Справа №500/3649/25
07 серпня 2025 рокум. Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Мартиць О.І., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Міністерства оборони України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії
18 червня 2025 року до Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Міністерства оборони України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, в якій просить:
визнати протиправним та скасувати пункт 16 рішення Міністерства оборони України, оформленого протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 30.08.2024 №98/975, про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, як члену сім'ї загиблого солдата ОСОБА_4 - її чоловіка, внаслідок захворювання, пов'язаного із захистом Батьківщини в сумі 1860750 грн,
зобов'язати Міністерство оборони України перерахувати одноразову грошову допомогу, членам сім'ї загиблого солдата ОСОБА_4 , внаслідок захворювання та причини смерті, пов'язаних із захистом Батьківщини, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28 лютого 2022 року та Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" в розмірі 15000000 грн та здійснити виплату одноразової грошової допомоги, з урахуванням проведених виплат.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 28.02.2022 відповідно до наказу військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_2 чоловіка позивача солдата ОСОБА_4 , 1975 р. н. призвано на військову службу під час мобілізації та останній проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 на посаді номера обслуги гармати гаубично-артилерійського взводу гаубично-артилерійської батареї. Згідно довідки військової частини НОМЕР_1 від 04.11.2022 №1062 солдат ОСОБА_4 приймав безпосередню участь у бойових діях в складі військової частини НОМЕР_1 . Вказана обставина підтверджується змістом витягу з протоколу засідання 16-ї РВЛК №599 від 31.03.2023.
ІНФОРМАЦІЯ_3 солдат ОСОБА_4 помер у с. Нововоскресенське Бериславського району Херсонської області внаслідок "гострого порушення кровообігу. Атеросклеротична хвороба серця". Вказана обставина підтверджується довідкою про причини смерті №302 від 01.11.2022 р.
Відповідно до витягу з протоколу засідання 16-ї РВЛК №599 від 31.03.2023 захворювання та причина смерті солдата ОСОБА_4 пов'язана із захистом Батьківщини.
У зв'язку із цим позивач звернулась до ІНФОРМАЦІЯ_4 із заявою для виплати одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
30.08.2024 комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум відповідно до протоколу №98/975 прийнято рішення дружині та двом синам померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 внаслідок захворювання, пов'язаного із захистом Батьківщини, солдата ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ) на підставі свідоцтва про смерть НОМЕР_2 від 03.11.2022 - в розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому настала смерть (2022), в сумі 1860750 грн у рівних частках кожному.
Вказане рішення суб'єкта владних повноважень позивач вважає незаконним, що стало підставою для звернення до суду з цим позовом.
Ухвалою суду від 23.06.2025 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій вказати причини поважності пропуску цього строку, навести обставини, які об'єктивно перешкоджали позивачу своєчасно звернутися до суду, та надати відповідні докази на їх підтвердження у разі наявності таких.
При цьому судом було враховано, що позов подано до суду 18.06.2025 (згідно з інформацією сформування документа в системі "Електронний суд" - 17.06.2025), тобто із пропуском шестимісячного строку звернення до суду.
У разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску. (частина шоста статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України).
Позивач заяву про поновлення строку звернення до суду не подала, проте в позовній заяві зазначила, що про існування протоколу №98/975 від 30.08.2024 довідалася та ознайомилась із повним його змістом лише 30.05.2025, коли у відповідь на адвокатський запит листом Головного управління соціального забезпечення Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України №220/1321501 від 30.05.2025 повідомлено про оскаржуване рішення та надано його витяг. Вказує, що про зміст вказаного рішення позивачу відомо не було, оскільки такі рішення до осіб, інтересів яких вони стосуються, не доводяться. У зв'язку із цим позивачем вживалось добросовісних заходів до з'ясування підставності нарахування та виплати ОГД.
На виконання вимог ухвали суду від 23.06.2025 про залишення позовної заяви без руху 03.07.2025 до суду надійшла заява представника позивача про поновлення процесуального строку, де, зокрема, зауважено, що виплата ОГД здійснюється поетапно протягом 40 місяців, що передбачено п.1.10 Порядку і умов призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовців Збройних Сил України в період дії воєнного стану, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 25.01.2023 №45.
За таких обставин отримання першого платежу позивачем не було свідченням чи достеменним доказом того, що таку ОГД виплачено повністю, а позивача поза будь-яким сумнівом мала підстави припускати про можливе порушення її права на виплату, адже після першого платежу не слідувало наступних.
.Ухвалою суду від 08.07.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідно до статей 162-164 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України) встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.
Зобов'язано відповідача подати суду докази разом із поданням відзиву.
Запропоновано третім особам надати суду пояснення щодо спору в цій справі.
30.07.2025 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому міститься клопотання Міністерства оборони України щоб позовну заяву ОСОБА_1 залишити без розгляду у зв'язку з пропущенням строків звернення до суду.
З цього приводу зазначає, що листом ІНФОРМАЦІЯ_6 від 04.10.2024 №11/3/18796 ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 поінформовано про те, що у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975 (зі змінами) та на підставі оспорюваного рішення Комісії Міноборони їм призначено і станом на 04.10.2024 виплачено одноразову грошовому допомогу в розмірі 1860750,00 грн. Вказує, що власноруч заповнені заяви позивача та її синів на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку із смертю солдата ОСОБА_4 подавались саме на підставі Постанови №975, згідно якої поетапна виплата одноразової грошової допомоги, на відміну від Порядку №45, не передбачена.
05.08.2025 через систему "Електронний суд" до суду надійшла відповідь на відзив.
При вирішенні питання пропуску строку звернення до суду з цим позовом судом враховано таке.
Частиною першою статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з абзацом першим частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд звертає увагу, що за приписами частини другої статті 122 КАС України строк звернення до суду обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як зазначено вище позивач оскаржує пункт 16 рішення Міністерства оборони України, оформленого протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 30.08.2024 №98/975, про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, як члену сім'ї загиблого солдата ОСОБА_4 - її чоловіка, внаслідок захворювання, пов'язаного із захистом Батьківщини в сумі 1860750 грн.
Разом з тим позов подано до суду 18.06.2025 (згідно з інформацією сформування документа в системі "Електронний суд" - 17.06.2025), тобто із пропуском шестимісячного строку звернення до суду.
Суд зазначає, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду із адміністративним позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Як слідує з матеріалів справи - змісту позовної заяви, заяви про поновлення процесуального строку від 03.07.2025 позивач стверджує, що про існування протоколу №98/975 від 30.08.2024 довідалася та ознайомилась із повним його змістом лише 30.05.2025 відповідно до листа Головного управління соціального забезпечення Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України №220/1321501 від 30.05.2025. Вказує, що позивачем вживалось добросовісних заходів до з'ясування підставності нарахування та виплати ОГД.
Однак з долученого до матеріалів справи листа ІНФОРМАЦІЯ_6 від 04.10.2024 №11/3/18796 видно, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 поінформовано про те, що у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975 (зі змінами) "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві", протоколом комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від №98/975 (2024) їм призначено одноразову грошову допомогу в розмірі 1860750,00 грн та на підставі наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_7 від 01.10.2024 №350агд перераховано призначену суму.
Таким чином позивача у жовтні 2024 було повідомлено про прийняте оспорюване рішення, а саме пункт 16 рішення Міністерства оборони України, оформленого протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 30.08.2024 №98/975, про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги в розмірі 1860750,00 грн та зазначену суму виплачено.
Отже, вирішальним для визначення додержання особою строку звернення до суду з цим позовом є встановлення часу, коли особа фактично дізналася або повинна була дізнатися про зміст оскарженого рішення.
Суд зазначає, що з дня отримання одноразової грошової допомоги особою, вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів.
Крім того визначені процесуальним законом строки звернення до суду, це період часу, протягом якого особа повинна проявити інтерес стосовно захисту своїх прав, свобод та законних інтересів. Строк звернення до суду має на меті дисциплінувати позивача, який, якщо він справді зацікавлений у відновленні своїх порушених прав, повинен якомога швидше реалізувати своє право на захист.
В ухвалі від 12.03.2021 у справі №9901/64/21 Верховний Суд вказав на таке:
"При цьому, варто зауважити, що порушення прав, свобод чи інтересів особи - це фактичний наслідок протиправного рішення, дії чи бездіяльності конкретного органу, особи (або осіб) щодо неї.
День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Цим днем може бути, зокрема, день винесення рішення, яке оскаржується, якщо воно приймалося за участю особи, або день вчинення дії, яка оскаржується, якщо особа була присутня під час вчинення цієї дії.
Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому "повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо вона знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду."
Частина друга статті 44 КАС України, частина перша статті 45 цього ж Кодексу вказують на те, що учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Ці норми конкретизують характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи та їх представників діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду.
Отже, учасники справи зобов'язанні діяти вчасно та в належний спосіб, у зв'язку з чим, будь-які зволікання останніх не свідчать про намір добросовісної реалізації права на звернення до суду.
Реалізувати своє право на захист в порядку адміністративного судочинства потрібно вчасно, а поновити пропущений строк суд може, якщо для цього є поважні і об'єктивні причини.
При цьому, поважними причинами пропуску такого строку можуть бути визнані лише ті обставини, які були об'єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Як слідує з встановлених обставин посилання позивача на лист Головного управління соціального забезпечення Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України №220/1321501 від 30.05.2025, як на дату, з якою слід пов'язувати початок перебігу строку звернення до суду з цим позовом, не можна брати до уваги, оскільки про призначення одноразової грошової допомоги в розмірі 1860750,00 грн її було повідомлено листом ІНФОРМАЦІЯ_6 від 04.10.2024 №11/3/18796.
Позивач не пояснює, не заперечує і не спростовує факту отримання нею цього листа.
Суд наголошує, що особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо вона знала про обставини прийняття рішення, чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть шкодити самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (див. mutatis mutandis рішення у справі "Перетяка та Шереметьев проти України" (Peretyaka And Sheremetyev v. Ukraine) від 21 грудня 2010 року, заяви № 17160/06 та №35548/06, § 33).
Право на доступ до суду реалізується на підставах і в порядку, встановлених законом. Процесуальний кодекс установлює обмеження щодо відповідних судових процедур.
Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом людини на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу.
Таким чином, поновлення встановленого процесуальним законом строку для звернення до адміністративного суду здійснюється у розумних межах та лише у виняткових, особливих випадках, виключно за наявності обставин об'єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав, свобод або законних інтересів.
Критеріями оцінки причин поважності пропуску строку звернення до суду є: 1) обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк (є причиною); 2) обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла або тривала протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. В свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об'єктивний характер, та з обставин незалежних від позивача унеможливила звернення до суду з адміністративним позовом.
Відповідно до частини тринадцятої статті 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
За приписами частини третьої статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
За таких обставин позовну заяву належить залишити без руху, а позивачу надати строк для усунення недоліків останньої у відповідності до частини тринадцятої статті 171 КАС України. Недоліки позовної заяви повинні бути усунені позивачем протягом п'яти днів з моменту отримання копії вказаної ухвали шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду з цим позовом, у якій вказати інші підстави для поновлення строку, та надати відповідні докази поважності причин його пропуску.
Керуючись статтями 122, 123, 161, 171, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - п'ять днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом подання необхідних документів на адресу суду.
Роз'яснити позивачу, що у разі не усунення зазначених недоліків у встановлений судом строк, відповідно до частини п'ятнадцятої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява буде залишена без розгляду.
Ухвала набирає законної сили в порядку визначеному статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України і оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу може бути включене до апеляційної скарги на рішення суду.
Повний текст ухвали виготовлено і підписано 07 серпня 2025 року.
Головуючий суддя Мартиць О.І.