про повернення позовної заяви в частині позовних вимог
06 серпня 2025 року м. Рівне №460/11906/25
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Поліщук О.В., розглянувши у порядку письмового провадження заяву про усунення недоліків позовної заяви, залишеної без руху, в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автосмарт" до Рівненської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинення певних дій,
До Рівненського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Автосмарт" (далі - позивач) до Рівненської митниці (далі - відповідач) про:
визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів № UA204080/2025/000004/1 від 27.05.2025, № UA204000/2024/000125/2 від 24.12.2024, № UA204000/2024/000120/2 від 18.12.2024, № UA204000/2024/000116/2 від 09.12.2024, № UA204080/2025/000001/1 від 28.02.2025, № UA204000/2025/000005/2 від 18.02.2025, № UA204080/2025/000005/1 від 27.05.2025;
визнання протиправними та скасування картки відмови у прийнятті декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA204080/2025/000193 від 27.05.2025, № UA204080/2024/000440 від 24.12.2024, № UA204080/2024/000431 від 18.12.2024, № UA204080/2024/000413 від 09.12.2024, № UA204080/2025/000100 від 28.02.2025, № UA204080/2025/000073 від 18.02.2025, № UA204080/2025/000194 від 27.05.2025.
Ухвалою суду від 21.07.2025 позовну заяву залишено без руху. Встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання суду, зокрема, заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з цим позовом в частині позовних вимог щодо оскарження рішень про коригування митної вартості товарів № UA204000/2024/000125/2 від 24.12.2024, № UA204000/2024/000120/2 від 18.12.2024, № UA204000/2024/000116/2 від 09.12.2024 та карток відмови у прийнятті декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA204080/2024/000440 від 24.12.2024, № UA204080/2024/000431 від 18.12.2024, № UA204080/2024/000413 від 09.12.2024, із зазначенням підстав для його поновлення за весь період пропуску, а також доказів поважності причин його пропуску.
01.08.2025 через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС до суду від представника позивача надійшла заява про поновлення пропущеного строку звернення до суду в частині позовних вимог. Обґрунтовуючи вказану заяву адвокат зазначає, що затримка в поданні позову до суду була зумовлена початком повномасштабної військової агресії російської федерації проти України, у зв'язку з чим Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022, який триває досі. Загалом з 01.12.2024 до 30.06.2025 у Рівненській області 798 разів оголошено повітряну тривогу, загальною тривалістю понад 900 годин. Також, неодноразово мали місце фактичні обстріли енергетичної інфраструктури України, у зв'язку із чим затримка у звернені із цим позовом до суду також була зумовлена системними відімкнення електропостачання та оголошенням повітряної тривоги на теренах Рівненської області, в наслідок чого будь-яка діяльність позивача періодично призупинялася на час відсутності електропостачання та/або на час перебування працівників позивача в укриттях на період оголошення повітряної тривоги. Крім того, представник звертає увагу на те, що Торгово-промислова палата України листом від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 засвідчила, що військова агресія російської федерації проти України є форс мажорною обставиною (обставиною непереборної сили). З наведених мотивів представник позивача просить суд визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду з цим позовом в частині позовних вимог та поновити такий строк.
04.08.2025 до суду від представника відповідача надійшло заперечення на заяву позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду в частині позовних вимог. Заперечення на заяву представник обґрунтовує тим, що саме лише посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення або продовження відповідного строку без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу позивача, що обумовило пропуск відповідного строку.
Надаючи правову оцінку та досліджуючи поважність зазначених позивачем причин пропуску строку на звернення до суду в межах аргументів наведених у вказаній вище заяві та запереченнях відповідача, суд зазначає наступне.
Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Вказані положення кореспондуються з частиною першою статті 8 КАС України.
Частиною першою статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Приписами частини другої статті 122 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Статтею 118 КАС України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом. Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
За правилами частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Отже, звернення до суду поза межами строків, визначених у статті 122 КАС України, є підставою для повернення (залишення без розгляду) позовної заяви, якщо суд не дійде висновку, що вказаний строк позивачем був пропущений з поважних причин.
При цьому, звернення до суду з пропуском строку, визначеного приписами статті 122 КАС України, за відсутності поважних причин позбавляє таку особу права захисту в судовому порядку.
Установлення процесуальних строків законом і судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства, своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій, а також з метою забезпечення юридичної визначеності у спірних правовідносинах.
Поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, що є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій, що підтверджені належними доказами.
Зі змісту наведених правових норм слідує, що законодавець не передбачив обов'язку суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи належить він поновленню.
Водночас, норми КАС України не містять вичерпного переліку підстав, що вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного строку звернення до суду. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
Для поновлення строку звернення суд має встановити наявність об'єктивно непереборних обставин, що перешкоджали вчасному зверненню з адміністративним позовом, у зв'язку з чим позивач має довести суду їхню наявність та непереборність з доданням відповідних доказів, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.
Згідно з матеріалами адміністративного позову, позивач оскаржує рішення про коригування митної вартості товарів № UA204080/2025/000004/1 від 27.05.2025, № UA204000/2024/000125/2 від 24.12.2024, № UA204000/2024/000120/2 від 18.12.2024, № UA204000/2024/000116/2 від 09.12.2024, № UA204080/2025/000001/1 від 28.02.2025, № UA204000/2025/000005/2 від 18.02.2025, № UA204080/2025/000005/1 від 27.05.2025, а також картки відмови у прийнятті декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA204080/2025/000193 від 27.05.2025, № UA204080/2024/000440 від 24.12.2024, № UA204080/2024/000431 від 18.12.2024, № UA204080/2024/000413 від 09.12.2024, № UA204080/2025/000100 від 28.02.2025, № UA204080/2025/000073 від 18.02.2025, № UA204080/2025/000194 від 27.05.2025.
До суду з цим позовом позивач звернувся шляхом його подання через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС 14.07.2025.
Відтак, в частині оскарження рішень про коригування митної вартості товарів № UA204000/2024/000125/2 від 24.12.2024, № UA204000/2024/000120/2 від 18.12.2024, № UA204000/2024/000116/2 від 09.12.2024 та карток відмови у прийнятті декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA204080/2024/000440 від 24.12.2024, № UA204080/2024/000431 від 18.12.2024, № UA204080/2024/000413 від 09.12.2024 позивачем пропущений шестимісячний строк звернення до суду, встановлений частиною другою статті 122 КАС України.
Так, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/202 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому продовжувався та діє на даний час.
Однак, у заявленому клопотанні не наведено жодних обставин, які б об'єктивно, внаслідок введення воєнного стану, перешкоджали позивачу звернутися до суду з цим позовом у встановлений законом строк (оголошення простою підприємства або припинення його діяльності, вимушене залишення території України керівником або іншими уповноваженими особами юридичної особи, участь підприємства та його працівників у забезпеченні обороноздатності держави тощо). Водночас, суд зауважує, що бойові дії на території Рівненської області не ведуться, постачання електричної енергії наразі є стабільним, кількість повітряних тривог значно зменшилась.
Водночас, на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом представником позивача до заяви про поновлення такого строку взагалі не додано жодних доказів. Фактично обґрунтування відповідної заяви зводиться до констатації загальних обставин, що мають абстрактний характер (введення воєнного стану, оголошення повітряних тривог, перебування працівників в укриттях під час оголошення повітряних тривог, відсутність електропостачання).
Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що при оцінці поважності причин пропущення процесуального строку з підстави введення воєнного стану в Україні додатково необхідно брати до уваги, зокрема: територіальне місцезнаходження суду та порядок його функціонування; місце проживання/місцезнаходження заявника; ведення на відповідній території бойових дій або розташування у безпосередній близькості до такої території; посилення ракетних обстрілів у відповідний проміжок часу, що об'єктивно створювало реальну небезпеку для життя учасників процесу; тривалість самого процесуального строку та часу, який минув із дати закінчення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об'єктивно перешкоджали конкретній особі реалізувати своє право (повноваження) у межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідною заявою/клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску); інші доречні обставини.
Верховний Суд у постанові від 25.08.2022 у справі № 240/3771/21 вказав на те, що введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв'язку з такою обставиною. Питання поновлення або наявності підстав для продовження відповідного процесуального строку вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у відповідній заяві.
Отже, лише факт введення воєнного стану на території України не може слугувати достатньою підставою для визнання поважними причин пропуску процесуального строку за відсутності відповідних обґрунтувань та доказів того, як саме введення воєнного стану, вплинуло на роботу (господарську діяльність) позивача.
В контексті наведених заявником обставин, суддя звертає увагу на те, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10.11.2022 у справі № 990/115/22 вказала, що введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
В свою чергу, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 440/18350/23 (постанова від 21.11.2024), досліджуючи питання щодо поважності причин пропуску процесуального строку зазначив, що причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Водночас чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи, а для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного поновлення судами пропущеного строку (пункт 49 постанови Верховного Суду від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19).
Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Також, суд вважає за необхідне зазначити, що обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011). Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.
Позивачем не наведено об'єктивних обставин, які б не дозволяли йому звернутися до суду у визначений законодавством строк, а твердження, на які позивач посилається у своїй заяві (загальні факти та події, без пояснення того, яким чином ці факти і події об'єктивно перешкодили йому вчасно звернутися до суду) не можуть вважатись поважними для поновлення такого строку, тому суд дійшов висновку, що клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду задоволенню не підлягає.
Відповідно до пункту 9 частини четвертої статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Частиною другою статті 123 КАС України, передбачено, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Оскільки судом не встановлено підстав для поновлення строку звернення до суду, позовну заяву у частині позовних вимог щодо оскарження рішень про коригування митної вартості товарів № UA204000/2024/000125/2 від 24.12.2024, № UA204000/2024/000120/2 від 18.12.2024, № UA204000/2024/000116/2 від 09.12.2024 та карток відмови у прийнятті декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA204080/2024/000440 від 24.12.2024, № UA204080/2024/000431 від 18.12.2024, № UA204080/2024/000413 від 09.12.2024 необхідно повернути позивачу. В іншій частині позовних вимог провадження у справі необхідно відкрити.
Керуючись статтями 123, 169, 241, 256, 294, 295 КАС України, суд
У задоволенні заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Автосмарт" адвоката Шевчука Віктора Сергійовича про поновлення пропущеного строку звернення до суду, - відмовити. Причини пропуску строку звернення до суду визнати неповажними.
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Автосмарт" до Рівненської митниці в частині позовних вимог про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів № UA204000/2024/000125/2 від 24.12.2024, № UA204000/2024/000120/2 від 18.12.2024, № UA204000/2024/000116/2 від 09.12.2024 та карток відмови у прийнятті декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA204080/2024/000440 від 24.12.2024, № UA204080/2024/000431 від 18.12.2024, № UA204080/2024/000413 від 09.12.2024, - повернути позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст ухвали складений 06.08.2025
Суддя Ольга ПОЛІЩУК