Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
07 серпня 2025 року справа № 520/2748/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі судді Ніколаєвої Ольги Вікторівни, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу
за позовною заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області
про визнання протиправними та скасування рішень,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ФОП ОСОБА_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області (далі по тексту - відповідач), у якій просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача № 555 та № 556 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу від 05.12.2024.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач зазначив, що у рамках проведення державного контролю за дотриманням законодавства про рекламу, службовою особою Управління захисту споживачів Головного управління виявлено та здійснено фотофіксацію розповсюдження зовнішньої реклами кронштейна на фасаді з інформаційним полем: «Ремонт мобільних телефонів…» за адресою АДРЕСА_1 , з ознаками порушення вимог абзацу 1 частини 2 статті 26 Закону України «Про рекламу» та частини першої статті 6 Закону України «Про рекламу». На підставі виявленого факту з ознаками вказаних порушень вимог Закону України «Про рекламу» уповноважено особою відповідача складено протоколи № 574 та № 575 про порушення законодавства про рекламу від 05.12.2024. На підставі матеріалів та зазначених протоколів про порушення законодавства про рекламу начальником Головного управління прийняті рішення про накладення штрафних санкцій за порушення законодавства про рекламу. На переконання позивача, відповідачем допущено процедурні порушення під час прийняття оскаржуваних рішень.
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Ніколаєвій Ользі Вікторівні.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 07.02.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Цією ж ухвалою відповідачу запропоновано у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання ухвали про відкриття спрощеного провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву разом з усіма доказами, що обґрунтовують доводи, які в ньому наведені або заяву про визнання позову та надати суду докази надіслання (подання) копії відзиву іншим учасникам справи.
Відповідач за допомогою системи «Електронний суд» 25.02.2025 суду надіслав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки при прийнятті оскаржуваних рішень Головне управління діяло з дотриманням законодавства про рекламу, дії здійснені на підставах, в межах та у спосіб, передбачені Конституцією України та законами України.
Розглянувши надані сторонами документи, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Харківський окружний адміністративний суд встановив наступне.
Позивач є фізичною особою-підприємцем, зареєстрованим відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» та перебуває на обліку у ГУ ДПС у Харківській області.
Відповідач отримав лист від Департаменту з питань забезпечення життєдіяльності міста виконавчого комітету Харківської міської ради від 23.09.2024 № К-772 на підставі звернення споживача, щодо дотримання вимог законодавства з питань застосування державної мови при розміщення зовнішньої реклами кронштейн на фасаді з інформаційним полем: «РЕМОНТ МОБИЛЬНЫХ ТЕЛЕФОНОВ...»: за адресою: АДРЕСА_1, з ознаками порушення вимог частини 1 статті 6 Закону України «Про рекламу», а саме: мовою реклами є державна мова.
Головним управлінням здійснено виїзд за вказаною адресою для фото фіксації фактів, викладених у зверненні споживача та виявлено розміщення вказаної реклами, з ознаками порушення частини 1 статті 6 Закону України «Про рекламу».
Листом від 09.10.2024 № 5.4-057/2/8277-24 Головне управління звернулось до Харківської міської ради щодо надання інформації про суб'єкта господарської діяльності, яким розміщено вказану рекламу, у відповідь від 08.11.2024 № Вх-057/01-03/1 2469-24 від Харківської міської ради отримано відомості про те, що зазначену рекламу розміщує фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , з порушенням вимог чинного законодавства України в сфері реклами та благоустрою населених пунктів.
Відповідачем сформовано вимогу щодо надання документів щодо розміщеної реклами, а саме: свідоцтва про державну реєстрацію ФОП ОСОБА_1 (виписка з Єдиного державного реєстру ФОП ОСОБА_1 ), копії паспорта, письмових пояснень, документів щодо вартості розповсюдженої реклами, та/або виготовлення реклами, та або вартості розповсюдження реклами, документів, що підтверджують факт оплати за виготовлену рекламу (макетів реклами), актів виконаних робіт, дозволу на розміщення зовнішньої реклами (за наявності), іншу інформацію, що може мати істотне значення для прийняття Головним управлінням рішення.
Створюючи відправлення на податкову адресу в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб фізичних осіб-підприємців та громадських формувань позивача, а саме - АДРЕСА_2 рекомендованого листа з повідомленням в особистому кабінеті на сайті Укрпошти, заповнюючи всі обов'язкові дані для відправки, на сайті було зазначено «помилка адресування, некоректно заповненні дані». Вказаний факт зазначено у службовій записці від 13.12.2024 № Вн-8.3/7752/24.
У зв'язку з неможливістю відправлення вказаної вимоги на податкову адресу позивача, відповідачем на електрону пошту фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка офіційно зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, надіслано телефонограму від 14.11.2024 № Вн-5.4/191/24 про запрошення позивача або його представника з'явитися за адресою: АДРЕСА_3 , у триденний термін з дня отримання даної вимоги для ознайомлення зі зверненням, а також надання письмових пояснень щодо питань викладених у зверненні позивача. Крім того, заявлено вимогу щодо надання завірених в установленому порядку копій наступних документів щодо розміщеної реклами: свідоцтва про державну реєстрацію ФОП ОСОБА_1 (виписка з Єдиного державного реєстру ФОП ОСОБА_1 ), копія паспорта, письмових пояснень, документів щодо вартості розповсюдженої реклами, та/або виготовлення реклами, та або вартості розповсюдження реклами, документів, що підтверджують факт оплати за виготовлену рекламу (макетів реклами), акти виконаних робіт, дозвілу на розміщення зовнішньої реклами (за наявності), іншу інформацію, що може мати істотне значення для прийняття Головним управлінням рішення. Водночас повідомлено про те, що розгляд справи про порушення Закону України «Про рекламу» відносно позивача відбудеться 05.12.2024 о 12 годині 00 хвилин у приміщенні Управління захисту прав споживачів та контролю за регульованими цінами ГУ Держпродспоживслужби в Харківській області.
Контролюючим органом встановлено, що позивачем не надано запитувані документи у законодавчо встановленні строки, про шо складено відносно останнього протоколи від 05.12.2024 № 574 та № 575 про порушення законодавства про рекламу.
Також, відповідно до вказаних протоколів засідання Головного управління стосовно справи про порушення законодавства про рекламу позивач або уповноважений представник позивача на розгляд справи не з'явились.
На підставі вказаних протоколів відповідачем прийняті рішення про накладення штрафів на рекламодавця ФОП ОСОБА_1 за наступні порушення законодавства про рекламу:
- рішенням від 05.12.2024 № 555 накладено штраф у розмірі 1700,00 грн за недотримання встановлених частиною 1 статті 6 Закону України «Про рекламу» вимог щодо змісту реклами, а саме: мовою реклами є державна мова;
- рішенням від 05.12.2024 № 556 накладено штраф у розмірі 1700,00 грн за недотримання встановлених Законом України «Про рекламу» вимог щодо змісту реклами, а саме: за неподання інформації щодо вартості розповсюдженої реклами центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів.
Не погоджуючись з вказаними рішеннями відповідача, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно пункту 1 Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 № 667 (далі по тексту - Положення), Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який реалізує державну політику у галузі ветеринарної медицини, сферах безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, карантину та захисту рослин, ідентифікації та реєстрації тварин, санітарного законодавства, санітарного та епідемічного благополуччя населення (крім виконання функцій з реалізації державної політики у сфері епідеміологічного нагляду (спостереження) та у сфері гігієни праці та функцій із здійснення дозиметричного контролю робочих місць і доз опромінення працівників), з контролю за цінами, попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров'я населення, метрологічного нагляду, ринкового нагляду в межах сфери своєї відповідальності, насінництва та розсадництва (в частині сертифікації насіння і садивного матеріалу), реєстрації та обліку машин в агропромисловому комплексі, державного нагляду (контролю) у сфері агропромислового комплексу, державного нагляду (контролю) у сферах охорони прав на сорти рослин, насінництва та розсадництва, державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів і рекламу в цій сфері, за якістю зерна та продуктів його переробки, державного нагляду (контролю) за додержанням заходів біологічної і генетичної безпеки щодо сільськогосподарських рослин під час створення, дослідження та практичного використання генетично модифікованого організму у відкритих системах на підприємствах, в установах та організаціях агропромислового комплексу незалежно від їх підпорядкування і форми власності, здійснення радіаційного контролю за рівнем радіоактивного забруднення сільськогосподарськ
Пунктом 7 цього Положення передбачено, що Держпродспоживслужба здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи.
Засади рекламної діяльності в Україні визначає Закон України «Про рекламу» від 03.07.1996 № 270/96-ВР (далі по тексту - Закон України № 270/96-ВР), який також регулює відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами.
Питання здійснення контролю за дотриманням законодавства про рекламу врегульоване статтею 26 Закону України № 270/96-ВР, відповідно до частини першої якої контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснюють у межах своїх повноважень, зокрема, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, - щодо захисту прав споживачів реклами (у тому числі щодо спорудження житлового будинку), а також щодо виконання вимог частини десятої статті 8 цього Закону, крім випадків, якщо зазначена реклама є рекламою азартних ігор та організаторів азартних ігор.
Згідно з частиною 2 статті 26 Закону України № 270/96-ВР на вимогу органів державної влади, на які згідно із законом покладено контроль за дотриманням вимог законодавства про рекламу, за фактом виявлення такими органами порушення або в ході розгляду повідомлення (звернення, скарги, заяви тощо) третіх осіб про порушення вимог законодавства про рекламу рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами зобов'язані надавати документи, усні та/або письмові пояснення, відео- та аудіозаписи, а також іншу інформацію, що стосуються виявленого порушення чи повідомлення про нього та необхідні для здійснення такими органами повноважень щодо державного контролю.
Крім того, відповідний орган державної влади має право: вимагати від рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами усунення виявлених порушень вимог законодавства; вимагати припинення дій, що перешкоджають здійсненню державного контролю; надавати (надсилати) рекламодавцям, виробникам та розповсюджувачам реклами обов'язкові для виконання приписи про усунення порушень; приймати рішення про визнання реклами недобросовісною, прихованою, про визнання порівняння в рекламі неправомірним з одночасним зупиненням її розповсюдження; приймати рішення про зупинення розповсюдження відповідної реклами.
Органи державної влади зобов'язані повідомляти рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами про розгляд справ про порушення ними вимог законодавства про рекламу не менше ніж за п'ять робочих днів до дати розгляду справи.
Положеннями частини 3 статті 26 Закону України № 270/96-ВР передбачено, що рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами під час розгляду питання про порушення цього Закону мають право: бути присутніми на засіданні державного органу під час розгляду питання про порушення ними цього Закону; подавати необхідні документи, давати пояснення; отримувати копію протоколу засідання та рішення державного органу, прийнятого щодо них; оскаржувати дії чи бездіяльність зазначеного державного органу та його посадових осіб до суду.
При цьому, Законом України № 270/96-ВР не встановлено спосіб, порядок та форми здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням законодавства про рекламу.
Механізм накладення Держпродспоживслужбою та її територіальними органами на рекламодавців, виробників реклами та розповсюджувачів реклами (далі - суб'єкт реклами) штрафів за порушення законодавства про рекламу (крім штрафів, накладення яких належить виключно до компетенції Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, Антимонопольного комітету, КРАІЛ, Національного банку) визначає Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 № 693 (далі по тексту - Порядок № 693).
При цьому, суд зазначає, що Порядок № 693 є підзаконним нормативно-правовим актом та не може встановлювати порядок, спосіб та форму здійснення заходів державного нагляду (контролю), санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05.04.2007 № 877-V (далі по тексту - Закон України № 877-V).
Сфера дії Закону України № 877-V визначена у статті 2 цього закону, за приписами частини першої якої дія цього Закону поширюється на відносини, пов'язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Також, статтею 2 Закону України № 877-V визначені сфери, на які дія цього Закону не поширюється.
Суд зазначає, що контроль за дотриманням законодавства України про рекламу не входить до сфер, на які не поширюється дія Закону України № 877-V.
Відтак, суд звертає увагу, що контроль за дотриманням законодавства про рекламу має здійснюватися в порядку, визначеному Законом України № 877-V.
Верховним Судом у постановах від 23.09.2021 у справі № 826/24133/15, від 22.06.2022 у справі № 810/3148/17 та від 17.01.2023 у справі № 826/9936/17 зроблено висновок, що на правовідносини у сфері контролю реклами та накладення штрафу за порушення статті 22 Закону України «Про рекламу» поширюється, зокрема, Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» № 877-V.
Верховним Судом у зазначених постановах звернуто увагу, що норми вказаного Закону не містять обмежень щодо поширення його дії на перевірки у сфері контролю за додержанням законодавства про рекламу. Водночас, Закон України «Про рекламу» не містить правових норм, що встановлюють спосіб, порядок та форми здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням законодавства про рекламу.
Також, за висновками Верховного Суду діяльність з контролю за додержанням законодавства про рекламу є видом державного нагляду (контролю), а отже відповідач зобов'язаний дотримуватися вимог Закону України № 877-V.
Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відтак, враховуючи положення Закону України № 877-V, суд зазначає, що при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) за дотриманням законодавства про рекламу відповідач, як суб'єкт владних повноважень, має дотримуватись вимог до проведення таких заходів і порядку, встановлених Законом України №877-V, а саме:
- видати наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки (частина перша статті 7 Закону України № 877-V);
- на підставі наказу (рішення, розпорядження) оформити посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке має бути підписане керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові і засвідчене печаткою; посвідчення (направлення) повинно містити передбачену Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності інформацію, в тому числі, підстави для здійснення заходу (частина друга, третя статті 7 Закону України № 877-V);
- перед початком здійснення заходу пред'явити керівнику суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення) (частина п'ята статті 7 Закону України № 877-V).
Відповідно до вимог частини одинадцятої статті 4 Закону України № 877-V як плановий, так і позаплановий захід щодо суб'єкта господарювання - юридичної особи має здійснюватися у присутності керівника або особи, уповноваженої керівником.
Частиною шостою статті 7 Закону України № 877-V встановлено, що за результатами здійснення заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт.
Згідно з частиною п'ятнадцятою статті 4 Закону України № 877-V при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов'язані використовувати виключно уніфіковані форми актів; підписати акт в останній день перевірки у двох примірниках та вручити один примірник акта керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання (частина шоста статті 7 Закону України № 877-V); якщо в ході проведення заходу було виявлено порушення вимог законодавства про рекламу - скласти припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу (частина сьома статті 7 Закону України № 877-V).
Верховним Судом у постанові від 04.10.2022 у справі № 420/1842/21 зроблено наступний висновок щодо застосування норм статей 4, 7 та 10 Закону України № 877-V.
Положення частини одинадцятої статті 4 Закону України № 877-V визначено, що плановий чи позаплановий захід повинен здійснюватися у присутності керівника або уповноваженої особи суб'єкта господарювання слід розуміти так, що посадові особи контролюючого органу повинні вжити усі можливі заходи для встановлення особи керівника суб'єкта господарювання або його уповноваженої особи, повідомлення його про проведення перевірки будь-яким доступним способом, зокрема, письмово, телефонограмою, через електронну пошту тощо, та вжити інших заходів, необхідних для забезпечення присутності керівника або іншої уповноваженої особи суб'єкта господарювання під час проведення перевірки та їх поінформованості про час та місце проведення перевірки, коло питань, що виносяться на перевірку.
При цьому, посадові особи контролюючого органу можуть у межах, визначених законодавством, здійснювати фіксацію вчинених власних дій, що спрямовані на забезпечення безумовного виконання, зокрема, положень статей 4, 7 та 10 Закону України № 877-V щодо вручення направлення на проведення перевірки, службового посвідчення суб'єкта перевірки, вчинення інших дій, спрямованих на забезпечення присутності керівника або уповноваженої особи суб'єкта господарювання під час проведення перевірки, а перешкоджання з боку посадових осіб суб'єкта господарювання у реалізації цих обов'язків, які унеможливлюють проведення планового або позапланового заходу із дотриманням встановленого порядку, можуть кваліфікуватися як недопуск до проведення перевірки.
У будь-якому випадку рішення, що приймаються суб'єктом владних повноважень, або дії, які вживаються у процесі реалізації своєї компетенції, можуть вважатися правомірним лише за умови, що вони відповідають всім критеріям, які визначені частиною другою статті 2 КАС України. Це, зокрема, означає, що контролюючий суб'єкт може довести в адміністративному суді те, що його рішення (дії) прийнято (вчинено) добросовісно та розсудливо, а також обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Системно аналізуючи зазначені положення законодавства та вказані висновки Верховного Суду, судом під час розгляду даної справи встановлено, що спірні рішення про накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, винесені на підставі Закону України № 270/96-ВР та Порядку №693, що оскаржуються позивачем у межах даної справи, прийняті без дотримання вимог, встановлених Законом України № 877-V, оскільки такі рішення прийняті без фактичного проведення планового або позапланового заходу державного нагляду (контролю), за відсутності наказу (рішення, розпорядження) про проведення відповідного заходу державного нагляду (контролю), без складення акта з використанням уніфікованої форми акта.
Так, відповідач не надав суду доказів того, що проведений щодо позивача захід державного контролю відбувся на підставі відповідного наказу. Матеріали справи не містять акту перевірки, з яким позивач повинен був бути ознайомлений. Відтак, відповідачем порушено процедуру проведення державного нагляду (контролю).
Суд зазначає, що діяльність відповідача з контролю за додержанням законодавства про рекламу є видом державного нагляду (контролю), а отже відповідач зобов'язаний дотримуватися вимог Закону України № 877-V.
Однак, під час розгляду справи судом не встановлено дотримання відповідачем зазначених вимог Закону України № 877-V. Відповідачем зазначених обставин не спростовано.
Крім цього, суд зауважує, що Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 з 5:30 24 лютого 2022 року в Україні введений воєнний стан у зв'язку з військовою агресією російської федерації. У подальшому воєнний стан в Україні продовжувався та триває на даний час.
Постановою Кабінету Міністрів України «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану» (далі за текстом - Постанова Кабінету Міністрів України № 303) від 13.03.2022 № 303 припинено проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) на період воєнного стану, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64 (пункт 1).
За наявності загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров'я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави, а також для виконання міжнародних зобов'язань України протягом періоду воєнного стану дозволити здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) на підставі рішень центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у відповідних сферах (пункт 2).
Відтак, Постановою Кабінету Міністрів України № 303 припинено проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) на період воєнного стану. Можливість проведення таких заходів передбачена лише за наявності рішення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері, чого в даному випадку відповідачем не дотримано.
Відповідачем не надано до суду доказів наявності рішення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері, про дозвіл на здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) позивача.
Таким чином, відповідач не довів дотримання ним зазначених вимог Закону України № 877-V та Постанови Кабінету Міністрів України № 303, що свідчить про те, що Головне управління Держпродспоживслужби в Харківській області допустило процедурні порушення під час здійснення заходу державного контролю, які за своєю суттю не можна вважати формальними.
Законодавчо закріплена процедура прийняття рішень суб'єктами публічного права має на меті створення гарантій для суб'єкта приватного права та встановлення меж реалізації повноважень органами публічної влади і, в разі її неналежного дотримання, дає підстави для оскарження до суду таких рішень (дій) особою, чиї інтереси вони зачіпають. Установлена законом процедура є важливою гарантією недопущення зловживань з боку суб'єктів владних повноважень під час прийняття рішень та вчинення дій, яка повинна забезпечувати, передусім, справедливе ставлення до особи, а також дотримання загального принципу юридичної визначеності, складовою якого є принцип легітимних очікувань.
Такі висновки містяться, зокрема, у постановах Верховного Суду від 29.10.2018 у справі № 826/14749/16, від 25.03.2020 у справі № 805/4508/16-а, від 19.05.2021 у справі № 210/5129/17, від 20.05.2022 у справі № 340/370/21 та від 05.07.2022 у справі № 522/3740/20.
Суд наголошує, що встановлення протиправності дій контролюючого органу при призначенні та проведенні заходу державного контролю щодо дотримання суб'єктом господарювання позивачем вимог законодавства про рекламу з суттєвими порушеннями Закону України № 877-V, призводить до протиправності висновків та рішень прийнятих внаслідок такого заходу, що є самостійною підставою для скасування спірних рішень.
Водночас, суд наголошує, що дотримання вимог чинного законодавства щодо викладення рекламних компаній виключно державною мовою є обов'язком, якого має дотримуватись будь-яких фізична чи юридична особа.
У відповідності до вимог частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З урахуванням зазначеного, суд, з правових підстав, наведених у даному судовому рішенні, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суд встановив, що за подання позовної заяви у цій справі позивач сплатив судовий збір у розмірі 1211,20 грн, що підтверджується квитанцією від 05.02.2025 № А323-YRF4-Y69E, оригінал якої наявний у матеріалах справи.
Як вбачається з позовних вимог, предметом позову у даній справі є одна вимога немайнового характеру, а отже, ставка судового збору за подання даного позову становить - 1211,20 грн.
Водночас, суд звертає увагу на те, що у зв'язку з початком функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС), а саме: «Електронний кабінет», «Електронний суд» та підсистеми відеоконференцзв'язку, статтю 4 Закону України «Про судовий збір» доповнено частиною третьою, згідно з якою при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Оскільки у цій справі позивач позовну заяву подав в електронній формі через підсистему «Електронний суд», розмір судового збору становить 968,96 грн (1211,20 грн* 0,8).
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення судового збору за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача у розмірі 968,96 грн.
Разом з цим, суд звертає увагу на те, що позивач не позбавлений права звернутися з заявою про повернення надміру сплачених коштів у розмірі 242,24 грн.
Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , код РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області (проспект Науки, будинок 40, 6 поверх, місто Харків, Харківська область, 61166, код ЄДРПОУ: 40324829) про визнання протиправними та скасування рішень - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області від 05.12.2024№ 555 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області від 05.12.2024 № 556 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу.
Стягнути з Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 968,96 грн (дев'ятсот шістдесят вісім гривень 96 копійок).
Рішення набирає законної сили у порядку, передбаченому статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та підлягає оскарженню у порядку та у строки, визначені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення виготовлено 07.08.2025.
Суддя Ольга НІКОЛАЄВА