майна, а саме приміщення «гараж» загальною площею 1013,8 кв.м, яка знаходиться за адресою с. Держанівка, вул. Лесі Українки, 56, Носівського (Ніжинського) району, Чернігівської області., в оренду, лізинг чи позичку.
Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Згідно з п.41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
З урахуванням зазначених обставин, суд дійшов вірного висновку, що приміщення гаража, відповідно до пп."є" пп.266.2.2 п.266.2 ст.266 ПК України не підлягає оподаткуванню, а тому оскаржуване рішення є протиправним і підлягає скасуванню.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Тому, на користь позивача підлягає стягненню, сплачений ним при поданні позовної заяви, судовий збір в розмірі 1211,20 грн.
Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове-повідомлення рішення Головного управління ДПС у Чернігівській області №0132847-2410-2526-UA74040290000072674 від 05.05.2025
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернігівській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 коп), сплачений відповідно до квитанції від 26.05.2025.
Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 АДРЕСА_2 рнокпп НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідач: Головне управління ДПС у Чернігівській області відокремленого підрозділу Державної податкової служби України вул. Реміснича, 11,м. Чернігів,Чернігівська обл., Чернігівський р-н,14000 код ЄДРПОУ 44094124.
Повний текст рішення виготовлено 06 серпня 2025 року.
Суддя І.І. Соломко