06 серпня 2025 року м.Чернігів Справа № 620/6846/25
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді - Клопота С.Л.
розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області та просить наступне.
1. Визнати протиправним рішення № 253450003926 від 14.05.2025 Головного управління ПФУ в Кіровоградській області про відмову ОСОБА_2 в призначенні пенсії за віком.
2. Зобов'язати Головне управління пенсійного фонду в Чернігівській області зарахувати ОСОБА_2 до трудового стажу для обчислення пенсії стаж роботи з 01.06.1982 по 17.06.1983 та з 26.04.1985 по 31.12.1998 в колгоспі ім. Кірова та призначити ОСОБА_1 пенсію за віком починаючі з 29.05.2025
Ухвалою судді від 19.06.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення вказаної ухвали для подання відзиву на позов.
Відповідачем подано відзив на позов, у якому останній позовні вимоги не визнав, просив у їх задоволенні відмовити.
Дослідивши матеріали справи, суд враховує таке.
29 травня 2025 року позивач досяг 60-річного віку, 07.05.2025 року звернувся до відповідача, Головного управління Пенсійного фонду в Чернігівській області з заявою про призначення пенсії за віком з 29.05.2025 року .
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду в Кіровоградській області № 253450003926 від 14.05.2025 позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком (в Пенсійному фонді використовується принцип екстериторіальності при опрацюванні заяв про призначення та перерахунки пенсій).
В рішення зазначається, що для отримання пенсії по досягненню 60 річного віку необхідний трудовий стаж становить 32 роки (в разі досягнення 60-річного віку в період з 01.05.2025 по 31.12.2025), який у позивача відсутній (лише 19 років 7 місяців 1 день), оскільки не може бути зарахований до трудового стажу для призначення пенсії стаж роботи позивача в колгоспі імені Кірова з 01.06.1982 по 17.06.1983 та з 26.04.1985 по 31.12.1998 (14 років 8 місяців 22 дні).
Стаж роботи в колгоспі ім. Кірова не зарахований відповідачем до трудового стажу для обчислення пенсії через відсутність, на думку позивача, інформації про виконання позивачем встановленого мінімуму трудової участі в господарстві, що мало підтверджуватися уточнюючою довідкою.
Крім того, відповідач вважає підставою для не зарахування стажу допущену в трудовій книжці граматичну помилку в «по-батькові» позивача, і завіряння виправлення цієї помилки підприємством-правонаступником замість підприємства, яке фактично було ліквідоване внаслідок реорганізації.
Не погодившись з таким рішенням, позивач звернувся до суду з позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення; засади регулювання праці і зайнятості, шлюбу, сім'ї, охорони дитинства, материнства, батьківства; виховання, освіти, культури і охорони здоров'я; екологічної безпеки (пункт 6 частина перша статті 92 Конституції України).
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України від 05.11.1991 №1788-XII «Про пенсійне забезпечення» та Законом України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV).
Періоди, з яких складається страховий стаж, визначені в статті 24 Закону №1058- IV, відповідно до якої страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (частина перша статті 24).
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (частина друга статті 24 Закону №1058-IV).
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (частина четверта статті 24 Закону №1058-IV).
У законодавстві, що діяло раніше (до 01.01.2004), зокрема, у статті 56 Закону N 1788-XII передбачено, що до трудового стажу для обчислення пенсії зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.
Отже, законодавець передбачив зарахування до страхового стажу періоду роботи та членства у колгоспі і визначив для цього певні умови та порядок. Так, за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, то враховується час роботи за фактичною тривалістю, якщо ж виконував встановлений мінімум трудової участі або не виконував з поважних причин, то зараховується весь період роботи.
Порядок підтвердження стажу регламентовано у статті 62 Закону №1788-XII, яка визначає, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Відповідно до статті 62 Закону №1788-ХІІпостановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637).
Пунктами 1, 2 Порядку №637 визначено: основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Відповідно до пункту 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду, що наведена у постанові від 06.03.2018 по справі № 754/14898/15-а, якщо працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, а неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки чи іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення особи його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії по віку на загальних підставах.
З огляду на наведене, по-перше, не може бути підставою для не зарахування стажу роботи до трудового стажу для обчислення пенсії граматична помилка в трудовій книжці в написанні «по-батькові» позивача, яка, до речі, була виправлена правонаступником колгоспу імені Кірова (посадовою особою ПСП «Зірка»).
Згідно з записами трудової книжки НОМЕР_1 позивач у спірний період, що не зарахований відповідачем до трудового стажу для обчислення пенсії, тобто з 01.06.1982 по 17.06.1983 та з 26.04.1985 по 31.12.1998 (14 років 8 місяців 22 дні), , працював в колгоспі ім. Кірова, який був реорганізований в ТОВ «Костобобрів», яке, в свою чергу, реорганізоване в ПП АФ «Волошка», яке, в свою чергу, реорганізоване в ПСП «Зірка» (підтверджуєтеся довідкою № 20 від 27 вересня 2022 року).
При цьому трудова книжка позивача НОМЕР_1 містить відомості про відпрацьовані людино-дні та встановлений мінімум участі у сільськогосподарській діяльності (записи за на сторінці 18-23 в розділі «трудова участь в суспільному господарстві»).
Записи трудової книжки підтверджують виробіток позивачем встановленого у господарстві мінімуму трудової участі за періоди - 01.06.1982 по 17.06.1983 та з 26.04.1985 по 31.12.1998 в повній мірі.
Будь-яких обґрунтованих сумнівів в достовірності зазначених записів трудової книжки відповідач в оскаржуваному рішенні не навів (склалося враження, що зазначених записів відповідач взагалі не бачив).
Отже, вимога підтвердити наведені в трудовій книжці записи про виробіток мінімуму трудоднів ще й архівною довідкою є безпідставною.
Тим більше, у позивача така можливість відсутня через знищення трудового архіву внаслідок пожежі, що сталася 24.03.2024 року внаслідок обстрілу (підтверджується довідкою від 13.05.2025 № 07-03/17)
Згідно з правовою позицією Конституційного Суду України (КСУ) право на судовий захист як вид державного захисту прав і свобод людини і громадянина передбачає і конкретні гарантії ефективного поновлення в правах шляхом здійснення правосуддя; відсутність такої можливості обмежує це право, яке за змістом ч. 2 ст. 64 Конституції України не може бути обмежено навіть в умовах воєнного або надзвичайного стану (абз. 15 п. 3 мотивувальної частини Рішення КСУ від 7 травня 2002 р. № 8-рп/2002).
Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац десятий пункту 9 мотивувальної частини Рішення від 30 січня 2003 р. № 3-рп/2003).
Згідно з ч. 4 ст. 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду; зокрема зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
З приводу можливості покладання на орган Пенсійного фонду зобов'язання призначити пенсію існує висновок з застосування права, викладений в Постанові Верховного Суду від 9 травня 2024 року у справі № 580/3690/23 (адміністративне провадження № К/990/44672/23), в якому Верховний Суд у звернув увагу на те, що прийняття рішення про зобов'язання суб'єкта владних повноважень, у даному випадку - ГУ ПФУ, здійснити конкретну дію або ухвалити конкретне рішення згідно з частиною четвертою статті 245 КАС України можливе лише у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, а саме - якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Оскільки позивач досяг пенсійного віку, має необхідний трудовий стаж (з врахуванням незарахованого стажу він становить 34 роки, 3 місяці та 23 дні, тоді як для призначення пенсії вимагається 32 року трудового стажу), забезпеченням ефективності судового захисту є покладання судом на суб'єкта владних повноважень обов'язку призначити позивачеві пенсію за віком.
З 01.04.2021 органи Пенсійного фонду України застосовують принцип екстериторіальності при опрацюванні заяв про призначення та перерахунки пенсій, що передбачено постановою правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 № 25-1 "Про затвердження Змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України", зареєстрованої в Мін'юсті 16.03.2021 за№ 339/35961.
Заява позивача про призначення пенсії була розглянута за принципом екстериторіальності головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, за результатом якої прийнято Рішення про відмову у призначенні пенсії.
Проте обов'язок прийняття рішення про зарахування стажу має бути покладений на Головне управління Пенсійного фонду в Чернігівській області, оскільки за законодавством пенсіонер ставиться на облік до територіальних органів Пенсійного фонду за місцем фактичного проживання пенсіонера.
За наведених обставин суд вважає, що належним способом захисту порушеного права буде визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду в Кіровоградській області та покладення на Головне управління Пенсійного фонду в Чернігівській області обов'язку зарахувати спірний стаж до трудового стажу для обчислення пенсії та призначити позивачеві пенсію за віком.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 227, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (вул. Соборна, 7А, м. Кропивницький, Кіровоградська обл., Кропивницький р-н, 25009), Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. П'ятницька, 83-А, м.Чернігів, 14005) про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити у повному обсязі.
Визнати протиправним рішення № 253450003926 від 14.05.2025 Головного управління ПФУ в Кіровоградській області про відмову ОСОБА_2 в призначенні пенсії за віком.
Зобов'язати Головне управління пенсійного фонду в Чернігівській області зарахувати ОСОБА_2 до трудового стажу для обчислення пенсії стаж роботи з 01.06.1982 по 17.06.1983 та з 26.04.1985 по 31.12.1998 в колгоспі ім. Кірова та призначити ОСОБА_1 пенсію за віком починаючі з 29.05.2025
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 968,96 грн.
Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду.
Повний текст рішення виготовлено 06 серпня 2025 року.
Суддя Сергій КЛОПОТ