Справа № 826/15271/16
07 серпня 2025 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Баб'юка П.М., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м.Києва, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 10.10.2016, просила визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №000241306 від 24.05.2016, №0000721306 від 30.09.2016, №0000251306 від 24.05.2016.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач не погоджується із сумою грошових зобов'язань визначних оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями, оскільки нею своєчасно, в повному обсязі, не порушуючи норм податкового зобов'язання, перерахував всі свої грошові зобов'язання щодо податку на доходи з фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування за вказаний період.
На переконання позивача посилання та твердження відповідача про порушення ст.138 ПК України є безпідставним.
Зазначає, що за результатами перевірки встановлено, що позивачем до складу валових витрат неправомірно включено вартість інформаційно-консультаційних та юридичних послуг, які безпосередньо не пов'язані з отриманням валового доходу.
Проте позивач вказує, що вказані витрати безпосередньо пов'язані з її господарською діяльністю, а висновки перевірки не містять даних, які підтверджують зворотнє.
Ухвалою судді Окружного адміністративного суду міста Києва (суддя Аблов Є.В.) відкрито провадження в адміністративній справі №826/15271/16.
10.11.2016 до суду від відповідача надійшли заперечення на адміністративний позов, в яких представник просить відмовити в задоволенні позовних вимог та вказує, що перевіркою встановлено, що фактично, відповідно поданої до ДПІ податкової звітності та наданих на перевірку первинних документів у період з 01.01.2013 по 31.12.2015, приватний підприємець здійснювала такі види діяльності як надання в оренду й експлуатацію власного нерухомого майна. Але до складу витрат включено витрати, пов'язані з придбанням робіт, послуг юридичних осіб, які здійснюють діяльність виключно у сфері юридичних послуг та консультативних послуг, таким чином, ФОП ОСОБА_1 не може віднести до витрат суми, сплачені у зв'язку з отриманням юридичного супроводження підприємницької діяльності.
Законом України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" №2825-IX від 13.12.2022 (далі - Закон №2825-IX) вказаний адміністративний суд ліквідовано.
Справа, надіслана Київським окружним адміністративним судом до Тернопільського окружного адміністративного суду для розгляду, надійшла до суду 27.02.2025, що підтверджується даними реєстрації на вхідному штампі.
Ухвалою судді Тернопільського окружного адміністративного суду від 05.03.2025 (суддя Осташ А.В.) прийнято до провадження адміністративну справу 826/15271/16.
Замінено відповідача у справі Державну податкову інспекцію у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві на його правонаступника - Головне управління ДПС у м. Києві, утворене як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ ВП 44116011).
Постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Запропоновано учасникам справи у п'ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали надати суду додаткові пояснення у справі щодо позовних вимог та заперечень на них.
У зв'язку із поданням заяви про відставку та звільненням з посади судді Тернопільського окружного адміністративного суду Осташа А.В., на підставі розпорядження керівника апарату від 31.03.2025 №25 здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи №826/15271/16.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, адміністративну справу №826/15271/16 передано на розгляд судді Баб'юку П.М.
Ухвалою судді від 07.04.2025 прийнято до провадження адміністративну справу №826/15271/16. Продовжено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження за матеріалами справи, без проведення судового засідання та виклику учасників справи.
Суд, дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.
Державною податковою інспекцією у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві, відповідно плану-графіку проведення документальних перевірок фізичних осіб на II кв. 2016 затвердженого ДФС України, на підставі ст. 77 Податкового кодексу України, було проведено планову документальну перевірку, результати якої оформлено актом документальної планової виїзної перевірки від 11.05.2016 № 1194/26-55-13-06-2473518880 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2013 по 31.12.2015 дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 по 31 12.2015.
Згідно висновків вказаного акта, контролюючим органом під час проведення перевірки встановлено порушення:
п. 177.2, п.177.4 ст.177, п. 138.1 ст. 138 Податкового Кодексу України № 2756-VI від 02.12.2010 із змінами та доповненнями, а саме неналежне ведення обліку, що призвело до заниження податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб від здійснення діяльності за 2013 на загальну суму 137504,23 грн в тому числі за 2013 в сумі - 30618,01 грн, 2014 в сумі - 7876,00 грн та за 2015 в сумі - 99010,22 грн;
п.п. 1.1, 1.2, 1.3, 1.4, 1.5, 1.6 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX інші перехідні положення Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010, із змінами та доповненнями, за результатами перевірки донараховано військового збору у сумі 7200,00 грн.
На підставі встановлених порушень контролюючим органом було прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:
від 24.05.2016 №0000241306, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб на 171880,29 грн (137504,23 грн за податковими зобов'язаннями та 34376,06 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами));
від 24.05.2016 №0000251306, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем військовий збір на 9000,00 грн (7200,00 грн за податковими зобов'язаннями та 1800,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами)).
За результатами розгляду первинної скарги, рішенням Головного управління ДФС у м.Києві від 01.08.2016 №4931/Г/26-15-10-02-16:
залишено без змін податкове повідомлення-рішення від 24.05.2016 №0000251306, а скаргу без задоволення;
скасовано податкове повідомлення-рішення від 24.05.2016 №0000241306, в частині основного платежу на 10660,01 грн, в частині застосування штрафних санкції на 2665,01 грн, в іншій частині залишено без змін, а скаргу задоволено частково.
За результатами розгляду повторної скарги, рішенням Державної фіскальної служби України від 29.08.2016 №9032/Г/99-99-11-02-01-14 залишено без змін податкові повідомлення рішення від 24.05.2016 №0000241306, №0000251306 (з урахуванням рішення Головного управління ДФС у м.Києві від 01.08.2016 №4931/Г/26-15-10-02-16) та рішення Головного управління ДФС у м.Києві від 01.08.2016 №4931/Г/26-15-10-02-16, а скаргу без задоволення.
В подальшому на підставі акта перевірки від 11.05.2016 № 1194/26-55-13-06-2473518880 та рішення Головного управління ДФС у м.Києві від 01.08.2016 №4931/Г/26-15-10-02-16, контролюючим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення від 30.09.2016 №0000721306, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб на 158555,27 грн (126844,22 грн за податковими зобов'язаннями та 31711,05 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами)).
Не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, вважаючи їх протиправними, позивач звернулась до суду із даним позовом.
Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з того, що відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України № 2747-IV від 06.07.2005 (далі КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі також ПК України, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрована Головним територіальним управлінням юстиції у місті Києві 14.09.2005.
Станом на момент проведення перевірки Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 перебувала на обліку в ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м.Києві та здійснювала господарську діяльність на загальній системі оподаткування, особливості оподаткування доходів від обрання якої встановлено статтею 177 Податкового кодексу України.
Як слідує із акта перевірки, фактично відповідно до поданої до ДПІ податкової звітності та наданих на перевірку первинних документів, у період з 01.01.2013 по 31.12.2015 позивач здійснювала такі види діяльності: надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (КВЕД 68.20 основний).
Перевіркою правильності визначення вартості документально підтверджених витрат, пов'язаних із здійсненням діяльності, відображених у додатку 5 до податкової декларації, встановлено розбіжність між даними перевірки та даними декларації про майновий стан доходи за 2013, що призвело до завищення валових витрат на суму 170000,00 грн, а саме фізичною особою-підприємцем до складу валових витрат включено вартість інформаційно-консультаційних послуг відповідно до:
договору про надання інформаційно-консультаційних послуг № 13-1 к від 09.01.2013 складеного між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ "ОЦ Лебенсхаус" на загальну суму 50000,00 грн;
договору про надання інформаційно-консультаційних послуг № 13-2/1 від 09.01.2013, складеного між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ "Юніор" на загальну суму 120000,00 грн.
Також перевіркою правильності визначення вартості документально підтверджених витрат, пов'язаних із здійсненням діяльності, відображених у додатку 5 до податкової декларації, встановлено розбіжність між даними перевірки та даними декларації про майновий стан доходи за 2014, що призвело до завищення валових витрат на суму 32000,00 грн, а саме фізичною особою-підприємцем до складу валових витрат включено вартість придбання юридичних послуг відповідно до:
договору про надання юридичних послуг № 14-1п від 05.01.2014 складеного між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ "Протект - плюс" на загальну суму 32000,00 грн.
Крім того, перевіркою правильності визначення вартості документально підтверджених витрат, пов'язаних із здійсненням діяльності, відображених у додатку 5 до податкової декларації, встановлено розбіжність між даними перевірки та даними декларації про майновий стан доходи за 2015, що призвело до завищення валових витрат на суму 480000,00 грн, а саме фізичною особою-підприємцем до складу валових витрат включено вартість придбання юридичних послуг відповідно до:
договору про надання юридичних послуг № 13/02/15-01 від 13.02.2015 та додаткової угоди № 1 до Договору про надання юридичних послуг № 13/02/15-01 від 13.02.2015 та додаткової угоди № 2 до Договору про надання юридичних послуг № 13/02/15-01 від 13.02.2015 складених між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ "Правовий Фронт" на загальну суму 480000,00 грн.
Виходячи з вищевикладеного контролюючий орган дійшов висновку, що у спірному періоді позивачем сформовано валові витрати, які безпосередньо не пов'язані з отриманням валових доходів, оскільки до складу витрат помилково включено вартість інформаційно-консультаційних та юридичних послуг, які безпосередньо не пов'язані з отримання валового доходу, і таким чином, в порушення п. 177.2 п.177.4 ст.177 п. 138.1 ст. 138 ПКУ безпідставно до складу витрат декларації про доходи за 2013 - 2015 роки віднесено витрати у розмірі 682000,00 грн, які безпосередньо не пов'язані з отриманням валового доходу, що призвело до заниження податку на доходи фізичних осіб в сумі 137504,23 грн.
Також, перевіркою правильності нарахування військового збору за 2015 рік з сум доходу, на який нараховується військовий збір у розмірі 1,5%, встановлено донарахування військового збору на загальну суму 7200,00 грн, у зв'язку зі збільшенням чистого доходу за 2015рік на 480000,00 грн.
В подальшому, за результатом розгляду первинної скарги, контролюючий орган вирішив, що сума донарахованого податку на доходи фізичних осіб за 2013-2015 роки має становити 126844,23 грн (за 2013 - 28324,01 грн, за 2014 - 44529,57 грн, за 2015 - 93080,22 грн), а не 137504,23 грн, відповідно й розмір штрафних санкцій має становити 31711,06 грн а не 34376,06 грн.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач вказує на те, що для ведення господарської діяльності нею серед інших були укладені наступні договори: Договір про надання інформаційно-консультаційних послуг № 13-1к від 09.01.2013 з ТОВ "ОЦ "Лебенсхаус"; № 13-2/1 від 09.01.2013 з ТОВ "Юніор"; Договір про надання юридичних послуг № 14-1п від 05.01.2014 з ТОВ "Протект-плюс", № 13/02/15-01 від 13.02.2015 з ТОВ "Правовий фронт.
Обґрунтовуючи правомірність прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень контролюючий орган вказує на те, що з вищезазначених договорів неможливо встановити зміст господарських операцій, їх кількісні та якісні показники. Документи містять лише загальні назви послуг, до договорів не надано додатки, які б містили зміст господарських операцій. З наданих платником документів неможливо встановити, які саме критерії бралися для визначення вартості послуг, необхідності та доцільності 1 використання їх у господарській діяльності.
Щодо наведеного суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 14 Податкового кодексу України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Статтею177 Податкового кодексу України визначено, що об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи-підприємця.
Відповідно до пункту 177.4 статті 177 розділу IV ПК України до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу.
Пунктом 138.1.1 статті 138 ПК України передбачено, що витрати операційної діяльності включають: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті.
З наведеного слідує, що будь-які витрати мають бути здійснюваними саме в межах та для провадження господарської діяльності, а не з іншими цілями, і підтверджені відповідними первинними документами.
Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку.
Також, слід зазначити, що в силу приписів ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Отже, будь-які документи, в тому числі договори, мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.
Суд зауважує, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.
В свою чергу господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Дані положення врегульовані ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".
Відповідно до п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів з бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Як вже зазначалося вище, перевіркою встановлено, що фактично, відповідно поданої до ДПІ податкової звітності та наданих на перевірку первинних документів у період з 01.01.2013 по 31.12.2015, позивач здійснювала такі види діяльності, як надання в оренду й експлуатацію власного нерухомого майна. Проте до складу витрат включено витрати, пов'язані з придбанням робіт, послуг юридичних осіб, які здійснюють діяльність виключно у сфері юридичних послуг та консультативних послуг.
Тому, з урахуванням встановлених обставин та наведених вище норм законодавства, суд погоджується із висновками контролюючого органу, що позивач не може віднести до витрат суми, сплачені у зв'язку з отриманням юридичного супроводження підприємницької діяльності.
З огляду на це суд не вбачає протиправності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень та наявності підстав для задоволення позовних вимог.
З урахуванням вищезазначеного, суд на підставі наданих учасниками справи письмових доказів, системного аналізу положень законодавства України, дійшов висновку, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому в задоволенні позовних вимог слід відмовити.
Підстави для розподілу судових витрат відповідно до статті 139 КАС України відсутні.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено 07 серпня 2025 року.
Реквізити учасників справи:
позивач:
- Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );
відповідач:
- Головне управління ДПС у м. Києві (місцезнаходження: вул. Шолуденка, 33/19, м. Київ, 04116, код ЄДРПОУ 44116011).
Головуючий суддя Баб'юк П.М.