07 серпня 2025 року Справа № 480/7283/24
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Гелети С.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін у приміщенні суду у м. Суми адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптова сигаретна асоціація» до Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Оптова сигаретна асоціація»» звернулось до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області, і просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області №000004 від 17 липня 2024 р. про зупинення розповсюдження реклами;
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області №000086 від 17 липня 2024 р., яким на Товариство з обмеженою відповідальністю «Оптова сигаретна асоціація» накладено штраф у розмірі 5083 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що на період дії воєнного стану Держпродспоживслужбі та її територіальним органам заборонено проводити планові та позапланові заходи державного нагляду (контролю) у сфері додержання законодавства про захист прав споживачів. Крім того, зазначає, що частина 1 ст. 22 Закону України «Про рекламу» не поширюється на розміщення виробу «VELO». Позивачем не порушено вимоги частини 1 статті 22 Закону України «Про рекламу», оскільки розміщення продукції, оформлення місць торгівлі, не вважається розміщенням реклами. Також, позивачем не порушено вимоги ч. 1 статті 22 Закону України «Про рекламу», оскільки остання не поширюється на виріб «VELO», а тому, твердження відповідача про зазначене порушення вимог ч. 1 ст. 22 Закону України «Про рекламу» є необґрунтованим та таким, що не містить будь-яких правових підстав. Заборона реклами та стимулювання продажу тютюнових виробів, яка передбачена частиною 1 статті 22 Закону України «Про рекламу», на нікотиновмісний виріб «VELO» не розповсюджується, а твердження відповідача про порушення позивачем вказаного Закону, в тому числі ч.2 ст.26 Закону, не має будь-яких правових підстав, оскільки виріб «VELO» не є тютюновим виробом, не містить ані тютюну, ані замінників тютюну та не призначений для куріння, нюхання, смоктання чи жування, а також для ковтання.
Позивачем не вчинялося будь-яких порушень законодавства про рекламу, останнє не є суб'єктом відповідальності за порушення зазначеного законодавства.
Від представника відповідача Головного управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області надійшов відзив, в якому представник відповідача просить відмовити в задоволенні позову та вказує, що для контролю порушення Закону України «Про рекламу» управлінням не здійснюється проведення планових та позапланових заходів державного контролю, відповідно до Закону № 877. Виявлення ознак порушення законодавства про рекламу ні Закону України «Про рекламу» , ані інші акти законодавства не пов'язують із обов'язковим проведення перевірок чи інших спеціальних заходів контролю. Тобто, Головне управління не проводило позапланового заходу державного нагляду (контролю), а провело фіксацію правопорушення відповідно до Закону України «Про рекламу».
Представником позивача до суду надано відповідь на відзив, в також письмові пояснення, в яких позовні вимоги вважає правомірними, обґрунтованими.
Ухвалою суду прийнято до розгляду позовну заяву та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Вивчивши матеріали справи, дослідивши та проаналізувавши надані докази, суд встановив наступне.
17.06.2024 відповідачем було проведено контроль, виявлено та зафіксовано рекламу, яка не відповідає вимогам Закону, а саме: на двох зовнішніх стінках кіоску «DIGMA», діяльність в якому здійснює ТОВ «Оптова сигаретна асоціація», що розташований на зупинці громадського транспорту (біля «МсDonald's» в м. Суми, вул. Покровська площа, буд. 15А, павільйон 2), розміщені плакати з рекламним сюжетом однакового змісту, про що складено протокол №000086 від 18.06.2024 (а.с.34)
На адресу позивача було направлено вимогу від 19.06.2024 № 2106-05.4/24 (в порядку частини другої статті 26 Закону України «Про рекламу») щодо надання наступних документів: письмових пояснень, документів, які підтверджують вартість виготовлення/ розповсюдження реклами (договори, акти виконаних робіт, розрахункові документи тощо), фотозвіт про усунення порушення законодавства про рекламу (а.с.39).
Рішенням Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області № 000086 від 17.07.2024 було накладено штрафні санкції за порушення законодавства про рекламу, а саме: в розмірі 5083 грн. за недотримання встановлених законом вимог щодо змісту реклами та порядку її розповсюдження, в якій недотримано встановлені законом вимоги щодо її змісту у відповідності до ч.7 ст.27 Закону України «Про рекламу» (а.с.38).
Також відповідачем прийнято рішення №000004 від 17.07.2024 про зупинення розповсюдження реклами (а.с.42).
Позивач не погодився із прийнятими рішеннями у зв'язку із чим звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.
Засади рекламної діяльності в Україні, регулює відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами визначає Закон України «Про рекламу».
Згідно ст. 26 Закону України «Про рекламу» контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснюють у межах своїх повноважень, зокрема, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, - щодо захисту прав споживачів реклами (у тому числі щодо спорудження житлового будинку), а також щодо виконання вимог частини десятої статті 8 цього Закону, крім випадків, якщо зазначена реклама є рекламою азартних ігор та організаторів азартних ігор.
На вимогу органів державної влади, на які згідно із законом покладено контроль за дотриманням вимог законодавства про рекламу, за фактом виявлення такими органами порушення або в ході розгляду повідомлення (звернення, скарги, заяви тощо) третіх осіб про порушення вимог законодавства про рекламу рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами зобов'язані надавати документи, усні та/або письмові пояснення, відео- та аудіозаписи, а також іншу інформацію, що стосуються виявленого порушення чи повідомлення про нього та необхідні для здійснення такими органами повноважень щодо державного контролю.
Відповідно до ст. 27 Закону України «Про рекламу» відповідальність за порушення законодавства про рекламу несуть: 1) рекламодавці, винні: у замовленні реклами продукції, виробництво та/або обіг якої заборонено законом; у наданні недостовірної інформації виробнику реклами, необхідної для виробництва реклами; у замовленні розповсюдження реклами, забороненої законом; у недотриманні встановлених законом вимог щодо змісту реклами та у замовленні розповсюдження реклами (у тому числі користувацького контенту, який визнається рекламою), в якій не дотримано встановлені законом вимоги щодо її змісту; у порушенні порядку розповсюдження реклами, якщо реклама розповсюджується ними самостійно; 2) виробники реклами, винні у порушенні прав третіх осіб при виготовленні реклами; 3) розповсюджувачі реклами, винні у порушенні встановленого законодавством порядку розповсюдження та розміщення реклами. За неподання, несвоєчасне подання або подання завідомо недостовірної інформації про вартість розповсюдженої реклами та/або виготовлення реклами, та/або вартість розповсюдження реклами, а також інформації, передбаченої частиною другою статті 26 цього Закону, центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, необхідної для здійснення ними передбачених цим Законом повноважень, на рекламодавців, виробників реклами та розповсюджувачів реклами накладається штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 року № 667 затверджено Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захист прав споживачів.
Згідно пп. 9 п. 4 вказаного Положення Держпродспоживслужба відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, здійснює контроль за дотриманням законодавства про рекламу в частині захисту прав споживачів реклами, приймає рішення про визнання реклами недобросовісною, прихованою, про визнання порівняння в рекламі неправомірним з одночасним зупиненням її розповсюдження.
Відповідно до п. 7 Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захист прав споживачів Держпродспоживслужба здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи.
Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).
Відповідно до ст. 3 ЗУ «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» державний нагляд (контроль) здійснюється за принципами, зокрема, здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом; відкритості, прозорості, плановості й системності державного нагляду (контролю).
Згідно ст. 1 ЗУ «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.
Відповідно до ст. 6 ЗУ «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» підставами для здійснення позапланових заходів є: подання суб'єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням; виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб'єктом господарювання у документі обов'язкової звітності, крім випадків, коли суб'єкт господарювання протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності. У разі виявлення органом державного нагляду (контролю) помилки у документі обов'язкової звітності він упродовж десяти робочих днів зобов'язаний повідомити суб'єкта господарювання про необхідність її виправлення у строк до п'яти робочих днів з дня отримання повідомлення. Невиправлення помилки у встановлений строк є підставою для проведення позапланового заходу; перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю); звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров'ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу. У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи територіального органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб'єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб територіального органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред'явили документи, передбачені цим абзацом; неподання суб'єктом господарювання документів обов'язкової звітності за два звітні періоди підряд без поважних причин або без надання письмових пояснень про причини, що перешкоджали поданню таких документів; доручення Прем'єр-міністра України про перевірку суб'єктів господарювання у відповідній сфері у зв'язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров'я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави; настання аварії, пожежі, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов'язано з діяльністю суб'єкта господарювання; за рішенням суду; звернення посадових осіб органів місцевого самоврядування про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства у випадках, коли право на подання такого звернення передбачено законом. Під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю). Фізичні особи та посадові особи органів місцевого самоврядування, які подали безпідставне звернення про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства, несуть відповідальність, передбачену законом. Повторне проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для проведеного позапланового заходу державного нагляду (контролю), забороняється.
Проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, крім позапланових заходів, передбачених частиною четвертою статті 2 цього Закону.
Згідно ст. 7 ЗУ «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові і засвідчується печаткою. За результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт.
При цьому, суб'єкт владних повноважень повинен діяти на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені законами України, ГУ Держпродспоживслужби при здійсненні контролю за дотриманням законодавства України про рекламу повинне діяти на підставі Законів України «Про рекламу», «;Про захист прав споживачів» та «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» №877-V, а тому посилання відповідача на те, що здійснення контролю щодо захисту прав споживачів реклами не є заходом державного контролю господарської діяльності та не підпадає під дію Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» №877-V, є неспроможними.
Разом з тим, у статті 2 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» №877-V встановлений вичерпний перелік правовідносин, на які його дія не поширюється, та в якому відсутні правовідносини, що регулюються Законом України «Про рекламу».
Крім того, позиція щодо поширення Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» №877-V на правовідносини у сфері контролю реклами та накладення штрафу за порушення Закону №270/96-ВР викладена в постановах Верховного Суду від 22.06.2022 року по справі №810/3148/17, від 23.09.2021 року по справі № 826/24133/15.
В той же час, відповідачем, суб'єктом владних повноважень, не надано будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження існування підстав, визначених ЗУ «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» для проведення перевірки позивача.
При цьому, 13 березня 2022 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану».
П. 1 вказаної постанови визначено припинити проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 Про введення воєнного стану в Україні.
Відповідно до п. 2 постанови № 303 за наявності загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров'я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави, а також для виконання міжнародних зобов'язань України протягом періоду воєнного стану дозволити здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) на підставі рішень центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у відповідних сферах.
Тобто, для надання центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері, дозволу на здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) повинна існувати конкретна загроза, яка має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров'я людини, і лише така конкретна загроза може бути підставою для проведення конкретного позапланового заходу державного нагляду (контролю) протягом періоду дії воєнного стану.
17 березня 2023 року Міністерством охорони здоров'я України прийнято наказ № 522, яким затверджено Перелік підстав для здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) у сфері законодавства про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров'я населення на період воєнного стану, а саме:
1. подання суб'єктом господарювання письмової заяви до Держпродспоживслужби або головних управлінь Держпродспоживслужби в областях та в місті Києві про здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням.
2. доручення Прем'єр-міністра України про перевірку суб'єктів господарювання стосовно дотримання вимог законодавства про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров'я населення у зв'язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров'я людини та забезпечення безпеки держави.
3. звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров'ю чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності).
Разом з тим, наказ №522 встановлює лише види дозволених на період воєнного стану позапланових контрольних заходів та підстави їх проведення, однак не визначає конкретну загрозу, яка має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров'я людини, та може слугувати підставою для проведення перевірки, отже, така загроза має встановлюватись у кожному конкретному випадку звернення фізичної особи індивідуально.
Отже, позаплановий захід державного нагляду (контролю) у сфері законодавства про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров'я населення щодо позивача міг бути призначений лише за наявності сукупності передбачених чинним законодавством підстав: 1) на підставі рішення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері; 2) надходження звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров'ю чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності); 3) наявність загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров'я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави, а також для виконання міжнародних зобов'язань України.
У постанові від 20.01.2025 у справі №140/1046/24 Верховний Суд виснував:
« 40. Отже, на період воєнного стану проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) допускається як виняток і лише за рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері, яким у спірних відносинах є Міністерство охорони здоров'я.
41. Таким чином, на період воєнного стану Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів втратила повноваження погоджувати проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю).
42. Однак наказом Міністерства охорони здоров'я України "Про затвердження Переліку підстав для здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) у сфері законодавства про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров'я населення на період воєнного стану" від 17.03.2023 №522 затверджено Перелік підстав для здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) у сфері законодавства про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров'я населення на період воєнного стану, що додається (п. 1).
43. У цьому переліку передбачено такі підстави:
-подання суб'єктом господарювання письмової заяви до Держпродспоживслужби або головних управлінь Держпродспоживслужби в областях та в місті Києві про здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;
- доручення Прем'єр-міністра України про перевірку суб'єктів господарювання стосовно дотримання вимог законодавства про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров'я населення у зв'язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров'я людини та забезпечення безпеки держави;
- звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров'ю чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності).
44. Одночасно Державній службі України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів наказано забезпечити здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) у сфері законодавства про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров'я населення на період воєнного стану з підстав, визначених Переліком, затвердженим пунктом 1 цього наказу (п. 2).
45. Таким чином, наказом № 522 Міністерство охорони здоров'я України фактично повернуло Держпродспоживслужбі повноваження щодо оцінки наявності підстав для проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) у сфері попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров'я населення.
46. Таке регулювання суперечить Постанові Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 № 303, яка допускає здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) на підставі рішень центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у відповідних сферах (у даному випадку Міністерства охорони здоров'я), і не передбачає можливості делегування цього повноваження іншим органам.
47. Отже, передаючи функцію погодження позапланового заходу нагляду (контролю) Держпродспоживслужбі, Міністерство охорони здоров'я перевищило свої повноваження, що суперечить вимогам ч. 2 ст. 19 Конституції України.
48. Окрім того, наказ №522 розширює підстави здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю), які наведені у п. 2 Постанові № 303, а отже суперечить цій постанові.
49. Суд вважає, що "рішенням центрального органу виконавчої влади", про яке йдеться у п. 2 Постанови №303 та за наявності якого може бути проведено позаплановий захід контролю (нагляду), є рішення індивідуального (а не нормативно-правового) характеру, яке прийняте відповідним адміністративним органом (у даному випадку Міністерством охорони здоров'я) за наслідком оцінки конкретних обставин, що свідчать про наявність визначених у Постанові підстав для проведення заходу контролю (загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров'я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави, а також для виконання міжнародних зобов'язань України).
50. Наказ Міністерства охорони здоров'я № 522 не є індивідуальним правовим актом і не може вважатися рішенням центрального органу виконавчої влади в розумінні, наведеному у п. 2 Постанови № 303.»
Такий правовий підхід відповідає вже сформованій Верховним Судом позиції у постановах від 06.11.2024 у справі № 520/9243/22, від 16.01.2025 у справі №300/1209/24 та від 19.06.2025 у справі №140/35589/23.
При цьому, з матеріалів справи вбачається, що в оскаржуваних рішеннях про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу взагалі не містять посилань на підстави проведення позапланового заходу контролю позивача.
Відсутнє рішення відповідача про проведення відповідної позапланової перевірки позивача. Відповідачем надано виключно протокол про порушення законодавства про рекламу, в якому відсутнє посилання на підстави проведення відповідної перевірки позивача, зазначено лише виконання відповідних повноважень по здійсненню контролю посадовою особою відповідача (а.с.34).
Таким чином, матеріали справи не містять будь-яких доказів на підтвердження того, що посадові особи Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області під час проведення заходів контролю діяли у спосіб, що передбачений законодавством України.
У відповідача були відсутні підстави для проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо позивача під час дії воєнного стану, тому перевірку, результати якої зафіксовано виключно фотознімком та вимогою від 19.06.2024 про надання позивачем документів є порушенням вимог, передбачених Постановою №303.
При цьому, недоведеність виконання відповідачем умов, передбачених Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», постановою Кабінету Міністрів України № 303 від 13 березня 2022 року та наказом Міністерства охорони здоров'я України № 522 від 17 березня 2023 року безумовно нівелює правомірністю висновків перевірки.
Подібна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 28.10.2022 року по справі №600/1741/21-а, від 12.10.2022 року по справі № 160/24072/21, від 23.02.2023 року по справі № 160/20112/21.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерела права.
Зокрема, Європейський Суд наголосив на тому, що особа на користь якої органом влади прийняте певне рішення, має повне право розумно очікувати, що якщо місцевий орган влади вважає, що в нього є певна компетенція, то така компетенція дійсно існує, а тому визнання незаконності дій органу влади не повинно змінювати відносини прав, які виникли внаслідок такої дії органу влади.
Рішенням Європейського суду з права людини від 24.06.2003 №44277/98 Стретч проти Сполученого Королівства встановлено, що оскільки особу позбавили права на його майно лише з тих підстав, що порушення були вчинені з боку публічного органу, а не громадянина, то в такому випадку мало місце "непропорційне втручання у право заявника, на мирне володіння своїм майном та, відповідно, відбулось порушення статті 1 Першого протоколу Конвенції", отже визнання недійсним договору, згідно якого покупець отримав майно від держави, та подальше позбавлення його цього майна на підставі того, що державний орган порушив закон, є неприпустимим.
Так, у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.10.2011 у справі "Рисовський проти України" Суд підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах "Beyeler v. Italy", "Oneryildiz v. Turkey", "Megadat.com S.r.l. v. Moldova", і "Moskal v. Poland"). Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (рішення у справах "Lelas v.", і "Toscuta and Others v. Romania") і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків (рішення у справі "Lelas v. ").
Законодавчо закріплена процедура прийняття рішень суб'єктами публічного права має на меті створення гарантій для суб'єкта приватного права та встановлення меж реалізації повноважень органами публічної влади і, в разі її неналежного дотримання, дає підстави для оскарження до суду таких рішень (дій) особою, чиї інтереси вони зачіпають. Установлена законом процедура є важливою гарантією недопущення зловживань з боку суб'єктів владних повноважень під час прийняття рішень та вчинення дій, яка повинна забезпечувати, передусім, справедливе ставлення до особи, а також дотримання загального принципу юридичної визначеності, складовою якого є принцип легітимних очікувань.
Такі висновки містяться, зокрема, у постановах Верховного Суду від 29.10.2018 у справі №826/14749/16, від 25.03.2020 у справі №805/4508/16-а, від 19.05.2021 у справі №210/5129/17, від 20.05.2022 у справі №340/370/21 та від 05.07.2022 у справі №522/3740/20.
Суд наголошує, що встановлення протиправності дій контролюючого органу при призначенні та проведенні заходу державного контролю щодо дотримання суб'єктом господарювання позивачем вимог законодавства про рекламу з суттєвими порушеннями Закону №877-V, призводить до протиправності висновків та рішень прийнятих внаслідок такого заходу, що є самостійною підставою для скасування спірних рішень.
Зазначений висновок узгоджується із правовою позицією Другого апеляційного адміністративного суду, викладено в постанові від 28.07.2025 по справі №520/21007/24, від 19.06.2025 по справі № 440/19103/23
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі РуїсТоріха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.
Відповідно до до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.
Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Згідно ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
За таких обставин, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, на підставі наданих сторонами доказів, суд вважає, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
При цьому, з урахуванням приписів ч. 1 ст. 139 КАС України, з Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача слід стягнути судові витрати зі сплати судового збору .
Керуючись ст. ст.77, 139, 241-246, 250, 251, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптова сигаретна асоціація» до Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області №000004 від 17 липня 2024 р. про зупинення розповсюдження реклами.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області №000086 від 17.07.2024 про накладення штрафу на Товариство з обмеженою відповідальністю «Оптова сигаретна асоціація»» у розмірі 5083 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області (м.Суми, вул..Лихвинська стінка, 25,і.к. 40356714) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптова сигаретна асоціація» (м.Харків, вул..Суздальські Ради, 12,і.к. 43648523) суму судового збору в розмірі 6056 грн.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.М. Гелета