Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Іменем України
07 серпня 2025 року № 520/32389/24
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Полях Н.А., розглянувши в порядку спрощеного провадження заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344, майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач з адміністративним позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови у зарахуванні ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до загального трудового стажу періодів з 16.06.1993р. по 31.07.1993р., тобто 1 місяць 14 днів, навчання у Харківському державному педагогічному інституті ім.Г.С.Сковороди, а також періоду з 1.07.1986р по 31.07.1986р., тобто 1 місяць, роботи вихователем у я/с № 259 МСЧ Харківського об'єднаного авіазагону Українського управління цивільної авіації та проведенні відповідного перерахунку пенсії з урахуванням збільшення загального трудового стажу;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати до загального трудового стажу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) періодів з 16.06.1993р. по 31.07.1993р., тобто 1 місяць 14 днів, навчання у Харківському державному педагогічному інституті ім.Г.С.Сковороди, а також періоду з 1.07.1986р по 31.07.1986р., тобто 1 місяць, роботи вихователем у я/с № 259 МСЧ Харківського об'єднаного авіазагону Українського управління цивільної авіації та провести відповідний перерахунок пенсії з урахуванням збільшення загального трудового стажу.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 29 липня 2025 р. у справі № 520/32389/24 адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344, майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 05.06.2024 №204850008655 про відмову ОСОБА_1 в проведенні перерахунку пенсії згідно із заявою від 28.05.2024 № 6375.
Зобов?язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 28.05.2024 № 6375, з урахуванням висновків суду у даній справі.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.
04.08.2025 до суду надійшла заява ОСОБА_1 , в якій позивач просила:
- ухвалити додаткове рішення у справі № 520/32389/24 про період навчання у Харківському державному педагогічному інституті ім.Г.С.Сковороди з 16.06.1993р. по 31.07.1993р., в зарахуванні якого УПФУ в Харківській області було відмовлено їх рішенням від 28.06.2024р. № 19257-20201/Д-03/08-2000/24.
В обґрунтування заяви зазначено, що щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувались докази, не ухвалено рішення, а саме: позовними вимогами було прохання до суду визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови у зарахуванні до загального трудового стажу 2-х періодів, а саме: з 16.06.1993р. по 31.07.1993р., тобто 1 місяць 14 днів, навчання у Харківському державному педагогічному інституті ім.Г.С.Сковороди, а також періоду з 1.07.1986р по 31.07.1986р., тобто 1 місяць, роботи вихователем у я/с № 259 МСЧ Харківського об'єднаного авіазагону Українського управління цивільної авіації та проведенні відповідного перерахунку пенсії з урахуванням збільшення загального трудового стажу. В зарахуванні цих періодів ГУ ПФУ в Харківській області було відмовлено відповідно двома різними рішеннями. На звернення від 14.06.2024 по періоду навчання у ХДПІ ім.Г.С.Сковороди, яке було зареєстровано 18.06.2024р. за № 20201/Д-2000-24 рішенням ГУ УПФУ в Харківській області від 28.06.2024р. № 19257-20201/Д-03/08 2000/24 на заяву № 6375 від 28.05.2024 по періоду роботи вихователем у я/с № 259 МСЧ Харківського об'єднаного авіазагону рішенням № 204850008655 від 05.06.2024. Суд дослідив та оцінив докази, надав їм правову оцінку та в мотивувальній частині зазначив, що відмова відповідача у зарахуванні до загального трудового стажу позивача періоду навчання у Харківському державному педагогічному інституті ім.Г.С.Сковороди з 16.06.1993р. по 31.07.1993р., є протиправною. Також, по періоду роботи вихователем у я/с № 259 МСЧ Харківського об'єднаного авіазагону суд дійшов висновку про протиправність прийнятого Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області рішення від 05.06.2024 №204850008655 про відмову ОСОБА_1 в проведенні перерахунку пенсії згідно із заявою від 28.05.2024 № 6375 та наявності підстав для його скасування. Однак, у резолютивній частині свого рішення суд визнав протиправним та скасував тільки рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 05.06.2024 №204850008655 про відмову ОСОБА_1 в проведенні перерахунку пенсії згідно із заявою від 28.05.2024 № 6375, зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 28.05.2024 № 6375, з урахуванням висновків суду у даній справі. Тобто тільки по періоду роботи вихователем у я/с № 259 МСЧ Харківського об'єднаного авіазагону. А стосовно періоду навчання у Харківському державному педагогічному інституті ім.Г.С.Сковороди з 16.06.1993р. по 31.07.1993р., в зарахуванні якого УПФУ в Харківській області було відмовлено їх іншим рішенням від 28.06.2024р. № 19257 20201/Д-03/08-2000/24, в резолютивній частині рішення суду відсутнє, тобто питання не вирішено.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно з ч. 3 ст. 252 КАС України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Розглянувши подану заяву про ухвалення додаткового рішення, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Судом встановлено, що згідно архівної довідки № 01-01-10/131 від 19.05.2021 позивач навчалась у Харківському державному педагогічному інституті ім.Г.С.Сковороди на денному відділенні з 01.09.1987р. до 31.07.1993р.
Згідно Наказу № 97-с від 16.06.1993 ректора Харківського державного педагогічного інституту ім.Г.С.Сковороди позивач була відрахована з вищевказаного інституту саме 31.07.1993р. у зв'язку з закінченням терміну навчання.
В адміністративному позові позивач зазначила, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області дата закінчення нею інституту у відцифрованій ЕТК у п.1 вказана як 16.06.1993, що є датою рішення Державної екзаменаційної комісії про отримання кваліфікації вчителя фізики і математики, а не періоду навчання, тобто з врахуванням вищевикладеного є датою невірною та помилковою. Таким чином, ПФУ не дорахувало до стажу позивача період з 16.06.1993 по 31.07.1993 (1 місяць 14 днів).
14.06.2024 позивач звернулась до УПФУ в Харківській області із заявою про виправлення зазначених недоліків (зареєстровано в ГУПФУ в Харківській області 18.06.2024р. за № 20201/Д-2000-24).
Листом від 28.06.2024р. № 19257-20201/Д-03/08-2000/24 відповідач на вищевказане звернення позивача повідомив, що відповідно до пункту 8 Постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1993р. № 637 “Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» час навчання у вищих навчальних, професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання. За відсутності в документах таких відомостей для підтвердження часу навчання приймаються довідки про тривалість навчання в навчальному закладі у відповідні роки за умови, що в документах є дані про закінчення повного навчального періоду або окремих його етапів. Відповідно до Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства освіти України від 02.06.1993 №161 освітній рівень (кваліфікація) присвоюється рішенням державної комісії, на підставі якого видається державний документ про освіту (кваліфікацію). Датою закінчення навчання є день присвоєння особі освітнього рівня (кваліфікації). З огляду на зазначене, відповідач повідомив про відсутність підстав для зарахування до страхового стажу період з 17.06.1993 по 31.07.1993 після присвоєння освітнього рівня (кваліфікації).
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.
У ч.1, ч.2 ст.46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створення мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, а також регулювання порядку формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, визначені Законом України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058).
Відповідно до ст.1 Закону № 1058-ІУ страховий стаж - це період, протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом, і за який сплачено страхові внески.
Згідно із частиною першою статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (частина друга статті 24 Закону № 1058-IV).
Згідно з ч. 3, ч. 4 ст. 24 Закону № 1058-ІV, страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Згідно зі статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Судом під час розгляду справи встановлено, що згідно архівної довідки № 01-01-10/131 від 19.05.2021, позивач навчалась у Харківському державному педагогічному інституті ім.Г.С.Сковороди на денному відділенні з 01.09.1987р. до 31.07.1993р.
Згідно Наказу № 97-с від 16.06.1993 ректора Харківського державного педагогічного інституту ім.Г.С.Сковороди позивач була відрахована з вищевказаного інституту саме 31.07.1993р. у зв'язку з закінченням терміну навчання.
Проте, відповідачем протиправно відмовлено позивачці листом від 28.06.2024р. № 19257-20201/Д-03/08-2000/24 у зарахуванні до загального трудового стажу позивача періоду навчання у Харківському державному педагогічному інституті ім.Г.С.Сковороди з 16.06.1993р. по 31.07.1993р.
Разом з тим, частково задовольняючи позовні вимоги позивача судом не було ухвалено рішення щодо позовної вимоги, з приводу якої досліджувалися докази, а саме щодо відмови відповідача, оформленої листом від 28.06.2024р. № 19257-20201/Д-03/08-2000/24 у зарахуванні до загального трудового стажу позивача періоду навчання у Харківському державному педагогічному інституті ім.Г.С.Сковороди з 16.06.1993р. по 31.07.1993р.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для ухвалення додаткового рішення у справі у порядку ст.252 КАС України.
Суд зазначає, що за вимогами пункту 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №1058-IV, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1 (далі - Порядок №22-1), до заяви про призначення пенсії за віком, зокрема, додаються документи про стаж, що визначені Порядком №637.
Відповідно до положень пунктів 3, 17, 18 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. За відсутності зазначених у цьому пункті документів для підтвердження стажу роботи приймаються членські квитки профспілок. При цьому підтверджуються періоди роботи лише за той час, за який є відмітки про сплату членських внесків.
За відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливості їх одержання у зв'язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі.
За відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.
Отже, зміст наведених правових норм свідчить, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка, а за відсутності останньої або відповідних записів у ній, їх неправильності чи неточності, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Такими документами, зокрема, є архівні та уточнюючі довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання, тощо. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
З огляду на викладені обставини, у відповідача були відсутні підстави для відмови позивачу у зарахуванні до загального трудового стажу періоду навчання у Харківському державному педагогічному інституті ім.Г.С.Сковороди з 16.06.1993р. по 31.07.1993р., який підтверджено наданою позивачем до заяви архівною довідкою.
З огляду на викладене, суд вважає за необхідне для ефективного захисту прав, та інтересів позивача від порушень з боку суб'єкта владних повноважень застосувати положення частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України та вийти за межі позовних вимог, визнавши протиправність відмови Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, яка оформлена листом від 28.06.2024р. № 19257-20201/Д-03/08-2000/24 у зарахуванні до загального трудового стажу позивача періоду навчання у Харківському державному педагогічному інституті ім.Г.С.Сковороди з 16.06.1993р. по 31.07.1993р.
Щодо позовних вимог в частині зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати до загального трудового стажу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) періодів з 16.06.1993р. по 31.07.1993р., тобто 1 місяць 14 днів, навчання у Харківському державному педагогічному інституті ім.Г.С.Сковороди, а також періоду з 1.07.1986р по 31.07.1986р., тобто 1 місяць, роботи вихователем у я/с № 259 МСЧ Харківського об'єднаного авіазагону Українського управління цивільної авіації та провести відповідний перерахунок пенсії з урахуванням збільшення загального трудового стажу, суд зазначає наступне.
Рекомендацією Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, яка прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Доцільно відзначити, що здійснення дискреційних повноважень може в деяких випадках передбачати вибір між здійсненням певних дій і нездійсненням дії.
Акт, прийнятий у ході здійснення дискреційних повноважень, підлягає контролю відносно його законності з боку суду або іншого незалежного органу. Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч.2 ст.2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.
Отже, суд не може перебирати на себе функції, які відносяться до виключної компетенції органів Пенсійного фонду, зокрема-функції щодо призначення чи перерахунку пенсії та зобов'язувати відповідача прийняти те чи інше рішення.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 752/20012/16-а, від 12 червня 2018 року у справі № 800/248/17, від 12 лютого 2019 року у справі № 825/1602/17 та від 05 березня 2019 року у справі № 2040/6320/18.
Відповідно до ч.2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Пунктом 10 ч.2 ст.245 КАС України передбачено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Враховуючи, що пенсійним органом стаж позивача, який дає право на перерахунок пенсії не обраховувався, відповідачем не було здійснено відповідних перевірок як це передбачено частиною 3 статті 44 Закону №1058-IV, а суд не може перебирати на себе функцій суб'єкта владних повноважень в реалізації відповідних управлінських функцій і вирішенні питань, віднесених до виключної компетенції такого суб'єкта, суд вважає за необхідне для ефективного захисту прав, свобод, інтересів позивача задовольнити позовні вимоги шляхом зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 18.06.2024 вх.№20201/Д-2000-24, з урахуванням висновків суду у даній справі.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви позивача.
Керуючись ст. 5-10, 19, 77, 132-143, 241-246, 250, 252, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344, майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, яка оформлена листом від 28.06.2024р. № 19257-20201/Д-03/08-2000/24 у зарахуванні до загального трудового стажу ОСОБА_1 періоду навчання у Харківському державному педагогічному інституті ім.Г.С.Сковороди з 16.06.1993р. по 31.07.1993р.
Зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 14.06.2024 (вх.№20201/Д-2000-24 від 18.06.2024), з урахуванням висновків суду у даній справі.
У задоволенні іншої частини заяви - відмовити.
Додаткове рішенні може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст додаткового рішення складено 07 серпня 2025 року.
Суддя Н.А. Полях