Справа № 500/3109/25
07 серпня 2025 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Юзьківа М.І., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
Описова частина
Короткий виклад позиції позивача та заперечень відповідача
ОСОБА_1 (далі - позивач), в інтересах якого діє адвокат Ковальчук Оксана Володимирівна, звернувся до суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (далі - відповідач), у якому просив ухвалити рішення, яким:
- визнати протиправною та скасувати відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 28.04.2025 № 192650010883 у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 22.05.2024 про призначення пенсії, зарахувавши до страхового стажу період роботи трактористом-машиністом з 16.09.2004 по 15.02.2017 у Товаристві з обмеженою відповідальністю "Агрополіс".
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 06.12.2024 у справі № 500/6357/24 Головним управління Пенсійного фонду України у Київській області повторно розглянуто заяву позивача від 22.05.2024 про призначення пенсії за віком, зараховано до спеціального (пільгового) страхового стажу для призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно з пунктом 3 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" період роботи трактористом безпосередньо зайнятим у виробництві сільськогосподарської продукції з 02.01.1984 по 31.12.1999 у колгоспі імені Лесі Українки, Аграрно-акціонерному господарстві імені Лесі Українки. Однак, відповідачем, за результатами повторного розгляду документів доданих до заяви позивача від 22.05.2024, до пільгового стажу роботи не зараховано періоди з 16.09.2004 по 15.02.2017 та з 20.02.2017 по 18.12.2018, оскільки відповідно до доданих актів перевірки достовірності документів, поданих для оформлення пенсій №1900-1102-1/3458 від 22.07.2024 та 1900-1102-1/3485 від 24.07.2024 не підтверджено посаду тракториста - машиніста, відтак прийнято рішення від 28.04.2025 № 192650010883, яким відмовлено в призначені пенсії за віком на пільгових умовах, що й слугувало підставою для звернення до суду з цим позовом.
Відповідач у встановлений судом строк правом на подання відзиву на позов та доказів на його обґрунтування не скористався, з клопотанням про продовження процесуального строку для подання відзиву не звертався.
Рух справи у суді
Ухвалою суду від 27.05.2025 відкрито провадження у справі та вирішено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників адміністративної справи.
Відповідно до статей 162-164 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.
Копію ухвали суду від 27.05.2025 про відкриття провадження у справі доставлено відповідачу через електронний кабінет 27.05.2025, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа в системі "Електронний суд", яка міститься в матеріалах справи.
Відповідно до частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Крім того, відповідно до частини четвертої статті 159 КАС України, не подання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Відповідно до частини п'ятої статті 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.
Інших заяв, в тому числі по суті справи, на адресу суду не надходило.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Дослідивши письмові докази та перевіривши доводи, викладені у позовній заяві, суд встановив такі обставини.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , після досягнення 55-річного віку звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах (арк. справи 8 зворот, 9).
За принципом екстериторіальності структурним підрозділом для прийняття рішення за результатами поданої заяви визначено Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 30.05.2024 № 192650010883 позивачу відмовлено у призначенні пенсії у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу та не зараховано до страхового стажу період роботи за доданою довідкою від 19.10.2023 № 1087, оскільки видана архівною установою.
У рішенні вказані умови для призначення пенсії за віком на пільгових умовах з посиланням на пункт 3 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-ІV такі як: вік 55 років, страховий стаж 30 років, з них не менше 20 років трактористом-машиністом, безпосередньо зайнятим у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства.
Як вказано у рішенні Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 30.05.2024 № 192650010883 заявник досягнув віку 55 років. Страховий стаж становить 34 роки 09 місяців 19 днів, пільговий стаж - 17 років 04 місяці 04 дні.
Не погоджуючись з таким рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 30.05.2024 № 192650010883 позивач звернуся до Тернопільського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом.
Рішенням Тернопільського окружного суду від 06.12.2024 у справі № 500/6357/24 визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 30.05.2024 № 192650010883 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 . Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 22.05.2024 про призначення пенсії за віком, зарахувавши до його спеціального (пільгового) страхового стажу для призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно з пунктом 3 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV період роботи трактористом безпосередньо зайнятим у виробництві сільськогосподарської продукції з 02.01.1984 по 31.12.1999 у колгоспі імені Лесі Українки, Аграрно-акціонерному господарстві імені Лесі Українки, та прийняти рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом.
На виконання рішення Тернопільського окружного суду від 06.12.2024 у справі № 500/6357/24 Головним управління Пенсійного фонду України у Київській області повторно розглянуто заяву ОСОБА_1 від 22.05.2024 про призначення пенсії за віком, зараховано до його спеціального (пільгового) страхового стажу для призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно з пунктом 3 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" період роботи трактористом безпосередньо зайнятим у виробництві сільськогосподарської продукції з 02.01.1984 по 31.12.1999 у колгоспі імені Лесі Українки, Аграрно-акціонерному господарстві імені Лесі Українки.
Однак, за результатами повторного розгляду документів доданих позивачем до заяви від 22.05.2024 до пільгового стажу роботи не зараховано періоди з 16.09.2004 по 15.02.2017 та з 20.02.2017 по 18.12.2018, оскільки відповідно до доданих актів перевірки достовірності документів, поданих для оформлення пенсій № 1900-1102-1/3458 від 22.07.2024 та 1900-1102-1/3485 від 24.07.2024 не підтверджено посаду тракториста - машиніста.
Відтак, рішенням від 28.04.2025 № 192650010883 Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області повторно відмовило позивачу в призначені пенсії за віком на пільгових умовах (арк. справи 7 зворот).
У відповідності до рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 28.04.2025 № 192650010883 заявник досягнув віку 55 років. Страховий стаж становить 34 роки 10 місяців 09 днів, пільговий стаж - 16 років 11 місяці 24 дні.
Дослідженням трудової книжки колгоспника серії НОМЕР_1 від 30.12.1984 (арк. справи 15 - 16), судом встановлено, що в ній наявні записи про трудову діяльність позивача за спірний період з 16.09.2004 по 15.02.2017 на посаді тракториста в ТОВ "Агрополіс" та з 20.02.2017 по 18.12.2018 на посаді тракториста ПАП "Дзвін".
Довідкою виданою ТОВ "Агрополіс" від 11.10.2023 № 557 підтверджено, що ОСОБА_1 з 16.09.2004 (наказ № 66/к від 16.09.2004) по 15.02.2017 (наказ № 20/к від 1502.2017) працював трактористом і був безпосередньо зайнятий у виробництві сільськогосподарської продукції протягом повного періоду в рослинництві. Вказані періоди зарахувати в стаж роботи який дає право на пільгове пенсійне забезпечення відповідно до пункту "в" астини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (арк. справи 17).
Довідкою виданою ПАП "Дзвін" від 04.10.2023 № 433 підтверджено, що ОСОБА_1 з 20.02.2017 (наказ № 41 від 18.02.2017) по 18.12.2017 (наказ № 286 від 18.12.2018) працював трактористом (арк. справи 10 зворот).
Відповідно до висновку зазначеного в акті № 1900-1102-1/3458 від 22.07.2024 щодо достовірності документів, поданих для оформлення пенсії за період з 16.09.2004 по 15.02.2017 в ТОВ "Агрополіс" за результатами перевірки довідки про стаж роботи ОСОБА_1 трактористом в ТОВ "Агрополіс" від 11.10.2023 № 557 розбіжностей з даними первинних документів не встановлено (арк. справи 5 зворот, 6).
Позивач, не погодившись з оскаржуваним рішенням суб'єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 28.04.2025 № 192650010883, вважаючи його протиправним та таким, що порушує його право на соціальний захист, звернувся до суду із цим позовом.
Мотивувальна частина
Предметом спору у даній справі по суті є рішення відповідача про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 3 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує частину другу статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Згідно з частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Європейська соціальна хартія (переглянута) від 03.05.1996, ратифікована Законом України від 14.09.2006 № 137-V, яка набрала чинності з 01.02.2007 (далі - Хартія), визначає, що кожна особа похилого віку має право на соціальний захист (пункт 23 частини І). Ратифікувавши Хартію, Україна взяла на себе міжнародне зобов'язання запроваджувати усіма відповідними засобами досягнення умов, за яких можуть ефективно здійснюватися права та принципи, що закріплені у частині І Хартії.
Отже, право особи на отримання пенсії як складова частина права на соціальний захист є її конституційним правом, яке гарантується міжнародними зобов'язаннями України.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII) та Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-ІV (далі - Закон № 1058-ІV) .
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 03.10.2017 № 2148-VIII, який набрав чинності 11.10.2017 (далі - Закон № 2148-VIII), Закон № 1058-IV доповнено розділом XIV-1 "Пенсійне забезпечення окремих категорій громадян". Цей розділ включає статті 114-115.
Згідно з пунктом 3 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.
Аналогічні умови призначення пенсії трактористам-машиністам на пільгових умовах визначені пунктом "в" частини першої статті 13 Закону № 1788-XII.
Таким чином, головними умовами для призначення позивачу пенсії за віком на пільгових умовах є досягнення відповідного віку 55 років, наявність страхового стажу 30 років, а також виконання робіт на посаді тракториста-машиніста, безпосередня зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства упродовж 20 років.
Водночас порядок призначення пенсій на пільгових умовах цій категорії працівників роз'яснено у листі Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 № 7. Так до трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільгосппродукції, належать працівники, які оформлені на роботу трактористами-машиністами, мають відповідні посвідчення, постійно зайняті на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах протягом повного сезону сільгоспробіт в рослинництві та тваринництві. Трактористам-машиністам, які відпрацювали повний польовий період на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах, весь рік роботи зараховується до стажу, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення, і в тому випадку, якщо в міжпольовий або міжсезонний період вони виконували інші роботи на стаціонарних і причіпних установках та агрегатах, з ремонту сільськогосподарської техніки, на тваринницьких фермах тощо. Віднесення господарства до сільгосппідприємств, трактористи-машиністи яких мають право на пільгову пенсію, здійснюється відповідно до класифікатора галузей народного господарства. До сільськогосподарських належать підприємства, які виробляють продукцію рослинництва і тваринництва. Трактористи-машиністи допоміжних сільських господарств, які не мають самостійного балансу і знаходяться в складі промислових, будівельних та інших підприємств і організацій, мають право на пільгову пенсію при виконанні умов, передбачених наведених вище умов. Трактористам-машиністам, постійно зайнятим на причіпних і стаціонарних установках і агрегатах, пенсії призначаються на загальних підставах.
У свою чергу, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (частина перша статті 24 Закону № 1058-IV).
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (частина друга статті 24 Закону № 1058-IV).
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (частина четверта статті 24 Закону № 1058-IV).
У законодавстві, що діяло раніше (до 01.01.2004), зокрема, у статті 56 Закону № 1788-XII передбачено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Як встановлено статтею 62 Закону № 1788-XII, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Відповідно до статті 62 Закону № 1788-XII постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок № 637).
Пунктами 1, 2 Порядку № 637 передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про стаж роботи не збереглися, підтвердження стажу роботи здійснюється органами Пенсійного фонду України на підставі показань свідків.
Особливості підтвердження трудового стажу окремих категорій працівників визначені пунктом 20 Порядку № 637, згідно з яким у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу роботи приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці повинно бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій. Додатково в довідці наводяться такі відомості: стосовно трактористів-машиністів підприємств сільського господарства (в тому числі колгоспів) - про безпосередню зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції.
Отже, трудова книжка є основним документом, що підтверджує стаж роботи, однак у разі відсутності у ній відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах (для тракториста-машиніста - про безпосередню участь у виробництві сільськогосподарської продукції), особа, яка звертається за призначенням пенсії, повинна надати уточнюючу довідку про підтвердження пільгового трудового стажу відповідно до пункту 20 Порядку № 637.
Крім того, порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846.
Підпунктом 5 пункту 2.1 Порядку № 22-1 визначено документи, які підтверджують право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, а саме:
довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, видана підприємством, установою, організацією відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу (у випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах згідно з пунктами 1-6, 8 частини другої, частиною третьою статті 114 Закону та пунктом 23 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону).
Аналіз наведених норм свідчить про те, що надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Судом встановлено, що відповідно до записів трудової книжки серії НОМЕР_1 від 30.12.1984 позивач за спірний період з 16.09.2004 по 15.02.2017 працював на посаді тракториста в ТОВ "Агрополіс" та з 20.02.2017 по 18.12.2018 на посаді тракториста ПАП "Дзвін".
Довідкою виданою ТОВ "Агрополіс" від 11.10.2023 № 557 підтверджено, що ОСОБА_1 з 16.09.2004 (наказ № 66/к від 16.09.2004) по 15.02.2017 (наказ № 20/к від 1502.2017) працював трактористом і був безпосередньо зайнятий у виробництві сільськогосподарської продукції протягом повного періоду в рослинництві. Вказані періоди зарахувати в стаж роботи який дає право на пільгове пенсійне забезпечення відповідно до пункту "в" астини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Довідкою виданою ПАП "Дзвін" від 04.10.2023 № 433 підтверджено, що ОСОБА_1 з 20.02.2017 (наказ № 41 від 18.02.2017) по 18.12.2017 (наказ № 286 від 18.12.2018) працював трактористом.
Відповідно до висновку зазначеного в акті № 1900-1102-1/3458 від 22.07.2024 щодо достовірності документів, поданих для оформлення пенсії за період з 16.09.2004 по 15.02.2017 в ТОВ "Агрополіс" за результатами перевірки довідки про стаж роботи ОСОБА_1 трактористом в ТОВ "Агрополіс" від 11.10.2023 № 557 розбіжностей з даними первинних документів не встановлено.
Однак, законність оскаржуваного рішення щодо відмови у зарахуванні до пільгового стажу роботи періоду з 16.09.2004 по 15.02.2017 та з 20.02.2017 по 18.12.2018 на посаді тракторист, відповідач обґрунтовує тим, що відповідно до доданих актів перевірки достовірності документів, поданих для оформлення пенсій № 1900-1102-1/3458 від 22.07.2024 та 1900-1102-1/3485 від 24.07.2024 не підтверджено посаду тракториста - машиніста.
Такі доводи відповідача суд оцінює критично, оскільки, і записами трудової книжки, і довідками про трудовий стаж, позивачем підтверджено, що він працював за спірний період з 16.09.2004 по 15.02.2017 та з 20.02.2017 по 18.12.2018 на посаді тракторист.
При цьому, при проведенні перевірки довідки про стаж роботи позивача на посаді тракторист Головним управлінням пенсійного фонду України в Тернопільській області розбіжностей з даними первинних документів не встановлено.
Суд зазначає, що відповідно до матеріалів справи відповідачем спірний періоди з 16.09.2004 по 15.02.2017 на посаді тракторист в ТОВ "Агрополіс" та з 20.02.2017 по 18.12.2018 на посаді тракторист в ПАП "Дзвін" було зараховано до пільгового трудового стажу трудової діяльності.
Водночас, після зарахування відповідачем, на виконання рішення суду, до спеціального (пільгового) страхового стажу для призначення пенсії за віком на пільгових умовах періоду роботи трактористом безпосередньо зайнятим у виробництві сільськогосподарської продукції з 02.01.1984 по 31.12.1999 у колгоспі імені Лесі Українки, Аграрно-акціонерному господарстві імені Лесі Українки пільговий страховий стаж позивача знизився (відповідно до рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 30.05.2024 № 192650010883 страховий стаж становить 34 роки 09 місяців 19 днів, пільговий стаж - 17 років 04 місяці 04 дні, втім відповідно до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 28.04.2025 № 192650010883 страховий стаж становить 34 роки 10 місяців 09 днів, пільговий стаж - 16 років 11 місяці 24 дні).
За таких обставин, суд вважає, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 28.04.2025 № 192650010883 підлягає визнанню протиправним та скасуванню, а періоди роботи позивача з 16.09.2004 по 15.02.2017 на посаді тракторист в ТОВ "Агрополіс" та з 20.02.2017 по 18.12.2018 на посаді тракторист в ПАП "Дзвін" підлягає до зарахування до пільгового стажу позивача,
ЄСПЛ наголошує на особливій важливості принципу "належного урядування", зокрема, у справі "Лелас проти Хорватії" (заява № 55555/08) - держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу" (пункт 74).
У силу статті 2 КАС України метою адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Ця мета узгоджується зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, відповідно до якої кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Абзацами 5, 6, та 7 вступної частини Рекомендації Rec (2004) 6 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам "Щодо вдосконалення національних засобів правового захисту", ухваленої на 114-й сесії 12.05.2004, передбачено, що, відповідно до вимог статті 13 Конвенції, держави-члени зобов'язуються забезпечити будь-якій особі, що звертається з оскарженням порушення її прав і свобод, викладених в Конвенції, ефективний засіб правового захисту в національному органі; крім обов'язку впровадити такі ефективні засоби правового захисту у світлі прецедентної практики Європейського суду з прав людини, на держави покладається загальний обов'язок розв'язувати проблеми, що лежать в основі виявлених порушень; саме держави-члени повинні забезпечити ефективність таких національних засобів як з правової, так і практичної точок зору, і щоб їх застосування могло привести до вирішення скарги по суті та належного відшкодування за будь-яке виявлене порушення.
Європейський суд з прав людини у своїх численних рішеннях сформував сталу практику оцінки ефективності засобу юридичного захисту. Засіб юридичного захисту, якого вимагає стаття 13, має бути "ефективним" як з практичної, так і з правової точки зору, тобто таким, що запобігає стверджуваному порушенню чи його повторенню в подальшому, або забезпечує адекватне відшкодування за те чи інше порушення, яке вже відбулося. Навіть якщо якийсь окремий засіб юридичного захисту сам по собі не задовольняє вимоги статті 13, задоволення її вимог може забезпечуватися за допомогою сукупності засобів юридичного захисту, передбачених національним законодавством (рішення у справі "Юрій Миколайович Іванов проти України", № 40450/04, пункт 64).
Зі змісту пункту 49 рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 у справі "Єфименко проти України" можливо дійти висновку про те, що не розглядається у якості ефективного засіб захисту, який: "є залежним від розсуду відповідних органів влади і не є безпосередньо доступним для того, кого він стосується".
Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
А відповідно до частин першої, другої статті 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Отже невід'ємною частиною конституційного права на судовий захист є можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог щодо поновлення яких встановлена у належній судовій процедурі та формалізована у судовому рішенні, що забезпечено конкретними гарантіями, які б дозволяли реалізувати його в повному об'ємі та забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя.
У цій справі пенсійний орган не уповноважений на встановлення умов для призначення особі пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку, натомість такі умови визначені законом, а при їх досягненні особа має право на відповідний вид соціального захисту.
З огляду на викладене та враховуючи, що Головним управління Пенсійного фонду України у Київській області на виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 06.12.2024 у справі № 500/6357/24 повторно розглянуто заяву позивача від 22.05.2024 та за результатами повторного розгляду документів доданих до цієї заяви до пільгового стажу роботи не зараховано періоди роботи позивача з 16.09.2004 по 15.02.2017 на посаді тракторист в ТОВ "Агрополіс" та з 20.02.2017 по 18.12.2018 на посаді тракторист в ПАП "Дзвін" відповідно до частини другої статті 9 КАС України (якою передбачено, що суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень) та повноважень суду при прийнятті рішення, передбачених статтею 245 КАС України, наявні підстави для виходу за межі позовних вимог з метою ефективного захисту прав позивача та прийняття рішення про зобов'язання відповідача зарахувати до спеціального (пільгового) страхового стажу для призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно з пунктом 3 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" періоди роботи трактористом безпосередньо зайнятим у виробництві сільськогосподарської продукції з 16.09.2004 по 15.02.2017 в ТОВ "Агрополіс" та з 20.02.2017 по 18.12.2018 в ПАП "Дзвін" та призначити пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до частини третьої статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Обраний судом у конкретному випадку спосіб захисту порушеного права ОСОБА_1 відповідає завданням адміністративного судочинства, вимогам справедливості й забезпечить ефективне поновлення позивача в правах.
Висновки за результатами розгляду справи
Закріплений у частині першій статті 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (частина друга статті 9 КАС України).
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
За змістом частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відтак, враховуючи встановлені судом обставини справи, оцінивши добуті докази в їх сукупності за правилами статті 90 КАС України та аналізуючи наведені положення законодавства, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з одночасним виходом за межі позовних вимог задля гарантування позивачу найбільш ефективного способу захисту порушеного права та вирішення спору в межах одного судового провадження.
Судові витрати
Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до матеріалів справи при зверненні до суду з даним позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн, що підтверджується квитанцією № 8707-6072-6165-8829 від 22.05.2025.
Оскільки позов підлягає до задоволення, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, спірне рішення якого стало підставою для звернення позивача з цим позовом до суду, необхідно стягнути судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
На підставі викладеного та керуючись статтями 6, 9, 14, 72, 73, 77, 90, 241, 250, 257 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління пенсійного фонду України у Київській області задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 28.04.2025 № 192650010883 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області зарахувати до спеціального (пільгового) страхового стажу для призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно з пунктом 3 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" періоди роботи трактористом безпосередньо зайнятим у виробництві сільськогосподарської продукції з 16.09.2004 по 15.02.2017 в ТОВ "Агрополіс" та з 20.02.2017 по 18.12.2018 в ПАП "Дзвін" та призначити пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до частини третьої статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень, 20 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено 07 серпня 2025 року.
Реквізити учасників справи:
позивач:
- ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 РНОКПП: НОМЕР_2 );
відповідач:
- Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (місцезнаходження:
пров. Андрія Саєнка, 10, м. Фастів, Фастівський р-н, Київська обл., 08500 код ЄДРПОУ: 22933548).
Головуючий суддя Юзьків М.І.