Справа № 500/2569/25
07 серпня 2025 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:головуючого судді Мандзія О.П. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МЖК ІрЛАГА" до Головного управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «МЖК ІрЛАГА» (далі - позивач) пред?явило позов Головного управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області (далі - відповідач) про визнання дій протиправними та визнання протиправним і скасування рішення.
Позивав у позовній заяві навів наступні доводи, для ухвалення рішення про задоволення позову:
- в період воєнного стану заходи державного нагляду (контролю) призначаються та проводяться крізь призму постанови Кабінету Міністрів України від 13 березня 2022 року №303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) в умовах воєнного стану» (далі - Постанови № 303);
- відповідач призначив позаплановий захід державного нагляду (контролю) позивача всупереч пункту 3 Постанови № 303, зокрема: (а) за відсутності фактичної підстави, передбаченої пунктом 3 Постанови № 303; (б) за відсутності рішення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Національна комісія);
- незаконність рішення про призначення та проведення перевірки є підставою для визнання незаконними її результатів.
На підставі наведеного просить суд:
- визнати незаконними дії відповідача щодо проведення перевірки позивача;
- визнати незаконним та скасувати рішення відповідача про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення державної дисципліни цін від 06.02.2025 № 01.
Стислий виклад позиції відповідача
Відповідач у поданому відзиві на позов твердить про законність рішення про призначення заходу державного нагляду (контролю) і, як наслідок - законність рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій, з огляду на таке:
- підставою для здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) в даному випадку є приписи абзацу 5 статті 6 Закону України від 05 квітня 2007 року № 877-V «Про основні засади здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон № 877-V) - звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров'ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу;
- Національна комісія є органом, який уповноважений здійснювати державний нагляд (контроль) за діяльністю суб?єктів господарювання на ринку комунальних послуг шляхом перевірки стану виконання суб??єктами природних монополій та суб?єктами господарювання на суміжних ринках вимог закону та/або ліцензійних умов відповідності до порядку контролю за дотриманням ліцензійних умов. Тому, відповідач є законодавчо вповноваженим органом вирішувати питання про призначення позапланового заходу державного нагляду (контролю) з підстави, окреслено абзацом 5 статті 6 Закону № 877-V.
Процесуальні дії (рішення) у справі
02.05.2025 позивач подав позов до суду.
02.05.2025 відбувався автоматизований розподіл справи № 500/2569/25 за результатами якого визначено головуючого суддю у справі - суддю Мандзія О.П.
05.05.2025 постановлено ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
19.05.2025 судом постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі, після усунення недоліків позовної заяви - надання платіжної інструкції від 11.04.2025 № 588 про сплату судового збору.
Даною ухвалою судом постановлено: прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; розгляд справи здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Заяви (клопотання) сторін
26.05.2025 відповідачем подано відзив на позов разом із доказами, які обґрунтовують заперечення щодо заявлених позовних вимог.
Обставини встановлені судом
На підставі поданих сторонами доказів суд, установив наступне:
Щодо правового статусу ТОВ «МЖК ІрЛАГА»
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «МЖК ІрЛАГА», є суб?єктом господарювання, який здійснює підприємницьку діяльність у наступних сфера: (код КВЕД 81.10) «Комплексне обслуговування об?єктів» (основний); (код КВЕД 68.20) «Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого майна»; (код КВЕД 68.32) «Управління нерухомим майном за винагороду або на основі контракту».
Щодо фактичної підстави для призначення позапланового заходу державного нагляду (контролю)
09.12.2024 ОСОБА_1 звернулась на адресу Головного управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області (відповідача у справі) із заявою щодо неправомірних дій ТОВ «МЖК ІрЛага» при застосуванні тарифу з утримання будинків (реєстр. № Ф-239 від 10.12.2024).
Подану заяву ОСОБА_1 мотивувала такими доводами:
- позивач починаючись з 01.01.2021 по теперішній час позивач включає в структуру основних витрат в межах тарифу на послуги єдиний податок 5%, чим завищує тариф і безпідставно нараховує плату за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій;
- у зв?язку із чим, як зазначає ОСОБА_1 , позивач неодноразово порушував її права, як споживача, безпідставно завищуючи тарифи, наслідком чого є непроведений перерахунок заборгованості в сумі 596 (п?ятсот дев?яносто шість) грн 40 копійок, на виконання припису про результати перевірки;
- під час проведення перевірки Головним управлінням Держпродспоживслужби в Тернопільській області з 26.10.2021 по 01.11.2021, встановлено, що позивач наказом від 31.12.2020, затвердженим наказом Управління ЖКГ Тернопільської міської ради від 31.03.2017 № 751, самостійно збільшив тариф з 3,10 грн /кв.м до 4,30 грн /кв.м, чим порушено вимоги пункту 3 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про житлово-комунальні послуги». Крім того, перевіркою встановлено, що позивача не визнано управителем багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 та продовжує надавати послуги з утримання будинку і споруд та прибудинкових територій, згідно з договорами, укладеними до 10 червня 2018 року. Відповідно до висновку ціни (тарифи) є істотними умовами договору про надання послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій і не можуть бути змінені виконавцем відповідних послуг протягом дії договору;
- за результатами проведеного заходу державного нагляду (контролю) ГУ Держпродспоживслужби в Тернопільській області винесено приписи про усунення порушень вимог щодо встановлення та застосування державних регульованих цін від 02.11.2021 № 01-15/3, в яким запропоновано ТОВ «МЖК ІрЛАГА» усунути порушення вимог щодо встановлення та застосування державних регульованих цін та провести перерахунок мешканцям будинку АДРЕСА_1 , на загальну суму 84987 (вісімдесят чотири тисячі дев?ятсот вісімдесят сім) грн 60 копійок;
- за результатами проведеної перевірки ГУ Держпродспоживслужби в Тернопільській області позивача притягнуто до адміністративної відповідальності та застосовано стягнення у виді штрафу;
- в заявниці відсутній договір із позивачем, аналогічний договір відсутній в багатьох співвласників квартир. Інші співвласники, які уклали такі угоди не хотіли вчиняти дії про їх пролонгації, через те, що позивач, на думку ОСОБА_1 , завдав багато шкоди.
За таких обставин, заявниця ОСОБА_1 вважає, що встановлені обставини під час проведення перевірки ТОВ «МЖК ІрЛага» свідчать про неправомірні дії при застосуванні тарифу на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.
На підтвердження виявлених ГУ Держпродспоживслужби в Тернопільській області порушень, під час проведення заходу державного нагляду (контролю) в період з 26.10.2021 по 01.11.2021, додано припис про усунення порушень вимог законодавства та застосування державних регульованих цін від 02.11.2021 № 01-15/3 (далі - Припис).
У Приписі ГУ Держпродспоживслужби зазначено наступе: “(…) розглянувши матеріали позапланової перевірки (акт перевірки від 02.11.2021 № 01-15/20) Товариства з обмеженою відповідальністю «МЖК «ІрЛАГА» (код ЄДРПОУ 31830642) у відповідності до колективного звернення КО-313 та погодження Держпродспоживслужби України від 26.10.2021 № 15.3.2-6/8662 встановив порушення вимог ст.12 Закону України «Про ціни та ціноутворення», ст.191 Господарського кодексу України та пункту 31 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189-VIII.
Внаслідок вказаного порушення в період з 01.01.2021 по 31.10.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю «МЖК ІрЛАГА» необґрунтовано нарахувало плату за житлові послуги мешканцям будинку АДРЕСА_1 в сумі 84987,60 грн.
Керуючись ч.ч.7,8 ст.7 Закону України № 877-V від 05.04.2007 року «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та п.5 ч.1 ст.18 та ст.20 Закону України від 21.06.2012 № 5007-VII «Про ціни та ціноутворення» пропонуємо усунути порушення вимог щодо встановлення та застосування державних регульованих цін та провести перерахунки мешканцям будинку АДРЕСА_1 на загальну суму 84987,60 гривень.
Припис направляється для виконання в 20-денний термін в Товариства з обмеженою відповідальністю «МЖК ІрЛАГА» …».
Щодо процедури погодження позапланового заходу державного нагляду (контролю)
Головне управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області листом від 17 грудня 2024 року № Вих-08.4/3542-24 «Щодо надання погодження», звернулось на адресу Держпродспоживслужби України, в якому зазначило, що звернення опрацьоване та вважається обґрунтованим і є всі підстави для надання погодження. До листа ГУ Держпродспоживслужби в Тернопільські області додано копію звернення ОСОБА_1 з додатками на 6 арк. 1 примірнику.
У листі Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів від 26 грудня 2024 року № 15.2.2-3/26694, зазначено, що остання “(…) розглянула лист Головного управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області від 17.12.2024 Вих-08.4/3542-24 і відповідно до вимог абзацу п?ятого частини першої статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», пункту 41 постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 № 303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану» та наказу Держпродспоживслужби від 01.04.2024 № 191 «Про рішення щодо здійснення протягом періоду воєнного стану позапланових заходів державного нагляду (контролю) у сфері надання житлово-комунальних послуг» повідомляє про погодження проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) з питань дотримання вимог порядку формування, встановлення та застосування тарифу на послугу з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій на підставі звернення громадянки ОСОБА_1 від 09.12.2024 про можливі порушення її прав, законних інтересів ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МЖК ІРЛАГА» (код ЄДРПОУ 31830642, місцезнаходження юридичної особи: 46003, м. Тернопіль, вул. Новий Світ, буд. 8; місце провадження господарської діяльності: 46018, м. Тернопіль, вул. Карпенка, буд. 24А) … ».
Щодо рішення про призначення позапланового заходу державного нагляду (контролю)
ГУ Держпродспоживслужби в Тернопільській області видано наказ від 07 січня 2025 року № 15-п «Про проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) у Товариств з обмеженою відповідальністю «МЖК ІрЛАГА» (далі - Наказ № 15-п).
Констатуюча частина Наказу № 15-п викладена так: “Відповідно до ст.18 Закону України «Про ціни та ціноутворення», ст.26 Закону України «Про захист прав споживачів», ст.6 та ст.7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», на підставі звернення ОСОБА_1 від 09.12.2024 р. (Вх. № Ф-239 від 10.12.2024) та погоджень Держпродспоживслужби № 15.2.2-3/26694 від 26.12.2024р., № 15.1.2-6/26995 від 31.12.2024 р.»
У розпорядчі частині Наказу № 15-п зазначено: “наказую: (…) 2.Робочій групі здійснити позаплановий захід державного нагляду (контролю) у суб?єкта господарювання ТОВАРИСТВА з ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МЖК ІрЛАГА» за адресою: 46018, м. Тернопіль, вул. Карпенка, буд.24-А щодо дотримання вимог порядку формування, встановлення та застосування тарифів на послугу з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та додержання законодавства про захист прав споживачів. 3. Позаплановий захід державного нагляду (контролю) провести з 09.01.2025 р. по 22.01.2025р. … ».
Щодо проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) та оформлення його результатів
Відповідно до Наказу № 15-п складено посвідчення (направлення) № 05 від 07.01.2025 на проведення заходу державного нагляду (контролю) (далі - Посвідчення № 05).
Як видно із Посвідчення № 05, останнє оформлене для проведення позапланової перевірки ТОВ «МЖК ІрЛАГА» з 09.01.2025 по 22.01.2025 на підставі звернення ОСОБА_1 на предмет дотримання вимог порядку формування, встановлення та застосування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, а також дотримання вимог законодавства про захист прав споживачів.
Відповідно до вимоги про надання документів, адресованої ТОВ «МЖК ІрЛАГА», ГУ Держпродспоживслужби, керуючись статтею 18 Закону України «Про ціни і ціноутворення», абзацу четвертого 1 статті 11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», зазначило про необхідність надання до 16 січня 2025 року, наступних копій документів: пояснення до звернення; копію протоколу зборів про призначення управителя; копію договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, що укладається згідно з типовим договором; копію щорічного звіту перед споживачами про виконання кошторису витрат та подавати кошторис витрат на поточний рік споживачам на погодження за період 2022-2024 років; копію опису робіт на поточний і капітальний робіт (у випадку організації його проведення управителем за рішенням співвласників) ремонт; копії актів технічних оглядів будинку за період 2022-2024 років; копії актів огляду димових та вентиляційних каналів; копії актів виконаних робіт з дезінсекції та деритизації (за наявності); копії документів про результати повірки засобів вимірювальної техніки, які є складовою частиною вузла обліку води на загальнооблікові потреби, оформлені відповідно до законодавства про метрологію та метрологічну діяльність (за наявності); список співвласників будинку.
Відповідачем складено акт за результатами проведення позапланової перевірки за дотриманням суб?єктами господарювання вимог законодавства у сфері формування встановлення та застосування державних регульованих цін від 22 січня 2025 року № 01 (далі - Акт № 01).
Як видно з Акту № 01, позивачем не надано документів у строк до 16 січня 2025 року, які зазначені у вимозі. Крім того, з метою здійснення перевірки директору ТОВ «МЖК ІрЛАГА» було здійснено дзвінок під відеоконференцію, в якому повідомлялось про розпочатий плановий захід та вимог про надання інформації.
Станом на останній день позапланової перевірки 22.01.2025 ТОВ «МЖК ІрЛАГА» не надано жодного документа на вищевказані вимоги.
У зв?язку із цим, такі дії посадових осіб ТОВ «МЖК «ІрЛАГА», створили перешкоди для виконання Головним управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області покладених на неї функцій та унеможливили здійснення перевірки дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.
У зв?язку із цим порушено вимоги статті 11 Закону № 877-V, статті 18 Закону № 5007-VI.
За результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб?єктом господарювання вимог законодавства у сфері захисту прав споживачів складено акт від 22 січня 2025 року № 05 (далі - Акт № 05).
Як убачається з Акту № 05, позивачем до проведення перевірки працівників ГУ Держпродспоживслужби в Тернопільській області не допущено, документів, які запитувались у вимозі від 16 січня 2025 року не надано.
Таким чином, директором ТОВ «МЖК ІрЛАГА» створено перешкоду службовим особам органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, у проведення перевірки.
Наведене призвело до неможливості виконання спеціалістами Управління захисту прав споживачів та контролю за регульованими цінами ГУ Держпродспоживслужби в Тернопільській області повноважень, передбачених статтею 26 Закону України «Про захист споживачів».
Враховуючи зазначене, директора ТОВ «МЖК ІрЛАГА» зобов?язано надати довідку про вартість наданих послуг з управління багатоквартирним будинком за попередній календарний місяць до Управління захисту прав споживачів та контролю за регульованими цінами до 31 січня 2025 року.
Рішенням ГУ Держпродспоживслужби в Тернопільській області від 06.02.2025 № 01 про застосування адміністративно-господарських санкцій (далі - Рішення № 01), встановлено, що ТОВ «МДК ІрЛАГА» не допущено посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю) за умови дотримання ними поряду здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
На підставі наведеного, до ТОВ «МЖК ІрЛАГА» застосовано штраф в сумі 34 000 (тридцять чотири тисячі) грн.
Щодо обставин встановлених у справі № 601/1830/24 (рішення Кременецького районного суду Тернопільської області від 06.08.2024 № ЄДРСР 121039050, постанова Тернопільського апеляційного суду від 06.11.2024 № ЄДРСР 122834984)
ТОВ «МЖК ІрЛАГА» (позивач у даній справі) пред?явило позов до ОСОБА_1 (особа, за заявою котрої проводилась перевірка) про стягнення боргу з оплати послуг з управління багатоквартирним житловим будинком.
Суд першої інстанції позов задовольнив, а апеляційний суд ухвалене рішення залишив без змін.
За обставинами справи, у червні 2024 року ТОВ МЖК ІрЛАГА звернулося в суд із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості із оплати послуг з управління будинком у розмірі 7693,56 грн за період із січня 2021 року по січень 2024 року.
Відповідача ( ОСОБА_1 ) стверджувала, що “(…) ТОВ «МЖК ІрЛАГА» багаторазово порушувало її права споживача, шляхом незаконного завищення тарифів на житлово-комунальні послуги, внаслідок чого утворилась заборгованість. Борги не визнає, оскільки сума боргу нарахована неправильно і безпідставно. (…) під час перевірки з 26.10.2021 по 01.11.2021 працівниками сектору контролю Держпродспоживслужби встановлено, що ТОВ «МЖК ІрЛАГА» не визнано управителем багатоквартирного будинку вул. Карпенка, 30, м. Тернопіль і договорів не надав, публічного договору від 01.01.2021 не було (відповідь №15/1342-ц 21 від 02.11.2021). Вона не має з ТОВ «МЖК ІрЛАГА» договору і заяви-приєднання до індивідуального (публічного договору) не писала. При цьому не розміщувалося повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах або рахунках на оплату послуг. Крім цього, просила суд застосувати строки позовної давності».
Із ухвалених судових рішень видно, що суди вирішували два питання: 1) чи має право ТОВ «МЖК ІрЛАГА» нараховувати комунальні послуги, якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняти рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір? 2) чи підтверджується сума заборгованості відповідачки із сплати комунальних послуг?
По першому питанню, суди зазначили наступне:
- “ (…) ТОВ «МЖК ІрЛАГА» надає послуги згідно з публічним договором від 01.01.2021. Публічний договір розміщений на веб-сторінці позивача за Інтернет-адресою: http://www.mgkirlaga.com/products.html. Договір набув чинності на підставі п. 5 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»»;
- “ (…) під час розгляду справи про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги визначальним є встановлення факту надання обслуговуючою організацією (позивачем) житлово-комунальних послуг особам, які є їх споживачами (відповідачу), та правильність нарахування заборгованості за житлово-комунальні послуги»;
- “(…) згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність письмово оформленого договору з позивачем не позбавляє відповідача обов'язку оплачувати надані йому послуги»;
- “… споживач для звільнення від оплати за житлово-комунальні послуги повинен не лише не мати відповідного договору та фактично ними не користуватися, а відмовитися в установленому порядку від їх отримання. Такий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 18 березня 2019 року у справі № 210/5796/16-ц»;
- “… між сторонами склалися фактичні договірні відносини, за якими відповідачу як власнику приміщення (…) надавалися житлово-комунальні послуги, які вона була зобов'язана оплачувати, оскільки фактично користувалася ними як співвласник приміщення у багатоквартирному житловому будинку».
По другому питанню, суд зазначили:
- “Згідно з наказом управителя від 01 січня 2021 року визначено структуру витрат та кошторис на послуги з управління багатоквартирним житловим будинком (…) в розмірі 4,3 грн за 1м.кв. площі житлового приміщення. Тариф доведений до відома споживачів у спосіб, передбачений наказом Міністерства регіонального розвитку будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.06.2018 № 130»;
- “ ОСОБА_1 у період з січня 2021 року по січень 2024 рік у повному обсязі не оплачувала за послуги по утриманню будинку та прибудинкової території, у результаті чого утворилась заборгованість у розмірі 7693,56 грн».
Суд першої інстанції погодився із розрахованою позивачем сумою заборгованості, а суд апеляційної інстанції вказав на законність та обґрунтованість таких висновків суду.
Суть спору
Предметом судового оскарження є рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій (Рішення № 01).
Позивач стверджує про протиправність Рішення № 01, оскільки у відповідача відсутні законні підстави для призначення позапланового заходу державного контролю (нагляду) (Наказ № 15-п). При цьому, позивач наголошує на необхідності застосування до спірних правовідносин Постанови № 303 (пункту 3), яка регламентує особливості призначення заходів державного контролю (нагляду) в умовах воєнного стану.
Отже, ключовими питаннями при вирішення спору є такі:
1. Який порядок призначення заходів державного контролю (нагляду) за дотриманням суб'єктами господарювання вимог законодавства щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін, захисту прав споживачів та метрологічного нагляду у сфері надання житлово-комунальних послуг, в умовах воєнного стану?
2. Чи дотрималось Головне управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області процедури призначення позапланового заходу державного нагляду (контролю) за дотриманням ТОВ «МЖК ІрЛАГА» вимог законодавства щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін, захисту прав споживачів та метрологічного нагляду у сфері надання житлово-комунальних послуг?
Оцінка суду
Вирішуючи судовий спір, суд зазначає наступне.
Відповідно до підпункту 11 пункту 4 Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 № 667 (далі - Положення № 667), Держпродспоживслужби відповідно до покладених на неї завдань у сфері дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін: здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням вимог формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.
Пунктом 7 Положення № 667, Держпродспоживслужба здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи.
Частиною першою статті 16 Закону № 5007-VI, органами державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення (далі - уповноважені органи) є: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з контролю за цінами; інші органи, визначені законом.
Частиною другою статті 16 Закону № 5007-VI, повноваження та порядок діяльності уповноважених органів, права та обов'язки їх посадових осіб, які здійснюють державний контроль (нагляд) за дотриманням суб'єктами господарювання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін та державне спостереження у сфері ціноутворення, визначаються цим Законом, Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та іншими законами.
Згідно з частиною першою статті 17 Закону № 5007-VI, основними функціями уповноважених органів є: 1) виконання контрольно-наглядових функцій за дотриманням вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін; 2) здійснення державного спостереження у сфері ціноутворення; 3) запобігання порушенням у сфері ціноутворення.
Абзацом 2 пункту 1 частини першої статті 18 Закону № 5007-VI, уповноважені органи мають право проводити у суб'єктів господарювання в установленому порядку планові та позапланові перевірки: достовірності зазначеної у документах інформації про формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.
Із наведеного випливає, що Держпродспоживслужба є органом державного контролю (нагляду) у сфері ціноутворення, який, серед іншого, здійснює контрольно-наглядову функцію щодо дотримання вимог до формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.
З метою реалізації зазначеної функції Держпродспоживслужба уповноважена проводити планові та позапланові перевірки, зокрема перевірки достовірності інформації, що міститься в документах і стосується формування, встановлення та застосування таких цін. Призначення та проведення зазначених перевірок здійснюється в порядку та на підставах, визначених Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
Виконання завдань у сфері державного контролю Держпродспоживслужба може здійснювати як безпосередньо, так і через свої територіальні органи.
Відповідно до абзаців четвертого, п?ятого частини першої статті 6 Закону № 877-V, підставами здійснення позапланових заходів є:
перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю);
звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров'ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.
Згідно із частинами першою-п?ятою статті 7 Закону № 877-V, для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.
На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові і засвідчується печаткою.
У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються: найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; місцезнаходження суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім'я та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).
Посвідчення (направлення) є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення заходу.
Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення).
Посвідчення (направлення) є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення заходу.
Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення).
Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб'єкта господарювання.
Суб'єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред'явили документів, передбачених цією статтею.
Отже, для призначення позапланової перевірки суб'єкта господарювання на підставі, передбаченій абзацом п'ятим частини першої статті 6 Закону №?877-V, необхідна одночасна наявність таких умов:
1.звернення фізичної особи (осіб) про порушення вимог законодавства суб'єктом господарювання;
2.наявність причинно-наслідкового зв'язку між вказаним порушенням та шкодою, завданою її/їх: (а) правам, (б) законним інтересам, (в) життю, (г) здоров'ю, (ґ) навколишньому природному середовищу або (д) безпеці держави;
3.додання до звернення документів, що підтверджують наявність порушення;
4.погодження проведення перевірки Держпродспоживслужбою України.
Зазначені норми визначають загальний порядок призначення позапланової перевірки суб'єкта господарювання за зверненням фізичної особи (споживача), зокрема у сфері дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.
Варто зазначити, що цей порядок діяв як загальний до моменту введення воєнного стану в Україні.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в України» (затверджено Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ), на території України введено воєнний стан. Після цього, воєнний стан неодноразово продовжувався та триває донині.
Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 13 березня 2022 року № 303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) в умовах воєнного стану» (Постанова № 303).
Згідно із Постановою № 303 (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин), Кабінет Міністрів України постановив:
Припинити проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 “Про введення воєнного стану в Україні» (пункт 1).
Протягом періоду воєнного стану за наявності загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров'я людини, позапланові заходи державного нагляду (контролю) за дотриманням суб'єктами господарювання вимог законодавства щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін, захисту прав споживачів та метрологічного нагляду у сфері надання житлово-комунальних послуг здійснюються за рішенням Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (пункт 4-1).
Таким чином, станом на момент запровадження воєнного стану на території України Кабінет Міністрів України припинив проведення планових і позапланових заходів державного нагляду (контролю), встановивши виняток, за якого проведення позапланових заходів допускається у чітко визначених випадках.
Відтак, у період дії воєнного стану здійснення державного нагляду (контролю) за загальними процедурами, передбаченими Законом №?877-V, не допускається.
Водночас, для забезпечення контролю у критично важливих сферах Кабінет Міністрів України запровадив особливий порядок призначення позапланових заходів державного нагляду (контролю).
Так, відповідно до пункту 4-1 Постанови №?303, позаплановий захід державного нагляду (контролю) може бути проведено виключно за наявності одночасно таких умов:
1. наявність загрози, що має негативний вплив на: (а) права, (б) законні інтереси, (в) життя, (г) здоров'я людини;
2. прийняття Державною службою з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів рішення про проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) у сферах: (а) формування, встановлення та застосування державних регульованих цін, (б) захисту прав споживачів, (в) метрологічного нагляду у сфері надання житлово-комунальних послуг.
Процедура призначення заходів державного нагляду (контролю) в період дії воєнного стану суттєво відрізняється від процедури, що застосовується у мирний час.
Семантико-синтаксичний аналіз норм абзацу п'ятого частини першої статті 6, частини першої статті 7 Закону №?877-V, а також пункту 4-1 Постанови №?303 свідчить, що нормотворець по-різному визначає суб'єктів, уповноважених на прийняття рішень про проведення позапланових заходів державного контролю (нагляду), залежно від періоду їх здійснення.
Так, у мирний час, відповідно до зазначених норм Закону №? 877-V: рішення про здійснення позапланового заходу приймається органом державного нагляду (контролю); така перевірка здійснюється за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері.
Отже, у звичайному правовому режимі територіальні органи, зокрема Головне управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області, можуть ініціювати позапланову перевірку, але виключно за погодженням з центральним органом виконавчої влади - Державною службою з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.
На період дії воєнного стану Кабінет Міністрів України припинив проведення планових і позапланових заходів державного нагляду (контролю), що прямо закріплено у пункті 1 Постанови №?303. Така заборона була запроваджена не формально, а саме з метою забезпечення економічної безпеки держави в умовах збройної агресії, коли надмірне втручання в господарську діяльність може призвести до дестабілізації ключових секторів економіки.
Разом з тим, у виняткових випадках Постановою №?303 передбачено можливість проведення позапланових заходів державного контролю (нагляду), - але виключно на спеціальних підставах і в особливому порядку, визначених пунктом 4-1 цієї ж Постанови.
Цей правовий режим суттєво відрізняється від загального порядку, встановленого Законом №?877-V. У мирний час рішення про здійснення позапланового заходу ухвалюється органом державного нагляду (контролю) за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері. Натомість у період воєнного стану, Уряд централізував прийняття рішень з огляду на необхідність гарантування стратегічної стабільності та економічної безпеки.
Відповідно до пункту 4-1 Постанови №303, єдиним суб'єктом, уповноваженим на прийняття рішення про здійснення позапланового заходу державного контролю (нагляду), є Державна служба з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, тобто центральний орган виконавчої влади. У зазначеній нормі відсутня будь-яка згадка про необхідність погодження, що є принциповою відмінністю від процедури, встановленої абзацом п'ятим частини першої статті 6 Закону №?877-V. Саме централізація прийняття рішення на рівні центрального органу відповідає меті забезпечення державної економічної безпеки та унеможливлює неконтрольоване втручання територіальних органів у діяльність суб'єктів господарювання.
Крім того, пункт 4-1 Постанови слід розуміти так, що контрольні заходи допускаються лише за наявності реальної, а не гіпотетичної загрози, яка має суттєвий негативний вплив на права, законні інтереси, життя або здоров'я людини. Оцінка наявності такої загрози і прийняття відповідного рішення належить виключно до компетенції центрального органу - Держпродспоживслужби.
Юридична логіка Уряду узгоджується із приписами Конституції України.
У Конституції України закріплено, що: в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй (стаття 8); правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (стаття 19).
Конституційний Суд України виходить із того, що принцип правової визначеності не виключає визнання за органом державної влади певних дискреційних повноважень у прийнятті рішень, однак у такому випадку має існувати механізм запобігання зловживанню ними. Цей механізм повинен забезпечувати, з одного боку, захист особи від свавільного втручання органів державної влади у її права і свободи, а з другого - наявність можливості у особи передбачати дії цих органів (абзац третій підпункту 2.4 пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України (конституційності) абзацу сьомого частини дев'ятої статті 11 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" від 8 червня 2016 року № 3-рп/2016).
Враховуючи зміст статті 8 Конституції України та практику Конституційного Суду України, верховенство права слід розуміти, зокрема, як механізм забезпечення контролю над використанням влади державою та захисту людини від свавільних дій державної влади.
Верховенство права як нормативний ідеал, до якого має прагнути кожна система права, і як універсальний та інтегральний принцип права необхідно розглядати, зокрема, в контексті таких основоположних його складових: принцип законності, принцип поділу державної влади, принцип народного суверенітету, принцип демократії, принцип юридичної визначеності, принцип справедливого суду.
Таким чином, верховенство права означає, що органи державної влади обмежені у своїх діях заздалегідь регламентованими та оголошеними правилами, які дають можливість передбачити заходи, що будуть застосовані в конкретних правовідносинах, і, відповідно, суб'єкт правозастосування може передбачати й планувати свої дії та розраховувати на очікуваний результат (абзаци третій, четвертий, шостий пункту 4 мотивувальної частини)
Рішення Конституційного Суду України (Велика палата) у справі за конституційним поданням 62 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Указу Президента України "Про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України та призначення позачергових виборів" від 20 червня 2019 року № 6-р/2019).
На підставі зроблених висновків про застосування норм права, суд зазначає наступне:
1. Суд відхиляє доводи позивача про те, що до спірних правовідносин слід застосувати пункт 3 Постанови № 303. Оскільки ТОВ «МЖК ІрЛАГА» є суб?єктом господарювання, який здійснює підприємницьку діяльність у наступних сфера: (код КВЕД 81.10) «Комплексне обслуговування об?єктів» (основний); (код КВЕД 68.20) «Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого майна»; (код КВЕД 68.32) «Управління нерухомим майном за винагороду або на основі контракту». А відтак, не являється органом, що провадить діяльність у сфері енергетики та комунальних послуг.
Тому в цій частині доводи відповідача заслуговують на увагу. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг не уповноважена приймати рішення про призначення позапланового заходу державного контролю (нагляду) за обставин вказаних у цій справі.
2. Суд вважає, що доводи та аргументи позивача, які викладені в позовній заяві, в якості правових підстав позов (обґрунтування позовних вимог) не знаходять свого підтвердження. Оскільки вони не узгоджуються із висновками суду зробленими вище про порядок застосування пункту 4-1 Постанови № 303 та абзацу 5 частини першої статті 6, статті 7 Закону № 877-V, в частині призначення позапланової перевірки.
Частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з частиною четвертою статті 9 КАС України, суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Статтею 55 Конституції України передбачено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
У Рішенні від 21 липня 2021 року № 5-р(II)/2021 Конституційний Суд України наголосив: "Сутнісний зміст права на судовий захист, що його встановлено частиною першою статті 55 Конституції України, слід визначати як у зв'язку з основними засадами судочинства, визначеними приписами частини другої статті 129 Конституції України, так і з урахуванням змісту права на справедливий суд, визначеного у статті 6 Конвенції та витлумаченого Європейським судом із прав людини" (абзац восьмий підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини).
Зазначені приписи Конституції України та процесуального закону в сукупності із рішеннями КСУ, зобов?язують суд гарантувати особі захист її прав та інтересів у випадку встановлення, під час розгляду справи в суді, їх порушення зі сторони суб?єктів владних повноважень, безвідносно до правильно нормативно-правового обґрунтування позовних вимог.
Відповідач порушив встановлений пунктом 4-1 Постанови №303 порядок призначення позапланового заходу державного контролю (нагляду), оскільки:
позаплановий захід державного контролю (нагляду) протягом періоду воєнного стану призначається за наявності підстав, передбачених Постановою № 303, а на статтею 6 Закону № 877-V.
Призначення позапланового заходу державного контролю, з підстави передбаченої пунктом 4-1 Постанови № 303, передбачає прийняття рішення про здійснення позапланового заходу державного контролю Державною службою з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, а не її територіальним органом - відповідачем у справі, про що прямо зазначено в пункті 4-1 Постанови № 303, без процедури його погодження.
У постанові від 07.07.2022 у справі №160/3363/19 Велика Палата Верховного Суду зауважила, що у практиці адміністративного судочинства застосовується загальний принцип in dubio pro tributario (пріоритет з найбільш сприятливим для особи тлумаченням норми права): у разі якщо норма закону або іншого нормативного акта, виданого на основі закону, або якщо норми різних законів або нормативних актів дозволяють неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов'язків особи у її взаємовідносинах з державою (в особі відповідних суб'єктів владних повноважень), тлумачення такого закону здійснюється на користь особи (суб'єкта приватного права).
Отже, в спірних правовідносинах до повноваження Держпродспоживслужби належить прийняття рішення «про здійснення позапланового заходу державного контролю (нагляду)», а не його «погодження».
«Погодження» позапланового заходу державного контролю (нагляду) та прийняття «рішення» є різними діями суб?єкта владних повноважень, що мають неоднакові юридичні наслідки.
Як зазначалось, саме центральний орган виконавчої влади повинен встановити наявність виключних підстав для призначення позапланової перевірки суб?єкта господарювання, що охоплюються змістом пункту 4-1 Постанови № 303.
Попри це, Кабінет Міністрів України виклав норму пункту 4-1 Постанови № 303 в імперативному порядку, а в не дусі, так званої, «делегованої правотворчості». Тобто, Уряд не делегував повноваження Держпродспоживслужбі «встановити порядок» призначення позапланового заходу державного контролю (нагляду) з підстав, передбачених пунктом 4-1 Постанови № 303.
Відтак, будь-яке відхилення від поведінкового імперативну передбаченого пунктом 4-1 Постанови № 303 є протиправним.
Із Наказу № 15-п видно, що рішення про здійснення позапланового заходу державного контролю (нагляду) приймалось відповідачем у справі. При цьому, приймаючи рішення про призначення позапланової перевірки відповідач виходив з того, що застосуванню підлягають не положення пункту 4-1 Постанови № 303, а приписи абзацу 5 частини першої статті 6 Закону № 877-V. У зв?язку із чим рішення про призначення позапланової перевірки позивача «погоджував» з Держпродспоживслужбою. Натомість, центральний орган виконавчої влади вірно визначив підставу призначення позапланової перевірки - «пункт 4-1 Постанови №303». Втім, не звернув увагу на те, що під час призначення позапланової перевірки з підстави, передбаченої пунктом 4-1 Постанови № 303, Уряд відніс до повноважень Держпродспоживслужби «прийняття рішення про здійснення позапланового заходу державного контролю (нагляду)», а не його «погодження».
4. Заява ОСОБА_1 не відповідає критеріям, з якими узгоджується рішення про прийняття позапланового заходу державного контролю з підстави, передбаченої пунктом 4-1 Постанови № 303.
Як видно заявниця ОСОБА_1 у поданій заяві вказує про порушення ТОВ «МЖК ІрЛАГА» її прав та інтересів в 2021 році, у зв?язку із чим, як вона вважає, в позивача виникла заборгованість перед нею в сумі 596 (п?ятсот дев'яносто шість) грн 40 копійок. Крім того, Товариство необґрунтовано нарахувало плату за житлові послуги мешканцям будинку АДРЕСА_1 в сумі 84987,60 грн.
Також, заявниця скаржилась на те, що ТОВ «МЖК ІрЛАГА» не визнано управителем багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_1 .
Як зазначає заявниця, такі обставини підтверджуються проведеною ГУ Держпродспоживслужби в Тернопільській області перевіркою позивача в 2021 році.
В обґрунтування своїх доводів вона подає Припис № 01-15/3, зміст якого цитувався вище.
Як видно із припису, підставою для призначення ГУ Держпродспоживслужби в Тернопільській області перевірки стало колективне звернення та погодження Держпродспоживслужби.
Зміст Припису № 01-15/3 та заяви Фещук О.А. кореспондують між собою.
Відтак, заявниця просить провести перевірку ТОВ «МЖК ІрЛАГА» з приводу обставин, які вже були предметом державного контролю.
У провадженні Кременецького районного суду Тернопільської області знаходилась справа № 601/1830/24 (рішення Кременецького районного суду Тернопільської області від 06.08.2024 № ЄДРСР 121039050, постанова Тернопільського апеляційного суду від 06.11.2024 № ЄДРСР 122834984) за позовом ТОВ «МЖК ІрЛАГА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг з управління багатоквартирним будинком за адресою вул. Карпенка, 30.
Із ухвалених судових рішень видно, що суди вирішували два питання: 1) чи має право ТОВ «МЖК ІрЛАГА» нараховувати комунальні послуги, якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняти рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір? 2) чи підтверджується сума заборгованості відповідачки із сплати комунальних послуг?
Заявниця ОСОБА_1 зазначала, що “(…) ТОВ «МЖК ІрЛАГА» багаторазово порушувало її права споживача, шляхом незаконного завищення тарифів на житлово-комунальні послуги, внаслідок чого утворилась заборгованість. Борги не визнає, оскільки сума боргу нарахована неправильно і безпідставно. (…) під час перевірки з 26.10.2021 по 01.11.2021 працівниками сектору контролю Держпродспоживслужби встановлено, що ТОВ «МЖК ІрЛАГА» не визнано управителем багатоквартирного будинку вул. Карпенка, 30, м. Тернопіль і договорів не надав, публічного договору від 01.01.2021 не було (відповідь № 15/1342-ц 21 від 02.11.2021). Вона не має з ТОВ «МЖК ІрЛАГА» договору і заяви-приєднання до індивідуального (публічного договору) не писала. При цьому не розміщувалося повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах або рахунках на оплату послуг …».
Суд встановив, що ТОВ «МЖК ІрЛАГА» надає послуги згідно з публічним договором від 01.01.2021. Публічний договір розміщений на веб-сторінці позивача за Інтернет-адресою: http://www.mgkirlaga.com/products.html. Договір набув чинності на підставі п. 5 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги». Між сторонами склалися фактичні договірні відносини, за якими відповідачу як власнику приміщення надавалися житлово-комунальні послуги, які вона була зобов'язана оплачувати, оскільки фактично користувалася ними як співвласник приміщення у багатоквартирному житловому будинку. При цьому, суди не встановили, що житлово-комунальні послуги ОСОБА_1 не надавались або надавались не якісно.
Крім того, суду констатували правильність розрахунку суми заборгованості в розмірі 7693,56 грн за період із січня 2021 року по січень 2024 року.
Відтак, вказаними судовими рішеннями не встановлено наявності в ТОВ «МЖК ІрЛАГА» заборгованості перед ОСОБА_1 . Ба більше, судами підтверджено, що в спірних правовідносинах саме ТОВ «МЖК ІрЛАГА» виступає в якості «кредитора», а ОСОБА_1 - в якості «боржника».
Зважаючи на те, що рішення суду у справі № 601/1830/24 набрало законної сили, суд враховує обставини встановленні судами у даній справі, на тлі правовідносин, які існували між ОСОБА_1 та ТОВ «МЖК ІрЛАГА», щодо можливого порушення прав заявниці необґрунтованим нарахуванням житлово-комунальних послуг.
Таким чином, ОСОБА_1 вказує на необхідність проведення повторної перевірки позивача з питань, які вже перевірялись. При цьому, визначальним є те, що заявниця не наводить в поданій заяві жодних нових порушень і не вказує, що порушення вчинені позивачем відноситься до інших звітних періодів. Натомість заявниця у поданій заяві повністю дублює зміст аналізованого припису.
Як слідує із змісту Припису № 01-15/3, ГУ Держпродспоживслужби в Тернопільській області встановлювався порядок здійснення контролю за виконанням (не виконанням) ТОВ «МЖК ІрЛАГА» вимог припису.
Контроль за виконанням (не виконанням) припису належить до виключних повноважень органу Держпродспоживслужби.
Згідно з абзацом 4 частини першої статті 6 Закону № 877-V, підставою для призначення позапланового заходу державного контролю є перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю).
Отже, перевірка виконання суб?єктом господарювання вимог припису здійснюється в порядку, передбаченому абзацом 4 частини першої статті 6 Закону № 877-V.
За результатами проведеної перевірки орган Держпродспоживслужби приймає відповідне рішення.
Суд наголошує, що проведення або не проведення перевірки суб?єкта господарювання з підстави, передбаченої абзацом 4 частини першої статті 6 Закону № 877-V, аналогічно, як і застосування або не застосування негативних заходів про притягненню до юридичної відповідальності, є виключно правом органом Держпродспоживслужби.
Також, суд звертає увагу, що інший законодавчий інструментарій, аніж приписи абзацу 4 частини першої статті 6 Закону № 877-V, для проведення перевірки виконання припису, тобто проведення повторної перевірки дотримання вимог закону суб?єктом господарювання, з урахуванням вимог про усунення порушень, не узгоджується із вимогами статті 61 Конституції України.
Не реалізація своїх прав державним органом не може призводити до «процедурних зловживань».
Поняття «процедурне зловживання» охоплює активні дії суб'єкта владних повноважень, які зовні відповідають формальним приписам закону, але вчиняються з іншою, прихованою метою, відмінною від тієї, що декларується. Зокрема, до таких дій можуть належати: використання формального приводу для проведення заходу контролю за відсутності належних підстав; вчинення процесуальних дій під виглядом виправлення помилки, хоча фактично йдеться про повторне втручання або обхід встановлених обмежень; ініціювання заходу, що формально узгоджується з процедурою, але не відповідає її суті чи цільовому призначенню.
Суд наголошує, що встановлення «процедурних зловживань» в діях суб?єкта владних повноважень може мати наслідки передбачені статтею 249 КАС України.
Зважаючи на викладене, позов слід задовольнити частково - визнати протиправним та скасувати рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій. Заразом у задоволенні решти вимог слід відмовити.
Застосовними у спорах цієї категорії є висновки Великої Палати Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі № 816/228/17, відповідно до яких неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки. Підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об'єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.
Таким чином, вимога про визнання незаконними дій відповідача про призначення перевірки задоволенню не підлягає, оскільки фактично не може бути предметом окремого позову.
Разом з тим, суд установив протиправність дій відповідача під час прийняття рішення про здійснення позапланового заходу державного контролю (нагляду), оформленого Наказом № 15-п.
Зважаючи на те, що незаконність дій державного органу щодо призначення позапланової перевірки нівелює її правовий результат, то оскаржуване Рішення № 01 є протиправним та підлягає скасуванню, а позов - частковому задоволенню.
При задоволенні позову частково, суд стягує з Головного управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області судовий збір, пропорційно до задоволеної частини позовних вимог, в розмірі 3028 грн.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області від 06.02.2025 № 01 про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення державної дисципліни цін.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з Головного управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МЖК ІрЛАГА» судовий збір сплачений за звернення до суду з позовною заявою, в сумі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн, пропорційно до задоволеної вимоги майнового характеру.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено у перший робочий день після тимчасової непрацездатності судді 07 серпня 2025 року.
Реквізити учасників справи:
позивач: - Товариство з обмеженою відповідальністю "МЖК ІрЛАГА" (місцезнаходження/місце проживання: вул. Карпенка, 24А,м. Тернопіль,Тернопільський р-н, Тернопільська обл.,46018 код ЄДРПОУ/РНОКПП 31830642);
відповідач: - Головне управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області (місцезнаходження/місце проживання: вул. Микулинецька, 20,м. Тернопіль,Тернопільська обл., Тернопільський р-н,46006 код ЄДРПОУ/РНОКПП 40310895);
Головуючий суддя Мандзій О.П.