07 серпня 2025 року м. Рівне №460/10079/25
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комшелюк Т.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Рівненській області в особі Голови комісії з реорганізації Головного управління ДФС у Рівненській області про визнання незаконним та скасування наказу, зобов'язання вчинення певних дій,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Рівненській області в особі Голови комісії з реорганізації Головного управління ДФС у Рівненській області (далі - відповідач), в якому просить суд: 1) визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління ДФС у Рівненській області №1-о «Про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1 » від 15.05.2025 року у частині дати звільнення та припинення державної служби - 28 березня 2022 року; 2) зобов'язати Головне управління ДФС в Рівненській області, внести зміни щодо дати звільнення ОСОБА_1 у наказі №1-o «Про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1 » від 15.05.2025 року та вважати позивача звільненою з посади старшого державного інспектора сектору правового забезпечення Головного управління ДФС у Рівненській області згідно підпункту 1-1 пункту 1 частини першої статті 87 Закону України “Про державну службу» з 22.01.2025 року; 3) зобов'язати Головне управління ДФС в Рівненській області здійснити розрахунок та виплати всіх сум, які належать позивачу у зв'язку з звільненням; 4) зобов'язати Головне управління ДФС у Рівненській області подати до Головного управління ПФУ у Рівненській області звітність щодо періоду державної служби ОСОБА_1 з 1 січня 2022 року по 22 січня 2025 року для внесення відомостей до Реєстру застрахованих осіб та зарахування відповідного стажу державної служби. Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що позивач проходив службу у відповідача. 13.01.2025 позивач звернувся до відповідача із заявою, зокрема, щодо свого звільнення згідно ч. 1 ст. 40 КЗпП України. Однак, станом на час звернення з цим позовом до суду, відповідачем жодних дій щодо звільнення не вчинено, що зумовило позивача звертатися з позовом до суду. Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 17.03.2025 у справі № 460/2545/25 позов задоволено, зокрема, зобов'язано Головне управління ДФС у Рівненській області в особі Голови комісії з реорганізації Головного управління ДФС в Рівненській області звільнити ОСОБА_1 з посади старшого державного інспектора сектору правового забезпечення Головного управління ДФС у Рівненській області відповідно до пункту 1-1 частини 1 статті 87 ЗУ "Про державну службу", пункту 1 частини 1 статті 40 КЗпП України та виконати усі пов'язані із звільненням дії. 15.05.2025 відповідачем виданий наказ про припинення державної служби та звільнення позивача. Проте, дата звільнення значиться 28.03.2022, що є протиправним, оскільки позивач у даному періоді перебував на лікарняному через складні пологи. Окрім того, заява про надання відпустки по догляду за дитиною до 3 річного віку була направлена позивачем голові комісії з реорганізації ДФС України рекомендованим листом з повідомленням та отримана ним. Отже позивач правомірно очікував дотримання відповідачем її права на таку відпустку, шляхом видання відповідного наказу, оскільки це обов'язок роботодавця, а не право. Відпустка по догляду за дитиною скінчилася 21.01.2025. З огляду на те, що позивач подав заяву у якій просив звільнити його з 22.01.2025, відповідач протиправно звільнив його 28.03.2022 заднім числом. Також відповідач не виплатив усіх коштів, які підлягають при звільненні та ним не подано відповідних звітів щодо позивача, як застрахованої особи до ГУ ПФУ у Рівненській області. Просить позов задовольнити.
Відповідач подав відзив на позовну заяву в якому заперечує проти позову. В обґрунтування заперечень вказує, що в матеріалах особової справи позивача відсутня заява про дання відпусти по догляду за дитиною до 3 річного віку, тому правових підстав для видачі відповідного наказу немає. Оскільки наказ про надання відпустки по вагітності та пологах наданий з 22.11.2021 по 27.03.2022, то відповідачем правомірно звільнено позивача з 28.03.2022. Також відповідач стверджує, що у нього відсутній лист тимчасової непрацездатності у зв'язку із складними пологами. Просить у задоволенні позову відмовити.
Позивач подав відповідь на відзив в якій відхиляє доводи відзиву з тотожних за змістом позову підстав.
Ухвалою суду від 12.06.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Розглянувши заяви по суті, з'ясувавши обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, суд враховує наступне.
ОСОБА_1 , наказом Головного управління ДФС у Рівненській області № 4-о від 11 січня 2021 року «Про призначення ОСОБА_1 » призначена з 12 січня 2021 року на посаду старшого державного інспектора сектору правового забезпечення Головного управління ДФС у Рівненській області шляхом укладення контракту про проходження державної служби на період дії карантину, установленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19.
27 липня 2021 року позивачем отримане попередження про наступне звільнення, згідно наказу Головного управління ДФС у Рівненській області «Про вивільнення працівників Головного управління ДФС у Рівненській області» від 26.07.2021 року № 67-рг у зв'язку з припиненням Головного управління ДФС у Рівненській області з повним скороченням посад та чисельності відповідно до пункту 1-1 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу». Згідно даного попередження наказ про звільнення мав бути виданий у перший робочий день після закінчення відпустки.
22 листопада 2021 року наказом Головного управління ДФС у Рівненській області № 126-в від 22.11.2021 року позивачу надано відпустку у зв'язку з вагітністю та пологами терміном на 126 календарних днів (70 днів до пологів та 56 днів після пологів) з 22.11.2021 року по 27.03.2022 року.
04 квітня 2022 року позивачем подана заява на ім?я Голови комісії з реорганізації Державної фіскальної служби України директору Департаменту фінансово-економічного планування, аналізу та майнових відносин Міністерства фінансів Якубівському В.Л. про надання відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 11.04.2022 року по 21.01.2025 р. (з 22.11.2021- 27.03.2022 - відпустка по вагітності та пологах на підставі медичного висновку про непрацездатність).
З 28.03.2022 по 10.04.2022 продовжена відпустка на 14 днів через складні пологи згідно п.6.2 Інструкції № 455.
07 листопада 2024 року представник позивача звернулася з адвокатським запитом до Голови комісії з реорганізації ДФС України Михайла Тітарчука М., проте він був повернутий у зв'язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.
14 листопада 2024 року адвокатський запит був відправлений до Міністерства юстиції України щодо надання інформації стосовно місцезнаходження архівних документів з кадрових питань ліквідованого Головного управління ДФС у Рівненській області, а також щодо звільнення працівників цього управління.
Листом від 21.11.2024 № 160869/194205-33-24/7.2.2 Міністерство юстиції України повідомило, що за інформацією Державної архівної служби України документи з кадрових питань Головного управління ДФС у Рівненській області були передані на зберігання до Комунальної установи «Трудовий архів Рівненської міської ради» за адресою вул. Петра Могили, 22Б, м. Рівне, Рівненська область, 33004. Щодо інформації стосовно звільнення працівників ліквідованої ДФС та її територіальних органів, зазначили, що головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову, бюджетну та боргову політику, державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту є Міністерство фінансів України.
14 листопада 2024 року також був відправлений адвокатський запит до Міністерства фінансів України з тих самих питань.
Міністерство фінансів листом від 21.11.2024 № 16140-03-7/33651 вказало, що не володіє запитуваною інформацією. Водночас зазначило, що Наказом ДФС від 27.11.2023 року № 43 «Про утворення комісій з реорганізації територіальних органів Державної фіскальної служби України та затвердження їх голів», Телекало Юрій Антонович - начальник віділу інфраструктури та господарського забезпечення Головного управління ДПС у Рівненській області, був затверджений головою комісії з реорганізації Головного управління ДФС у Рівненській області.
10 грудня 2024 року було надіслано адвокатський запит до Головного управління ДФС у Рівненській області.
Листом від 20.12.2024 року № 18 Голова комісії з реорганізації Головного управління ДФС у Рівненській області повідомив, що згідно відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Головне управління ДФС у Рівненській області перебуває у стані припинення, а уповноваженою особою є ОСОБА_2 . Наказом ДФС України від 27.11.2023 року № 43 «Про утворення комісій з реорганізації територіальних органів ДФС України та затвердження їх голів» затверджено головою Комісії з реорганізації Головного управління ДФС у Рівненській області начальника відділу інфраструктури та господарського забезпечення Головного управління ДПС у Рівненській області - Телекала Юрія Антоновича. Вказав на те, що 02.07.2024 року ним була надіслана заява заступнику Голови ДПС України - голові Комісії з реорганізації ДФС України Михайлу Тітарчуку про усунення його від виконання повноважень Голови комісії з реорганізації Головного управління ДФС у Рівненській області. Також, згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, в нього відсутні повноваження на підпис фінансових документів від імені Головного управління ДФС у Рівненській області.
10 січня 14 січня 2025 року позивачем подані заяви до Комунальної установи «Трудовий архів Рівненської міської ради» за адресою вул. Петра Могили, 22Б, м. Рівне, Рівненська область, 33004 про отримання будь-якої інформації про наявність кадрових документів ОСОБА_1 та проходження нею державної служби у Головному управлінні ДФС у Рівненській області.
У відповідь було знайдено особову справу, та надано позивачу копії деяких документів з особової справи, зокрема: наказу про призначення ОСОБА_1 № 4-о від 11.01.2021 року, довідки про результати перевірки, передбаченої Законом України «Про очищення влади», особової картки державного службовця, присяги державного службовця, наказу «Про присвоєння рангів державним службовцям» № 13-о від 12.02.2021 року, попередження про наступне звільнення від 27.07.2021 року, наказу про відпустку № 126-в від 22.11.2021 року. Також повідомили про те, що трудові книжки на зберігання у архів не бралися.
11 січня 2025 року позивач подав запит про отримання наступної інформації: про вирішення питання щодо затвердження нового голови комісії з реорганізації ДФС у зв'язку зі звільненням ОСОБА_3 з посади заступника Голови Державної податкової служби України (розпорядження Кабінету Міністрів України від 23.08.2024 № 786-р); про те кого було призначено на посаду Голови комісії з реорганізації Державної фіскальної служби України після звільнення ОСОБА_3 ; про офіційну адресу для листування (для документів, адресатом яких є ДФС) та офіційну електронну адресу нового голови комісії з реорганізації ДФС України станом на дату отримання запиту.
Листом Міністерства фінансів України № 16140-03/49-/3П/54 від 17.01.2025 року надано відповідь, про те, що у зв'язку зі звільненням ОСОБА_3 з посади заступника Голови Державної податкової служби України (розпорядження Кабінету Міністрів України від 23.08.2024 № 786-р) він не може надалі виконувати обов'язки голови комісії з реорганізації ДФС. Наразі вирішується питання щодо затвердження нового голови комісії з реорганізації ДФС, який вирішить питання визначення адреси для надсилання кореспонденції з питань діяльності ДФС. Водночас повідомили, що виконувача обов'язків голови комісії з реорганізації ДФС не затверджено.
13 січня 2025 року вручено особисто голові Комісії з реорганізації Головного управління ДФС у Рівненській області начальнику відділу інфраструктури та господарського забезпечення Головного управління ДПС у Рівненській області - Телекалу Юрію Антоновичу заяву про те, щоб вважали позивача такою, яка приступить до виконання обов'язків з 22 січня 2025 року та звільнити її відповідно до ч.1 ст.40 КЗпП у зв'язку з ліквідацією органу 22 січня 2025 року.
20 січня 2025 року листом Головного управління ДФС у Рівненській області № 4 від 20.01.2025 року повідомлено, що у ОСОБА_4 відсутні повноваження щодо підпису фінансових документів від імені Головного управління ДФС у Рівненській області, а також відсутня інформація стосовно працівників та їхньої роботи в ГУ ДФС у Рівненській області. Голова Комісії з реорганізації Головного управління ДФС у Рівненській області копію заяви позивача з додатками спрямував листом до ДФС України.
Вказані обставини встановлені рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 17.03.2025 у справі № 460/2545/25, які в силу ч. 4 ст. 78 КАС України доказуванню не підлягають.
Цим же рішенням суду, позов позивача задоволено та зобов'язано Головне управління ДФС у Рівненській області в особі Голови комісії з реорганізації Головного управління ДФС в Рівненській області звільнити ОСОБА_1 з посади старшого державного інспектора сектору правового забезпечення Головного управління ДФС у Рівненській області відповідно до пункту 1-1 частини 1 статті 87 ЗУ "Про державну службу", пункту 1 частини 1 статті 40 КЗпП України та виконати усі пов'язані із звільненням дії.
12 травня 2025 року представник позивача звернувся до голови комісії з реорганізації ДФС України із адвокатським запитом щодо надання копії наказу про надання позивачу відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та повідомити про дату звільнення.
12 травня 2025 року представник позивача звернувся до голови комісії з реорганізації Головного управління ДФС у Рівненській області із адвокатським запитом щодо виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 17.03.2025 у справі № 460/2545/25.
15 травня 2025 року відповідачем виданий наказ № 1-о про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1 .
Пунктом 1 цього наказу припинено державну службу та звільнено 28 березня 2022 року ОСОБА_1 з посади старшого державного інспектора сектору правового забезпечення Головного управління ДФС У Рівненській області, у зв'язку з припиненням Головного управління ДФС у Рівненській області з повним скороченням посад та чисельності, згідно підпункту 1-1 пункту 1 частини першої статті 87 Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-УI «Про державну службу», з виплатою вихідної допомоги у розмірі двох середньомісячних заробітних плат відповідно до частини четвертої статті 87 Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-УІ «Про державну службу».
Пунктом другим даного наказу зобов'язано комісію з реорганізації Головного управління ДФС у Рівненській області провести розрахунки відповідно до діючого законодавства.
Не погоджуючись із вказаним наказом в частині зазначення дати звільнення, позивач звернувся із цим позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно із п.1 Положення затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2014 № 235 (далі - Положення № 235), Державна фіскальна служба України (ДФС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок), державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску.
ДФС здійснює повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи. ДФС та її територіальні органи є органами доходів і зборі, У складі ДФС та її територіальних органах діють підрозділи податкової міліції, які здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, виконують оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну та охоронну функції (пункт 7 Положення № 235).
Постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 № 1200 утворено Державну податкову службу України та Державну митну службу України, реорганізувавши Державну фіскальну службу шляхом поділу.
Згідно з п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 15.05.2019 № 395 «Питання Державної податкової служби» утворено комісію з реорганізації Державної фіскальної служби та затверджено головою комісії директора Департаменту фінансово-економічного планування, аналізу та майнових відносин Міністерства фінансів ОСОБА_5 .
У зв'язку з набуттям чинності 25.03.2021 р. Закону України від 28.01.2021 № 1150-IX «Про Бюро економічної безпеки України» (далі - Закон № 1150-1X), згідно з вимогами постанови Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 № 1200 «Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України» (із змінами і доповненнями, далі - Постанова № 1200), абзацу другого пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 15.05.2019 № 395 «Питання Державної податкової служби» (із змінами і доповненнями), продовжились здійснюватися відповідні заходи, пов'язані з реорганізацією (ліквідацією) Державної фіскальної служби України (далі - ДФС), що передбачені Порядком здійснення заходів, пов'язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.10.2011 № 1074 (далі - Постанова № 1074).
Згідно з пп.2 п. 10 Розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1150-1X, Кабінету Міністрів України необхідно не пізніше восьми місяців з дня набрання чинності цим Законом забезпечити ліквідацію ДФС.
Відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 21.07.2021 № 761 «Про внесення зміни в додаток 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 5 квітня 2014р. № 85», Кабінет Міністрів України постановив внести зміну в додаток 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 05.04.2014 р. № 85 «Деякі питання затвердження граничної чисельності працівників апарату та територіальних органів центральних органів виконавчої влади, інших державних органів», виключивши таку позицію: «ДФС 370 370 4604 4604».
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.10.2021 № 1127 «Деякі питання застосування окремих положень законодавства у процесі реорганізації Державної фіскальної служби» установлено, що у процесі реорганізації Державної фіскальної служби, Порядок здійснення заходів, пов'язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 2011 року № 1074 (Офіційний вісник України, 2011 р., № 82, ст.3005), застосовується з урахуванням таких особливостей: головою комісії з реорганізації Державної фіскальної служби може бути призначена посадова особа Міністерства фінансів, головою комісії з реорганізації раніше утвореного як юридична особа публічного права територіального органу Державної фіскальної служби (головного управління, митниці) може бути призначена посадова особа з числа працівників такого органу або у разі відсутності посадових осіб в такому органі - посадова особа юридичної особи - правонаступника, або у разі відсутності посадових осіб в такому органі та юридичній особі - правонаступнику - посадова особа Міністерства фінансів або Державної податкової служби, або Державної митної служби, або Бюро економічної безпеки.
З огляду на відсутність, згідно з додатком 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 05.04.2014 № 85 «Деякі питання затвердження граничної чисельності працівників апарату та територіальних органів центральних органів виконавчої влади, інших державних органів», визначеної чисельності працівників апарату та територіальних органів ДФС, а також відсутність у визначених Додатком № 3 до проекту Закону України № 6000 від 15 вересня 2021 року «Про Державний бюджет України на 2022 рік» (прийнятий Верховною Радою України 02.12.2021) видатків у 2022 році на утримання ДФС та реалізацію заходів з реорганізації (ліквідації) ДФС, станом на 01.01.2022 року всі співробітники ДФС, у тому числі ГГУ ДФС в Рівненській області, звільнені.
Починаючи з 01.01.2022 року, ДФС України припинено виконання функцій органу виконавчої влади України.
Подальші заходи, пов'язані із реорганізацією (ліквідацією) ДФС будуть здійснюватися представниками державних органів, які визначені правонаступниками чи яким передаються функції органів, що ліквідуються або реорганізуються, а також членами комісії з реорганізації ДФС, що є представниками інших центральних органів виконавчої влади відповідно до вимог Постанови № 1074.
Механізм здійснення заходів, пов'язаних з утворенням, реорганізацією ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади (далі - органи виконавчої влади) та їх територіальних органів регулюється постановою Кабінету Міністрів України від 20.10.2011 № 1074 «Про затвердження Порядку здійснення заходів, пов'язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади» (далі - Порядок № 1074).
Приписами п. 15 Порядку № 1074 передбачено, що у разі припинення органу виконавчої влади Кабінет Міністрів України утворює відповідну комісію, затверджує її голову та визначає строк проведення реорганізації або ліквідації.
Головою комісії з реорганізації органу виконавчої влади затверджується керівник або заступник керівника утвореного органу виконавчої влади або органу виконавчої влади, до якого перейшли права та обов'язки органу виконавчої влади, що реорганізується.
Головою комісії з припинення територіального органу призначається керівник або заступник керівника такого органу, який затверджує її персональний склад.
У разі звільнення керівника територіального органу, що припиняється, та його заступників головою комісії з припинення такого органу затверджується керівник утвореного територіального органу або територіального органу, до якого переходять права та обов'язки територіального органу, що припиняється, або його заступник.
Приписами пункту 18 Порядку № 1074 визначено, що до комісії з припинення органу виконавчої влади або територіального органу з моменту затвердження її персонального складу переходять повноваження щодо управління справами у частині забезпечення здійснення заходів, пов'язаних з реорганізацією або ліквідацією відповідно органу виконавчої влади або територіального органу.
Відповідно до п.19 Порядку № 1074 право підписувати документи щодо припинення органу виконавчої влади або територіального органу надається голові комісії з моменту його затвердження до дня внесення запису про державну реєстрацію припинення органу виконавчої влади або територіального органу до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Для здійснення своїх повноважень голова комісії видає накази, використовуючи бланки органу виконавчої влади або територіального органу, що припиняється.
Приписами пп.3 п. 21 Порядку № 1074 встановлено, що Голова комісії, зокрема, забезпечує дотримання порядку звільнення працівників, зокрема тих, що є членами комісії, у тому числі письмово попереджає їх не пізніше ніж за два місяці до звільнення, повідомляє державну службу зайнятості про звільнення працівників із зазначенням їх чисельності, звільняє працівників і забезпечує своєчасний розрахунок з ними під час звільнення, видає відповідні накази та підписує необхідні документи.
Положеннями Порядку № 1074 з урахуванням Положення № 236 розмежовано повноваження Голови комісії з реорганізації ДФС України та Голови комісії з реорганізації Головного управління ДФС в Рівненській області (територіального органу), в тому числі і в питанні звільнення працівників.
Так, до повноважень Голови комісії з реорганізації ДФС України належить звільнення виключно керівників та заступників керівників територіальних органів ДФС, натомість звільнення інших працівників територіальних органів ДФС належить до компетенції Голови комісії з реорганізації відповідного територіального органу, в цьому випадку Головного управління ДФС в Рівненській області.
02 лютого 2021 року ОСОБА_4 призначено на посаду начальника відділу матеріально-технічного забезпечення, експлуатації майна, зв'язку та транспортного забезпечення управління інфраструктури та бухгалтерського обліку Головного управління ДПС у Рівненській області.
З 08 серпня 2022 року ОСОБА_4 працював на посаді начальника відділу інфраструктури та господарського забезпечення Головного управління ДПС у Рівненській області.
Наказом ДФС України від 27.11.2023 року № 43 «Про утворення комісій з реорганізації територіальних органів Державної фіскальної служби України та затвердження їх голів» головою комісії з реорганізації Головного управління ДФС у Рівненській області затверджено начальника відділу інфраструктури та господарського забезпечення Головного управління ДПС у Рівненській області Телекала Юрія Антоновича.
Наказом ДФС України від 21.04.2025 року № 50 «Про утворення комісій з реорганізації територіальних органів Державної фіскальної служби України та затвердження їх голів» головою комісії з реорганізації Головного управління ДФС у Рівненській області затверджено в.о. заступника начальника Головного управління ДПС у Рівненській області Кащевського Віктора Олеговича.
Наказом Головного управління ДФС у Рівненській області від 29.04.2025 № l-pг, з метою реалізації пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 19 червня 2019 року № 537 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби», на виконання наказу ДФС від 21.04.2025 року № 50 "Про утворення комісій з реорганізації територіальних органів Державної фіскальної служби України та затвердження їх голів", керуючись Порядком здійснення заходів, пов'язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 2011 року № 1074 (із змінами), внесено зміни до наказу Головного управління ДФС у Рівненській області від 12.08.2019 № 1-pг «Про реорганізацію Головного управління ДФС у Рівненській області» (із змінами), а саме додатки 1 та 2 до наказу викладено у новій редакції, зокрема утворено персональний склад Комісії з реорганізації Головного управління ДФС у Рівненській області, а також визначено перелік осіб, яким надано право підпису касових, банківських та фінансових документів за розрахунками по рахунках Головного управління ДФС у Рівненській області.
Матеріалами справи стверджується, що позивач у перебувала на державній службі у Головному управлінні ДФС у Рівненській області. При цьому ДФС України перебуває у стані ліквідації і з 31.12.2021 року забезпечено повне скорочення чисельності працівників, в тому числі податкової міліції.
Проте, 31.12.2021 позивач не була звільнена, та перебувала у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами до 27.03.2022.
Надалі позивач не була ознайомлена з жодним наказом, зокрема, ні про звільнення, ні про продовження відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, що не заперечується учасниками справи.
Доводи відповідача про те, що позивач не подавав заяву саме до відповідача про надання їй відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, суд до уваги не приймає, зважаючи на таке.
Відповідно до п.5) ч. 1 ст. 7 Закону України «Про державну службу», державний службовець має право на відпустки, соціальне та пенсійне забезпечення відповідно до закону.
Частиною 2 статті 58 даного закону, додаткові відпустки у зв'язку з навчанням, творчі відпустки, соціальні відпустки, відпустки без збереження заробітної плати та інші види відпусток надаються державним службовцям відповідно до закону.
Згідно із ч. ч. 1, 2, 6 ст. 179 КЗпП України, на підставі медичного висновку жінкам надається оплачувана відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами тривалістю 70 календарних днів до пологів і 56 (у разі народження двох і більше дітей та у разі ускладнення пологів - 70) календарних днів після пологів, починаючи з дня пологів.
Тривалість відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами обчислюється сумарно і становить 126 календарних днів (140 календарних днів - у разі народження двох і більше дітей та у разі ускладнення пологів). Вона надається жінкам повністю незалежно від кількості днів, фактично використаних до пологів.
Відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею віку трьох років не надається, якщо дитина перебуває на державному утриманні, крім прийомних дітей у прийомних сім'ях та дітей-вихованців у дитячих будинках сімейного типу.
Приписами ч. ч. 1, 3, 5 ст. 20 Закону України «Про відпустки» встановлено, що тривалість відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами обчислюється сумарно і становить 126 календарних днів (140 календарних днів - у разі народження двох і більше дітей та в разі ускладнення пологів). Вона надається повністю незалежно від кількості днів, фактично використаних до пологів.
Відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається за заявою матері, батька дитини або осіб, зазначених у частині третій статті 18 цього Закону, повністю або частково в межах установленого періоду та оформляється наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу.
Отже, позивач має право на відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. При цьому така відпустка надається за заявою та має бути оформлена відповідним наказом (розпорядженням) роботодавця.
Судом встановлено, що у зв'язку із реорганізацією Головного управління ДФС у Рівненській області, позивачем перед поданням такої заяви, вживалися необхідні заходи та докладалися значні зусилля з метою з'ясування кому та на яку адресу слід було направити таку заяву, оскільки станом на дату подання такої заяви тривали перші місяці повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України, що призвело до тимчасового призупинення роботи підприємств, в тому числі і ГУ ДПС України (24.02.2022 Державною податковою службою України прийнятий наказ № 243-О «Про встановлення простою у роботі Державної податкової служби України та її територіальних органах»).
Як наведено вище по тексту, з'ясувавши кому і куди відправити таку заяву, 04 квітня 2022 року позивачем подана заява на ім'я Голови комісії з реорганізації Державної фіскальної служби України, директору Департаменту фінансово-економічного планування, аналізу та майнових відносин Міністерства фінансів ОСОБА_5 про надання відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 11.04.2022 по 21.01.2025 (з 22.11.2021- 27.03.2022 - відпустка по вагітності та пологах на підставі медичного висновку про непрацездатність). З 28.03.2022 по 10.04.2022 продовжена відпустка на 14 днів через складні пологи згідно п.6.2 Інструкції № 455.
Подання позивачем цієї заяви свідчить про те, що позивач був зацікавлений у отримані відпустки по догляду за дитиною до трирічного віку та бажаючи скористатися своїм правом на її отримання, у таких обставинах, діяв добросовісно.
Разом з тим, за змістом ч. 3 ст. 7 Закону України «Про звернення громадян», якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз'ясненнями.
Отже, у разі відсутності повноважень у Голови комісії з реорганізації Державної фіскальної служби України, директора Департаменту фінансово-економічного планування, аналізу та майнових відносин Міністерства фінансів ОСОБА_5 на прийняття відповідного рішення по розгляду заяви позивача від 04.04.2022, останні в силу закону зобов'язані були направити таку заява за належність, тобто до Комісії з реорганізації Головного управління ДФС у Рівненській області про що повідомити позивача або ж повернути її заявнику, якщо звернення не містило даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою.
Проте, таких дій суб'єктами владних повноважень вчинено не було, що призвело до не видання відповідного наказу відповідачем, як наслідок - порушення законного права позивача на отримання відпустки по догляду за дитиною до трирічного віку.
В даному випадку суд зауважує, що позивач, подавши заяву про надання такої відпустки та не отримавши її повернення без розгляду, мав правомірні очікування на належний розгляд його заяви та прийняття відповідного наказу.
Крім того, відповідно до ст. 116 К3пП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати. У разі спору про розмір сум, нарахованих працівникові при звільненні, роботодавець у будь-якому разі повинен у визначений цією статтею строк виплатити не оспорювану ним суму.
Отже днем звільнення вважається останній день роботи (або останній день відпустки, якщо працівник перебуває у відпустці).
В даному випадку виникає логічне питання: якщо відповідач дійсно вважав, що позивач не скористався правом на отримання відпустки по догляду за дитиною до трьох років, чому відповідач не прийняв наказ про звільнення позивача датою 28.03.2022, позаяк термін відпустки позивача по вагітності та пологах, зазначений у наказі від 22.11.2021 № 126-В з 22.11.2021 по 27.03.2022. Тобто підстави для припинення трудових відносин позивача з відповідачем мали б виникнути ще в день закінчення відпустки по пологах - 28.03.2022.
Проте, як встановлено судом та не заперечується відповідачем, жодного наказу про звільнення у 2022 році останні видано не було, трудова книжка не оформлена, розрахунки не здійснено, а сам факт припинення трудових відносин не відображено у жодному офіційному документі протягом 2022-2024 років. Лише 15.05.2025, тобто через три роки та за наявнгості рішення суду, відповідач оформляє наказ про звільнення позивача (причому «заднім числом»), посилаючись на обставини, що нібито існували у березні 2022 року.
За наведеного суд вважає, що відповідач фактично підтверджує, що протягом тривалого часу трудові відносини юридично не були припинені, а отже позивач перебував у трудових правовідносинах і мав право скористатися соціальними гарантіями, в тому числі - на відпустку по догляду за дитиною до трьох років.
У відзиві відповідач зазначає, що 28 березня 2022 року був першим робочим днем позивача після закінчення відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами. Однак це не відповідає фактичним обставинам справи, позаяк у зв'язку зі складними пологами, що підтверджується відповідними медичними документами, позивач мав право на продовження відпустки по вагітності та пологах ще на 14 календарних днів з 28.03.2022 по 10.04.2022 (ч. 1 ст. 17 Закону України «Про відпустки», п. 6.2 Інструкції № 455). Ці додаткові 14 днів мали бути враховані роботодавцем і включені до загального періоду відпустки.
При чому відсутність паперового лікарняного пояснюється тим, що в період березень 2022 року, в країні вже повноцінно діяла система електронних листків непрацездатності (е-лікарняних).
Починаючи з 2021 року електронні листки непрацездатності є офіційними документами, рівнозначними паперовим (Постанова КМУ № 497 від 31.03.2021).
У березні 2022 року така система вже діяла повністю, а листки формувалися автоматично на підставі медичних даних і передавалися безпосередньо до електронного кабінету роботодавця через ЕСОЗ та Пенсійний фонд.
Усі роботодавці, в тому числі державні органи, мають обов'язковий доступ до е-лікарняних через кабінет страхувальника на порталі ПФУ. Це означає, що роботодавець бачить усі відкриті та закриті листки тимчасової непрацездатності своїх працівників, навіть якщо працівник не надав паперову копію.
В електронній системі Пенсійного фонду листки тимчасової непрацездатності відображаються і він включає 14 додаткових днів відпустки у зв'язку з важкими пологами.
Таким чином, наявність чи відсутність паперового оригіналу в особовій справі не є доказом того, що його не було. Відповідач мав можливість перевірити інформацію через офіційні електронні канали.
Також за змістом пп. 1-1) ч. 1 ст. 87 Закону України «Про державну службу», підставами для припинення державної служби за ініціативою суб'єкта призначення є ліквідація державного органу.
Згідно із ч. 5 ст. 87 цього ж закону, наказ (розпорядження) про звільнення державного службовця у випадках, передбачених частиною першою цієї статті, може бути виданий суб'єктом призначення або керівником державної служби у період тимчасової непрацездатності державного службовця або його відпустки із зазначенням дати звільнення, яка є першим робочим днем, наступним за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеним у документі про тимчасову непрацездатність, або першим робочим днем після закінчення відпустки. У такому випадку оформлення і видача трудової книжки, а також розрахунок при звільненні проводяться протягом семи днів з дня звільнення.
Таким чином суд вважає, що звільнення позивача 28.03.2022 відбулося ще й у період тимчасової непрацездатності позивача, що не відповідає ні вимогам КЗпП, на Закону України «Про державну службу». Будь-яких змін у наказ про звільнення позивачем не внесено і доказів зворотного суду не надано.
Крім того, як наведено вище по тексту, наказ відповідача про звільнення позивача датований 15.05.2025, проте звільнений цим наказом позивач з 28.03.2022, тобто «заднім числом».
Суд звертає увагу, що законодавство про працю не передбачає можливості звільнення працівника «заднім числом». Закон містить чіткі вимоги щодо дня звільнення, повідомлення працівника і належного оформлення кадрових дій.
Відповідно до ст. 47, 116 та 117 КЗпП України, у день звільнення працівнику мають бути: видано трудову книжку, проведено повний розрахунок, видано копію наказу про звільнення.
Отже звільнення не є формальністю, а є юридичною дією, яка має бути виконана саме в день припинення трудових відносин, а не через місяці чи роки.
Звільнення позивача 28.03.2022, але оформленим наказом 15.05.2025, є грубим порушенням трудового законодавства.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 17.03.2025 у справі № 460/2545/25 встановлені обставини з приводу подання позивачем 13 січня 2025 року особисто голові Комісії з реорганізації Головного управління ДФС у Рівненській області начальнику відділу інфраструктури та господарського забезпечення Головного управління ДПС у Рівненській області - Телекалу Юрію Антоновичу заяву про те, щоб вважали позивача таким, який приступить до виконання обов'язків з 22 січня 2025 року та звільнення відповідно до ч.1 ст.40 КЗпП у зв'язку з ліквідацією органу 22 січня 2025 року.
Проте, відповідач не врахував висновки вказаного рішення суду та всупереч заяві позивача про звільнення її з 22.01.2025 видав наказ про її звільнення з 28.03.2022.
Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку про невідповідність спірного наказу відповідача в частині зазначення дати звільнення позивача з державної служби критеріям, встановленим частиною другою статті 2 КАСМ України, тому такий наказ у спірній частині, є протиправним та належить до скасування.
Крім того, положенням п.10) ч. 2. ст. 46 Закону України «Про державну службу», до стажу державної служби зараховується час перебування державного службовця у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а в разі якщо дитина потребує домашнього догляду - у відпустці без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною у медичному висновку, але не більше ніж до досягнення дитиною шестирічного віку.
Отже час перебування державного службовця у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку зараховується до стажу державної служби.
Статтею 20 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464) визначено, що Пенсійний фонд України відповідно до покладених на нього завдань формує та веде реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - Реєстр застрахованих осіб).
Відомості до Реєстру застрахованих осіб, зміни, уточнення до них вносяться в електронній формі в автоматичному режимі на підставі відомостей, що надходять з джерел згідно із статтею 18 Закону № 2464, зокрема, про трудові відносини, нараховану заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію) застрахованих осіб на яку нараховано і з якої сплачено страхові внески, сформованих на підставі даних, поданих страхувальником у складі звітних відомостей.
На сьогодні страхувальник подає наступну звітність для внесення до Реєстру застрахованих осіб інформації про трудові відносини:
Повідомлення про прийняття працівника на роботу. Подається до територіальних органів Державної податкової служби за місцем обліку страхувальника як платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до постанови Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року №413 “Про порядок повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника (домашнього працівника) на роботу/укладення гіг-контракту або припинення трудового договору із домашнім працівником». Термін подання - до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором та/або до початку виконання робіт (надання послуг) гіг-спеціалістом резидента Дія Сіті. Інформація, що міститься у повідомленні про прийняття працівника на роботу, передається в порядку міжвідомчого обміну від Державної податкової служби України до Пенсійного фонду України та вноситься до Реєстру застрахованих осіб відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Податковий розрахунок. Подається до територіальних органів Державної податкової служби за місцем обліку страхувальника як платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Порядок заповнення і подання до органів Державної податкової служби України Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі - Податковий розрахунок), затверджений наказом Міністерства фінансів України 13 січня 2015 року № 4 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 24 січня 2025 року № 39), зі змінами, які внесені наказом Міністерства фінансів України від 30 січня 2025 року № 53. Термін подання - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Відомості про трудові відносини осіб відображаються страхувальником в Додатку 5 до Податкового розрахунку. Інформація, що міститься в Податковому розрахунку в розрізі застрахованих осіб, в тому числі про трудові відносини працівників, передається в порядку міжвідомчого обміну від Державної податкової служби України до Пенсійного фонду України та вноситься до Реєстру застрахованих осіб відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Відомості про трудову діяльність працівника. Подаються працівником, страхувальником або представником страхувальника, якому керівником страхувальника делеговані відповідні повноваження через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України в електронній формі з обов'язковим накладанням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису. Також такі відомості можуть бути подані працівником особисто (в сервісному центрі Пенсійного фонду України).
Відомості про трудову діяльність працівника подаються через вебпортал ПФУ в електронній формі у вигляді xml-файлу, структуру якого наведено в додатку до «Порядку подання відомостей про трудову діяльність працівника, фізичної особи - підприємця, фізичної особи, яка забезпечує себе роботою самостійно, в електронній формі», затвердженому постановою правління Пенсійного фонду України № 11-1, а за періоди до набрання чинності Законом України від 05 лютого 2021 року № 1217 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обліку трудової діяльності працівника в електронній формі» - одним із таких способів:
1) у вигляді копій передбачених законодавством документів, виготовлених шляхом сканування;
2) в оцифрованому вигляді - шляхом створення відповідного електронного запису в електронному кабінеті страхувальника або застрахованої особи на вебпорталі ПФУ, до якого додаються скановані копії документів, на підставі яких створюється запис.
Інформація про трудову діяльність працівника вноситься до Реєстру застрахованих осіб відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Судом на підставі відомостей про застраховану особу - позивача за формою ОК-5 від 09.06.2025 встановлено, що йому зараховано до спеціального стажу лише 2021 рік, рік, коли позивач фактично працював. Надалі, позаяк звітність ніяка не подавалася, то позивачу не зарахований період до стажу державної служби з 01.01.2022 року до 28.03.2022 року, а в подальшому позивач взагалі вважається звільненим, що також унеможливлює і зарахування періоду з 28.03.2022 по 22.01.2025 до стажу державної служби.
Доказів того, що відповідачем подавались відомості про трудову діяльність позивача з 01.01.2022 суду не надано і судом не встановлено.
Зважаючи на те, що судом встановлено протиправність наказу відповідача в частині зазначення дати звільнення, то позовні вимоги позивача в частині зобов'язання відповідача подати до ГУ ПФУ в Рівненській області відомості про трудову діяльність позивача є обґрунтованими та належать до задоволення.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За наведених обставин суд приходить до висновку, що відповідачем не доведена правомірність своєї поведінки з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, тому позовна заява підлягає задоволенню в повному обсязі.
За правилами частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як встановлено з матеріалів справи, позивачем за подання даного адміністративного позову сплачено судовий збір в сумі 1211,20грн, тому судові витрати позивача в частині сплаченого судового збору підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача у справі.
Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДФС у Рівненській області від 15.05.2025 № 1-о «Про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1 » в частині дати звільнення та припинення державної служби - 28 березня 2022 року.
Зобов'язати Головне управління ДФС в Рівненській області, внести зміни щодо дати звільнення ОСОБА_1 у наказі від 15.05.2025 № 1-o «Про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1 » та вважати її звільненою з посади старшого державного інспектора сектору правового забезпечення Головного управління ДФС у Рівненській області згідно підпункту 1-1 пункту 1 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу» з 22 січня 2025 року.
Зобов'язати Головне управління ДФС в Рівненській області здійснити розрахунок та виплату ОСОБА_1 всіх сум, які належать їй у зв'язку зі звільненням.
Зобов'язати Головне управління ДФС у Рівненській області подати до Головного управління ПФУ у Рівненській області звітність щодо періоду державної служби ОСОБА_1 з 01 січня 2022 року по 22 січня 2025 року для внесення відомостей до Реєстру застрахованих осіб.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Рівненській області судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1211,20грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 07 серпня 2025 року
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 )
Відповідач - Головне управління ДФС у Рівненській області (вул. Відінська, 12, м. Рівне, Рівненський р-н, Рівненська обл., 33023, ЄДРПОУ/РНОКПП 39394217)
Суддя Т.О. Комшелюк