Справа № 500/3343/25
07 серпня 2025 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд у складі судді Чепенюк О.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Lux-Reizen Bis Spolka z.o.o. до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Тернопільській області про визнання протиправною та скасування постанови,
Компанія Lux-Reizen Bis Spolka z.o.o. через представника - адвоката Говоровського Сергія Володимировича звернулася до суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Тернопільській області, у якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просить визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Тернопільській області Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - Відділ, відповідач) про застосування адміністративно-господарського штрафу № 127475 від 10.03.2025.
Позовні вимоги обґрунтовані наступними обставинами.
10.03.2025 посадовою особою Відділу складено акт АР № 105080 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом (далі - акт перевірки). В акті перевірки зазначається, що зупинений транспортний засіб відповідно до свідоцтва про реєстрацію належить: PEKAO LEASING Spolka z ograniczona odpowiedzialnoscia, яким надавались послуги з перевезення пасажирів в міжнародному сполученні по маршруту Херсон-Устка за відсутності дозволу на даного перевізника. Тоді ж відповідачем на підставі цього акта перевірки винесено оскаржувану постанову № 127475 про застосування адміністративно-господарського штрафу до PEKAO LEASING SP.ZO. O/W GRODZISKU MAZOWIECKIN у сумі 34000 гривень.
Позивач зазначає, що у спірному випадку саме він виступав перевізником і здійснює регулярні перевезення пасажирів по маршруту Херсон-Устка та мав у наявності усі документи для здійснення міжнародних перевезень, у тому числі дозвіл. Компанія у своїй діяльності використовує власні, орендовані та взяті у лізинг автобуси, у тому числі був взятий у лізинг у PEKAO LEASING Sp.zo.o автобус, який був перевірений у спірному випадку відповідачем.
Під час рейдової перевірки водієм позивача були надані усі документи, визначені частиною п'ятою статті 53 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 № 2344-III (далі - Закон № 2344-III), у тому числі договори лізингу, а також пояснення з приводу того, що PEKAO LEASING SP.ZO. є лізингодавцем за договорами фінансового лізингу 23D0435/23 від 03.07.2023 та № 23D0436/23 від 14.07.2023, а не перевізником, як помилково вважає відповідач.
Посадовими особами Відділу такі обставини не взяті до уваги і оскаржуваною постановою притягнуто до відповідальності власника автобуса - лізингодавця, тому така постанова є протиправною та такою, що підлягає скасуванню.
Окрім того, позивач вказав, що негативні правові наслідки настали саме для перевізника Lux-Reizen Bis Spolka z.o.o., бо 14.03.2025 цей же автобус марки VAN HOOL д.р.н НОМЕР_1 , що належить Lux-Reizen Bis Sp. z o.o на підставі вищезгаданих договорів лізингу, при виконанні зворотного рейсу, до міста Устка (Польща) був затриманий на митному пропускному пункті та не пропускався з пасажирами через державний кордон України у зв'язку з несплаченим штрафом у розмірі 34 000 грн. Лише після сплати водієм автобуса Lux-Reizen Bis Sp. z o.o ОСОБА_1 штрафу, останній мав змогу продовжити виконання рейсу та виконання умов договору перевезення із пасажирами, що перебували у автобусі.
За таких обставин позивач звернувся до суду з цим позовом.
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 01.04.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цій справі, постановлено судовий розгляд справи проводити суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи, призначено судове засідання на 03.07.2025.
У поданому до суду відзиві відповідач проти позову заперечив. Вважає, що правомірно до відповідальності притягнув юридичну особу, яка вказана у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу. Ще відповідач поставив під сумнів належність позивача за позовними вимогами у цій справі. Просив відмовити у позові.
У відповіді на відзив позивач проти аргументів відповідача заперечує та зазначає, що саме він є суб'єктом, на який поширюється дія Закону №2344-III, тобто автомобільним перевізником, який на умовах фінансового лізингу використовує транспортні засоби, надані лізингодавцем PEKAO LEASING Sp.zo.o. Також позивач вказав на такі негативні наслідки, які настали саме для нього через оскаржувану постанову, а не для лізингодавця, у вигляді: штраф сплачено Lux-Reizen Bis Sp. z o.o.; завдано шкоди фінансовим інтересам позивача; створено ризики повторних санкцій; існувала заборонена в'їзду або виїзду транспортного засобу через держаний кордон України у разі наявності несплачених штрафів; репутаційні втрати Lux- Reizen Bis Sp. z o.o з боку пасажирів які користуються послугами з перевезення; неможливість подальшого використання транспортних засобів, якими володіє та користується Lux-Reizen Bis Sp. z o.o на правах фінансового лізингу, для перевезення пасажирів до України та з України.
У судовому засіданні 03.07.2025, яке за клопотанням представника відповідача, проводилося за його відсутності, представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у заяві по суті справи. Стверджував про хибну позицію Відділу про те, що власник транспортного засобу Компанія PEKAO LEASING Sp.zo.o, який є лізингодавцем позивача, виступає перевізником; при цьому порушуються права саме Компанії Lux-Reizen Bis Sp. z o.o, яка в дійсності є перевізником, та через наявність несплаченого штраф отримала заборону виїзду на державному кордоні України.
Ухвалою суду від 03.07.2025 у судовому засіданні оголошено перерву до 07.08.2025.
Від учасників справи надійшли заяви про продовження розгляду справи за їх відсутності у порядку письмового провадження. З огляду на це та положення частини третьої статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд продовжив розгляд справи за відсутності сторін у порядку письмового провадження.
Суд, дослідивши письмові докази та вивчивши письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.
Компанія Lux-Reizen Bis Sp. z o.o є польським автомобільним перевізником, основним видом діяльності якої є міський та приміський пасажирський наземний транспорту, серед інших - інший пасажирський наземний транспорт (а.с.57-59). Компанія здійснює регулярні перевезення пасажирів по маршруту Херсон-Устка, діє на підставі дозволу Міністерства інфраструктури України АН № 008916, який дійсний до 19.02.2027 (а.с.13 зворот). Компанія у своїй діяльності використовує власні, орендовані та взяті у лізинг автобуси.
Одним з таких автобусів, що взятий у лізинг, є автобус марки VAN HOOL д.р.н НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , який на підставі договорів № 23D0435/23 від 03.07.2023, № 23D0436/23 від 14.07.2023, укладеного між виробником автобусів NV VAN HOOL (продавцем), з однієї сторони, PEKAO LEASING Sp.zo.o (покупцем/лізингодавцем), з другої сторони, та Lux-Reizen Bis Sp. z o.o (користувач/лізиногоодержувач), з третьої сторони, перебуває у законному володінні та користуванні у Компанії Lux-Reizen Bis Sp. z o.o. (а.с.6-12).
10.03.2025 посадовою особою Відділу Укртрансбезпеки на підставі щотижневого графіка проведення рейдових перевірок від 10.03.2025 та направлення на рейдову перевірку №003016 від 10.03.2025 було проведено рейдову перевірку (перевірку на дорозі) на а/д М-09, 35 км, Тернопільська область. Зокрема було перевірено транспортний засіб марки VAN HOOL, номерний знак НОМЕР_1 , на предмет дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання міжнародних перевезень пасажирів за маршрутом руху «Херсон-Устка».
10.03.2025 посадовою особою Відділу складено акт АР № 105080 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.
В акті перевірки зазначається, що перевірено транспортний засіб марки VAN HOOL, номерний знак НОМЕР_3 , серія та номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_4 , що належить: PEKAO LEASING Spolka z ograniczona odpowiedzialnoscia. Під час перевірки виявлено порушення: надавались послуги з перевезення пасажирів в міжнародному сполученні по маршруту Херсон-Устка протяжністю понад 500 км одним водієм. Відсутній дозвіл України на даного перевізника. Відповідальність за порушення передбачена абзацом дев'ятим частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».
У графі «Пояснення водія про причини порушень» акту перевірки зазначено: всі документи передбачені статтею 53 Закону надав в повному обсязі, у тому числі свідоцтво про реєстрацію та договір лізингу (а.с.29-30).
Надалі 10.03.2025 в.о начальника Відділу на підставі акта перевірки винесено оскаржувану постанову № 127475 про застосування адміністративно-господарського штрафу у сумі 34000 гривень (а.с.13). У постанові зазначено, що 10.03.2025 о 14 год. 25 хв. Тернопільська область а/д М-09 35 км допущено порушення вимог статті 53 Закону України «Про автомобільний транспорт» згідно з актом проведення перевірки від 10.03.2025 АР № 105080, відповідальність за яке передбачена абзацом шостим частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме відсутні документи визначені цим законом.
Не погодившись із постановою про застосування адміністративно-господарського штрафу, Компанія Lux-Reizen Bis Spolka z.o.o. звернулася до суду з цим позовом.
До спірних правовідносин суд застосовує такі нормативно-правові акти.
Спеціальним законом, що регулює спірні правовідносини, є Закон України “Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 № 2344-III, який визначає засади організації та діяльності автомобільного транспорту.
Відповідно до частини сьомої, дванадцятої, чотирнадцятої статті 6 Закону №2344-ІII центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм та стандартів на автомобільному транспорті; державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України; державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
Згідно з абзацом першим пункту 8 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №103, Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Процедура проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт визначена Порядком проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567.
Згідно з пунктами 12, 14 Порядку №1567 рейдова перевірка (перевірка на дорозі) здійснюється на підставі щотижневого графіка. Рейдовою перевіркою (перевіркою на дорозі) є перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об'єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.
У пункті 15 Порядку №1567 визначений виключний перелік питань, що перевіряється контролюючими особами під час здійснення рейдової перевірки, зокрема, в частині виконання вантажних перевезень перевіряється: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону; додержання водієм режиму праці та відпочинку.
Як установлено пунктами 20, 21 Порядку №1567, виявлені під час рейдової перевірки (перевірки на дорозі) порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму. У разі виявлення в ході рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.
У цій справі спірні правовідносини стосуються правомірності притягнення Компанії PEKAO LEASING Spolka z ograniczona odpowiedzialnoscia до відповідальності за те, що при здійсненні 10.03.2025 перевезення пасажирів у водія відсутній дозвіл на перевезення.
Відповідно до частини п'ятої статті 53 Закону №2344-Ш при виконанні міжнародних перевезень пасажирів нерезиденти України повинні мати: дозвіл України; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу; список пасажирів (для нерегулярних та маятникових перевезень); білетно-облікову документацію.
У спірному випадку до відповідальності притягнуто Компанію PEKAO LEASING Sp.zo.o за те, що на момент перевірки відсутній дозвіл України на перевізника.
Водночас за обставин цієї справи автомобільним перевізником пасажирів по маршруту Херсон-Устка була Компанія Lux-Reizen Bis Sp. z.o.o, яка має відповідний дозвіл Міністерства інфраструктури України АН № 008916 (а.с.13 зворот). Компанія у своїй діяльності використовує власні, орендовані та взяті у лізинг автобуси.
Перевезення пасажирів виконувалося транспортним засобом автобусом, що взятий у лізинг у Компанії PEKAO LEASING Sp.zo.o, яка не є автомобільним перевізником, а є фінансовою компанією, яка спеціалізується на передачі у лізинг різної спеціалізованої техніки.
З матеріалів перевірки вбачається, що під час її проведення водій перевізника Компанії Lux-Reizen Bis Spolka z.o.o., який кермував автобусом, ОСОБА_1 надав 10.03.2025:
дозвіл на міжнародні регулярні перевезення пасажирів між Україною та Республікою Польща № 008916 (дійсний до 19.02.2027), виданий для перевізника Lux-Reizen Bis Spolka z.o.o.,
свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 та договори фінансового лізингу № 23D0435/23 від 03.07.2023, № 23D0436/23 від 14.07.2023 (у зв'язку з тим, що автобус марки VAN HOOL, номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , був придбаний юридичною особою Pekao Leasing SP z.o.o. Grodzisku Mazowieckin (лізингодавцем) з метою подальшої передачі Lux-Reizen Bis Sp. z.o.o. (лізингоодержувачу), у свідоцтві про реєстрацію зазначений лізингодавець Pekao Leasing SP z.o.o. Grodzisku Mazowieckin);
білетно-облікову документацію.
З таких документів та письмових пояснень водія однозначно слідує, що автомобільним перевізником є позивач, а компанії PEKAO LEASING Sp.zo.o. виступає лізингодавцем, а тому остання не має і не повинна мати дозволу на перевезення пасажирів у міжнародному сполученні.
Зокрема, автобус марки VAN HOOL, номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , використовується Lux-Reizen Bis Sp. z.o.o. на правах фінансового лізингу відповідно до договорів № 23D0435/23 від 03.07.2023, № 23D0436/23 від 14.07.2023, укладених між виробником автобусів бельгійською компанією NV VAN HOOL (продавцем), з однієї сторони, Pekao Leasing SP z.o.o. Grodzisku Mazowieckin (покупцем/лізингодавцем), з другої сторони, та Lux-Reizen Bis Sp. z o.o. (користувач/лізиногоодержувачем) з третьої сторони.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про фінансовий лізинг» фінансовий лізинг - вид правових відносин, за якими лізингодавець зобов'язується відповідно до договору фінансового лізингу на строк та за плату, визначені таким договором, передати лізингоодержувачу у володіння та користування як об'єкт фінансового лізингу майно, що належить лізингодавцю на праві власності та набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем, або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов, а також, які передбачають при цьому додержання принаймні однієї з ознак (умов) фінансового лізингу, передбачених пунктами 1-4 частини першої статті 5 цього Закону.
За змістом статті 5 Закону України «Про фінансовий лізинг» лізинг вважається фінансовим, у разі якщо до лізингоодержувача переходять усі ризики та винагороди (вигоди) щодо користування та володіння об'єктом фінансового лізингу, за умови додержання хоча б однієї з таких ознак (умов):
об'єкт фінансового лізингу передається на строк, протягом якого амортизується не менше 75 відсотків його первісної вартості, а лізингоодержувач зобов'язаний на підставі договору фінансового лізингу або іншого договору, визначеного договором фінансового лізингу, протягом строку дії договору фінансового лізингу придбати об'єкт фінансового лізингу з подальшим переходом права власності від лізингодавця до лізингоодержувача за ціною та на умовах, передбачених таким договором фінансового лізингу або іншим договором, визначеним договором фінансового лізингу;
сума лізингових платежів на момент укладення договору фінансового лізингу дорівнює первісній вартості об'єкта фінансового лізингу або перевищує її;
балансова (залишкова) вартість об'єкта фінансового лізингу на момент закінчення строку дії договору фінансового лізингу, передбаченого таким договором, становить не більше 25 відсотків первісної вартості (ціни) такого об'єкта фінансового лізингу станом на початок строку дії договору фінансового лізингу;
об'єкт фінансового лізингу, виготовлений на замовлення лізингоодержувача, після закінчення дії договору фінансового лізингу не може бути використаний іншими особами, крім лізингоодержувача, зважаючи на його технологічні та якісні характеристики.
Строк, на який лізингоодержувачу передається об'єкт фінансового лізингу у володіння та користування, не може становити менше одного року.
Отже, умови договорів фінансового лізингу № 23D0435/23 від 03.07.2023, № 23D0436/23 від 14.07.2023 узгоджуються з вимогами Закону України «Про фінансовий лізинг» і на момент перевірки право власності на транспортний засіб залишалося у лізингодавця.
Відповідачем не враховано, що відповідно до пункту 27 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1388 від 07.09.1998, транспортні засоби, що придбаваються юридичною особою - лізингодавцем з метою подальшої передачі їх лізингоодержувачу на підставі договору фінансового лізингу, реєструються за лізингодавцем.
Після виконання договору фінансового лізингу транспортні засоби перереєстровуються за лізингоодержувачем на підставі зазначеного договору після повного розрахунку або зазначеного в договорі фінансового лізингу окремого договору купівлі-продажу (викупу) предмета лізингу або іншого договору, визначеного договором фінансового лізингу.
Отож саме лише зазначення у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу її власником компанію PEKAO LEASING Sp.zo.o не свідчить, що така є автомобільним перевізником, при наявності договору лізингу.
Додатково суд звертає увагу на те, що пунктом 8 постанови Кабінету Міністрів України 04.12.2019 №1040, якою затверджено Порядок здійснення посадовими особами митних органів контролю за дотриманням автомобільними перевізниками законодавства України щодо міжнародних автомобільних перевезень, передбачено, що для здійснення контролю автобусів, що виконують регулярні міжнародні перевезення пасажирів (у разі виконання міжнародних перевезень пасажирів за одним і тим самим маршрутом з періодичністю частіше ніж один раз на тиждень), водії або уповноважені особи повинні подавати посадовій особі: свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу; дозвіл України на міжнародні регулярні перевезення пасажирів, виданий уповноваженим органом (для перевізників-нерезидентів). Посадова особа перевіряє відповідність наявних в дозволі України на міжнародні регулярні перевезення пасажирів даних.
У даному випадку жодних зауважень щодо незаконного використання транспортного засобу, або відсутності дозвільних документів, а ні від Державної прикордонної служби України, а ні від Державної митної служби України не було при виконанні цього рейсу.
Отож, автобус марки VAN HOOL д.р.н. НОМЕР_1 використовується на законних підставах Lux-Reizen Bis Sp. z o.o. Вимогу інспектора Відділу під час рейдової перевірки щодо пред'явлення відповідних дозвільних документів, зокрема свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу та дозволу на право перевезення пасажирів по маршрут Херсон-Устка водієм ОСОБА_1 було виконано в повному обсязі. Всі документи були надані державному інспектору Відділу, у тому числі договори лізингу № 23D0436/23, №23D0435/23.
Відповідач не врахував таких обставин та пояснень водія, не надавши належної правової оцінки документам, а тому протиправно виніс постанову на юридичну особу, яка не являється автомобільним перевізником, а являється лізингодавцем за договорами фінансового лізингу 23D0435/23 від 03.07.2023 та № 23D0436/23 від 14.07.2023.
Особливістю цієї справи є те, що з позовом звернувся дійсний перевізник, а не компанії PEKAO LEASING Sp.zo.o., стосовно якої накладено штраф оскаржуваною постановою.
Вирішуючи питання чи є компанія Lux-Reizen Bis Spolka z.o.o належним позивачем, суд враховує пояснення та докази, надані представником позивача, про те, що негативні наслідки настали саме для автомобільного перевізника Компанії Lux-Reizen Bis Spolka z.o.o., який на законній підставі використовує транспортний засіб VAN HOOL д.р.н НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , та має в наявності всі дозвільні документи, визначенні статтею 53 Закону України «Про автомобільний транспорт», і якого при виконанні зворотного рейсу при перетині державного кордону України було затримано у пункті пропуску через митний кордон Держмитслужбою через несплачений адміністративно-господарський штраф.
Так, у відповідності до пункту 18 Порядку №1567 у разі виявлення вчиненого іноземним перевізником порушення посадова особа складає відповідний акт, приймає постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу та вручає копію постанови його уповноваженій особі (водію). Інформація про виявлені порушення та адміністративно-господарський штраф надсилається Держмитслужбі.
У судовому засіданні 03.07.2025 представник позивача пояснив, що 14.03.2025 цей же автобус марки VAN HOOL д.р.н НОМЕР_1 , що належить Lux-Reizen Bis Sp. z o.o. на підставі договорів лізингу, при виконанні зворотного рейсу до міста Устка (Польща) був затриманий на митному пропускному пункті та не пропускався з пасажирами через Державний кордон України у зв'язку з несплаченим штрафом у розмірі 34 000 грн.
За таких обставин суд погоджується з тим, що винесення постанови № 127475 щодо PEKAO LEASING Sp.zo.o. створило негативні правові наслідки саме для Lux-Reizen Bis Sp. z o.o. Для усунення перешкод та продовження виконання рейсу водій автобуса Lux - Reizen Bis Sp. z o.o ОСОБА_1 (а.с.60-62) сплатив штраф, що підтверджується долученою до матеріалів справи квитанцією від 14.03.2025 (а.с.14) і лише за таких умов продовжив виконання рейсу та виконання умов договору перевезення із пасажирами, що перебували у автобусі. Отже, шкоди завдано фінансовим інтересам саме позивача, створено перешкоду (заборону) в'їзду або виїзду транспортного засобу через держаний кордон України у зв'язку з наявністю несплаченого штрафу.
Відтак, враховуючи встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, суд приходить до висновку, що постанова в.о. начальника відділу державного нагляду (контролю) у Тернопільській області Державної служби України з безпеки на транспорті №127475 від 10.03.2025 про застосування адміністративно-господарського штрафу в сумі 34000 грн прийнята необґрунтовано та без з'ясування всіх обставин, що мають значення для справи, у зв'язку з чим позовні вимоги слід задовольнити повністю.
Частиною першою статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх, беззаперечних доказів на обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийняття оскаржуваної постанови.
Виходячи з повноважень суду, передбачених частиною другою статті 245 КАС України, задовольняючи позов, суд приймає рішення про визнання протиправною та скасування оскаржуваної постанови Відділу державного нагляду (контролю) у Тернопільській області Державної служби України з безпеки на транспорті №127475 від 10.03.2025 про застосування адміністративно-господарського штрафу.
Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Як визначено частинами першою статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки суд задовольняє позов повністю, то на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, у сумі 2422,40 грн, що підтверджуються платіжною інструкцією № 126 від 27.03.2025.
Керуючись статтями 72-77, 90, 139, 243-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов Lux-Reizen Bis Spolka z.o.o. (алея Політехніки, 22/24, офіс 313, місто Лодзь, Республіка Польща, 93-590, код 7292721105) до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Тернопільській області (вулиця Тролейбусна, 12, місто Тернопіль, Тернопільська область, 46027, код ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправною та скасування постанови задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Тернопільській області Державної служби України з безпеки на транспорті № 127475 від 10.03.2025 про застосування адміністративно-господарського штрафу.
Стягнути на користь Lux-Reizen Bis Spolka z.o.o. за рахунок бюджетних асигнувань Відділу державного нагляду (контролю) у Тернопільській області Державної служби України з безпеки на транспорті судовий збір у сумі 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві грн 40 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складено та підписано 07 серпня 2025 року.
Суддя Чепенюк О.В.