Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
07 серпня 2025 року № 520/6268/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Бадюкова Ю.В., розглянувши в приміщенні суду в м. Харкові в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі по тексту - відповідач, ГУ ПФУ в Дніпропетровській області), в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ: 21910427) щодо відмови ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) у зарахуванні до страхового стажу періоду роботи з 18 серпня 1993 року по 01 жовтня 1993 року, з 18 березня 1994 року по 14 серпня 1994 року РФ, періоду проходження військової служби в особливий період з 20 грудня 2016 року по 21 квітня 2017 року, з 01 травня 2017 року по 27 серпня 2017 року, з 07 травня 2018 року по 23 грудня 2018 року, з 01 липня 2019 року по 09 лютого 2020 року, з 14 лютого 2020 року по 23 лютого 2020 року, з 11 березня 2020 року по 23 березня 2020 року, з 14 листопада 2010 року по 30 січня 2021 року, з 19 березня 2021 року по 15 червня 2021 року, з 24 лютого 2022 року по 19 серпня 2022 року, з 25 серпня 2022 року по 14 жовтня 2022 року, з 20 жовтня 2022 року по 11 квітня 2023 року, з 20 квітня 2023 року по 14 червня 2023, з 22 червня 2023 року по 06 листопада 2023 року, з 19 листопада 2023 року по 05 березня 2024 року, з 20 березня 2024 року по 14 липня 2024 року, з 30 липня 2024 року по 20 грудня 2024 року, з 31 грудня 2024 року по 05 лютого 2025 року, з 14 лютого 2025 року по 28 лютого 2025 року в пільговому обчисленні один місяць служби за три;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ: 21910427) зарахувати ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) до страхового стажу період роботи з 18 серпня 1993 року по 01 жовтня 1993 року, 18 березня 1994 року по 14 серпня 1994 року РФ, період проходження військової служби в особливий період з 20 грудня 2016 року по 21 квітня 2017 року, з 01 травня 2017 року по 27 серпня 2017 року, з 07 травня 2018 року по 23 грудня 2018 року, з 01 липня 2019 року по 09 лютого 2020 року, з 14 лютого 2020 року по 23 лютого 2020 року, з 11 березня 2020 року по 23 березня 2020 року, з 14 листопада 2020 року по 30 січня 2021 року, з 19 березня 2021 року по 15 червня 2021 року, з 24 лютого 2022 року по 19 серпня 2022 року, з 25 серпня 2022 року по 14 жовтня 2022 року, з 20 жовтня 2022 року по 11 квітня 2023 року, з 20 квітня 2023 року по 14 червня 2023, з 22 червня 2023 року по 06 листопада 2023 року, з 19 листопада 2023 року по 05 березня 2024 року, з 20 березня 2024 року по 14 липня 2024 року, з 30 липня 2024 року по 20 грудня 2024року, з 31 грудня 2024 року по 05 лютого 2025 року, з 14 лютого 2025 року по 28 лютого 2025 року в пільговому обчисленні один місяць служби за три.
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ: 21910427) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) про призначення пенсії за віком.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 23 січня 2025 року звернувся до Пенсійного фонду України з заявою про призначення пенсії за віком.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №205250011674 від 30 січня 2025 року відмовлено позивачу у призначенні пенсії за віком у зв'язку із відсутністю страхового стажу на дату звернення.
Вважає таке рішення відповідача протиправним, у зв'язку з чим звернувся до суду з даною позовною заявою.
Ухвалою суду від 24.03.2025 року відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та вручена відповідачу, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Представник відповідача, у встановлений судом строк, правом надати відзив не скористався.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст. 229 КАС України.
Згідно положень ст. ст. 12, 257 КАС України даний спір віднесено до категорії справ, що підлягають розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, враховуючи, що відповідача повідомлено належним чином про наявність позову щодо оскарження його рішення.
Згідно ч. 5 ст. 262 КАСУ суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.
ОСОБА_1 23.01.2025 звернувся до управління з заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №205250011674 від 30 січня 2025 року відмовлено позивачу у призначенні пенсії за віком у зв'язку із відсутністю страхового стажу на дату звернення.
Відповідно до зазначеного рішення до страхового стажу не враховані періоди роботи з 18 серпня 1993 року по 01 жовтня 1993 року, оскільки наказ на звільнення більше трьох місяців; з 18 березня 1994 року по 14 серпня 1994 року РФ, оскільки згідно Закону України від 23 грудня 2022 року "Про зупинення дії та вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року" до страхового стажу зараховуються періоди роботи (служби) на РСФСР по 31 грудня 1991 року.
Відповідно до трудової книжки НОМЕР_2 від 03.08.1979 року позивач у період з 18.08.1993 по 01.10.1993 та з 18.03.1994 по 14.08.1994 на посаді монтажника сантехнічних систем і обладнання.
Відповідно до довідки про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету і та територіальної цілісності України від 31.05.2024 № 9/1/3111 позивач у період з 20.12.2016 по 21.04.2017, з 01.05.2017 по 27.08.2017 безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету і та територіальної цілісності України в районах проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.
Відповідно до довідки про участь особи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення від 31.05.2024 № 9/1/3112 позивач в період з 07.05.2018 по 23.12.2018, з 01.07.2019 по 09.02.2020, з 14.02.2020 по 23.02.2020, з 11.03.2020 по 23.03.2020, 14.11.2020 по 30.01.2021, з 19.03.2021 по 15.06.2021 брав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення перебуваючи безпосередньо в районах та в період здійснення зазначених заходів.
Відповідно до довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оброни України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України від 12.03.2025 № 11/1/1631 позивач в період з з 24 лютого 2022 року по 19 серпня 2022 року, з 25 серпня 2022 року по 14 жовтня 2022 року, з 20 жовтня 2022 року по 11 квітня 2023 року, з 20 квітня 2023 року по 14 червня 2023, з 22 червня 2023 року по 06 листопада 2023 року, з 19 листопада 2023 року по 05 березня 2024 року, з 20 березня 2024 року по 14 липня 2024 року, з 30 липня 2024 року по 20 грудня 2024року, з 31 грудня 2024 року по 05 лютого 2025 року, з 14 лютого 2025 року по 28 лютого 2025 року брав участь у заходах , необхідних для забезпечення оброни України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України перебуваючи в н.п. Мала Рогань, Харківського району Вільхівської сільської громади Харківської області, н.п. Волохін Яр Чугуївського району Балаклійської міської громади Харківської області, н.п. Берестове Куп'янського району Петропавлівської сільської громади Харківської області, н.п. Новоселівське Сватівського району Коломийчиської сільської громади Луганської області, н.п. Андріївка Бахмутського району Бахмуцької сільської громади Донецької області, н.п. Глибоке, Харківського району Липецької сільської громади Харківської області, виконання завдання на території противника (Курської області, рф), н.п. Юнаківка Сумського району Юнаківської сільської громади Сумської області.
З урахуванням викладеного позивач просить зобов'язати пенсійний орган зарахувати до до страхового стажу період роботи з 18 серпня 1993 року по 01 жовтня 1993 року, 18 березня 1994 року по 14 серпня 1994 року, період проходження військової служби в особливий період з 20 грудня 2016 року по 21 квітня 2017 року, з 01 травня 2017 року по 27 серпня 2017 року, з 07 травня 2018 року по 23 грудня 2018 року, з 01 липня 2019 року по 09 лютого 2020 року, з 14 лютого 2020 року по 23 лютого 2020 року, з 11 березня 2020 року по 23 березня 2020 року, з 14 листопада 2020 року по 30 січня 2021 року, з 19 березня 2021 року по 15 червня 2021 року, з 24 лютого 2022 року по 19 серпня 2022 року, з 25 серпня 2022 року по 14 жовтня 2022 року, з 20 жовтня 2022 року по 11 квітня 2023 року, з 20 квітня 2023 року по 14 червня 2023, з 22 червня 2023 року по 06 листопада 2023 року, з 19 листопада 2023 року по 05 березня 2024 року, з 20 березня 2024 року по 14 липня 2024 року, з 30 липня 2024 року по 20 грудня 2024року, з 31 грудня 2024 року по 05 лютого 2025 року, з 14 лютого 2025 року по 28 лютого 2025 року в пільговому обчисленні один місяць служби за три.
Надаючи правову оцінку рішенню пенсійного органу, що оскаржується, суд зважає на таке.
Частиною 2 статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсії, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначає Закон України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від 09.03.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).
Відповідно до частини першої статті 8 Закону № 1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають, зокрема, громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Частина третя статті 4 Закону № 1058-IV визначає, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.
Частиною першою статті 9 Закону № 1058-IV передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Положеннями статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05 листопада 1991 року №1788-ХІІ (далі - Закон №1788-ХІІ) передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Зазначена правова норма кореспондується з пунктом 1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, яка затверджена наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення від 29 липня 1993 №58 (далі по тексту - Інструкція №58).
На виконання статті 62 Закону №1788-ХІІ постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі по тексту - Порядок №637).
Згідно з пунктом 1 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 3 Порядку №637 встановлено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Відповідно до пункту 20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Зі змісту наведених норм слідує, що застосування положень Порядку №637 в частині необхідності надання уточнюючих довідок про підтвердження спеціального стажу може мати місце лише у разі відсутності у трудовій книжці (або відповідних записах у ній) відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, або за вислугу років, встановлених для окремих категорій працівників.
Отже, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, зокрема щодо зайнятих посад, характеру виконуваної роботи, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
За змістом абзацу першого пункту 4 статті 115 Закону № 1058 право на призначення дострокової пенсії за віком мають: військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейські, особи начальницького і рядового складу Державного бюро розслідувань, які брали участь у бойових діях, в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, а також ті, яким встановлено інвалідність внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час захисту Батьківщини або під час виконання інших обов'язків військової служби (службових обов'язків), або внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, виконанням інтернаціонального обов'язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських, осіб начальницького і рядового складу Державного бюро розслідувань, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов'язків) чи після звільнення із служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час виконання обов'язків військової служби (службових обов'язків), захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, виконанням рнаціонального обов'язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, особи, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пунктів 20 і 21 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пунктів 12 та 13 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", особи з числа резервістів, військовозобов'язаних і осіб, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пункту 19 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пункту 11 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки, яким надано статус сім'ї загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України відповідно до абзаців четвертого і п'ятого частини першої статті 10-1 зазначеного Закону, а також абзацу шостого частини першої статті 10-1 зазначеного Закону з числа членів сімей резервістів і військовозобов'язаних, - після досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 років у жінок.
Відповідно до частини першої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
За змістом частини другої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно з частиною 1 статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 року № 2232-XII (далі Закон № 2232-XII), військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Приписами частини 6 статті 2 Закону № 2232-XII визначено види військової служби, до яких, зокрема віднесено і військову службу за контрактом осіб рядового складу, військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України постановлено ввести в Україні воєнний стан.
Цього ж дня (24.02.2022) Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до частини другої статті 102, пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України, постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.
Абзацом 2 частини 1 статті 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII (далі Закон № 2011-XII) визначено, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
Наказом Міністерства оборони України № 530 від 14.08.2014 затверджено Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і забезпечення соціальними виплатами осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей (далі - Положення № 530).
Пунктом 2.3 розділу 2 Положення № 530 передбачено, що при обчисленні вислуги років для призначення пенсій (крім пенсій, які призначаються з урахуванням страхового стажу) окремі періоди служби військовослужбовців зараховуються на пільгових умовах (з урахуванням вимог пунктів 2.4 та 2.5 цього розділу): один місяць служби за три місяці: участь у бойових діях у воєнний час; час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції.
Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що зарахування часу проходження служби, протягом якого особа брала участь у бойових діях зараховується у трикратному розмірі незалежно від того, який вид пенсії призначається та за яким законом вона призначається. Можливість пільгового обчислення періоду проходження військової служби є похідною від визначальної підстави і має пов'язуватися не з категорією працівників, що реалізують право на щомісячне пенсійне забезпечення, а зі спеціальним статусом, якого ці особи набули в результаті проходження військової служби в певний, визначений у законодавчому порядку період часу, що узгоджується з положеннями статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Відповідно до довідки про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету і та територіальної цілісності України від 31.05.2024 № 9/1/3111 позивач у період з 20.12.2016 по 21.04.2017, з 01.05.2017 по 27.08.2017 безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету і та територіальної цілісності України в районах проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.
Відповідно до довідки про участь особи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення від 31.05.2024 № 9/1/3112 позивач в період з 07.05.2018 по 23.12.2018, з 01.07.2019 по 09.02.2020, з 14.02.2020 по 23.02.2020, з 11.03.2020 по 23.03.2020, 14.11.2020 по 30.01.2021, з 19.03.2021 по 15.06.2021 брав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення перебуваючи безпосередньо в районах та в період здійснення зазначених заходів.
Відповідно до довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оброни України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України від 12.03.2025 № 11/1/1631 позивач в період з 24 лютого 2022 року по 19 серпня 2022 року, з 25 серпня 2022 року по 14 жовтня 2022 року, з 20 жовтня 2022 року по 11 квітня 2023 року, з 20 квітня 2023 року по 14 червня 2023, з 22 червня 2023 року по 06 листопада 2023 року, з 19 листопада 2023 року по 05 березня 2024 року, з 20 березня 2024 року по 14 липня 2024 року, з 30 липня 2024 року по 20 грудня 2024року, з 31 грудня 2024 року по 05 лютого 2025 року, з 14 лютого 2025 року по 28 лютого 2025 року брав участь у заходах , необхідних для забезпечення оброни України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України перебуваючи в н.п. Мала Рогань, Харківського району Вільхівської сільської громади Харківської області, н.п. Волохін Яр Чугуївського району Балаклійської міської громади Харківської області, н.п. Берестове Куп'янського району Петропавлівської сільської громади Харківської області, н.п. Новоселівське Сватівського району Коломийчиської сільської громади Луганської області, н.п. Андріївка Бахмутського району Бахмуцької сільської громади Донецької області, н.п. Глибоке, Харківського району Липецької сільської громади Харківської області, виконання завдання на території противника (Курської області, рф), н.п. Юнаківка Сумського району Юнаківської сільської громади Сумської області.
За встановлених обставин, суд доходить до висновку, що позивачу мають бути зараховані у кратному розмірі з розрахунку один місць за три місяці вищевказані періоди безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з агресією РФ проти України.
Вказана позиція суду відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 05.06.2018 у справі № 348/347/17, від 30.07.2019 у справі № 346/1454/17, від 02.04.2020 у справі № 185/4140/17 (92-а/185/282/17), від 16.06.2020 у справі № 185/7049/16-а, від 18.01.2023 у справі № 1.380.2019.003739 та від 21.03.2023 у справі № 160/6146/19.
Щодо тверджень відповідача, щодо того, що до страхового стажу не зараховуються періоди його роботи на території російської федерації, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.2 ст.4 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про пенсійне забезпечення, то застосовуються норми міжнародного договору.
У відповідності до ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України» чинні міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства.
Якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.
13.03.1992 між країнами СНД укладено Угоду про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення. У преамбулі зазначено, що Уряди держав учасниць уклали цю Угоду: «виходячи з необхідності захисту прав громадян у галузі пенсійного забезпечення, усвідомлюючи, що кожна держава - учасниця Співдружності повинна нести безпосередню відповідальність за пенсійне забезпечення своїх громадян, визнаючи, що держави - учасниці Співдружності мають зобов'язання щодо непрацездатних осіб, які отримали право на пенсійне забезпечення на їхній території або на території інших республік за період їх входження до складу СРСР і реалізують це право на території держав - учасниць Угоди, визнаючи необхідність неухильного дотримання зобов'язань за міжнародними угодами, укладеними СРСР з питань пенсійного забезпечення».
Відповідно до вимог статті 1 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 року, пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць даної угоди та членів їх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.
Статтею 6 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення встановлено, що призначення пенсій громадянам держав-учасниць Угоди проводиться за місцем проживання.
Для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав-учасниць Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набуття чинності цією Угодою.
Обчислення пенсій проводиться з заробітку (доходу) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу.
У разі, якщо в державах - учасницях Угоди запроваджена національна валюта, розмір заробітку (доходу) визначається виходячи з офіційно встановленого курсу на момент призначення пенсії.
Згідно абзацу 2, 3 статті 6 Угоди між Урядом України і Урядом російської федерації «Про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і росії, які працюють за межами кордонів своїх країн» від 14.01.1993 року, трудовий стаж, включаючи стаж, який обчислюється у пільговому порядку, і стаж роботи за спеціальністю, набутий у зв'язку з трудовою діяльністю на територіях обох Сторін, взаємно визначається Сторонами. Обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність.
Отже, наведені положення вказаних Угод передбачають, що стаж, набутий на території будь-якої з держав-учасниць Угоди враховується при встановленні права на пенсію і її обчисленні. При цьому, обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалася трудова діяльність, а пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць проводиться по законодавству держави, на території якого вони проживають.
Постановою Кабінету Міністрів України від 29.11.2022 року №1328 «Про вихід з Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійною забезпечення» (надалі Постанова №1328) постановлено про вихід з Угоди про гарантії прав громадян-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, вчиненої 13.03.1992 року у місті москві.
Листом Міністерства закордонних справ України від 29.12.2022 року №72/14-612-108210 повідомлено Міністерство юстиції України, що відповідно до пункту 11 Порядку ведення Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів та користування ним, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.2001 №376 (із змінами), після письмового повідомлення Виконавчого комітету Співдружності Незалежних Держав про рішення української сторони вийти з Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, вчиненої 13.03.1992 року в м. москва, зазначений міжнародний договір України припинить свою дію для України 19.06.2023 року.
Міністерство юстиції України у повідомленні від 10.01.2023 року, яке опубліковано у Офіційному віснику України від 10.01.2023, підтвердило припинення Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 року для України 19.06.2023 року.
З огляду на визначені наслідки припинення дії міжнародного договору України необхідно дійти висновку, що денонсація Угоди від 13.03.1992 означає, що вказана Угода припинила породження зобов'язань для сторін у майбутньому, але не впливає на права, зобов'язання або юридичне становище учасників цієї Угоди, які виникли в результаті її виконання, - вони зберігаються і після припинення вказаної Угоди.
Суд наголошує на тому, що закон не має зворотної дії в часі. До того ж не зарахування стажу роботи чи розмірів заробітної плати в період чинності міжнародної угоди, осіб які працювали за межами України, у зв'язку з денонсацією угоди щодо пенсійного забезпечення з державами, - є неприпустимим та порушує конституційні принципи. Так, працюючи за межами України, особа мала легітимні очікування щодо її пенсійного забезпечення.
За наявності чинних у період роботи особи положень Угоди, що передбачали відповідне право, така особа не може нести негативні наслідки у вигляді відмови у зарахуванні спірного періоду роботи до страхового стажу.
Як зазначено у правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 19.06.2018 у справі №820/5348/17, розпочатий процес реалізації права, за загальним правилом, повинен бути завершений за чинним на момент початку такого процесу закону (крім випадків, якщо у самому законі не визначений інший порядок), що узгоджується з принципом правої визначеності.
Отже, до набрання чинності Постановою №1328, Україна як держава-учасниця Угоди виконує зобов'язання, взяті згідно із Угодою, в тому числі щодо страхового стажу, отриманого громадянами до підписання Угоди.
Варто зауважити, що відповідно до частини 1 статті 70 Віденської конвенції про право міжнародних договорів, якщо договором не передбачається інше або якщо учасники не погодились про інше, припинення договору відповідно до його положень або відповідно до Конвенції звільняє учасників договору від усякого зобов'язання виконувати договір у майбутньому та не впливає на права, зобов'язання або юридичне становище учасників, які виникли в результаті виконання договору до його припинення.
При цьому, відповідно до ч.2 ст.13 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, пенсійні права громадян держав-учасниць Співдружності, що виникли відповідно до положень цієї Угоди, не втрачають своєї сили і в разі виходу із Угоди держави-учасниці, на території якої вони проживають.
Відтак, Угода про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 року підлягає застосуванню при зарахуванні спірного стажу роботи позивача в російській федерації, оскільки вказана Угода була чинною на момент набуття стажу.
Таким чином, суд не приймає до уваги посилання відповідача на припинення участі російської федерації в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992, оскільки таке припинення не стосується (не впливає) періодів трудової діяльності позивача, що мали місце в час дії Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 року.
Крім того, в рішенні Конституційного Суду України від 07.10.2009 року №25-рп/2009 чітко зазначено, що конституційне право на соціальний захист не може бути поставлене в залежність від факту укладення Україною з відповідною державою міжнародного договору з питань пенсійного забезпечення.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до ч.3 ст.23 Загальної декларації прав людини, п.4 ч.1 Європейської соціальної хартії та ст.46 Конституції України, працівники у старості мають право на пенсію, що є основним джерелом існування, яка має забезпечувати достатній життєвий рівень.
Суд також наголошує на тому, що закон не має зворотної дії в часі. До того ж не зарахування стажу роботи чи розмірів заробітної плати в період чинності міжнародної угоди, які працювали за межами України, у зв'язку з денонсацією угоди щодо пенсійного забезпечення з державами, - є неприпустимим та порушує конституційні принципи. Так, працюючи за межами України, особа мала легітимні очікування щодо її пенсійного забезпечення.
В силу приписів частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши доводи сторін, оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №205250011674 від 30 січня 2025 року про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 , є протиправним.
Щодо вимоги позивача про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 у зарахуванні до страхового стажу періоду роботи з 18 серпня 1993 року по 01 жовтня 1993 року, з 18 березня 1994 року по 14 серпня 1994 року, періоду проходження військової служби в особливий період з 20 грудня 2016 року по 21 квітня 2017 року, з 01 травня 2017 року по 27 серпня 2017 року, з 07 травня 2018 року по 23 грудня 2018 року, з 01 липня 2019 року по 09 лютого 2020 року, з 14 лютого 2020 року по 23 лютого 2020 року, з 11 березня 2020 року по 23 березня 2020 року, з 14 листопада 2010 року по 30 січня 2021 року, з 19 березня 2021 року по 15 червня 2021 року, з 24 лютого 2022 року по 19 серпня 2022 року, з 25 серпня 2022 року по 14 жовтня 2022 року, з 20 жовтня 2022 року по 11 квітня 2023 року, з 20 квітня 2023 року по 14 червня 2023, з 22 червня 2023 року по 06 листопада 2023 року, з 19 листопада 2023 року по 05 березня 2024 року, з 20 березня 2024 року по 14 липня 2024 року, з 30 липня 2024 року по 20 грудня 2024 року, з 31 грудня 2024 року по 05 лютого 2025 року, з 14 лютого 2025 року по 28 лютого 2025 року в пільговому обчисленні один місяць служби за три, суд зазначає, що дії суб'єкта владних повноважень - активна поведінка, яка може мати вплив на права, свободи та інтереси фізичних та юридичних осіб, в той час коли бездіяльність - пасивна поведінка суб'єкта владних повноважень, яка може мати вплив на реалізацію прав, свобод та інтересів фізичної та юридичної особи. В даному випадку щодо відмови у здійсненні перерахунку суб'єктом владних повноважень були вчинені активні дії, а саме - прийнято рішення про відмову.
Керуючись ч. 2 ст. 9 КАС України суд з метою ефективного захисту прав позивача вважає за необхідне відновити порушене відповідачем право позивача на пенсійне забезпечення, в даному випадку належним способом захисту прав позивача є визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у призначенні пенсії ОСОБА_1 №205250011674 від 30 січня 2025 року.
Відтак, за наявності рішення суб'єкта владних повноважень, яке підлягає скасуванню, суд зазначає, що оскаржувані дії поглинаються скасуванням прийнятого рішення, позаяк суб'єктом владних повноважень проявлено активну поведінку - прийнято рішення про відмову позивачу у здійсненні перерахунку пенсії на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення.
При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.
Процедура прийняття, оформлення та розгляду документів, поданих для призначення (перерахунку пенсії) встановлений Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженим Постановою Правління ПФУ 25.11.2005 №22-1, зареєстрованою в Мінюсті України 27 грудня 2005 р. за № 1566/11846 (далі - Порядок).
Відповідно до абз. 13 п. 4.2 вказаного Порядку після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Відповідно до п. 4.3 Порядку створення та обробка документів здійснюється із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій. Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи. Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
Відповідно до п. 4.10 Порядку після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії. Нарахована сума пенсії включається в документи для виплати пенсії не пізніше одного місяця з дня прийняття рішення про призначення, перерахунок, переведення з одного виду пенсії на інший та про поновлення виплати пенсії.
З матеріалів справи встановлено, що розгляд заяви та винесення рішення за заявою позивача здійснювалось ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, яке було визначено за принципом екстериторіальності відповідно до п. 4.2 Порядку.
З огляду на неналежне виконання визначеним Пенсійним органом повноважень щодо розгляду заяви позивача, що потягло за собою порушення прав позивача, суд зазначає про наявність підстав для зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу періоду роботи з 18 серпня 1993 року по 01 жовтня 1993 року, з 18 березня 1994 року по 14 серпня 1994 року, до страхового стажу пільговому обчисленні один місяць служби за три стажу періоду проходження військової служби в особливий період з 20 грудня 2016 року по 21 квітня 2017 року, з 01 травня 2017 року по 27 серпня 2017 року, з 07 травня 2018 року по 23 грудня 2018 року, з 01 липня 2019 року по 09 лютого 2020 року, з 14 лютого 2020 року по 23 лютого 2020 року, з 11 березня 2020 року по 23 березня 2020 року, з 14 листопада 2010 року по 30 січня 2021 року, з 19 березня 2021 року по 15 червня 2021 року, з 24 лютого 2022 року по 19 серпня 2022 року, з 25 серпня 2022 року по 14 жовтня 2022 року, з 20 жовтня 2022 року по 11 квітня 2023 року, з 20 квітня 2023 року по 14 червня 2023, з 22 червня 2023 року по 06 листопада 2023 року, з 19 листопада 2023 року по 05 березня 2024 року, з 20 березня 2024 року по 14 липня 2024 року, з 30 липня 2024 року по 20 грудня 2024 року, з 31 грудня 2024 року по 05 лютого 2025 року, з 14 лютого 2025 року по 28 лютого 2025 року.
Обчислення страхового стажу, визначення розміру пенсії та призначення пенсії є дискреційними повноваженнями відповідного територіального органу ПФУ, суд не є органом, уповноваженим на призначення пенсії, а лише має компетенцію на здійснення судового контролю за відповідністю чинному законодавству оскаржуваного рішення, дії чи бездіяльності відповідного суб'єкта владних повноважень (постанови Верховного Суду від 01.10.2019 у справі № 804/3646/18 та від 21.12.2019 у справі №663/574/17).
Верховний Суд в постанові від 10.04.2018 у справі № 348/2160/15-а (провадження № К/9901/32093/18) дійшов висновку, що обов'язок щодо обчислення загального стажу роботи особи та стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, покладено на орган Пенсійного фонду України, а тому для вирішення питання щодо призначення та виплати пенсії відповідачу слід встановити всі необхідні умови, яким має відповідати позивач для призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Суд враховує вказані висновки Верховного Суду (ч. 5ст. 242 КАС України).
Оскільки права позивача порушені, але прийняття рішення на користь останнього, в тому числі щодо зарахування стажу та призначення пенсії за віком з дня звернення за пенсією належить до безпосередніх повноважень територіального органу Пенсійного фонду України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити шляхом зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) про призначення пенсії за віком.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини та, зокрема, рішення у справі “Серявін та інші проти України» від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).
Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до положень ст. 139 КАС України.
Керуючись ст. ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 263, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №205250011674 від 30 січня 2025 року про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, буд. 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ: 21910427) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_1 ) про призначення пенсії за віком.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, буд. 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ: 21910427) зарахувати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_1 ) до страхового стажу періоду роботи з 18 серпня 1993 року по 01 жовтня 1993 року, з 18 березня 1994 року по 14 серпня 1994 року, до страхового стажу пільговому обчисленні один місяць служби за три стажу періоду проходження військової служби в особливий період з 20 грудня 2016 року по 21 квітня 2017 року, з 01 травня 2017 року по 27 серпня 2017 року, з 07 травня 2018 року по 23 грудня 2018 року, з 01 липня 2019 року по 09 лютого 2020 року, з 14 лютого 2020 року по 23 лютого 2020 року, з 11 березня 2020 року по 23 березня 2020 року, з 14 листопада 2010 року по 30 січня 2021 року, з 19 березня 2021 року по 15 червня 2021 року, з 24 лютого 2022 року по 19 серпня 2022 року, з 25 серпня 2022 року по 14 жовтня 2022 року, з 20 жовтня 2022 року по 11 квітня 2023 року, з 20 квітня 2023 року по 14 червня 2023, з 22 червня 2023 року по 06 листопада 2023 року, з 19 листопада 2023 року по 05 березня 2024 року, з 20 березня 2024 року по 14 липня 2024 року, з 30 липня 2024 року по 20 грудня 2024 року, з 31 грудня 2024 року по 05 лютого 2025 року, з 14 лютого 2025 року по 28 лютого 2025 року.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
В разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 07 серпня 2025 року.
Суддя Бадюков Ю.В.